Сьогодні в Дурбані (ПАР) відкривається міжнародна конференція з проблем зміни клімату. У роботі форуму ООН, що триватиме два тижні, беруть участь представники 190 держав. Однією з головних тем обговорення стане майбутнє Кіотського протоколу, термін дії якого завершується 31 грудня 2012 р.
Сьогодні в Дурбані (ПАР) відкривається міжнародна конференція з проблем зміни клімату. У роботі форуму ООН, що триватиме два тижні, беруть участь представники 190 держав. Однією з головних тем обговорення стане майбутнє Кіотського протоколу, термін дії якого завершується 31 грудня 2012 р.
Делегатам, зокрема, належить узгодити подальші зобов'язання з обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Представники низки країн заявили, що не готові підписувати нові угоди до тих пір, поки цього не зроблять такі промислові держави як США і Китай.
Проблема майбутнього Кіотського протоколу, перший період зобов'язань за яким вважається найбільш гострим питанням майбутніх переговорів. Зобов'язання знижувати викиди парникових газів щодо рівня 1990 р. по протоколу мають 37 країн.
Росія, Японія і Канада виступають за перехід до нової угоди, називаючи Кіотський протокол неефективним, в тому числі тому, що на країни, які він охоплює, сьогодні доводиться лише близько третини світових викидів парникових газів. Країни, що розвиваються, зокрема, Індія, Китай, країни латиноамериканського блоку навпаки, вважають, що другий період за єдиною нині юридично зобов'язуючою угодою життєво необхідний.
Австралія та Норвегія напередодні Дурбана виступили з пропозицією домовитися про розробку "посткіотської" угоди до 2015 р., цю пропозиція відкрито підтримала, зокрема, Великобританія. Однак представники США та Японії висловили сумніви в тому, що цей термін реалістичний - на їхню думку, нова угода може бути прийнята тільки після 2018 або навіть 2020 р.
Напередодні зустрічі керівник екологічної програми ООН Ахім Штайнер звернувся до керівництва Європейського Союзу і Німеччини із закликом підтримати проект оновленого Кіотського протоколу, повідомляє Deutsche Welle. "Від учасників конференції залежить, чи буде в Дурбані досягнуто прогресу, і чи вдасться узгодити документ, що стане наступником Кіотського протоколу", - заявив Штайнер. На його думку, якщо не буде узгоджена спільна позиція і не знайдено перехідний варіант, то після 2012 р. може виникнути небезпечний для навколишнього середовища вакуум.
Також представник зі зміни клімату при МЗС Великобританії Джон Ештон заявляв, що розвинені країни повинні погодиться на подальше скорочення викидів парникових газів. Він зазначив, що Лондон очікує, що сторони, виходячи з принципу "загальної, але диференційованої відповідальності", сприятимуть успішному просуванню цього процесу на конференції. Нагадаємо, Великобританія в 2008 р. прийняла законопроект про зміну клімату, в якому передбачається скорочення викидів парникових газів до 2050 р. на 80% порівняно з рівнем 1990 р.
Одне з важливих "не-кіотських" питань - Зелений кліматичний фонд, створити який сторони домовилися роком раніше в мексиканському Канкуні. Перехідний комітет розробників фонду в 2011 р. збирався чотири рази - в Мехіко, Токіо, Женеві та Кейптауні. На останній зустрічі комітет був готовий затвердити попередній варіант схеми роботи фонду, який мав би бути представлений у Дурбані, проте США і Саудівська Аравія заблокували прийняття рішення.
Зелений кліматичний фонд призначений для управління фінансовими ресурсами, спрямованими на допомогу країнам, що розвиваються, і які страждають від наслідків зміни клімату. На саміті в Копенгагені в 2009 р. розвинені країни домовилися направити на ці цілі 30 млрд дол в 2010-2012 р., а до 2020 р. довести щорічний обсяг ресурсів до 100 млрд дол на рік. Однак, за заявами країн, що розвиваються і екологів, фонд поки залишається "порожньою оболонкою", оскільки конкретних зобов'язань за обсягами "кліматичної" допомоги після 2012 р. поки немає.
Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, покликана протидіяти несприятливим змінам клімату Землі, вступила в силу 21 березня 1994 р. Сам документ не містить кількісних зобов'язань щодо скорочення викидів парникових газів. Такі установки можна знайти в Кіотському протоколі, який набрав чинності в 2005 р.
Зазначимо, перед початком конференції в Дурбані Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) представила другу цьогоріч спеціальну доповідь, присвячену управлінню ризиками екстремальних погодних явищ і катастроф та адаптації до зміни клімату. Відповідно до опублікованого резюме доповіді, ймовірність того, що антропогенні викиди парникових газів вже позначилися на частоті і силі екстремальних погодних явищ, становить близько 60%.
Програма ООН по збереженню навколишнього середовища (UNEP) також обновила свою доповідь 2010 р., присвячену "гігатонному розриву" - невідповідності прийнятих країнами зобов'язань щодо зниження викидів науково обгрунтованих рівнів, що дозволять утримати зростання глобальної температури в межах двох градусів Цельсія. За новою оцінкою UNEP, "дефіцит" зобов'язань складає вже 6-12 мільярдів тонн CO2-еквівалента проти 5-9 мільярдів роком раніше.
Конференція в Дурбані повинна вирішити важливі питання і для України. Повідомлялося, що Україна погодиться на більш жорсткі обмеження емісії шкідливих речовин і вимоги перенести невикористані вуглецеві квоти на наступний період за умови отримання фінансування від країн-донорів. Про це писало видання "Комерсант-Україна". "Наша позиція на переговорах буде гнучкою. Ми не будемо блокувати переговорний процес", - повідомив директор департаменту міжнародної діяльності Держагентства екологічних інвестицій (ГАЕІ) Вадим Сидяченко. Зокрема, він роз'яснив, що Україна погодиться на "більш значне обмеження рівня емісії, якщо США, Китай, Індія, Бразилія (на них припадає 30% світової емісії) також візьмуть на себе більш жорсткі зобов'язання.
Натомість українська сторона розраховує отримати широкий доступ до механізмів фінансування програм зі скорочення викидів.
Нагадаємо, з 12 жовтня участь України в міжнародній торгівлі викидами парникових газів тимчасово призупинена. Таке рішення було прийнято комітетом з дотримання Секретаріату РКЗК ООН зі зміни клімату у зв'язку з "невідповідністю національної системи обліку викидів парникових газів вимогам Кіотського протоколу".
Україна зможе подати заявку на відновлення статусу прийнятності вимогам Кіотського протоколу 6 лютого 2012 р., після оприлюднення остаточного звіту групи міжнародних експертів (ERT) Секретаріату Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату (РКЗК ООН).
Проект звіту про перевірку буде офіційно переданий Україні для обговорення до 12 грудня 2011 р., а остаточний звіт очікується до 6 лютого 2012 р. після цього, згідно з процедурами Кіотського протоколу, Україна зможе подати заявку на відновлення статусу прийнятності вимогам Кіотського протоколу.
Група міжнародних експертів (ERT) Секретаріату Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату (РКЗК ООН) 15 жовтня завершила дослідження оновленого національного кадастру викидів парникових газів України за 1990-2009 рр.. Попередні висновки експертів носять позитивний характер, що дає підстави для відновлення України в системі міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів.
У березні 2009 р. Україна продала 30 млн одиниць встановленої кількості (1 ОУК відповідає 1 т СО2) Японії, потім ще 3 млн ОУК Іспанії за ціною 10 євро за одиницю. Про намір придбати ще 150 млн ОУК заявляли Нова Зеландія та Швейцарія.
Вуглецеві одиниці - частина національної квоти країни на викид парникових газів, що можуть передаватися між країнами в рамках механізму торгівлі квотами. ERU - одиниця, дорівнює одній метричній тонні еквівалента діоксиду вуглецю (СО2).
На даний момент, резерв на період дії зобов'язань України становить 1 млрд 852 млн 385,130 тис. т еквівалента СО2.
Україна ратифікувала Кіотський протокол у лютому 2004 р. і отримала можливість реалізувати невикористані квоти по викидах газів на суму до 2,5 млрд дол..