Події останніх п’яти років змусили керівництво держави звернути увагу на плачевний стан української армії. З кожним роком оборонний бюджет України зростає і, зрозуміло, що левова частка бюджету спрямовується на найбільш необхідні військові витрати: зброю, техніку, форму та супутні речі. Однак, не менш важливою статтею видатків є харчування військовослужбовців. Реформа системи харчування в армії – окрема історія. Вже багато було сказано про те, що ненависну перловку та м’ясо глибокого заморожування, яке на деяких складах лежить ще з часів Другої світової війни, нарешті замінять сучасними стравами. Однак, дотепер ситуація фактична не змінилась. А місцями, навіть, стала гірше. Про те, хто і як наживається на постачанні продуктів сумнівної якості до солдатської їдальні і чому це стало можливим через недоліки в реформуванні Міністерства юстиції України – детальніше РБК-Україна.
Починаючи з 90-х років одним з основних постачальників харчів для української армії була фірма з Київської області "Хутровик", діяльність якої координувала Тетяна Глиняна. На той час не було відкритих тендерів, а усі контракти укладалися напряму, як і було у випадку з Глиняною, яка мала, судячи з усього, налагоджені зв’язки у міністерстві оборони.
Втім, з часом з’явилися й інші компанії, деякі з яких за своєю специфікою були більш схожі на фіктивні або фірми-прокладки. Однією з таких деякі вважають ТОВ "Візит" депутата Білоцерківської райради Романа Березюка. Засновниками компанії "Візит" є Ірина Кут та Олена Березюк, дружина Руслана Березюка. Директором фірми була Тетяна Глиняна, мати дружини Березюка. Однак запам'яталося підприємство не цим, а досить гучним корупційним скандалом.
Як писало "Дзеркало тижня", у 2015 році при отриманні хабаря було затримано начальника управління тилу логістики Нацгвардії. Хабар у розмірі 232 тис. грн чиновник отримував від керівників фірми "Візит" за сприяння перемозі на тендері на постачання м'ясних консервів для Нацгвардії.
Втім, це не завадило, вже 10 березня Міністерству оборони України за результатами тендеру укласти з ТОВ "Візит" угоду на постачання консервів на суму 5,38 млн грн в цілому ж, за період з серпня 2016 року по червень 2017 року, компанія уклала 12 договорів на допорогових закупівлях.
Як результат, згідно з розслідуванням "Наших грошей, "Хутровик" продовжив вибудовувати імперію з постачання продуктів до армії. Сім'ї Березюків до початку 2011 року належало "Укрпродакорд ОР", що входило в пул постачальників харчування армії, сформований за час керівництва в Міністерстві оборони Михайла Єжеля. Наприкінці 2008 р. "Укрпродакорд ОР" стало одним з засновників Асоціації харчових підприємств "Армія", яке з того часу незмінно очолював Іван Сикунда, у 90-х – на початку 2000-х відомий як начальник Головного продовольчого управління Тилу Міністерства оборони України.
Окрім того, у різні роки компанію пов’язували з "Статпостач", "Житло-Альянс", "Алавер-Буд" - усі вони так само фігурували у держаних закупівлях. Наприклад, співзасновником "Статпостачу" був Роман Березюк, а згодом фірму очолила Людмила Ціліцька.
В принципі, знаючи реалії українського бізнесу, можна припустити, що деякі з цих фірм непогано заробляли на постачанні продуктів до армії, а частина брала формальну участь у тендерах, створюючи видимість чесної конкуренції.
Втім, в тендерах з'являлися й інші компанії, найчастіше новостворені. Ймовірно, з такою метою створюється ТОВ "Преміум Фінанс Груп", керівником якої значиться Микола Дешпетко. Свого часу Дешпетко очолював вже згадану фірму "Укрпродакорд ОР", яку пов’язують з Тетяною Глиняною.
Фірма доволі тривалий час успішно вигравала тендери на постачання продуктів до армії. Втім, пізніше були створені ТОВ "РКГ" та ТОВ "Актив Компані". Складається враження, що фірми створювалися, щоб псувати настрій конкурентам та оскаржувати результати тендерів. Але вийшло дещо інакше.
Так, 30 грудня в Prozzoro було подано скаргу з авторизованого електронного майданчика на дії замовника щодо порушення законодавства та встановлення замовником дискримінаційних вимог в оголошенні про проведення процедури закупівлі від скаржника ТОВ "Актив компані". В цей же день скарга була відкликана скаржником. Пізніше на сайті з’явилася нова скарга на дії замовника щодо порушення законодавства та встановлення замовником дискримінаційних вимог в оголошені про проведення процедури закупівлі від нового скаржника: ТОВ "РКГ". До скарги було додано ті ж самі документи, які до цього були додано до скарги ТОВ "Актив компані".
Станом на 2 січня 2020 обидві скарги знаходяться на стадії прийняття до розгляду АМКУ. ТОВ "Актив компані", ТОВ "РКГ" та ТОВ "Преміум фінанс груп" є конкурентними постачальниками, оскільки усі брали участь у закупівлях для Міністерства оборони України у 2018 та 2019 році.
Подання ТОВ "Актив компані" зі свого кабінету постачальника документів ТОВ "РКГ" може свідчити про їх зв’зок між собою та порушення принципів здійснення закупівель відповідно до закону України "Про публічні закупівлі".
Так само, навряд чи можна назвати збігом обставин той факт, що у фірм "Візит" та "Актив компані" ідентичні номери телефонів. Щоправда, у "Візиту" є ще один номер телефону, зателефонувавши на який, ви потрапите на фірму "Укрпродакорд ОР".
Фінансова-харчова група Тетяни Глиняної, окрім постачання харчів для армії, займається ще постачанням продуктів до українських колоній.
Попри численні спроби реформ пенітенціарної системи, умови утримання засуджених в Україні далекі від ідеальних. А нещодавно журналісти проекту "Слідство інфо" оприлюднили результати розслідування якості харчування в українських в’язницях.
Починається розслідування із жахливих розповідей бранців Черкаської колонії №62, які засуджені за тяжкі злочини, про те, що їх годують відвертим непотребом. Тут вам і м’ясо з сальмонелою, і гнила риба, і прострочені консерви, і борошно та сіль з піском. Хто ж винен у цьому?
Однак, за фактом постачання зіпсованих харчів правоохоронці відкрили кілька кримінальних справ. Щоправда, в "Фінінтертехнології" стверджують, що жодних документів, які підтверджували факт постачання компанією до Черкаської колонії неякісної курятини не надавалось. Як і не зазначено було про документи, що засвідчують якість продукції при постачанні та не зазначено про умови, в яких надалі в колонії зберігаються харчові продукти.
На додаток, компанія опублікувала великий матеріал на своєму сайті з документами, що підтверджують, що проти неї ведеться цілеспрямована інформаційна атака. Підприємство усіляко спростовує інформацію, яка була розміщена у матеріалі "Слідства інфо".
У свою чергу, генеральна дирекція наприкінці 2019 року підписала з “Фінінтертехнологією” та іншими фірмами сім рамкових угод. Такі угоди передбачають укладання контракту одразу із кількома учасниками тендеру. Наразі невідомо, скільки конкретно отримає ця компанія за результатами договору, адже компанії-переможці, відповідно до рамкових угод, надалі будуть проводити конкурс між собою.
В Україні достатньо потужних гравців на ринку постачання харчових продуктів. Автори розслідування також згадали відому "Актив компані", мовляв, вона вже кілька років поспіль успішно постачає продукти до військових частин ЗСУ, Нацгвардії, СБУ та Прикордонної служби України.
Здавалося б, солідна фірма, але судом встановлено, що "Актив компані" подало фіктивний акт Держпродспоживслужби, щодо додержання підприємством гігієнічних вимог у поводженні з продуктами.
Наслідки ситуації, що відбувається у доволі вузькому секторі, насправді плачевні для загальнодержавного рівня. Адже, найстрашніше те, що це лише нижня частина піраміди, вершина якої неминуче веде до топ-чиновників. Їх мета - особисте збагачення, і як наслідок - руйнація системи Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС) та дискредитації Міністерства юстиції загалом.
Саме представники Міністерства юстиції, якому підпорядковується ДКВС, мають відповідати за процеси закупівлі їжі. І в цій ситуації може бути не таким вже й важливим той факт, що новий міністр Денис Малюська їздить по тюрмах у свої вихідні, перевіряючи роботу ДКВС й планово проводитись реформування відомства. Адже, це не принесе жодних результатів, якщо на нижніх рівнях системи відбуваються неприпустимі речі.
Важко повірити й в той факт, що це все стало можливим без лобіювання відповідних інтересів у високих кабінетах. Тому виникає цілком логічне питання: хто в цій системі допомагає колишнім чиновникам обкрадати Україну? Та чи зможе Мінюст належним чином відреагувати на ці та інші виклики?