Переговори без кінця: як Рада буде голосувати за законопроект про антикорупційний суд

Співрозмовники РБК-Україна серед вищих чиновників держави напередодні в середу були дуже категоричні – законопроект має бути ухвалений у четвер і в тому вигляді, який влаштовує владу. "Зауважте, із заяв МВФ зникли слова про висновки Венеціанської комісії. Те, що пропонується нами, повністю відповідає позиції "венеціанки". Те, чого хоче МВФ – не відображено ні в меморандумі про співпрацю, ні в жодному іншому документі. Це просто фантазії", - стверджує співрозмовник. У той же час, джерело переконане, що МВФ продовжить фінансування для України в будь-якому випадку і прояв незговірливості Києва не призведе до остаточного розриву. У відповідь на питання, звідки тоді з'являються нові вимоги, співрозмовники у владі кивають на посольство США.

У четвер Верховна Рада повинна проголосувати за законопроект про Вищий антикорупційний суд (АКС). Після чотирьох сесійних днів розгляду поправок і кількох місяців переговорів з Міжнародним валютним фондом і Венеціанською комісією, станом на вечір середи, 6 червня, спірна правка щодо ролі Громадської ради у процесі добору суддів так і не була узгоджена з МВФ. Однак, за інформацією РБК-Україна, на момент підготовки матеріалу переговори з Фондом все ще тривали. Але, за прогнозами співрозмовників видання, у четвер законопроект про антикорупційний суд все ж буде прийнятий. Детальніше про це - в матеріалі РБК-Україна.

Вже в четвер, 7 червня, парламентарії повинні закінчити розгляд кількох десятків правок до законопроекту про створення Вищого антикорупційного суду (АКС). Також має бути розглянутий блок правок, що стосується найбільш дискусійної норми - ролі громадської ради у відборі суддів АКС. Після цього документ має бути проголосований в цілому.

За інформацією РБК-Україна, станом на вечір середи владі так і не вдалося прийти до спільного знаменника з Міжнародним валютним фондом щодо ролі громадської ради. Нагадаємо, саме метод добору суддів є каменем спотикання в переговорах з МВФ. Тим не менш переговори з Фондом тривають, стверджує джерело видання в близькому оточенні президента. За його прогнозами, компроміс буде знайдений і в четвер вранці документ буде прийнятий в залі.

"У МВФ вже самі розуміють, що завели ситуацію в глухий кут, що довели до того, що немає голосів. Весь тиждень представники МВФ спілкувалися з Парубієм, спілкувалися з Гройсманом після його заяви (про можливу відставку, - ред.). Після того, як вони зрозуміли, що весь цей баскетбол не працює, сьогодні (6 червня - прим.) в кінці дня вони повернулися до переговорів з президентом, щоб той все ж у якомусь вигляді забезпечив голосування: допоможіть, щоб голоси були. Тому завтра президент буде в Раді, хоч він і не планував", - повідомив співрозмовник.

В самому Фонді традиційно не коментують хід переговорного процесу. Але в неофіційних бесідах співрозмовники в МВФ кажуть, що, якщо український парламент проголосує за закон про спеціалізований суд "без оглядки" на позицію Фонду, "цей крок не буде сприйнятий позитивно, і вже тим більше не буде зарахований як виконання умов Меморандуму". При цьому джерела РБК-Україна нагадують, що прийняття "прозорого та зрозумілого" закону про роботу АКС недостатньо для того, щоб домогтися перегляду програми з МВФ без виконання інших пунктів. "Не може бути ситуації, за якої Фонд закриє очі на тарифне питання по газу або на проблеми з роздутими витратами держбюджету, якщо АКС буде прийнятий у Раді. У Фонді Україні вже не вірять словам і обіцянкам влади, тому не підуть на компроміси", - говорить співрозмовник, знайомий з ходом переговорів з Фондом.

Але співрозмовники РБК-Україна серед вищих чиновників держави напередодні в середу з цього приводу були дуже категоричні – законопроект повинен був ухвалений у четвер і в тому вигляді, який влаштовує владу. "Зауважте, із заяв МВФ зникли слова про висновки Венеціанської комісії. Те, що пропонується нами, повністю відповідає позиції "венеціанки". Те, чого хоче МВФ – не відображено ні в меморандумі про співпрацю, ні в жодному іншому документі. Це просто фантазії", - стверджує співрозмовник. У той же час, джерело переконане, що МВФ продовжить фінансування для України в будь-якому випадку і прояв незговірливості Києва не призведе до остаточного його розриву. У відповідь на питання, звідки тоді з'являються нові вимоги, співрозмовники у владі кивають на посольство США.

У пошуках виходу

У першій редакції законопроекту про створення антикорупційного суду, внесеного президентом Петром Порошенко в грудні минулого року, передбачено, що громадська рада, у яку мають увійти і представники міжнародних організацій, зможе двома третинами свого складу приймати рішення про невідповідність того чи іншого претендента на посаду судді АКС - тобто дискваліфікувати того чи іншого кандидата, після чого він не зможе брати участь у подальшому відборі Разом з тим передбачалося, що Вища кваліфікаційна комісія суддів зможе обійти вето міжнародників по тій чи іншій кандидатурі двома третинами свого складу - тобто за наявності 11 з 16 голосів членів ВККС. Західні партнери критично оцінили окремі положення в президентському проекті закону про антикорупційний суд.

Джерела, знайомі з ходом переговорів з цього питання, розповіли виданню, що МВФ пропонує надати експертам право виносити рішення про відповідність кандидата більшістю голосів ради експертів. "Але це не знайшло відгуку в АП. Тоді МВФ запропонував компроміс – склад міжнародної експертної ради скоротиться з семи до шести чоловік, і для рішення про невідповідність номінанта буде достатньо трьох голосів ради. АП наполягає на одному, максимум двох. МВФ не погоджується, оскільки на одну людину владі легше чинити тиск, і вона не буде голосувати об'єктивно", - розповів виданню співрозмовник. За словами джерел, з цього пункту сторони не можуть досягти компромісу вже більше місяця.

Але і це не єдина проблема в переговорах з питання антикорупційного суду. "Проблема ще й у тому, що немає домовленості, як відбирати міжнародних експертів. МВФ наполягає на тому, щоб своїх представників делегували міжнародні поважні та відомі інституції, які в останні роки займаються проблемами корупції в Україні. Але у президента хочуть залучити організації простіше. У цьому МВФ також бачить спробу влади зберегти можливість для тиску на експертів", - пояснив виданню співрозмовник, знайомий з позицією МВФ.

З урахуванням несхвалення західних партнерів, парламент 1 березня ухвалив законопроект в першому читанні і відправив документ на доопрацювання. Весь це час авторський колектив законопроекту, представники Адміністрації президента та Верховної Ради намагалися прийти до компромісу з МВФ і Венеціанською комісією щодо проблемних моментів законопроекту.

І в Адміністрації президента, і багато парламентарів як в коаліції, так і опозиції вимогу про вето міжнародників вважають неприйнятною. Сам глава держави у своїх заявах обмежився тим, що законопроект про антикорупційний суд, поряд з висновками Венеціанської комісії, має відповідати Конституції України. У той же час багато депутатів, у тому числі з президентської фракції, стверджують: дотримання вимог Заходу щодо ролі Громадської ради ставить під велике питання конституційність нового органу. "Вони кажуть, що міжнародна рада формується донорами. Донори - ті, хто дав гроші. Виходить, хто заплатив більше грошей, той проплачує експертів і приймає остаточне рішення", - обурюється один з нардепів.

Замість цього в Раді, зокрема, фракції БПП і "Народний фронт", запропонували МВФ низку альтернативних варіантів, за якими можна подолати вето громадської ради при доборі суддів. Всі запропоновані формули сходяться в тому, що "відсіяний" радою кандидат на посаду судді в АКС буде мати право подати апеляцію на рішення міжнародників. Різниця між варіантами - в якому форматі. "Перший варіант - дана апеляція може розглядатися на спільному засіданні ВККС та громадської ради міжнародних експертів. І тоді залишається питання, якою кількістю голосів має бути прийнято рішення, і скільки міжнародних експертів повинні брати участь у винесенні такого рішення", - говорив спікер Андрій Парубій. Така формула передбачає, що у разі якщо громадська рада простою більшістю (4 з 7 членів) блокує кандидатуру, але її підтримує ВККС, то далі збирається загальна панель з експертів і ВККС і виносить остаточне рішення. Обговорювалася формула, за якою рішення приймається 2/3 голосів, причому 2/3 від цих 2/3 повинні становити саме члени громадської ради міжнародних експертів. Проблемна сторона такої конфігурації - як забезпечити принцип голосування 2/3, так як за 16 членів ВККС і 7 експертів виходить 23 людини.

"Це загальний варіант, який подобається Венеціанській комісії. Не виключаю, що буде скорочення кількості експертів для того, щоб забезпечити принцип голосування 2/3, але в цих 2/3 буде достатня кількість міжнародних експертів, без думки яких кандидат у наступний тур не пройде, - розповів журналістам 6 червня заступник голови фракції БПП Сергій Березенко. - Зараз ми говоримо, що це повинно бути 2-3 експертів. Можливо, ми вийдемо на 4. В цьому питанні якраз і йде дискусія".

Другий варіант був запропонований "Народним фронтом" і розроблений Міністерством юстиції. Він передбачає повернення рішення громадської ради на перегляд. "ВККС отримує апеляцію і, якщо бачить підстави для перегляду рішення, повертає висновок громадській раді міжнародних експертів, остання повинна підтвердити свій висновок", - пояснив Парубій. Для винесення рішення в такій версії депутатами обговорювалася пропорція в 2/3 голосів на всіх етапах. "Якщо міжнародна рада експертів заблокує кандидатуру судді для участі у конкурсі, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може подолати це рішення двома третинами голосів. Далі міжнародна рада експертів, якщо не вважає цього кандидата таким, що відповідає статусу судді, може подолати рішення ВККС", - сказав у понеділок, 4 червня, голова фракції НФ Максим Бурбак.

При цьому, як переконують парламентарії, запропоновані варіанти повністю відповідають вимогам Венеціанської комісії: вони припускають вирішальну - "crucial" - роль для Громадської ради, як це дослівно і прописано висновками "венеціанки". "У нас немає проблем з Венеціанською комісією. Венеціанка підтримує запропоновані нами варіанти. У їх висновках чітко зазначено - "crucial" - вирішальна. Те, що ми пропонуємо і є вирішальною роллю для міжнародників. МВФ ж просто трактує по-своєму. Те, що вони хочуть - це не "crucial", це вже "binding" - остаточна роль", - говорить співрозмовник в близькому оточенні президента.

Крім того, в минулий понеділок прем'єр-міністр Володимир Гройсман пригрозив депутатам, що складе з себе повноваження глави уряду, якщо антикорупційний суд не буде створений. "Я як прем'єр-міністр України прийняв для себе рішення, якщо цей суд, справедливий, незалежний не буде створено, я складу з себе повноваження прем'єр-міністра України і подам у відставку", - заявив він. Пізніше міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко в ефірі програми "Свобода слова" на телеканалі ICTV уточнив: "Якщо в четвер або в інший день, коли закон про Антикорупційний суд буде в порядку денному, цей закон не буде розглянуто, і Рада не підтримає прозорий і якісний закон про Антикорупційний суд, то буде заява про відставку прем'єр-міністра, наслідком якої є відставка всього уряду... Сьогодні не буде Антикорупційного суду – що робити в економічній сфері? Як завтра залучати інвесторів, як робити приватизацію, як створювати робочі місця, як будувати підприємства?".

Втім, у президентській фракції, за списками якої Гройсман балотувався в парламент і за квотою якої він був призначений в Кабмін, такий демарш прем'єра не схвалили. "Це виключно бажання Гройсмана сподобатися Заходу, так як Захід його не особливо сприймає. Йому нема чого втрачати. У них зараз біда з бюджетом і вони шукають привід для відставки, тому що не розуміють, що робити далі. Якщо ми проголосуємо антикорупційний суд, далі у них стоїть питання з тарифами, потім секвестр бюджету. В даному випадку від нього нічого не залежало. Парламент ще місяць попрацює і піде, а йому ще до вересня все це розгрібати", - говорить один з членів команди Порошенка.

Вирішальний четвер

За словами співрозмовників РБК-Україна, Порошенко має намір особисто взяти участь у засіданні Верховної Ради в четвер. Спочатку, за наявними даними, глава профільного комітету парламенту Руслан Князевич заявить про необхідність переголосувати і прийняти ті правки, за яким був досягнутий консенсус з МВФ. Мова йде про узгоджені 13 пунктах з 14. Вони були провалені, так як не було голосів в залі. "Далі президент озвучить принципову поправку щодо вирішальної ролі міжнародних експертів. І буде просити Раду підтримати. Тому що вся ця ситуація призвела до того, що просто немає голосів. Причому пояснити депутатам, чому заради цього закону ми повинні порушувати Конституцію - неможливо", - говорить один з членів президентської команди. Такий сценарій повинен пройти, але яка буде ситуація в залі після цього, ніхто не розуміє, зазначає співрозмовник видання. Разом з тим, багато опитані РБК-Україна депутати прогнозують голосування в межах 235-245 голосів.

У президентській команді спрогнозували два варіанти голосування: перший - якщо приймуть компромісний варіант, як це пропонує українська сторона; другий - якщо Рада піде на умови Фонду і пропише для міжнародників беззастережне вето при відборі суді. "В одному варіанті БПП дає 100 голосів, у другому - 80 голосів. І це вже принципово. У "фронту" може бути в одному варіанті - 65, у другому - 40. "Воля народу" може голосувати 15 голосами, але в другому варіанті дасть усього лише 2-3. "Відродження" може проголосувати в першому варіанті 15-18 чоловік, у другому - тільки підтримує група "УКРОПу". Коломойський дав їм команду голосувати, так як вважає, що це дасть йому якісь бонуси у майбутньому. "Самопоміч" буде голосувати. "Батьківщина" також, але точно не повним складом. "Опозиційний блок" категорично ні, за жодних умов. "Радикали" - ні, жодного голосу, за жодних умов", - підраховує співрозмовник в керівництві БПП. При першому розкладі, зазначає співрозмовник, законопроект буде прийнятий, при другому - голосів не вистачає.

Тим не менш, у фракції Радикальної партії у коментарі виданню заявили, що їхня позиція буде залежати від редакції, запропонованої до голосування. "Ми наполягаємо, щоб кожен суд в Україні був антикорупційним. Ми проголосували в першому читанні, але на даному етапі мова йде не про боротьбу з корупцією. А про боротьбу за сфери впливу на останню ланку вибудуваної нібито антикорупційної системи", - повідомила РБК-Україна народний депутат від РПЛ Тетяна Юзькова.

Як пояснив РБК-Україна народний депутат від ОБ Михайло Папієв, фракція не буде підтримувати законопроект про АКС, оскільки категорично проти того, щоб приймалися антиконституційні закони. "Він не відповідає Конституції України. Згідно з Конституцією, Україна - незалежна і суверенна держава. Цей закон запроваджує зовнішнє управління, - сказав нардеп. - Крім того, голова ВР каже, що це - умови Венеціанської комісії. Як людина, яка читала ці висновки, можу сказати: немає там таких вимог. Це виключно умови МВФ. Покажіть мені, де у нас в Конституції передбачено, що закони пише Міжнародний валютний фонд або посольство якої-небудь країни. А де ви ще бачили, щоб депутатів запрошували в посольство і переконували голосувати?" - коментує Папієв. "Якщо законопроект буде проголосований, ми проаналізуємо разом з експертами та юристами, і ми залишаємо за собою право зробити конституційне подання до Конституційного суду для визнання цього закону неконституційним", - заявив парламентарій.