У Петра Порошенка є традиція. Як мінімум раз на рік президент обіцяє, що проведе референдум про вступ України до НАТО. У черговий раз президент повідомив про це в інтерв'ю німецькій газеті Berliner Morgenpost. За словами глави держави, зараз позитивно до вступу України до Альянсу ставляться понад 50% громадян. Готовність підтримати вступ країни до НАТО підтверджують опитані РБК-Україна соціологи. У той же час, поки перспектива проведення референдуму залишається лише ідеєю, висловленою у інтерв'ю. Принаймні, у Центральної виборчої комісії, яка, згідно із законом, відповідальна за проведення загальнонаціональних референдумів, ніякої підготовки до його проведення не ведуть. Подробиці - у матеріалі РБК-Україна
Визначальний фактор
За час свого президентства Петро Порошенко обіцяє провести референдум про вступ до НАТО вже четвертий раз. Про те, що питання вступу України до НАТО має вирішуватися на референдумі вперше президент сказав у листопаді 2014 року. При цьому Петро Порошенко зазначив: щоб країна була готова до членства у Альянсі необхідно "шість років напруженої роботи".
У квітні 2015 року глава держави заявив, що Україна поки не готова до членства, а у вересні того ж року - що спочатку потрібно провести в країні реформи і тільки потім провести референдум з питання членства у НАТО. У 2016 році президент заявив, що у самому НАТО немає єдності з питання членства України в Альянсі.
У інтерв'ю Berliner Morgenpost , яке вийшло 2 лютого, Петро Порошенко заявив: "Як президент, я прислухаюся до думки мого народу, і буду проводити референдум з питання вступу до НАТО. І якщо українці проголосують, я зроблю все можливе, щоб досягти членства у Північноатлантичному альянсі". За його словами, зараз "НАТО є єдиною дієвою організацією колективної безпеки".
Питання про референдум з членства у НАТО винило на тлі серйозного загострення ситуації на Донбасі, зокрема, у Авдіївці, де вже майже тиждень бойовики обстрілюють українські позиції з "Градів". Крім того, 1 лютого газета The Wall Street Journal, з посиланням на свої джерела, повідомила, що НАТО відкладає переговори з Україною з питання використання систем ПРО в Європі, зокрема, в Румунії. Видання стверджує, що керівництво НАТО зробило це, "щоб не дратувати Росію". Був і ще один привід пригадати українському президенту про НАТО. З 17 по 19 лютого відбудеться чергова Мюнхенська конференція - найважливіший форум року у сфері колективної безпеки у світі. У цьому році на ній планується обговорити "майбутнє трансатлантичних відносин і НАТО після виборів Дональда Трампа, співробітництво з ЄС у галузі політики безпеки і оборони, криза в Україні і у відносинах між Заходом і Росією". Участь у конференції візьме і Петро Порошенко. Делегацію США очолить віце-президент Майк Пенс.
Будь-які розмови про потенційне членство України у Північно-Атлантичному альянсі вкрай дратують керівництво Росії. У 2008 році, багато в чому завдяки старанням президента Росії Владіміра Путіна, НАТО не схвалив План дій з підготовки до членства для України і Грузії. Джерела тоді розповідали, що Путін заявив тодішньому президенту США Джорджу Бушу, що якщо Україна увійде до НАТО, вона ризикує залишитися без Криму і східних областей. У 2010 році, з подачі Росії, Верховна Рада ухвалила закон про засади внутрішньої і зовнішньої політики, у якому зафіксовано позаблоковий статус країни. Ситуація різко змінилася після анексії Криму і початку війни на Донбасі. Саме тоді Петро Порошенко обережно заговорив про перспективи членства у НАТО. Керівництво Росії поки що не відреагувало на останню заяву Порошенка про потенційний референдум.
Співрозмовники РБК-Україна в оточенні президента запевняють: про референдум щодо НАТО той заговорив через те, що журналісти задали йому питання. "Його запитали, він відповів. Не шукайте тут сенсацій. Президент і до цього говорив про те, що це питання потрібно винести на обговорення", - говорить співрозмовник видання у команді Порошенко.
Популярна ідея
Один раз спроба провести референдум про членство України у НАТО вже робилася. Мова йде про референдум за народною ініціативою щодо вступу України до НАТО та її участі у Єдиному економічному просторі разом з Росією, Казахстаном і Білоруссю. У 2006 році були зібрані і передані до Центрвиборчкому і визнані дійсними більше 4 млн підписів за проведення такого референдуму, першим питанням якого значилося "Чи згодні ви, щоб Україна стала членом Організації Північноатлантичного Договору (НАТО)?". Не дивлячись на підписи і рішення ЦВК, тодішній президент України Віктор Ющенко референдум так і не оголосив. Не допомогло навіть рішення Окружного адмінсуду Києва, який визнав незаконною бездіяльність глави держави у цьому питанні.
Зараз у Центральній виборчій комісії заявляють, що поки ніяких ініціатив щодо проведення референдуму не надходило. "Мені про це нічого не відомо. За моєю інформацією, такої заявки не надходило ні від громадян, ні від президента", - сказав РБК-Україна заступник голови ЦВК Андрій Магера.
Якщо ж рішення провести референдум про вступ України до НАТО все ж таки буде реалізовано, то є всі шанси, що українці підтримають приєднання до Альянсу, кажуть соціологи. Так, директор соціологічної служби центру ім. Разумкова Андрій Биченко зазначає, що, згідно з опитуванням громадян, яке його команда провела у грудні 2016 року, якщо б тоді відбувся референдум про вступ України до НАТО, то участь у ньому взяли б 62% населення, з яких 71% проголосував за, 23% - проти.
"До 2014 року підтримка вступу до НАТО перебувала на історичному мінімумі. У 2012-2013 роках за це готові були проголосувати лише 15-21% громадян. Підтримка цієї ідеї стрімко виросла у 2014 році після початку війни на Донбасі. У липні 2014 року за вступ України до НАТО готові були проголосувати 54% громадян. З тих пір вона дещо знизилася, але останні три роки цю ідею підтримує відносна більшість громадян", - сказав він РБК-Україна.
У свою чергу соціологічне опитування, яке у жовтні минулого року оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) оцінює підтримку вступу до НАТО серед населення скромніше. За даними КМІС, на такому б референдумі восени 2016 року взяли б участь близько 70% громадян, з яких 56% висловилися б за вступ до Альянсу і 44% - проти.
Генеральний директор КМІС Володимир Паніотто, зазначає, що зростання підтримки ідеї вступу України до НАТО пояснюється не тільки патріотичним чинником, але і скороченням території країни, яку контролюють офіційні влади. "В опитування ми не включаємо Крим і окуповані райони Донбасу, адже там не відбувалися вибори і відповідно мало шансів, що там пройде референдум. У той же час саме мешканці цих територій раніше найбільше не підтримували ідею вступу до НАТО", - сказав Паніотто.
Крім того, соціологи відзначають, що за останні два роки підтримка ідеї вступу до НАТО серед українців хоч і не на багато, але зменшилася. Паніотто припускає, що це пов'язано як з відсутністю до останнього часу загострень на фронті, так і зі зростанням популярності опозиційних партій, які виступають проти входження до НАТО.