Не по-європейськи: як контроль за електронними акцизними марками можуть віддати компанії з заплямованою репутацію

Під час чергового засідання Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при Державній фіскальній службі (ДФС) України в.о. голови ДФС Мирослав Продан відзначив "надзвичайно пріоритетним" законопроект №6545-1 про електрону акцизну марку для підакцизних товарів.

У той же час, запропонована законопроектом "автоматизована система контролю за обігом підакцизних товарів" суттєво відрізняється від системи, яку запроваджують в країнах-членах ЄС з 2019 року. А надмірні зусилля прихильників законопроекту щодо її лобіювання (нову систему пропонують запровадити ще у 2018 р.) викликають побоювання в іноземних інвесторів, які вклали в підакцизні галузі мільярди доларів. Навіть експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради України відверто заявили про "сумніви, що виникають щодо аргументації на користь прийняття законопроекту".

Декларувати треба буде щоденно

Міністерство фінансів України надало свої роз’яснення основних принципів функціонування та цілей запровадження електронної акцизної марки. "Проектом пропонується оформлення накладних на переміщення підакцизних товарів в електронному вигляді, що сприятиме економії часу суб’єктів. Скасовується необхідність щомісячного подання виробниками, імпортерами та суб’єктами оптової торгівлі до контролюючих органів звітності про обсяги виробництва та/або обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки Автоматизована система контролю за обігом підакцизних товарів передбачає передачу контролюючим органам інформації щодо переміщення підакцизної продукції".

Бізнес такий оптимізм не поділяє. Так, директор департаменту конкурентоспроможності бізнесу Федерації роботодавців України Олександр Яворський вважає, що "прийняття законопроекту не лише значно збільшить навантаження на сумлінних платників податків, але й, всупереч задекларованим цілям, сприятиме збільшенню обсягів тіньового ринку підакцизної продукції". Він зазначив, що автоматизація системи контролю за обігом підакцизних товарів відбудеться лише на папері, адже функціонування "автоматизованої" системи полягає у ручному внесенні даних в 15 окремих пунктів акцизної накладної, яку необхідно складати в день реалізації/переміщення таких підакцизних товарів".

Отже, тепер замість щомісячного подання звітності Міністерство фінансів України пропонує "полегшити" роботу бізнесу щоденним внесенням значної кількості даних вручну.

Генеральний директор Української Асоціації виробників тютюнових виробів "Укртютюн" Валентина Хоменко вважає, що "така громіздка процедура створюватиме додаткові труднощі для суб’єктів господарювання, а внесення великого обсягу відомостей призводитиме до помилок. Крім того, системний збій у роботі реєстру акцизних накладних здатний тимчасово паралізувати ринок підакцизних товарів".

Більш того, як зазначає Олександр Яворський, "у разі перебоїв в роботі системи, належне функціонування якої повинна забезпечувати держава, будуть штрафувати суб’єктів господарювання. Такі наміри суперечать проголошеній урядом політиці дерегуляції та погіршать бізнес-клімат у державі".

Отже, на сумлінних платників податків покладається додаткове адміністративне навантаження, а тіньовий ринок так і залишається поза межами контролю такої "автоматизованої" системи.

Паперові марки залишаться

"Законопроектом №6545-1 не передбачено відмову від паперових акцизних марок. Акцизна марка і надалі підтверджуватиме факт сплати податку" - пояснює "оновлену" систему Олександр Яворський.

Мінфін намагається уточнити: "у законопроекті визначено, що марка не обов’язково має бути паперовою. Законопроектом пропонується вилучити з визначення акцизної марки положення про те, що марка є документом суворого обліку. Залишається лише те, що марка є спеціальним знаком, який підтверджує сплату податку. Таким чином, марка може залишитись як паперовим знаком, так і бути нанесеною на пачку або етикетку поліграфічним способом".

"Така невизначеність щодо майбутньої форми акцизної марки, яку зобов’яжуть наносити на підакцизні товари, може призвести до тривалої зупинки виробництва для впровадження необхідних змін" - зазначає директор департаменту конкурентоспроможності бізнесу Федерації роботодавців України.

Отже, якщо акцизну марку не скасовують, а змінюють, логічним є питання щодо вартості нової акцизної марки та кому доведеться за неї платити.

Акцизна марка: безкоштовна чи не зовсім?

"Законопроектом пропонується видавати акцизні марки виробникам та імпортерам безкоштовно (за чинним законодавством відповідні суб’єкти господарювання змушені їх купувати). Скасування плати за марки – це поступка бізнесу, який вважає можливе подорожчання акцизних марок внаслідок запровадження пропонованої автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів одним з найсуттєвіших ризиків законопроекту" - зазначає Валентина Хоменко.

У той же час, вона уточнює: немає жодних гарантій, що плата за марки не повернеться в текст законопроекту протягом його підготовки до другого читання.

У Державній фіскальній службі та Міністерстві фінансів підтверджують, що "плата за марку для виробників та імпортерів скасовуватиметься відповідно до законопроекту. Передбачається, що фінансування виробництва та видачі марок акцизного податку здійснюватиметься з державного бюджету".

Проте в проекті держбюджету України на 2018 рік не передбачено жодної копійки на забезпечення належного функціонування "автоматизованої" системи та на фінансування виробництва та видачі акцизних марок.

За таких обставин дуже вірогідним вбачається бажання ініціаторів законопроекту реалізувати просту схему: збільшити вартість "оновлених" акцизних марок, мотивуючи це новими ступенями захисту і боротьбою з фальсифікатом і контрабандою.

Утім як показує досвід попередніх років, коли з марок зникли QR-коди і голограми, додаткові засоби захисту на акцизних марках жодним чином не впливають на рівень нелегальної торгівлі підакцизними товарами. Навпаки такі засоби по суті вигідні нелегальним виробникам підакцизної продукції, оскільки вони збільшують вартість легальної продукції.

Бразильська корупція йде в Україну?

Органи державної влади не оприлюднили жодної інформації стосовно компаній, з якими ведуться переговори щодо постачання відповідних автоматизованих систем та захисних елементів.

Мінекономрозвитку, до сфери управління якого належить ДП "Поліграфкомбінат Україна" (єдиний виробник акцизних марок в Україні), вважає, що рішення, яке приймається для підконтрольного йому державного підприємства, його не стосується, оскільки "зазначений проект закону розроблено Мінфіном".

У прес-службі ДФС пояснюють, що "питання стосовно постачальника необхідної електронної системи вирішуватиметься лише після створення нормативно-правової бази, що забезпечить можливість впровадження та функціонування автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів шляхом конкурсного відбору".

Але про який саме "конкурсний відбір" йде мова, коли є очевидним, що законопроект прописаний під одного окремого постачальника. І це може бути компанія SICPA.

У ДФС, Мінфіні та в МЕРТ офіційно заявляють, що не чули про скандали в інших країнах, в яких ця компанія працювала. Хоча відповідних публікацій в Інтернеті чимало.

В ассоціації "Укртютюн" були більш відвертими. "Зі ЗМІ нам відомо про скандал у Бразилії, де низку чиновників Бразильського федерального податкового агентства та монетного двору було звинувачено в одержанні хабара від компанії SICPA за підписання багатомільярдного контракту щодо відслідковування виробництва пива та безалкогольних напоїв. Досить суперечливим виявився досвід використання SICPA в Албанії, Малайзії, Марокко, Туреччини на Філіппінах тощо. ЗМІ наводять дані про неефективність та зависоку вартість SICPA, а також підозрюють компанію у фінансовому заохоченні посадових осіб з метою просування власної системи", - офіційно заявили в асоціації.

Раніше розслідування "Української правди" показало, що вартість запровадження системи SICPA може обійтися Україні в 200 млн доларів (тобто більше 5,2 млрд грн) щороку.

Просування в Україні інтересів компанії, яка вже відмітилася в корупційних скандалах за кордоном, має привернути увагу Національного антикорупційного бюро. У свою чергу українських євроінтеграторів може зацікавити питання, чому окремі чиновники так вперто просувають запровадження в Україні системи, яка суперечить моделі, яку впроваджують в Євросоюзі.