Петро Порошенко зорієнтується на місцевості: його команда готує парламент до закону про вибори на Донбасі

Порошенко наголошує, що спочатку повинні бути виконані пункти "Мінська" про безпеку, і тільки потім - політична складова Порошенко наголошує, що спочатку повинні бути виконані пункти "Мінська" про безпеку, і тільки потім - політична складова

У неділю, 23 жовтня в інтерв'ю українським телеканалам президент Петро Порошенко пообіцяв, що питання проведення виборів на Донбасі не буде підніматися в парламенті до тих пір, поки Росія не виконає всі умови Мінських угод в частині забезпечення безпеки там. "Очевидно, і саме в цьому полягало моє твердження", - сказав президент, коментуючи зустріч "Нормандської четвірки" в Берліні.

Все в тому ж інтерв'ю Порошенко підкреслив, що до проведення місцевих виборів на Донбасі озброєна місія ОБСЄ повинна отримати контроль над ділянкою україно-російського кордону. Слід нагадати, що канцлер Німеччини Ангела Меркель, на прес-конференції за результатами зустрічі в Берліні підкреслила – збройна місія ОБСЄ відправиться на Донбас тільки після того, як Верховна рада ухвалить закон про проведення там місцевих виборів. Заява Меркель свідчить, що як мінімум не всі політичні пункти Мінська будуть виконуватися після пунктів безпеки.

Тим часом команда Порошенко вже почала роз'яснювальну роботу серед депутатів, які і повинні прийняти закон про вибори на Донбасі. Подробиці в матеріалі Максима Каменєва і Надії Андрікевич.

Зустрічі по п'ятницях

У п'ятницю, 21 жовтня заступник голови Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв зустрівся з представниками депутатських фракцій і груп у Верховній раді. Зібралися вони в рамках так званої "Мінської платформи", яка була створена у парламенті за ініціативи Ірина Геращенко - першого віце-спікера та уповноваженим президента з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. У це неформальне об'єднання входять близько 20 депутатів з усіх фракцій і груп, крім "Самопомочи". Соратники мера Львова Андрія Садового не підтримують "Мінські угоди" та ідею закріплення в Конституції особливостей місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей. Участь у "платформі" в "Самодопомоги" розцінюють як легітимацію мінського процесу, тому від роботи в цьому форматі вони відмовилися.

На зустрічі Єлісєєв, який бере участь у роботі "нормандського формату" на рівні дипломатичних радників, розповідав депутатам подробиці переговорів в Берліні, де минулого тижня Петро Порошенко зустрівся з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, і президентами Франції і Росії – Француа Олланд і Володимиром Путіним. "Та учасники Мінська, і Єлісєєв інформують депутатів (в рамках "Мінської платформи" - ред.) про хід переговорів, розповідають, про роботу політичної групи, про зустрічі політичних радників лідер нормандського формату", - розповів РБК-Україна один з учасників "Мінської платформи".

Є й інша версія. Згідно їй, команда президента таким чином почала готувати парламент до можливого голосування за закон про вибори на Донбасі. Співрозмовники РБК-Україна в дипломатичних колах підтверджують – робота над підготовкою цього документа йде. Відомо навіть його робоча назва: "Про особливості проведення виборчого процесу в окремих районах Донецької та Луганської областей". РБК-Україна писало, що над проектом зокрема працює народний депутат Руслан Князевич (Блок Петра Порошенка). Він цю інформацію не підтверджує і не спростовує.

Є, що вибрати

За словами співбесідників РБК-Україна, місія Єлісєєва полягає в тому, щоб пояснити народним обранцям – саме по собі прийняття закону, що регламентує вибори на Донбасі ні до чого страшного не призведе. Що в документі будуть закладені своєрідні "гачки", який будуть служити Україні в якості гарантій того, що Росія до проведення виборів виконає свої зобов'язання в частині безпеки.

Передбачається, що процедура оголошення виборів буде такою ж, як і при будь-яких виборах в країні: парламент повинен проголосувати відповідну постанову, призначивши їх на конкретну дату. У перехідних положеннях закону пропонується закріпити, що результати голосування вступлять в силу тільки у випадку, якщо їх визнають міжнародні спостерігачі, в тому числі, з ОБСЄ. Крім того, в законі пропонується прописати правила голосування на виборах тимчасово переміщених громадян (з моменту початку війни на Донбасі з його території виїхало понад 1 млн. громадян, -ред.). Обов'язковою умовою стане участь у виборах українських партій та висвітлення передвиборної кампанії і процесу голосування українськими ЗМІ. Зазначимо, що про це набір умов, які дозволять провести вибори на Донбасі президент Петро Порошенко говорив і раніше. "У 2016 році має відбутися відновлення нашого суверенітету над окупованими районами в Донецькій і Луганській областях, - хаявил глава держави на своїй прес-конференції 14 січня цього року. - Повернення суверенітету, проведення виборів за законодавством України, за участю українських політичних партій із залученням ЗМІ України, Центральної виборчої комісії України, а також за участю вимушено переміщених осіб".

Проблема в тому – коли проводити вибори. "Поки що незрозумілим залишається, що вважати індикатором того, що на окупованих територіях можна проводити вибори. Є пропозиція, що таким індикатором може бути український прапор на всіх адміністративних будівлях окупованих територій", - говорить співрозмовник РБК-Україна.

Депутати стверджують: поки що в рамках "Мінської платформи" проект закону про вибори вони не обговорюють, більше того – його ще ніхто в очі не бачив. "Обговорення питань Донбасу в парламенті відбувається регулярно, але конкретний документ з виборів не обговорюється", - заявив РБК-Україна лідер фракції БПП Ігор Гринів.

В інтерв'ю українським телеканалам Петро Порошенко заявив, для того, щоб на окупованих територіях відбулися вибори необхідно виконання Росією вимог щодо безпеки. За словами президента, це: повне припинення вогню, відведення важких озброєнь, безперешкодний доступ місії ОБСЄ на всій окупованій території, включаючи ділянку українсько-російського кордону, безперешкодна робота дронов та інших технічних засобів, звільнення заручників і доступ місії Червоного хреста. А також, розведення військ в трьох пунктах (Петрівське, Золоте та Станиця Луганська) та обговорення ще чотирьох точок розведення, включаючи Дебальцеве. І тільки після Україна почне виконувати політичну частину "Мінських угод", тобто, визначитися з правилами проведення виборів і призначить дату голосування.

Очевидно, що відповідальність за політичну частину "Мінського процесу" президент Петро Порошенко має намір розділити з Верховною радою. Формально, від депутатів і тільки від них залежить прийняття рішень – закон про вибори і дата їх проведення. Адміністрація президента, мабуть, той же Костянтин Єлісєєв докладе зусилля, щоб пояснити необхідність голосування. При цьому Петра Порошенка може влаштовувати як підтримка депутатів, так і її відсутність. У першому випадку це буде говорити про злагодженості роботи президента з парламентом, а значить спільної відповідальності за наслідки виборів на Донбасі; в другому – відмова Ради оголошувати вибори можна буде піднести Заходу як "умова непереборної сили", підкреслити парламентсько-президентський устрій України та плюралізм думок у країні. Про те, як швидко і як далеко готова піти Україна в готовності виконати політичну частину Мінських угод стане зрозуміло ближче до грудня, коли "Нормандська четвірка" має зустрітися для обговорення "дорожньої карти" врегулювання ситуації на Донбасі.

Спілкування Єлісєєва з депутатами може бути і просто демонстрацією Порошенко іншим учасникам "Нормандської четвірки" серйозності його намірів виконати політичну частину "Мінська". Якщо Росія не зможе виконати зобов'язання щодо безпеки, президент завжди зможе сказати, мовляв, що ж тут поробиш, ми готувалися, але тепер повременим виконувати свої зобов'язання, якщо Росія так себе веде.

On Top