Старт політсезону: як Рада буде ухвалювати ключові закони осені

як Рада буде ухвалювати ключові закони осені
Спікер Андрій Парубій назвав майбутні місяці "осінню реформ". Але з голосами для ініціатив влади можуть бути проблеми (фото - rada.gov.ua)

5 вересня починає роботу сьома сесія Верховної Ради VIII скликання, яка триватиме до 2 лютого 2018 року. Спікер парламенту Андрій Парубій вже анонсував необхідність продовження роботи над освітньою, медичною, пенсійною та судовою реформами. На фінішну пряму вийшла підготовка законопроекту про реінтеграцію Донбасу - секретар РНБО Олександр Турчинов анонсував його повну готовність до внесення в парламент. Чекає депутатів і робота над проектом бюджету на 2018 рік, який повинен бути внесений в Раду до 15 вересня, а також кадрові питання - можливі відставки і призначення в уряді, призначення голови Нацбанку, зміна складу ЦВК та Рахункової палати. "Я буду пропонувати почати з реформи освіти, так як вважаю, що вона може бути найбільш об'єднавчою... на початку сесії", - сказав Парубій журналістам в останні дні парламентських канікул, зазначивши, що протягом першого тижня (5-8 вересня) Рада встигне розглянути не більш двох реформ.

Що стане пріоритетом роботи Ради найближчі півроку, які питання готові або не готові підтримувати депутатські фракції і групи, читайте в матеріалі РБК-Україна.

Реінтеграція Донбасу

Нарешті завершилася підготовка законопроекту про реінтеграцію Донбасу. За словами секретаря РНБО Олександра Турчинова, зараз він узгоджується з міжнародними партнерами і, ймовірно, буде внесений до парламенту з початком чергової сесії. "Є доручення МЗС провести консультації з нашими партнерами. Я сподіваюся, що до початку сесійних засідань ці консультації будуть завершені, і закон буде внесений президентом у Верховну Раду", - сказав Турчинов.

За словами представника президента в парламенті Ірини Луценко в інтерв'ю 5 каналу, в документі вперше на законодавчому рівні буде зафіксовано, що Росія виступає агресором по відношенню до України. Також, згідно з цим законом, Україна нібито має право на самооборону і не несе відповідальності за ситуацію на окупованих територіях.

Поки в парламенті фракції і групи, навіть коаліційні, не готові говорити про підтримку проекту. Всі апелюють до того, що текст законопроекту вони досі не бачили. Запевнення у підтримці можна почути лише від президентської фракції. "Чекаємо реєстрації проекту в парламенті. Це питання до РНБО (коли він буде зареєстрований, - ред.), тому що РНБО має його затвердити, президент подати. Я так розумію, що це має статися найближчим часом. Зрозуміло, що фракція БПП підтримує президентські законопроекти", - пояснив РБК-Україна заступник голови фракції БПП Олексій Гончаренко.

Відмовився оприлюднити позицію фракції "Народний фронт" її лідер Максим Бурбак, хоча відомо, що великий вплив на формування позицій щодо проекту мав соратник лідера НФ Арсенія Яценюка секретар РНБО Олександр Турчинов. "Всі чекають цей законопроект. Ми його на фракції ще не обговорювали. Ми впевнені, що головнокомандувач повинен вносити цей законопроект як можна швидше, тому що всі люди цього чекають. Минуло три роки війни, але ми повинні знати, як далі повертати тимчасово окуповані території і відновлювати територіальну цілісність України", - заявив виданню депутат.

У "Батьківщині" пояснюють, що поки не розуміють, яке бачення ситуації підготувала Адміністрація президента і що буде визначено у проекті - що окупація Донбасу є російською агресією або ж є громадянською війною на території України. "Чому наша влада так і не дала відповіді на це питання ні в одному законі. Це окуповані території? Так, це тимчасово окуповані території. Але слово "окупація" сьогодні застосовується тільки щодо Криму. Щодо Донбасу - ні слова про окупацію. Ключове - не назва законопроекту. Його можна назвати великою реформою "як досягти миру", а реально - це буде втягування в подальше протистояння і заробляння грошей на війні", - стверджує представник "Батьківщини" Сергій Соболєв. Також депутат вважає, що має бути принципово вирішене питання, чи буде здійснюватися торгівля з окупованими територіями, і чи буде поставлятися туди електроенергія. "Ніхто цей законопроект не бачив. Говорити, що я не читав Солженіцина, але я його не підтримую - це приблизно те ж саме. Буде законопроект - будемо говорити", - додає він.

В "Опозиційному блоці" кажуть, що мають свій пакет законопроектів щодо імплементації Мінських угод і будуть продовжувати наполягати на тому, щоб вони були включені до порядку денного. "Для того, щоб визначитися щодо нього (законопроекту про реінтеграцію Донбасу - ред .), потрібно, щоб хоча б одна жива людина побачила його і прочитала. Може бути, що проект хороший, а, може, поганий? Чому його ховають від суспільства? Мабуть, там не все так райдужно", - зазначив виданню представник фракції Михайло Папієв і додав, що проект повинен бути узгоджений з міжнародними партнерами.

Віце-спікер парламенту за квотою фракції "Самопоміч" Оксана Сироїд також вважає, що запропонований владою документ не вирішить питання реінтеграції окупованих територій. До того ж, за словами депутата, створення оперативного штабу, яке передбачалося оприлюдненою в червні концепцією законопроекту, суперечить принципам обороноздатності країни.

"Якщо мова йде про регіональний штаб, то це порушення здатності держави до оборони зсередини, тому що не може існувати ніяких регіональних штабів. Функція безпеки і оборони не децентралізується. Це пропонується, оскільки, по-перше, президент не хоче брати на себе відповідальність за рішення, які він приймає. По-друге, регіональний штаб матиме повноваження визначати, які товари будуть мати право перевозитися через лінію зіткнення. Фактично мова йде про заробіток. З одного боку буде Ахметов, а з іншого - Петро Олексійович, які будуть возити собі товари туди-сюди", - пояснює Сироїд. Нагадаємо, близько двох років тому Сироїд також зареєструвала проект закону щодо визначення відповідних територій окупованими, однак, він отримав тільки підтримку від депутатів "Батьківщини", а згодом був завалений на профільному парламентському комітеті з питань державного будівництва.

У фракції Радикальної партії також наполягають на визнанні факту окупації Донбасу Росією. "Якщо в цьому законопроекті будуть приховані зобов'язання до якогось числа в перехідних положеннях ухвалити законопроект про амністію або ще якусь дурницю, то звичайно фракція за таке голосувати не буде", - говорить представник фракції Ігор Попов.

Не готові говорити про свою позицію, поки не побачать проект і в депутатській групі "Відродження". У групі "Воля народу" це питання не прокоментували.

Медична реформа

Робота над медичною реформою тривала протягом останніх трьох років. Однак Рада змогла прийняти її в першому читанні (і то тільки з третього разу) на початку червня. "За" проект "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів" (№6327) проголосувало 227 депутатів. Відповідно до медичної реформи, пропонується скасувати інститут безкоштовної медицини в Україні та ввести поняття "співоплати", а також запровадити медичне страхування.

Пропонується залишити повну оплату з держбюджету на рівні первинної (сімейний лікар), екстреної (невідкладна допомога), а також паліативної допомоги. У Кабміні стверджують, що це приблизно 80% всіх можливих витрат людей на медицину.

Застрахуватися зможуть не тільки українці чи іноземці, які постійно проживають на території України, але також і біженці. На первинному рівні ця схема має запрацювати із січня 2018 року, на інших - до 2020-го. До того ж, пропонується ввести поняття "Державного гарантованого пакета", що включає всі можливі послуги, які держава буде повністю або частково оплачувати за рахунок медичного страхування. Перелік послуг та ціни на них повинні затверджуватися щорічно.

Також пропонується запровадити принцип "Гроші ходять за пацієнтом". Тобто, держава буде фінансувати не ліжка в лікарнях, а людей, які повинні укласти договори з лікарями.

Зрозуміти позицію всіх фракцій поки складно. Наприклад, коаліція апелює до того факту, що позиції ще немає, оскільки не було засідань фракції. "Фракція БПП вирішує такі питання (як буде голосувати за проекти реформ, - ред.) на своїх засіданнях. Засідання фракції планується на понеділок", - заявив РБК-Україна представник БПП Олексій Гончаренко. Аналогічно відреагували і у фракціях "Народного фронту" і "Самопомічі". У депутатській групі "Воля народу" лише зазначили, що приступити до медичної, пенсійної та освітньої реформ, потрібно якомога швидше.

В Радикальній партії, зокрема, виступають проти введення платної вторинної медицини. "Перший момент - не робити суперцентралізації коштів, не створювати медичні тендерні палати. Другий момент - не робити повністю платну вторинну медицину", - пояснив народний депутат Ігор Попов.

У "Відродженні" ж наполягають, щоб безкоштовним залишилося лікування дітей та прийом пологів. "Подали ряд поправок. Зокрема, наприклад, щоб було безкоштовне лікування дітей, а також у пологових будинках. Будемо дивитися, щоб це було прийнято. Тільки в цьому випадку готові підтримати", - зазначив представник групи Антон Яценко.

А в "Опозиційному блоці" скасування безкоштовної медицини називають порушенням Конституції. "Закон про медичну реформу - пряме порушення статті 49 Конституції України про безкоштовну медицину", - говорить депутат Михайло Папієв.

У "Батьківщині" саму медичну реформу називають профанацією і стверджують, що урядовий варіант реформи підтримувати не будуть. "Ключове - це перехід на страхову медицину, чітке визначення статусу медичних установ, що собою являє медичний працівник. Ми цього не можемо знайти у так званій медичній реформі уряду", - вважає Сергій Соболєв.

Реформа освіти

Освітня реформа в першому читанні була схвалена Радою ще в жовтні минулого року. Тоді за депутатський проект (авторства Олексія Скрипника, Володимира Литвина, Тараса Кременя та Івана Кириленка) проголосувало 277 депутатів. Спікер Парубій намагався винести законопроект на друге читання в останній день перед виходом на канікули - 13 липня - однак у депутатів не виявилося бажання працювати над освітньою реформою у восьмій годині вечора.

Чи не головним нововведенням реформи вважається введення 12-річної системи навчання в школі (початкова - 4 роки, базова - 5 років, середня - 3 роки з обранням напрямку навчання - академічного чи професійного) і встановлення щорічного фінансування з державного бюджету на освіту на рівні не менше 7% ВВП. Причому, запровадити перехід на 12-річку пропонується з вересня 2018 року. Також пропонується ввести ЗНО по завершенню 9 класу.

Законопроект передбачає введення посади омбудсмена, який має право розглядати скарги від учнів і студентів, їх батьків, педагогів та науковців.

Також проект передбачає можливість організації державно-приватного партнерства у сфері освіти на підставі договорів і може передбачати спільне фінансування установ освіти. У депутатському корпусі кажуть, що освітню реформу будуть розглядати вже в цей вівторок, 5 вересня.

Фракції коаліції свою позицію щодо підтримки освітньої реформи, як і медичної, коментувати відмовилися до прийняття рішень на засіданнях фракцій. Проте опозиційні депутати погодилися озвучити свої зауваження. Приміром, соратники Ляшко з пересторогою ставляться до впровадження платної середньої освіти. "Щодо освітньої реформи головне застереження, щоб не зробити так, що кожна школа може вибирати свій статус, і щоб кращі школи не перейшли офіційно в платні", - пояснює народний депутат Ігор Попов.

У "Відроджені" і "Опозиційному блоці" не підтримують перехід на 12-річну систему навчання в школі. "За цією реформою вони хочуть, щоб навчалися діти в школах до 18 років і виходили "в життя" абсолютно непідготовленими. Це не реформа", - говорить представник "Опоблоку" Михайло Папієв.

У "Волі народу" вважають, що освітня реформа має найбільше шансів бути схваленою в парламенті. "Це стосується законопроекту про освіту №3491-д, прийнятого у першому читанні майже рік тому. Вважаємо, що саме ця реформа має більше шансів бути проголосованою в сесійній залі", - відзначив РБК-Україна лідер групи Ярослав Москаленко.

Про повну підтримку реформи системи освіти заявили соратники Юлії Тимошенко. "Для нас, безсумнівно, в пріоритеті, насамперед, освітня реформа, яка чомусь загальмувалася буквально перед фінішем. Це серйозне підвищення заробітної плати, перехід на Болонську систему освіти і спеціалізація в середній школі, але, на жаль, це не було прийнято. І реформа, до якої був готовий парламент, була відкладена", - говорить Сергій Соболєв, відзначаючи, що це один з перших питань, яке має бути винесено на голосування.

Пенсійна реформа

Поки що уряду вдалося пролобіювати ухвалення пенсійної реформи тільки в першому читанні. 13 липня 282 депутати підтримали урядовий пакет законопроектів за основу. Проект закону передбачає підвищення необхідного страхового стажу для виходу на пенсію до 25 років в 2018 році і до 35 років щорічно до 2028 року. 

У 63 роки будуть виходити на пенсію ті, хто за станом на 1 січня 2018 року будуе мати 15 років страхового стажу. У 65 років будуть виходити особи, які на 1 січня 2019 року будуть мати 15 років страхового стажу. На перехідний період (3 роки) при втраті роботи пропонується призначати державну соціальну допомогу при наявності 15 років страхового стажу. Також передбачається можливість придбання до 2 років відсутнього страхового стажу.

Також документом буде здійснено перегляд розміру та умов призначення мінімальної пенсії за віком. Так, на рівні прожиткового мінімуму пенсія в мінімальному розмірі буде призначатися особам, які мають страховий стаж 30/35 років для жінок і чоловіків, відповідно.

Крім того, передбачається скасування спеціальних пенсійних режимів для державних службовців, науковців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, прокурорів, депутатів, журналістів та пенсії за вислугу років.

Опозиційні фракції і групи вважають, що урядова пенсійна реформа обмежує права українських громадян, зокрема, через бажання підвищити страховий стаж. "Якщо говорити про пенсійну реформу, то ні в якому разі не повинен підніматися пенсійний вік", - сказав представник групи "Відродження" Антон Яценко, додавши, що його група буде вимагати збільшення розміру пенсій. Про те, що в проекті закладено зменшення розміру пенсії говорить і віце-спікер Оксана Сироїд. Не підтримують підвищення страхового стажу також соратники Олега Ляшка. Так само депутати виступають проти скасування пільгових пенсій ряду категорій осіб.

У "Батьківщині" вважають, що пенсійна реформа зможе запрацювати в разі введення накопичувальної пенсійної системи, і висловлюють своє невдоволення тим підходом розрахунку пенсії, який запропонував Кабмін. "Для нас пенсійна реформа - це реальна зміна підходу до нарахування пенсії, і повинен враховуватися стаж, заробітна плата. Але стаж повинен враховуватися, не починаючи з сьогоднішнього дня, а за весь період. У нас, наприклад, у колгоспників не було трудових книжок, так що тепер їм не зараховувати цей стаж, як стаж пенсійного страхування? У нас десятки років не платив малий бізнес жодних відрахувань. Так що вони, не працювали? ", - пояснює Сергій Соболєв.

Бюджет на 2018 рік

Питання бюджету також стане одним з основних цієї сесії. Згідно з Бюджетним кодексом, уряд має внести проект бюджету на наступний рік вже через два тижні - до 15 вересня. Поки фракції неохоче коментують ситуацію з бюджетним процесом, адже, власне, і коментувати нічого, поки не побачать проект документа. Основні застереження - щоб уряд подав документ вчасно, з чим у принципі уряд Володимира Гройсмана впорався в минулому році. Однак, щоб документ не вносився заради галочки. "Хотілося, щоб Кабінет міністрів не зробив так, як практикувалося в останні роки, що 15 вересня по паперах щось вноситься і 15 вересня відкликається, щоб вкластися в цей термін", - пояснює РБК-Україна представник "Опозиційного блоку" Михайло Папієв. Однак, у деяких фракцій вже є і певні пропозиції. Наприклад, в "Народному фронті" кажуть, що основною їхньою вимогою у бюджетному процесі є фінансування сектору національної безпеки і оборони на рівні не менше 5% від ВВП.

Соратники Ляшко наполягатимуть на збільшенні мінімальних зарплат та пенсій.

У "Батьківщині" незадоволені тим фактом, що досі належним чином не запрацювала бюджетна децентралізація. "У нас є цілий ряд пропозицій по бюджету, які ми подавали і в минулому, і в позаминулому році, на що треба звертати пріоритетну увагу, а не враховувати чергові десятки мільярдів на фінансування субсидій, які не працюють", - говорить представник "Батьківщини" Сергій Соболєв.

Кадрові питання

Питанням осені може стати і ряд кадрових ротацій в уряді, про що РБК-Україна вже писало.

Зараз в Кабміні Володимира Гройсмана є три вакантні крісла - наприкінці травня міністри АПК та інформполітики Тарас Кутовий і Юрій Стець, відповідно, подали у відставку. Уляна Супрун працює в статусі виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я вже майже рік. Проте до цих пір жодного питання ні відставки, ні призначення Супрун на посаді міністра не виносяться в сесійний зал парламенту. У депутатських та експертних колах стверджують, що крісла можуть похитнутися і під іншими міністрами - міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, міністром енергетики Ігорем Насаликом, міністром фінансів Олександром Данилюком. Останні троє нещодавно стали фігурантами скандалів.

У фракції БПП припускають, що крім перестановок в уряді існує ймовірність нарешті призначити новий склад ЦВК і Рахункової палати.

Нагадаємо, що з травня вакантним є і крісло глави Нацбанку після того, як Валерія Гонтарєва подала у відставку за власним бажанням.

Крім вищезазначених питань, депутати називають пріоритетними пакеет законопроектів щодо реформування парламенту, законопроект про вибори на пропорційній основі, про антикорупційний суд, про скасування депутатської недоторканності. Також депутати-опозиціонери готові вимагати звіту роботи уряду, а також внесення нової програми діяльності Кабміну.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся