Курс на Пекін: чому Порошенко намагається налагодити відносини з Китаєм

Вічно перспективний

19 січня Україна і Китай відзначили 25-річчя дипломатичних відносин між країнами. З цього приводу навіть відбувся прийом в київському готелі Intercоntinental. Тим не менш, історія цих відносин не дуже багата подіями. У Китай з офіційними візитами літали практично всі президенти України, крім Віктора Ющенка.

Петро Порошенко також неодноразово бував у Китаї, правда було це ще до того, як він став президентом. Найбільш активно відносини з Китаєм будувала команда Віктора Януковича. За чотири роки президентства він двічі літав в Піднебесну в 2010 і 2013 роках. Під час другого візиту, у розпал Революції Гідності, між країнами був підписаний договір про дружбу і співробітництво.

Наслідки дружби Януковича з Китаєм Україні довелося "розсьорбувати" вже після його втечі з країни. У 2014 році Китай звинуватив Україну в тому, що вона не виконує кредитний договір на поставку зернових. Договір на суму в 3 млрд доларів в 2012 році уклали Державна продовольчо-зернова корпорація та Експортно-імпортний банк Китаю.

На початку 2013 року Київ отримав 1,5 млрд доларів на закупівлю кукурудзи, яку планувалося поставити в Китай. Але через рік Китай звинуватив Україну в зриві договору і вимагав повернути кредит назад. Китайці навіть ініціювали розгляд у Лондонському арбітражі. І тільки в 2015 році Олексій Павленко - тодішній міністр з питань АПК, повідомив, що Україна нарешті виконала свої зобов'язання за контрактом, і Китай відкликав свій позов. Показово, що тільки після цього Пекін ратифікував договір про дружбу і співробітництво, підписаний за два роки до цього.

Під загрозою зриву опинився і другий масштабний кредит, про який Україна і Китай домовилися в 2012 році. Мова йде про позику для української енергетики на загальну суму 3,65 млрд доларів. Вже після Революції Гідності посол України в Китаї Олег Дьомін в одному з інтерв'ю відкрито заявив, що "корупційні проблеми, які в нас існували в минулому в Міністерстві енергетики, не дозволили розпочати проекти, які могли б бути реалізовані на території, яка зараз перебуває в зоні АТО". Одним з таких проектів повинно було стати виробництво з вугілля синтез-газу та водо-вугільного палива. В минулому році уряду все ж вдалося домовитися про продовження терміну дії кредитної лінії, який закінчився 1 липня 2016 року.

Але на цьому скандали не закінчилися. У серпні минулого року кілька китайських видань повідомили, що державна корпорація "Антонов" продала китайської компанії Aerospace Industry Corporation of China (AICC) права на найбільший у світі транспортний літак Ан-225 "Мрія". В Україні з цього приводу розгорівся неабиякий скандал. Втім, через кілька днів голова AICC Чжан Йоушен заявив, що угода не передбачає отримання його корпорацією прав на гордість українського авіапрому.

Незадовго до своєї відставки з посади Одеської ОДА Михайло Саакашвілі заявив, що керівництво "Укрзалізниці" заважає реалізації планів щодо залучення України до реалізації так званого "нового Шелкогово шляху" з доставки вантажів в Азію і Китай в обхід Росії через Чорне море та Каспій. За словами Саакашвілі, чиновники "Укрзалізниці" навмисно не запускали два пороми з порту Чорноморськ в інтересах приватної компанії-монополіста, яка оперує поромною переправою.

Перезавантаження

Українські дипломати зазначають, що існують складнощі в реалізації спільних проектів і домовлятися про зустріч Петра Порошенка і Сі Цзіньпіном, яка відбулася у швейцарському Давосі 17 січня, було вкрай непросто. Примітно, що, крім дипломатів, займався її підготовкою голова фракції БПП Ігор Гринів. Великий шанувальник Сунь-Цзи, він вже не перший раз бере на себе роль неформального парламентера від президента.

Так у минулому році Гринів иницировал створення групи так званих стратегічних радників президента на чолі з екс-віце-прем'єром Польщі Лешеком Бальцеровичем. "Потрібно розуміти китайців. Для них зустріч глав двох держав – чіткий сигнал, що можна активізувати співробітництво. Так що недооцінюйте зустріч в Давосі", - сказав Гринів РБК-Україна.

В команді президента підкреслюють, що головний підсумок зустрічі - підтримка Китаєм територіальної цілісності України. Після спілкування з Порошенком, Сі Цзіньпін заявив, що підтримує територіальну цілісність України. У свою чергу Порошенко, за повідомленням його прес-служби "висловив надію, що Китай буде сприяти мирному врегулюванню ситуації на Донбасі і припинення російської агресії проти України, відновлення територіальної цілісності України, включно з Кримом".

"Сама заява голови КНР про підтримку територіальної цілісності і суверенітету України - це досить велике досягнення. Тому що досі позиція Китаю висвітлювалася неформально. Наприклад, що Китай зменшував інвестиції в російську економіку, а зараз це досить красномовний факт", - говорить глава комітету Верховної Ради з питань закордонних справ Ганна Гопко. У свою чергу, Костянтин Грищенко (міністр закордонних справ 2003-2005 і 2010-2012 рр.) зазначає, що Китай має схожу ситуацію з Тайванем, тому логічно, що Пекін завжди буде підтримувати Україну в питанні Криму і Донбасу.

У той же час в неформальних бесідах члени команди президента говорять про китай як про потенційного союзника України, на випадок, якщо нова адміністрація Білого дому візьме курс на нормалізацію відносин з Росією.

Показово, що з головою КНР Порошенко зустрівся на наступний день, після візиту в Україну віце-президента США Джо Байдена. Навіть за нинішньої адміністрації Білого дому, у відносинах між США і Китаєм вистачає складностей. У свою чергу, новообраний президент США Дональд Трамп і зовсім не стримує себе у висловлюваннях по відношенню до Китаю, зате позитивно висловлюється про президента Росії Володимира Путіна.

"Я б розглядала цю нову траєкторію як спосіб пошуку асиметричного відповіді на агресію Росії", - говорить нардеп від БПП Світлана Заліщук.

Що стосується конкретних проектів в економіці, то, за словами Порошенка, Україна зацікавлена брати активну участь у реалізації ініціативи Китаю "Один пояс, один шлях". Мова йде про транспортному коридорі між Китаєм і Європою, який зараз реалізовує Пекін.

Втім, поки що експерти досить скептично оцінюють перспективи "перезавантаження" відносин України та Китаю. "Не варто робити якихось глобальних висновків із зустрічі Порошенко і Сі Цзіньпіна. Ми не знаємо наскільки тривалою вона була, і про що вони домовилися. Китайці, звичайно, готові йти на великі ризики при інвестуванні ніж європейці, але вони не розуміють, як домовленості на вищому рівні можуть саботуватиметься внизу", - каже Грищенко.