Перші підсумки децентралізації: бюджетне зростання і трансфертні діри
Міністр фінансів Яресько може бути задоволена першими результатами децентралізації
Уряд не виконує ряд зобов'язань, закріплених новою редакцією Бюджетного кодексу. Незважаючи на це, деякі регіони йдуть з істотним випередженням графіка по збору коштів з місцевого роздрібного акцизу. У той же час, з податком на нерухомість ситуація неоднозначна.
Україна пройшла перший етап бюджетної децентралізації, повідомив учора прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. За його словами, місцеві бюджети збільшили свої доходи на чверть і в січні-лютому отримали 13 млрд грн.
Мінфін, який вирішив розсекретити показники за місцевими бюджетами уточнив, що приріст надходжень порівняно з аналогічним періодом минулого року, склав 2,54 млрд грн - без урахування непідконтрольних територій. При цьому, в січні, порівняно з 2014 роком в цілому по Україні падіння промвиробництва склало більше 21% (зростання лише за 5 областей, в основному - західним), сільгоспвиробництва - 2,4%, будівництва - 36,7%.
Надходження від податку на доходи фізосіб підросли...
Нова редакція Бюджетного кодексу передбачає, що в столиці залишається 40% податку на доходи фізосіб (ПДФО), у містах обласного значення і районах - 60%, а в обласних бюджетах - 15%. Фактичні відрахування з ПДФО за перші два місяці 2015 року зросли більш ніж на 12% - до 6,7 млрд грн. Експерти пояснюють таке зростання надходжень інфляцією.
У 15 регіонах темпи зростання за цим показником - вище середнього по Україні. У лідерах - Київ (+22,8%). По Донецькій і Луганській областях Мінфін зафіксував падіння відрахувань на 14,4% і 28,7%, відповідно.
... від земельного податку - теж...
За податком на землю, що з 1 січня теж став місцевим, перераховано понад 2 млрд грн, що на 16,8% більше, ніж у січні-лютому 2014 року. "Це дуже мало. Тільки інфляція - 25%, а ставки індексуються на цей показник. По Закарпатській і Рівненській областях - 25% - це якраз інфляція, 5% - за рахунок інвентаризації земель, нових орендарів, виявлення неплатників", - сказав РБК-Україна аналітик із земельних питань Асоціації міст України (АМУ) Ярослав Рабошук.
В Луганській області зростання надходжень від земельного податку склало 6,9%. А в Донецькій області зафіксовано падіння на 3,7%.
Втім, не виключено, що місцеві органи влади перестраховувалися, закладаючи завідомо занижені плани. Так і надходжень могло б бути більше, якби зміни до кодексу приймалися своєчасно - хоча б за півроку до Нового року, а не наприкінці грудня. Органи місцевого самоврядування не встигли подати розрахунки за новими ставками, тому на поточний рік поки залишаються в силі ставки 2014 року.
... і від роздрібного акцизу - теж
За рахунок акцизу з роздрібної торгівлі та податку на нерухомість місцеві бюджети станом на 1 березня отримали 541,5 млн грн і 21,2 млн грн відповідно. У середньому кожен українець заплатив 12,6 грн роздрібного податку.
Перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський повідомив, що з 10 областей за два місяці річні плани з роздрібного податку виконані майже на чверть, хоча в січні нова система тільки тестувалася. За його даними, Київська область річний план вже виконала, Закарпатська область виконала на 60%, Донецька - на 75%.
Ресурс при введенні роздрібного акцизу розраховувався в Мінфіні за заниженим планом - 8,1 млрд грн. І тепер Мінфін не доводить до місцевих властей граничні показники, оскільки їх затвердження - у компетенції місцевих рад.
"Більшість не усвідомила своєї відповідальності, і що Мінфін надалі не буде їх коригувати. З цим доведеться боротися як на рівні центральної влади, так і, в першу чергу, на місцевому рівні", - сказав РБК-Україна Ігор Уманський.
Помилки - на совісті нардепів і чиновників Мінфіну
Уманський вважає, що середня загальна динаміка має непогані показники. "Але, якщо дивитися по окремим бюджетам, у когось йде колосальне недовиконання, у когось вже більше половини плану виконано. Деякі місцеві бюджети приймають такі рішення, що навіть на голову не налазять. Наприклад, Хмельницький. Спочатку в законодавстві закладено пільги по неоподатковуваній площі 60 кв. м на квартири і 120 кв. м на будинки. А вони вирішили, що по будинкам усе, що понад 500 кв. м оподатковується (податком), по квартирах - 250 кв м. У підсумку, об'єкта оподаткування немає і, відповідно, надходжень не буде", - підкреслив перший заступник міністра фінансів.
Важливу роль у такого роду історіях зіграла неготовність місцевих властей до адміністрування нових податків, сказав експерт з питань бюджету АМУ Сергій Слобожан. Він нагадав, що Мінфін затвердив форму декларації лише наприкінці січня, а вся відповідальність за невиконання лежить на місцевих органах влади. Бо 70% невеликих населених пунктів взагалі не запланували акцизний податок у своїй дохідній частині.
"Нерухомість - політичний фактор. Багато представників влади бояться взагалі вводити, щоб не було соціальних бунтів. Але тенденція така, що коли почнуть бачити, що один населений пункт отримує реальні гроші на свій розвиток, а інший - ні, то почнуть вводити", - зазначив Сергій Слобожан.
З цим згоден експерт у сфері фіскальної децентралізації Сергій Марченко, який вважає, що місцева влада перегляне плани по доходах.
Ігри з роздрібним акцизом...
Своє слово у всій цій історії з новими податками сказав податково-митний комітет Ради, який зібрав на профільні слухання представників Мінфіну, Державної фіскальної служби (ДФС), експертів та учасників ринку підакцизних товарів.
У комітеті відзначили, що акцизний роздрібний податок суперечить європейським нормам, оскільки, по суті, акциз сплачується тільки виробниками або імпортерами підакцизних товарів. У той же час, бізнес з достатнім розумінням поставився до введення роздрібного акцизу, оскільки в країні йдуть військові дії і необхідно наповнювати бюджет.
Під дію цього податку, за даними ДФС, підпадають 77,3 тис. суб'єктів торгівлі алкогольними напоями, 70,5 тис. - тютюновими виробами і близько 7 тис. АЗС.
"Нафтопродукти мають таку відмінність, що вартість бензину входить в усе. Ми не прийшли до повного розуміння проблеми, я вже не кажу про те, як складно його адмініструвати. Податок ввели, бо так треба було, ми залізли в кишеню до кожного громадянина, а 5% - це одна гривня з одного літра. Може, замість того, щоб вводити новий податок, потрібно щось з тінню робити", - сказав на слуханнях президент Асоціації операторів ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук.
За його словами, 30% ринку займають контрабанда і фальсифікат.
Введення роздрібного акцизу - негативний фактор, заявив РБК-Україна директор юрдепартаменту "Сокар Енерджі Україна" Сергій Тащи. "Він має природу, яка в принципі порушує природу оподаткування в Україні. Система його формування - ціна реалізації плюс 5%, тобто сума ПДВ включена в базу формування цього податку", - пояснив Сергій Тащи.
Роздрібний податок складний в адмініструванні, про що свідчать перші три місяці роботи за новими правилами, сказав директор відділу корпоративних питань JTI Україна Олександр Когут. А однією з проблем є відсутність касових апаратів у багатьох роздрібних точках.
"Фактично торгові точки з касовими апаратами і без них вже три місяці працюють у нерівних умовах, і реалізують тютюнову продукцію за різними цінами. Новий податок став несподіванкою для споживачів, які звикли орієнтуватися на максимальні роздрібні ціни, зазначені на пачках сигарет, і відмовлялися платити додаткові 5%", - сказав Олександр Когут.
З точки зору спрощення ведення бізнесу, введення додаткового 5%-ного податку виглядає дивним, вважає директор з корпоративних зв'язків Efes Ukraine Валентин Бойницький. За його словами, цей податок став "окремим новим і великим головним болем для підприємств роздрібної торгівлі", та дерегуляції він не сприяє.
"Одна з основних функцій акцизу - обмеження споживання певної групи продуктів. Тому акциз зазвичай вводиться на групи продуктів, зловживання якими шкодить здоров'ю. Але, оскільки доходи від нового податку залишаються в місцевих бюджетах, місцева влада зацікавлена максимально збільшувати надходження від нього, тобто, збільшувати продаж підакцизних продуктів", - сказав Валентин Бойницький.
У ДФС і Мінфіні проблеми бачать у частині ухилення від сплати роздрібного акцизу. Так, більшість АЗС декларують від 50% до 70% реалізованого палива, як паливо для комерційного використання, з якого податок не стягується. Тому, для виключення неоднозначного трактування норм, до Податкового кодексу незабаром буде внесено уточнення і визначення кого вважати кінцевим споживачем.
У той же час, податковий комітет пропонує розглянути можливість повного скасування роздрібного акцизу. У вигляді компенсаторів пропонується ввести новий податок за ставкою 1% і поширити його на всі товари, які реалізуються через роздрібну торгівлю. Це повинно спростити адміністрування і збільшити відрахування до бюджетів до більш ніж 9 млрд грн.
"Ми вважаємо, що податок на реалізацію підакцизних товарів повинен бути тимчасовим, і вже зараз необхідно думати про альтернативні шляхи наповнення місцевих бюджетів. Ми аналізуємо пропозицію ввести 1% податок на всі види споживчих товарів, але на даному етапі вважаємо його недопрацьованим. Такий податок також буде податком на реалізацію, а це суперечить прогресивним податковим практикам і намірам спростити правила ведення бізнесу в Україні", - підкреслив Олександр Когут.
Хоча в іншій тютюнової компанії РБК-Україна сказали, що запропонований комітетом варіант більш доцільний.
Голова комітету Роман Насиров додав, що перегляд будь-яких норм можливий за підсумками півріччя.
... і податку на нерухомість
На 1 січня 2015 року БТІ передали Держреєстру інформацію лише по 40% (1,9 млн) об'єктів. Тому адмініструвати податок на нерухомість проблематично, вважають в парламентському комітеті. Відповідно, його сплату необхідно призупинити і відновити після того, як закінчиться повне формування бази даних Держреєстру.
Олександр Слобожан здивований подібними заявами. Він вважає, що проблем з податком на квадратні метри немає. В Податковому кодексі зазначено, що податок може стягуватись як на підставі документів, що підтверджують право власності, так і даних Держреєстру. ДФС і місцеві органи влади мають право запитувати документи і в Держреєстрі, і в БТІ, пояснив експерт.
Уряд влаштував міжбюджетну блокаду
Таким чином, бюджетна частина реформи децентралізації виконується. Але при цьому уряд блокує затвердження нормативів для розподілу міжбюджетних трансфертів.
Нова редакція Бюджетного кодексу передбачає, що до 1 березня уряд має провести інвентаризацію усіх документів, що регламентують застосування нормативів при здійсненні видатків. Мова йде, зокрема, про показники видатків на бюджетні установи, що дозволило б економити бюджетні кошти.
"Будь-який мер міг би сказати, що є норматив і той, хто не додав, відповідальний за це. А так - каламутна вода. Грубо кажучи, 2 грн виділили, 20 коп. з них собі в кишеню. І все, за звітами чиновник - герой, тому що гроші дав. А хто проти цього - агент Кремля, як зараз модно про всіх незгодних", - сказав Олександр Слобожан.
Він підкреслив, що новий нормативний підхід відразу покаже корупційну складову. Це, зрозуміло, невигідно міністерствам, так як можна буде видати наказ, наприклад, про святкування чогось чи проведення тендеру за участю зацікавлених осіб.
Замість цього, підкреслив Слобожан, Кабмін хоче протягнути формулювання, яке дозволить місцевим органам влади фінансувати медицину та освіту за рахунок своїх ресурсів, якщо є факт недофінансування з Києва.
"Якщо вже забрали частину ресурсу на центральний рівень, то хай як хочуть, так і викручуються, але медицина і освіта повинні бути профінансовані", - резюмував Олександр Слобожан.
З ним згоден Сергій Марченко, який сумнівається, що в 2015 році уряд буде готовий перейти на нові нормативи. "Будуть розраховувати за формулою 2014 року", - сказав експерт.
Зараз обсяг недофінансованих субвенцій складає близько 3 млрд грн, а до кінця року він може досягти 8 млрд грн, прогнозують фахівці.
