Сьогодні Солом'янський суд Києва повинен обрати запобіжний захід колишньому народному депутату від "Народного фронту" Миколі Мартиненку. Антикорупційні органи підозрюють його в розкраданні в особливо великих розмірах та створення злочинної організації. Прокурори мають намір вимагати або ув'язнення Мартиненко строком на два місяці, або внесення застави в сумі 300 млн гривень. Микола Мартиненко свою провину заперечує і вважає всі звинувачення сфальсифікованими і політично заангажованим. Стоїть за всім цим, на думку колишнього депутата, особисто директор НАБУ Артем Ситник. Що стоїть за цією справою, і чи не стане воно початком кінця боротьби з корупцією в країні - в матеріалі РБК-Україна.
Детективи НАБУ і прокурори САП затримали колишнього голову парламентського комітету з питань ПЕК Миколу Мартиненка в четвер 20 квітня. Його підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 Кримінального Кодексу (створення злочинної організації) і ч. 5 ст. 191 КК україни (розкрадання в особливо великих розмірах, привласнення та розтрата майна, зловживання службовим становищем). Максимальне покарання, передбачене КК за обома статтями - позбавлення волі на термін до 12 років, а мінімальний - 5 і 7 років відповідно.
Детективи НАБУ встановили, що Мартиненко причетний до розкрадання коштів українського урановидобувного держпідприємства "Східний ГЗК" на суму 17,28 млн доларів. За версією слідства, в 2014-2016 роках "Східний ГЗК" закупив 601 тис. тонн уранового концентрату у казахського підприємства "Степногорський ГХК", але не безпосередньо, а через посередника. Ним стала австрійська компанія STEUERMANN Investitions und Handelsgesellschaft mbH, яка, за інформацією НАБУ, підконтрольна Миколі Мартиненку. В Антикорупційному бюро уточнюють, що компанія-посередник відпускала урановий концентрат для "Східного ГЗК" за завищеною ціною: якщо початкова ціна казахського підприємства становила 57,47 млн доларів, то після проведення операції через австрійську компанію, ця сума зросла до 74,75 млн доларів. За версією слідства, майже 3 млн доларів з понад 17 млн доларів переплати було повернуто у вигляді "відкату" казахському підприємству і близько 1 млн доларів було направлено на рахунки інших компаній".
Основна сума коштів перераховувалася частинами на рахунки панамських і британських офшорних компаній, підконтрольних колишньому заступнику генерального директора "Східного ГЗК" та в. о. голови правління "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" (ОГХК) Руслану Журіло. Він також затриманий і допитаний і разом з Мартиненко. "НАБУ обозвало Руслана Журіло організатором "схем по Східному ГЗК" і вчора ввечері... спокійно відпустила його додому. А само цілу ніч пихтіло і намагається сфабрикувати звинувачення", - написав на своїй сторінці в Facebook Ігор Черезов, один з адвокатів Мартиненко.
За інформацією НАБУ, на рахунки офшорних компаній, пов'язаних з Журіло австрійська фірма STEUERMANN направила 4,44 млн доларів, з яких 800 тисяч доларів "перераховано на користь колишнього народного депутата" Миколи Мартиненка.
За даними НАБУ, з цих коштів оплачувалися медпослуги, які були надані дружині Мартиненко, оренда нерухомості в ЄС, навчання дітей, і, серед іншого, частина з них пішла на оплату послуг адвокатів Мартиненко, які захищають його в рамках іншої кримінальної справи. Йдеться про підозри Миколи Мартиненка у відмиванні коштів і в "одержання неправомірної вигоди" в результаті закупівель обладнання для НАЕК "Енергоатом" чеської компанії Skoda JS в 2009-2011 роках через афілійовані з колишнім депутатом фірми. Сума незаконної переплати за обладнання, яку інкримінують Мартиненко - 6,4 млн євро.
Слід нагадати, що в січні 2017 року зусиллями адвокатів Мартиненко, якому "дело "Енергоатому"" коштувало депутатського мандата, Солом'янський районний суд ухвалив рішення про його закриття. Однак, НАБУ 14 квітня оскаржило це рішення в Апеляційному суді Києва і повернулося до проведення досудового слідства. За інформацією джерел РБК-Україна, знайомих з ходом розслідування, "весь цей час НАБУ продовжувало розслідування по справі закупівлі обладнання для українських АЕС". "Поки ці епізоди не об'єднані в одне кримінальне провадження зі справою за 17 млн доларів, але це все ланки одного ланцюга", - уточнив співрозмовник видання.
Ще понад 9 млн доларів із зазначених більше 17 млн детективи НАБУ виявили на рахунках іншої австрійської компанії-посередника Bollwerk Finanzierungs, яка фігурує у кримінальній справі щодо ОГХК. Мова йде про схожу схему нанесення збитків на загальну суму 300 млн гривень при продажу через фірму-прокладку ОГХК продукції за завищеними цінами. У січні 2017 року НАБУ вже затримувало Журіло в рамках цього провадження.
Причини, чому саме зараз, і чому саме Мартиненко, називаються різні. Від завершення збору доказів, які дозволили САП і НАБУ залучити колишнього депутата до відповідальності, до чергового нагадування антикорупційних органів про своє існування. Крім цього, політики і експерти почали висловлювати свої припущення, хто є замовником, і кому вигідно затримання з подальшим ув'язненням Мартиненко.
Правоохоронні органи відкидають будь-який політичний підтекст цієї справи. За словами керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницкого, "слідством зібрано достатньо інформації для оголошення підозри", а саме розслідування схем, учасником яких є Мартиненко, велося більше року. "Були виконані всі необхідні слідчі дії органами досудового розслідування. Коли прокурор, процесуальний керівник переконався, що є достатньо даних, щоб оголошувати підозру, після цього прокурор прийняв відповідне рішення ", - заявив РБК-Україна керівник САП, жартома запропонувавши написати, що вручення підозри саме 20 квітня відбулося тому що це був "парний день в парному місяці року" .
Народний депутат Сергій Лещенко, який виступав із звинуваченнями на адресу Мартиненко ще до свого обрання в парламент за списками БПП, називає справу проти "простою, як кут будинку". Він упевнений, що після Революції Гідності Петро Порошенко і Арсеній Яценюк розділили "сфери заробітку", і останньому, зокрема, дісталися підприємства уранової і титанової промисловості. І тепер антикорупційні органи розкрили одну з схем незаконного збагачення Мартиненко.
У "Народному фронті", чиїм депутатом раніше був Микола Мартиненко, впевнені, що їх політична сила зазнала переслідувань. Про це говорить і сам Мартиненко, звинувативши директора НАБУ Артема Ситника в піарі, політичної заангажованості та бажанні приховати провали у своїй роботі гучними затриманнями.
В НФ відразу обрали тактику захисту свого представника: 1) широко згадувати про заслуги Мартиненко на Майдані, відзначаючи, що він був одним з його фінансистів і 2) заявляти, що у нього не було ні намірів, ні бажання покидати межі України. Про це, зокрема, заявляли і народний депутат Георгій Логвінський, і міністр молоді та спорту Ігор Жданов, які до засідання суду заявили, що готові взяти Миколу Мартиненка на поруки.
"Затримання Мартиненко відбулося за статтєю 208 КПК України. Вона припускає, що це відбувається виключно у випадку, коли особу затримали прямо на місці злочину або є факти, які свідчать, що особа планує втекти з країни, - заявив народний депутат Леонід Ємець (НФ). - Однозначно, це не могло бути застосоване до Миколи Мартиненка, оскільки повинні бути обґрунтовані підозри, а він, нагадаю, добровільно зняв з себе депутатську недоторканність саме для того, щоб продемонструвати, що готовий до будь-яких слідчих дій".
"Очевидно - це піар. У НАБУ і Ситника скоро два роки роботи, і їх все частіше запитують, а де результати. У них 60 справ. Всі передбачають угоду зі слідством. І всі вони розвалилися, тому що ці угоди зі слідством визнані судом незаконними. Тому у них, за великим рахунком, жодних результатів. Тому-то вони зараз роблять вигляд борців з корупцією. Коли справа дійде до суду і там воно все розвалиться, виникне питання, а хто ж винен - суд, НАБУ або ще хтось", - стверджує джерело в НФ.
Якщо вірити високопоставленому джерелу в АП, все набагато складніше, ніж просто ініціатива Артема Ситника, який, за його словами, замислився про свою подальшу політичну кар'єру. "Президент не керує НАБУ. І затримання Мартиненко - це удар саме по ньому. Удар з боку органу, який перебуває під зовнішнім управлінням. Вашингтону треба було показати доцільність існування НАБУ, а там, у свою чергу, впевнені, що запорукою перемоги над корупцією є ліквідація тих, до кого президент лояльний, і це як мінімум. Завдання максимум - прибрати з політичної арени "старий" політичний клас", - упевнене джерело РБК-Україна.
За цією логікою взаємні підозри команд президента і колишнього прем'єра у порушенні яких-небудь домовленостей не мають сенсу. Більш того, БПП та НФ, побачивши реальну загрозу своїм інтересам з боку антикорупційних органів, які, по суті "держава в собі", можуть зробити спроби обмежити їх владу. Цього зробити вже не вдасться, упевнений глава парламентського комітету протидії корупції Єгор Соболєв. "Коли суспільство бачить, що один народний депутат під слідством, інший, коли глава ДФС, голова ЦВК - теж під слідством, то все більше людей розуміють: "О, так ці хлопці з НАБУ і САП - молодці!" Вони рвуть кругову поруку", - заявив РБК-Україна Єгор Соболєв. - В таких умовах пряма політична атака на незалежність Антикорупційного бюро, його директора чи антикорупційного прокурора стає все менш ймовірною. Злодіям треба боятися і детективів бюро, і прокурорів САП, і людей, які їх підтримують. Ось тому топ-корупціонери і не зважаться напасти на НАБУ, а будуть все більше хвалити його, намагатися довести, що вони за них".