Чому медична реформа може не заробити

Медична реформа може не принести очікуваних результатів. Перешкод для її реалізації одразу кілька: від дефіциту кадрів у системі охорони здоров'я - до політичних розбірок.

"А комп'ютерні віруси не передаються людині?" - задали питання медсестри головного лікаря однієї з поліклінік в українській глибинці, коли кілька років тому він вирішив провести реформу в своєму закладі. Ця історія реальна. Медсестри навчилися працювати на комп'ютерах швидко. Завдяки цьому в місті швидко перейшли на електронну систему обліку пацієнтів. В цілому, за кілька років головлікаря вдалося запровадити на місцевому рівні принцип "гроші ходять за пацієнтом", а також поліпшити ситуацію на первинному рівні медобслуговування.

Дивний питання медсестер – один з непередбачених прикладів того, з чим можуть зіткнутися Моз і Кабмін на шляху впровадження медреформи, яку вчора прийняла Верховна Рада.

Скільки буде коштувати

найголовніший ризик можливого провалу медреформи криється у відсутності чіткого розмежування, що залишиться безкоштовним для українців, а за що доведеться платити в амбулаторіях і лікарнях. У прийнятому законі №6327 зазначено, що в список гарантовано безкоштовних медпослуг буде включений весь спектр - від первинної допомоги до спеціалізованої. Але там же зазначено, що цей список буде затверджуватися щороку. Іншими словами, щорічно українців будуть ставити перед фактом, на які медпослуги у держави є гроші, а за які українцям доведеться платити самостійно.

Незважаючи на запевнення влади про те, що багато видів допомоги, залишаться безкоштовними, за фактом, у законі зазначено, що безкоштовними для українців залишається тільки первинна медична допомога, лікування епідемій, проведення медико-соціальної, судово-медичної і судово-психіатричної експертиз і патологоанатомічних розтинів.

Відсутність чіткого переліку безкоштовних медпослуг призвело до того, що українці вже стали шукати відповіді на питання про те, які наслідки для них має медреформа. Приміром, ажіотаж викликала публікація головою комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Ольги Богомолець можливих майбутніх цін на медпослуги. У таблицях, наведених депутатом, вказані карколомні ціни - видалення фурункула за 7 тис. гривень, забій коліна – близько 62 тис. гривень і т. д. Але, як стало відомо РБК-Україна, ці розрахунки надані Академією медичних наук для своїх медустанов. Іншими словами, немає жодних гарантій, що ці ціни будуть близькі до тих, за якими будуть оплачуватися послуги в медустановах з держбюджету і кишень пацієнтів.

Ризик відповідальності

Ще один ризик можливого провалу медреформи криється у відсутності відповідальності за ефективне її впровадження. Основна проблема в тому, що ініціатор реформи - Моз, по суті, не буде мати ніякого відношення до розробки списку безкоштовних медпослуг, а саме, що в нього включати, і за якими тарифами сплачувати медпослуги медустановам з держбюджету.

Це список буде готуватися ще нестворену Національною службою здоров'я, яка буде незалежна від Моз. Тому немає жодних гарантій, що менеджмент цієї служби буде керуватися нинішніми висловлюваннями чиновників Моз, що безкоштовними залишаться, наприклад, пологи або послуги паліативної медичної допомоги. По суті, клерки цієї служби будуть виконувати функції калькулятора - спущену їм Мінфіном передбачувану суму вони розділять на найважливіші, на їхню думку, медпослуги, а за решту українцям доведеться платити зі своєї кишені.

Крім того, існує ще один ризик відповідальності. Медреформа буде втілюватися в життя в найближчі три роки, тобто в її впровадженні візьмуть також участь наступна Верховна Рада і президент, яких українці будуть обирати в 2019 році. Немає жодних гарантій, що після цих виборів, в Україні ситуація не зміниться, і, як наслідок, наступний парламент і глава держави не переформатують на свій розсуд ще до кінця нереалізовану медреформу.

В Україні за часів екс-президента Віктора Януковича вже робилася спроба провести медреформу - на рівні чотирьох регіонів протягом декількох років проводився пілотний проект, який повинен був дати старт реформі у всеукраїнському масштабі. Але пізніше влади забули про цю спробу.

Кому лікувати

Прихильники медреформи стверджують, що в результаті її впровадження сімейні лікарі, терапевти та педіатри будуть конкурувати за пацієнтів. Нібито, для цього медпрацівникам доведеться підвищувати свій професійний рівень. Але на практиці ситуація може виявитися прямо протилежною - пацієнти будуть конкурувати за лікарів. З мізерних зарплат тисячі українських лікарів в останні роки переїхали на роботу в інші країни світу, в лікарнях серйозний дефіцит професійних кадрів, особливо у сільській місцевості. Деякі політики навіть оцінюють дефіцит кадрів у медицині в кілька тисяч людей.

Таким чином, українці можуть зіткнутися з обмеженим вибором у разі необхідності підписання договору з лікарем, який в законі про медреформе називається "декларацією".

Мало того, в законі про медреформе не вказується, на який термін підписується декларація, скільки пацієнтів може обслуговувати сімейний лікар і забороняється лікаря відмовлятися від лікування пацієнта. Раніше чиновники говорили, що термін дії договору обмежений роком, а лікар зможе обслуговувати не більше 2 тис. пацієнтів. Подібна ситуація може призвести до того, що деякі сімейні лікарі, щоб не займатися обслуговуванням пацієнтів з хронічними захворюваннями або пенсіонерів, заздалегідь будуть збирати декларації у відносно здорових пацієнтів. У такому випадку у пацієнтів, які часто звертаються до лікарів, звузиться вибір лікаря.

Конституційний ризик

Крім того, існує ще один ризик, про який зараз мало хто згадує - подача народними депутатами звернення до Конституційного суду з проханням оцінити, наскільки прийнята медреформа відповідає основному закону країни. Під час голосування за медреформу кнопку "проти" натиснули 42 народних депутати, що всього лише на три менше, ніж необхідно для підписання звернення в КС.

У випадку, якщо КС приступить до розгляду конституційності медреформи, з її реалізацією можуть виникнути труднощі, оскільки 49-та стаття Конституції гарантує українцям безкоштовну медичну допомогу в державних і комунальних медустановах. Якщо судді визнають закон про медреформе не відповідає Конституції, положення речей в українській медицині повернеться на нинішній рівень.