Перший рік нової ВДНГ: хто і навіщо змінює "Експоцентр України"

РБК-Україна дізналось, як за останній рік змінилась ВДНХ, як в команді проекту з'явилалась невістка президента і для чого все це потрібно.

Влітку 2015 року Національний комплекс "Експоцентр України" (ВДНГ) прийшло нове керівництво: шоумен і підприємець Максим Бахматов, журналіст Олександр Акименко і підприємець, засновник київського коворкінгу "Часопис" Макс Яковер. Вони заявили гучну мета: вивести підприємство на прибуток і вдихнути життя в територію, яка прийшла в занепад. Крім занедбаних приміщень, новій команді дісталося 20 млн гривень боргів, більше десятка незавершених судових позовів, "заморожені" рахунки підприємства.

За цей рік ВДНГ поступово почав оживати. Всю зиму там працював парк розваг "Зимова країна", організований медіа-холдингом Starlight media, і його відвідало близько 300 тис осіб. Зараз готується річна програма.

Навесні на території "Експоцентру України" відкрився коворкінг міських проектів Kyiv Smart Hub City, гроші на який зібрали кияни, і філія інкубатора проектів на основі відкритих даних 1991. Готується ще ряд проектів.

Ідея з "президентськими" корінням

насправді історія з перевтіленням ВДНГ почалася раніше, ніж рік тому. У листопаді 2014 року Макс Яковер у себе в "Часописі" познайомився з Юлією Порошенко, консультантом міжнародної компанії McKinsey і дружиною Олексія Порошенка, сина президента України. "Я тоді хворів ідеєю створення великої IT-кластеру. У мене вже був "Часопис", але хотілося зробити щось більш масштабне. І ось на грунті цієї ідеї ми познайомилися з Юлею, почали думати, як цю ідею реалізувати", - згадує він.

Спочатку майбутній IT-кластер представлявся будівлею на 80 тисяч квадратних метрів, куди перевозять всі стартапи і "настає щастя". Але коли сіли вважати економіку, виявилося, що це неробоча схема. Для подібних проектів, за оцінками Максима Яковера, потрібні інвестиції від 100 млн доларів, яких у країні немає. Та й ціни на оренду приміщень для стартапів в такому випадку починалися б з 20 доларів за квадратний метр, хоча стартапи готові платити 3 долара. Ефективність вкладень теж була б під питанням. "Недостатньо просто побудувати. Потрібно, щоб все це наповнився життям, розвивалося і народжувало щось нове. Інфраструктура, ідеї, ресурси — все це однаково важливо", - додає Юлія Порошенко.

Щоб знайти працюючу бізнес-модель, Порошенко вивчала світовий досвід, переваги і недоліки різних підходів, звіти про їх ефективність, радилася зі світовими експертами. Все це накладалося на українські реалії.

З миру по нитці

Як розповідає Порошенко, у неї великий досвід роботи зі складними проектами. Будучи ще студенткою, вона пішла працювати в компанію PwC на позицію консультанта зі стратегії, де пропрацювала три роки. Пізніше їй, як вона сама каже, пощастило потрапити на лідерську програму General Electric (GE). В рамках програми потрібно було працювати на різних, абсолютно не схожих один на одного, проектах по всьому світу. Причому на кожен проект відводилося по 4 місяці. "Тільки ти зі всім розберешся, сработаешься з командою, як тебе перекидають на новий проект, де потрібно починати з нуля", - розповідає вона. У перший проект вона потрапила в розпал світової економічної кризи. У Лондоні у GE було велике портфоліо комерційної нерухомості і треба було розробити модель її оцінки в умовах кризи. За результатами проекту розроблена модель застосовувалася у Франції та Іспанії.

За три роки програми Порошенко дуже багато їздила по світу, дивилася, як розвиваються бізнеси, що працює, а що ні. "Я особисто побачила, наскільки важливі умови, які для тебе створюють. Ідея — вона як зернятко. Все залежить від того, в який грунт ти її посадиш", - проводить аналогію вона. І нагадує: технологічний зростання Китаю почався з технопарків, яких близько 400 по всьому Китаю. Тому коли Яковер прийшов зі своєю ідеєю, вона була їй дуже зрозуміла.

Айтішники і аграрії

Зараз Порошенко є керуючим партнером технологічного кластера, формує його стратегію. Завданням кластера вона бачить створення максимально сприятливого грунту для стартапів. "Якщо людина тільки починає бізнес, йому, насамперед, потрібна команда, перший замовник і можливість вийти на ринок. Йому треба дати доступ до капіталу і максимально прості умови оподаткування. Йому потрібно допомогти з просуванням і піаром. Зрештою, помістити в культуру підприємництва, у співтовариство, де можна спілкуватися та обмінюватися досвідом", - вважає вона.

Щоб створити такі умови, технологічний кластер залучає партнерів, які вкладають гроші в створення стартап-акселераторів. Так, завдяки підтримці "Київстар" через пару тижнів на ВДНГ "оселяться" телекомунікаційні стартапи — зараз завершується оздоблення приміщень, де буде коворкінг та переговорні кімнати. Відбір стартапів, охочих потрапити в акселератор, закінчиться 20 червня.

Аналогічний хаб відкриють для аграрних стартапів. Перші партнери вже є - це компанії "Сварог" і "Миронівський хлібопродукт". Особливість такого партнерства ще і в тому, що інвестори зможуть застосовувати у своїй діяльності розробки, створені в рамках акселераторів. Таким чином, вони зможуть відбити свої вкладення, а початківці бізнесу отримають перших великих клієнтів і зможуть рухатися далі. "Агро-галузі, наприклад, конкуренція невисока, але проблеми, з якими стикаються компанії, схожі. Можна вибирати акселератор проекти, які допоможуть вирішити ці проблеми в майбутньому", - ділиться своїм баченням Порошенко.

У планах техкластера - розвиток і інших напрямів. Але яких, керівництво виставкового комплексу поки не розкриває.

На питання про те, чи допомагає зв'язок з президентом знаходити інвесторів, розбиратися з судовими позовами або вирішувати бюрократичні питання, Юлія Порошенко відповідає, що тільки розповіла президенту про концепції. І було це всього 2 тижні тому. Рішенням всіх складних бюрократичних питань займаються Максим Яковер і Максим Бахматов. Останній офіційно став гендиректором ВДНГ 22 квітня цього року.