Уряд Великобританії 14 листопада після багатогодинних дебатів схвалив проект договору про вихід країни із Європейського союзу. Тепер угоду має схвалити ЄС, а після – затвердити британський парламент. Очікується, що цей процес не пройде безболісно для всіх його учасників, а то і зовсім може закінчитися нічим. Про те, чому британці вирішили піти з ЄС, чи можуть вони передумати, і чого чекати найближчим часом – в матеріалі РБК-Україна.
На референдумі 23 червня 2016 року 51,9% опитаних британців підтримали вихід своєї країни з ЄС. Як відзначали тоді британські ЗМІ, результати голосування стали сюрпризом, в тому числі і для прихильників Brexit. Тодішній прем'єр-міністр Девід Кемерон підтримував проведення референдуму, але при цьому виступав за збереження членства Сполученого Королівства (СК) в ЄС, і розраховував, що негативні результати референдуму зміцнять його політичні позиції. Але після того, як британці підтримали Brexit, Кемерону довелося поступитися свій пост Терези Мей, яка очолює уряд досі.
Євроскептики напирали на те, що Великобританія, економіка якої складає близько 15% всієї економіки ЄС, змушена "годувати" менш розвинені європейські країни, а також приймати у себе мігрантів, "забирають" робочі місця у жителів Королівства.
Міністри схвалили запропонований Терезою Мей 585-сторінковий проект угоди про вихід Великобританії з ЄС. Три члена уряду, незгодних з положеннями документа, що вже на наступний день подали у відставку: міністр з питань виходу Великобританії з ЄС Домінік Рааб, міністр праці Естер Маквей і міністр у справах Північної Ірландії Шейлеш Вару.
У документі передбачено перехідний період в 21 місяць, який повинен розпочатись після 29 березня 2019 року, коли Великобританія офіційно вийде з ЄС. Протягом цього часу норми європейського законодавства та рішення органів Євросоюзу продовжувати діяти на території СК, для того, щоб бізнес і влада Королівства і 27 решти країн-членів ЄС могли краще підготуватися до остаточного розриву. Також за цей час має бути підготовлено нову торговельну угоду між Великобританією та ЄС. Крім того, в найближчі три роки Британія повинна буде виплатити Євросоюзу 39 мільярдів фунтів стерлінгів, т. зв. «рахунок за розлучення», раніше озвучувалися суми в кілька разів вище.
У Королівстві є різні думки з приводу подальших дій уряду. Протягом останніх двох з гаком років дебати з цього приводу розділили британське суспільство. Радикальні противники Brexit закликають до повторного референдуму. Більшість правлячої Консервативної партії, в тому числі і Тереза Мей, просувають варіант "м'якого Brexit", з яким країна і після виходу з ЄС буде зберігати максимально тісні відносини з Євросоюзом в економічній, політичній та інших сферах. Нарешті, прибічники "жорсткого Brexit" закликають до повного розриву з ЄС, можливо, і без "угоди про розлучення" як такого, після чого Великобританія буде вибудовувати відносини з іншою Європою на загальних підставах, наприклад, у торговельній сфері - згідно з правилами Всесвітньої торгової організації.
Один з ключових неузгоджених моментів – що робити з сухопутним кордоном між Північною Ірландією (входить до складу СК) і Республікою Ірландія, яка займає іншу частину острова. І в Лондоні, і в Брюсселі хочуть уникнути появи там повноцінної державного кордону, з прикордонними постами, камерами спостереження, досмотрами і т. д. Одне з побоювань - це може призвести до ескалації фактично затихла два десятиліття тому північноірландського конфлікту.
Згідно з попередніми домовленостями, в Північній Ірландії продовжать діяти норми ЄС щодо обігу товарів, і ця територія залишиться в єдиному митному просторі Євросоюзу. У свою чергу, це викликає протести в Лондоні, де прихильники Brexit вважають, що таким чином в єдиному митному просторі залишиться і все Королівство, а це в їх очах багато в чому знецінює ідею виходу з ЄС як таку. Крім того, вийде, що Північна Ірландія буде мати особливі відносини з Євросоюзом, а це ставить під питання єдність всього Королівства. У будь-якому випадку, вирішити це питання сторони домовилися до початку липня 2020 року.
Згідно аналізу ВВС, далі події повинні розвиватися за таким алгоритмом: 25 листопада проект угоди по Brexit повинен бути схвалений на позачерговому саміті Євросоюзу. На початку грудня їх має затвердити вже британський парламент.
Якщо потрібні 320 голосів наберуться, тоді угоду простою більшістю голосів повинен схвалити Європарламент, а після – Рада ЄС, для цього потрібна підтримка з боку мінімум 20 країн-членів, в яких проживає не менше 65% всіх жителів Євросоюзу.
Здається, що зі сторони європейських структур затримок бути не повинно, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер регулярно повторював формулу "Brexit значить Brexit". Окремі країни-члени права вето на вихід Великобританії не мають. У проекті угоди, схваленого британським урядом, йдеться про те, що нинішні трудові мігранти з ЄС зможуть і далі вільно працювати у Великобританії – цей пункт був особливо важливий для східноєвропейських країн, громадяни яких масово їхали працювати в СК.
Куди більш серйозні проблеми можуть виникнути при голосуванні в британському парламенті. за підрахунками британського видання The Guardian, на даний момент Тереза Мей може розраховувати лише на 224 голоси в підтримку свого плану Brexit при 320 необхідних.
У разі провального голосування в уряду буде 21 день на підготовку та схвалення нового документа, але врахувати всі побажання буде вкрай складно. Для одних членів парламенту підходи Терези Мей здаються недостатньо жорсткими, для інших, навпаки, надто радикальними. Тому уряд можуть закликати до нових раундів переговорів з Євросоюзом, де, в свою чергу, вважають, що говорити більше не про що.
"У нас вже є документ, схвалений Великобританією і 27 країнами ЄС. Тому в моєму розумінні у даний момент взагалі не стоїть питання про те, що ми можемо про що-небудь ще далі домовлятися", - зазначила 15 листопада канцлер Німеччини Ангела Меркель. Як раніше заявляв голова Європейської ради Дональд Туск, варіант, коли Британія 29 березня 2019 року вийде з ЄС взагалі без будь-яких угод, є досить імовірним.
На розвиток ситуації може серйозно вплинути і починається у Великобританії політичний криза. Депутати від Консервативної партії назбирали достатню кількість голосів, щоб ініціювати відставку уряду, згідно з інформацією Sky News.
У свою чергу, Тереза Мей може поставити питання про проведення дострокових виборів у парламент, а в крайньому випадку – і повторного референдуму за Brexit, хоча раніше вона категорично відкидала таку можливість. Згідно з останніми соцопитуваннями, 54% британців виступають проти виходу країни з ЄС. Багато зрозуміли, якими ризиками може обернутися "незалежна" від Євросоюзу життя. Згідно з прогнозами МВФ, у разі Brexit Великобританія може втратити до 6% ВВП.