Чому "скандал на 40 метрів" виявився політзамовленням

Трохи менше року тому "Наші гроші" опублікували розслідування про те, що нібито Служба автодоріг у Тернопільській області "розпилила" півмільярда гривень бюджетних коштів. Але не просто через підряди, а через позатендерні процедури.

За версією журналістів, 271 кілометр доріг, на ремонт яких виділялися гроші, розділили на ділянки по 40 метрів. Це було зроблено для того, щоб сума договору не перевищувала 200 тисяч гривень – необхідний мінімум для проведення тендерів, і роздачі держпідряду "своїм" фірмам. Камені полетіли в бік обласного автодору, який був формальним замовником будівництва.

Однак з урахуванням низки фактів можна зробити висновок, що насправді Тернопільський автодор не мав стосунку до розподілу доріг. Більше того, практика "розпилу" на невеликі ділянки цілком буденна для багатьох регіонів.

Автодор виявився ні при чому

Після журналістського розслідування Тернопільський автодор став "притчею во язиціх". Схема "розділу" великих доріг на невеликі ділянки подавалася ледь не як "ноу-хау" місцевого розливу. За автодор взялася Рахункова палата, його роботою зацікавилися правоохоронці.

Втім, експерти, які вирішили вивчити питання, подивилися на ситуацію під іншим кутом. По-перше, яке відношення обласний автодор має до формування "об'єктів" для ремонту, що виставляються на тендер в системі Prozorro?

"Затвердження переліку об'єктів будівництва, реконструкції,... ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення... згідно з законодавством входить до компетенції обласної державної адміністрації.... предмет закупівлі визначається по кожному окремому лінійному об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури", - відзначають юристи українського офісу однієї з найбільших світових юрфірм Dentons.

Тобто, за словами юристів, Служба автомобільних доріг не мала права на самостійне визначення предмета закупівель (і не робила цього), але мала право на організацію та проведення таких закупівель відповідно до закону про публічні закупівлі, виконуючи розпорядження Тернопільської ОДА.

Фото: висновки юридичної компанії Dentons

Ці ж висновки підтверджують і в Державній аудиторській службі, яка є головним контролером витрачання коштів платників податків. Згідно зі звітом, озвученим на одній з нарад з приводу гучного скандалу з "розділом" доріг для тендерів, балансоутримувачем доріг та установою, яка здійснила розподіл доріг, є Управління капітального будівництва Тернопільської ОДА.

Саме його начальник Віктор Кузяк підписував список "роздрібнюваних" доріг, а затверджував – заступник голови облдержадміністрації Олег Валов. При цьому ЗМІ писали, що ОДА не ділиться документами зі слідчими, які ведуть відповідне кримінальне провадження.

Фото: висновки Державної аудиторської служби

Таким чином, служба автодоріг по суті була лише виконавцем доручення ОДА — і знаходила відповідно виконавців на зазначені відрізки, незалежно від їх довжини або вартості ремонту.

До аналогічних висновків приходять і експерти Інституту держави і права ім. Корецького. На їхню думку, тернопільська Служба автодоріг не порушувала законодавства, проводячи такі держзакупівлі, оскільки як раз облдержадміністрація відповідає за підготовку списку доріг, і, відповідно, виділяє на це бюджетні кошти. Більш того, рішення ОДА було обов'язковим для виконання САД.

Фото: висновки експертів Інституту держави і права ім. В.Корецького НАНУ

Крім того, такі ж висновки робить і Рахункова палата. Аудитори зазначають, що порушення могли мати місце саме з боку обласної держадміністрації.

Фото: висновки Рахункової палати України

У судових рішеннях у справах, у яких обласну Служби автодоріг намагалися притягти до адміністративної відповідальності, також сказано, що рішення по дорогах приймала ОДА. В діях чиновників Тернопільського автодору складу правопорушення не знайшли.

Крім того, всі судові справи, які намагалися порушити проти менеджерів і бухгалтерів тернопільської Служби автодоріг, закриті з одним формулюванням: "відсутність в діях складу адміністративного правопорушення".

Чому саме Тернопільська область?

Викликає інтерес також і підвищена увага саме до Тернопільської області. За даними Офісу ефективного регулювання BRDO, "розбивка" доріг на безліч ділянок для зниження суми до "дотендерної" (тобто, менше 200 тисяч гривень) активно застосовується по всій Україні.

І Тернопільська область — далеко не лідер цього списку. Його, за обсягами виконаних робіт за такою схемою, очолюють Київська, Харківська та Дніпропетровська області. На Волині, наприклад, ремонтовану дорогу розбили на 53 ділянки за ціною договору як раз до 199 995 гривень. Є документи, що показують аналогічні контракти в Закарпатській області.

Фото: перелік аналогічних тендерів з "дробленими" ділянками дороги

Такий інформаційний шум може вказувати на те, що ведеться якась політична гра. Для прикладу, у випадку з "дорогами по 40 метрів" в Тернополі мова може йти про протистояння навколо посади заступника глави "Укравтодору", який повинен був бути призначений саме в період, коли розгорівся скандал.

Претендентами на посаду були голова Служби автомобільних доріг в Тернопільській області Богдан Юлик (за результатами конкурсу згодом став начальником відділу контролю та документального забезпечення "Укравтодору", пройшовши всі необхідні перевірки) і протеже міністра інфраструктури Володимира Омеляна – глава "Укрдорінвеста" Олена Криворучко, яка була призначена на свій пост після консультацій з міжнародними партнерами.

Голосніше за всіх проти Юлика виступав як раз Омелян, який навіть порівнював чиновника з Остапом Бендером. Він же вимагав від керівника "Укравтодору" Славоміра Новака негайно звільнити Юлика.

Після призначення Юлика на нову посаду вже навесні 2019 року, про "скандал" знову згадували ЗМІ, на що Новак відреагував, назвавши галас "політично вмотивованим".

***

Будівництво доріг залишається одним з ключових викликів для нової влади. Тому при призначенні наступного складу уряду президентській партії слід приділити особливу увагу тому, щоб інфраструктурні питання не перетворювалися в плацдарм для політичних ігор.

І сам Володимир Зеленський, і лідери його партії Дмитро Разумков і Давид Арахамія запевняли, що професіоналізм — пріоритет при призначенні нових держуправлінців, а сам Кабмін повинен стати урядом технократів.

Якщо ж влада насправді має намір втілити свої плани в життя, то повинна вибирати нових держменеджерів на основі досвіду і умінь, а не закулісних інтриг, які часто перетворюють ЗМІ в інструмент усунення неугодних і незручних конкурентів-фахівців.