Пенсійна реформа: зараз або ніколи

аріанна Онуфрик, експерт з питань соціальної політики Інституту суспільних досліджень, спеціально для РБК-Україна

Реформа системи пенсійного забезпечення в Україні потрібна була "на вчора". Критична ситуація в Пенсійному фонді, демографічні виклики, коли вже сьогодні кількість пенсіонерів перевищує число працюючих, - відтягувати нам далі вже нікуди.

Реформа системи пенсійного забезпечення в Україні потрібна була "на вчора". Критична ситуація в Пенсійному фонді, демографічні виклики, коли вже сьогодні кількість пенсіонерів перевищує число працюючих, - відтягувати нам далі вже нікуди.

Урядовий законопроект має гарну основу, більше того - він враховує найкращі зарубіжні взірці реформування пенсійної системи. Він передбачає введення обов'язкового накопичувального рівня пенсійного страхування. По суті, це новий фінансовий інструмент, який дозволяє людині турбуватись про свою старість через вибір фінансової установи, де будуть зберігатися заощадження, вибір сценаріїв інвестування, а на перспективу - і вибір віку виходу на пенсію.

Крім того, заощадження населення є основним каталізатором стимулювання економічного розвитку в державі і зростання добробуту населення, оскільки вони спрямовуються на інвестиції в економіку. Зв'язок між темпами економічного зростання та нормою заощаджень підтверджується дослідженнями: завдяки низькій еластичності споживання до зміни доходу, підвищення темпів економічного зростання створює резерв для акумуляції неспожитих доходів - заощаджень.

Звісно, ідеальних законів немає. Не є виключенням і урядовий пенсійний законопроект. Та попри численні популістські заяви окремих політиків та деякі законодавчі пробіли проекту, реформу треба запускати. Тим більше, маємо час до 2017 року, щоб навести лад у фінансовій системі.

Навіть в чинному законодавстві про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено низку запобіжників для запобігання ризиків майбутнім пенсіонерам. Наприклад, з метою максимального збереження пенсійних активів заборонено тримати в грошових коштах на поточному банківському рахунку, на банківських депозитних рахунках та в ощадних сертифікатах банків більше ніж 50% загальної вартості пенсійних активів, при цьому не більше ніж 10% загальної вартості пенсійних активів у зобов'язаннях одного банку. Щодо облігацій підприємств-резидентів, то тут діє обмеження до 40%, облігації місцевих позик - до 10%.

Серед найвдаліших пропозицій урядового законопроекту варто відзначити і норми щодо призначення усіх видів пенсій за нормами єдиного закону та скасування спеціальних пенсій. На них заслуговують лише люди, які ризикували своїм життям заради України.

Позитивний ефект матиме і поступове звільнення солідарної системи від невластивих для неї виплат (так званих доплат до пенсій - «дотягування» до мінімального рівня понад 7 млн пенсіонерів), а також запровадження з 1 січня 2017 року ІІ рівня системи пенсійного забезпечення - обов'язкової накопичувальної. Вона поступово знизить навантаження на солідарний рівень та залучить довгостроковий інвестиційний ресурс на розбудову економіки.

За умови запровадження обов'язкового накопичувального рівня, людина зможе обирати, в якому віці йти на пенсію. Наприклад, вона вважає, що для цього достатньо накопичила коштів. Людина заходить на сайт, вмикає калькулятор і бачить, скільки накопичила пенсійних нарахувань. Якщо вважає, що їх достатньо, може прийняти рішення вийти на заслужений відпочинок.

Та все ж законопроект №2767 потребує деякого доопрацювання. Наприклад, доцільно виключити норми щодо особливостей участі у накопичувальній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування осіб, яким станом на 1 січня 2017 року виповнилося 35 і більше років, але які не досягли 55-річного віку. Умови участі мають бути однаковими для всіх вікових категорій.

Більш того, норми щодо обмеження строку подання відповідної заяви для участі у накопичувальній системі є дискримінаційними та звужують права відповідної категорії осіб.

Варто вилучити з проекту положення щодо Накопичувального пенсійного фонду. Очевидно, що створення державної установи, яка здійснюватиме адміністрування накопичувальної системи потребуватиме значних витрат державного бюджету. Але це тільки одна сторона медалі. Поява такого фонду створить корупційні ризики у частині інвестування накопичень та їх використання.

В дискусіях навколо пенсійної реформи люблять згадувати досвід соціального захисту в скандинавських країнах - Швеції, Норвегії. Людина там справді повністю захищена - отримує велику зарплату, почувається добре, навіть коли є інвалідом. Проте ми маємо враховувати, звідки беруться кошти на соціальні нарахування - ці країни мають одне з найбільших фіскальних навантажень. Наша держава цього дозволити собі не може.

Україна повинна йти шляхом тієї ж Словаччини, яка провела реформу публічних фінансів. Одночасно з пенсійною реформою там перебудували системи охорони здоров'я і соціального захисту. І це зробили перед податковою реформою, щоб залатати діри, через які витікають державні кошти. Реалізувавши пенсійну реформу, ми запустимо механізм реформування у всій економіці.