Пенсії, стипендії, ліки: чого чекати від уряду в наступному році

Міністр фінансів Олександр Данилюк, в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун (праворуч) і міністр освіти Лілія Гриневич (ліворуч) знайшли можливість забезпечити фінансування соціальної сфери

В 2017 році ряд соціальних норм можуть бути переглянуті. Поряд з продовженням обмежень по виплаті пенсій для працюючих і спецпенсіонерів, введених ще в 2014 році, уряд пропонує розширити кількість платників єдиного соціального внеску. Це дозволить, хоч і незначно, але знизити навантаження на бюджет Пенсійного фонду. Крім того, Мінфін має намір розширити своє право доступу до баз даних держорганів для більш ефективного процесу верифікації соцвиплат.

Не відмовилися в Кабміні і від ідеї перегляду порядку нарахування стипендій у 2017 році. Запропоновані норми, які скоротять кількість стипендіатів, як серед малозабезпечених категорій населення і сиріт, так і одержувачів академічної виплати. З деякими пропозиціями депутати все ж згодні.

Ще одна особливість бюджету-2017 - збільшення фінансування медицини. Тільки на закупівлю ліків уряд має намір витратити на 2 млрд гривень більше, ніж роком раніше. Щоправда, до цієї перспективі експерти ставляться зі стриманим оптимізмом.

У соціальних статтях держбюджету-2017 розбиралися Наталія та Дмитро Уляницький.

"Зараз урізано вже все, що тільки можна"

Паралельно з проектом бюджету на 2017 рік, уряд подав до парламенту пакет законопроектів, які вплинуть на видаткову та дохідну частини казни. Саме на цих документах розрахований баланс бюджету. Так, у пояснювальній записці до урядового законопроекту №5130 йдеться про "економному і раціональному використанні держкоштів".

Фінансові можливості держави обмежені, тому і на 2017 рік уряд Володимира Гройсмана продовжує ряд обмежувальних норм по пенсійним виплатам, введених ще в 2014-2015 роках Кабінетом Арсенія Яценюка. Протягом наступного року будуть діяти обмеження для працюючих пенсіонерів. Вони зможуть претендувати лише на 85% своєї пенсії.

Виплата, при цьому не повинна бути менше 150% від прожиткового мінімуму (ПМ) для непрацездатних громадян (зараз це 1968 гривень). У повному ж обсязі пенсії можна буде отримувати тільки, звільнившись з роботи.

За даними Пенсійного фонду (ПФУ), до кінця 2015 року це обмеження поширювалося на 645 тисячі працюючих пенсіонерів, і економія за 9 місяців дії цієї норми ПФУ, становить 2,9 млрд гривень. За оцінками провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко, в цьому році ефект може бути ще більший - мінімум 4 млрд гривень.

Обмеження запропоновано продовжити і для одержувачів спецпенсій і довічного грошового утримання. До цих категорій, як відомо, належать колишні члени уряду, народні депутати, прокурори, судді. Максимальний розмір виплат, як і попередні роки, становитиме 10 прожиткових мінімумів. При цьому, за основу береться ПМ, встановлений з 1 вересня 2015 року, а саме 10ПМ - 10,74 тис. гривень. У проекті пропозицій на 2017 рік цей граничний розмір не змінено, а значить зміст спецпенсіонерів може зберегтися на колишньому рівні, якщо, звичайно, за "відставників" не потурбуються нинішні депутати.

Уряд знайшов додаткове джерело фінансування ПФУ, розширивши базу нарахування єдиного соціального внеску для фізосіб-підприємців (крім бізнесу, що перебуває на спрощеній системі оподаткування) і громадян, які займаються незалежною професійною діяльністю - медичної, юридичної, нотаріальної, наукової, літературної.

Якщо зараз, за чинним законодавством, зобов'язання щодо сплати ЄСВ для них настає в місяць, коли отримано дохід, то з 2017 року сплата може стати щомісячної незалежно від прибутковості справи. Сума до сплати - не менше, ніж мінімальний страховий внесок. З 1 січня - це близько 350 гривень (22% від мінімальної зарплати). "Таких платників трохи і сильно бюджет це не врятує",- зазначила Лідія Ткаченко.

Нагадаємо, що в проекті бюджету-2017 дотації з казни для ПФУ на покриття його дефіциту складуть понад 156 млрд гривень, що на 7% більше, ніж передбачається в поточному році. Проблеми з фондом - це одна з ключових проблем, вирішити яку постійно вимагає МВФ.

Міністр соцполітики Андрій Рева через місяць після свого призначення запевняв, що уряд має намір запустити пенсійну реформу. Розширення бази оподаткування ЄСВ поряд із збільшенням сплати внеску з мінімальної зарплати і легалізацією тіньових зарплат з переглядом кількості категорій, мають право достроково виходити на пенсію, тоді було способом скорочення навантаження на бюджет. Влітку, правда, уряд переглянув список таких пільгових категорій, істотно розширивши його.

"В пенсійній системі вже економити нема на чому, - вважає Ткаченко. - Тому акцент вже потрібно було робити на посиленні контролю за нарахуванням та сплатою ЄСВ, так як особливої легалізації зарплат після зниження вдвічі ставки соцвнеску так і не відбулося. Особливо варто було б контролювати ринки, вводити касові апарати, вирішувати проблеми з МАФами".

Даремно, на думку провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень, уряд пішов і на скасування оподаткування високих пенсій. Не обкладалися лише виплати менше 3 мінімальних зарплат (4134 гривень).

З сум перевищення сплачувалося 15% податку на доходи фізосіб. Під дію цієї норми, за даними ПФУ, потрапляло 416 тисяч пенсіонерів, а бюджету в 2015 році вдалося додатково отримати 1 млрд гривень. Якщо б зекономлені гроші пішли, наприклад, на збільшення пенсій для населення категорії 80 - 80+, яких не так вже й багато, і які мають підвищені витрати на медичне обслуговування, то громадяни "з великим розумінням поставилися з можливою пенсійну реформу".

Хто кому одержувач

За словами секретаря парламентського комітету з питань соцполітики, зайнятості та пенсійного забезпечення Наталії Veselova ("Самопоміч"), члени її комітету при обговоренні пакета бюджетних законопроектів мають намір робити акцент на удосконаленні процедури верифікації соцвиплат і максимальної процесів електронізації. "Ми будемо говорити не про те, як скоротити витрати, а зараз урізано вже все, що тільки можна, а про те, як зробити процес прозорішим, - уточнила Веселова. - Якщо будуть об'єднані всі бази і фахівці будуть мати доступ до них у частині необхідної для них інформації, то верифікація буде відбуватися моментально".

У запропонованому урядом законопроекті, Мінфін якраз і претендує на розширення доступу до баз даних - від реєстру виборців до актів цивільного стану громадян. "В першу чергу, не достатньо інформації з реєстру цивільного стану фізичних осіб для визначення дати смерті і факту народження. Реєстр ЦВК - єдина база даних, наповнена Міграційною службою, яка говорить про місце реєстрації громадян", - пояснює РБК-Україна свою ініціативу начальник управління верифікації та моніторингу виплат Мінфіну Андрій Рязанцев. За його словами, це дасть можливість обчислити "мертві душі" у лавах одержувачів соцдопомоги і пенсій.

На сьогодні, за даними Мінфіну, надано понад 1 млн рекомендацій на зупинку, припинення або повернення надміру виплачених коштів на суму 1,7 млрд гривень в місяць або близько 20 млрд гривень в рік. В якому обсязі ці рекомендації були виконані - питання до Мінсоцполітики, ПФУ та іншим відомствам, здійснюють виплати.

"Я не проти такої ініціативи Мінфіну. Можливо, він хоче бачити ширшу картину для прогнозування політики у майбутньому, - говорить РБК - Україна віце - прем'єр Павло Розенко. - Може, ми хоч якийсь результат від цієї ідеї побачимо. Не варто забувати, що в цьому році було виділено 40 млн гривень на цей процес. В наступному - ще 9 млн гривень планується. Економії коштів від верифікації я поки не бачу, так як системних порушень при нарахуванні соціальних допомог і пенсій так і не було виявлено".

Від стипендії до стипендії

Кабінет міністрів все-таки переглянув процедуру нарахування і розмір стипендій. Ініціатива цього належала Мінфіну, який таким чином намагався вирішити проблему неефективного використання держкоштів. Міністерства і міністра студенти критикували, іноді підтверджуючи своє обурення точно кинутим тортом, а президент Петро Порошенко попередив, що ніколи не підпише бюджет, де буде передбачено скорочення стипендіальних виплат.

Відповідно до законопроекту, стипендії, як і анонсував Мінфін, з 1 вересня 2017 року будуть розділені на дві категорії - соціальну і академічну. Під перші виплати повинні попадати всі малозабезпечені студенти, а також сироти. У випадку з незаможними сім'ями, де є студенти, уряд контролював би доходи. Сироти отримували виплати гарантовано. Проте в законопроекті з'явився ряд нових критеріїв, який обмежить доступ до виплат.

Для малозабезпечених студентів умовою отримання стипендій також може стати і успішність, а для сиріт вводиться віковий ценз – якщо ти сирота, то стипендія тобі належить тільки з 18 до 23 років. Розмір допомоги буде визначати Кабмін. Зараз обсяг стипендій, зокрема для дітей-сиріт, вдвічі перевищує виплати звичайного студента-бюджетника.

"Ми прийняли рішення, що за малозабезпеченим категоріям на першому курсі стипендію будуть отримувати все в повному обсязі, але, якщо одержувач відвертий трієчник, то виплати припиняться, - пояснив РБК-Україна заступник міністра фінансів Сергій Марченко. - Якщо у батьків немає грошей на утримання і студент отримав право отримати освіту безкоштовно, то, будь добрий, вчися!" Варто відзначити, що на студентів-сиріт ця вимога поширюватися не буде.

Для отримання академічної стипендії першим і останнім вимогою стане успішність та досягнення в науковій діяльності. Марченко запевняє, що всі ці пропозиції можуть зазнати змін. "Все, що буде далі - питання компромісу", - резюмував він. Слід сказати, що на обидві стипендіальних системи уряд має намір виділити близько 3 млрд гривень.

Перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Олександр Співаковський (БПП) готовий погодитися лише з частиною пропозицій. Наприклад, за академічним виплат. Він вважає, що підвищена грошова допомога дійсно зможе мотивувати дитину до отримання високих балів. "Ми повинні забезпечити якість, тому ідеологію з поділу на академічні і соціальні стипендії я підтримую. Я пам'ятаю часи навчання при СРСР. Ми тоді отримували академічну стипендію, якщо середній бал був 4 і вище. Це мотивує", - говорить Співаковський.

Однак по суті порядку нарахування соціальних стипендій у депутата є зауваження. Введення вікового цензу для студента-сироти неприйнятно. "Якщо буде 12-річна система отримання середньої освіти, то зі школи дитина вже виходить у віці 18-19 років, а закінчити магістратуру може до 25-26 років, - пояснює він. - А якщо пішов у ПТУ, потім в коледж, а потім за скороченою програмою в університет на бакалаврат і все це безперервний процес, то до закінчення навчання студента вже може бути до 27 років". Якщо і вводити такі обмеження, то винятком може бути безперервне навчання, протягом якого незалежно від віку студент-сирота може претендувати на соцдопомогу від держави.

Не розглядає депутат і критерій успішності для отримання стипендії для малозабезпечених категорій. Якщо дитина не порушує навчальний процес він повинен мати право на допомогу для забезпечення себе достатнім рівнем життя, харчування та проживання в гуртожитку.

Охорона здоров'я в плюсі

Кабінет міністрів вирішив збільшити фінансування охорони здоров'я у наступному році загалом на 9%, до 62 млрд гривень.

Безпосередньо Моз отримає 47,5 млрд гривень (+6% порівняно з минулим роком). По цій статті левова частка витрат припаде на медичну субвенцію з держбюджету місцевим бюджетам - 46,8 млрд гривень (+5,4%).

Безпосередньо на потреби МОЗ буде виділено окремо 14,5 млрд гривень (+19,9%). В основному ці кошти підуть на закупівлю ліків і медичних виробів. Наступного року чиновники мають намір витратити на це 5,9 млрд гривень (+50,6% у порівнянні з бюджетом-2016).

Голова координаційної ради громадської організації "Медконтроль" Ігор Щедрін вважає, що остаточні показники видатків на охорону здоров'я в держбюджеті-2017 будуть скориговані у бік зменшення. "У рамках тенденції децентралізації логічно припустити, що збільшаться витрати місцевих органів влади на охорону здоров'я. Тому, швидше за все, витрати держбюджету на цю сферу не будуть збільшуватися. Навіть якщо і буде збільшена медсубвенция на 2 млрд гривень, то, по суті, це не принесе ніяких кардинальних змін для охорони здоров'я", - відзначає він.

У благодійному фонді "Пацієнти України" підрахували, що в наступному році буде збільшено фінансування закупівель ліків для пацієнтів з туберкульозом на 41,1% (до 552,5 млн. гривень), з ВІЛ/Снідом на 32% (до 851,5 млн. гривень), з дитячою онкологією на 58,1% (до 558,1 млн гривень), дорослої онкологією на 12,1% (до 445 млн гривень). Фінансування боротьби з дорослою гемофілію збільшиться в 3,5 рази і складе 421,6 млн гривень. Також буде додатково профінансовано програму вакцинації на 12,1% - до 661,7 млн гривень.

"Вперше за всю історію нашої організації хворі з гепатитами, онкологією, ВІЛ, туберкульозом та іншими захворюваннями не виходять на вуличні пікети, вимагаючи додаткового бюджетного фінансування на закупівлю ліків. Вперше, шляхом переговорів, нам вдалося переконати Мінфін закласти додатково 2 млрд гривень на ліки", - йдеться в повідомленні "Пацієнтів України" з посиланням на виконавчого директора фонду Ольгу Стефанишину. Вона сподівається, що Верховна Рада підтримає цей проект бюджету, а уряд і надалі буде прислухатися до потреб важкохворих пацієнтів.

Однак Ігор Щедрін вважає, що витрати МОЗ на закупівлю ліків у підсумку залишаться на рівні 2016 року, тобто, складуть приблизно 4 млрд гривень. "Якщо б реформа закупівель з допомогою міжнародних організацій показала однозначний успіх, то можна було б розраховувати на збільшення цієї статті витрат. Але на практиці із-за нинішніх затримок з поставками ліків, в остаточній версії держбюджету на наступний рік ця стаття, швидше за все, буде зменшена з нинішніх проектних 6 млрд гривень до показника 2016 року", - припускає він.

Потреби у сфері медицини це не тільки закупівля ліків та зарплати медикам. Але і утримання лікарень, деякі з яких необхідно ремонтувати і будувати. У бюджеті-2017 закладено збільшення витрат на реконструкцію і розширення Національного інституту раку на 72,4% (198,3 млн гривень). Разом з тим очікується скорочення фінансування будівництва нового корпусу "Охматдиту" на 3,8% до 380 млн гривень.

Експерт медичної групи "Реанімаційного пакету реформ" Зоряна Черненко звертає увагу на те, що в наступному році з держбюджету більше не будуть оплачуватися витрати медустанов на комунальні послуги. "Раніше на ці цілі витрачалися кошти з субвенцією з держбюджету місцевим бюджетам. Тепер з медсубвенций будуть оплачуватися тільки зарплати і придбання ліків. Раніше близько 80% медсубвенций припадало на зарплати, приблизно 10% на оплату комунальних послуг, а решта йшла на купівлю ліків на місцях", - говорить вона.

На думку експерта РПР, це позитивно позначиться на зарплати медперсоналу. "Зараз у багатьох регіонах медпрацівники отримують тільки "голу" ставку без надбавок, наприклад, за понаднормову роботу або чергування. Тепер вони зможуть розраховувати на ці виплати", - пояснює вона.

Але, за словами Зоряни Черненко, багато регіонів не готові до того, що тепер вони повинні будуть самостійно шукати кошти на оплату комунальних послуг. "Вони не знають де шукати на це кошти. До цього мало хто готовий. Я думаю, що будуть регіони, які скажуть, що їм не виділили грошей з держбюджету на оплату комунальних послуг, тому вони закривають лікарню або поліклініку", - зазначає вона.

Разом з тим, експерт медичної групи РПР вважає, що в умовах децентралізації підвищення відповідальності власників лікарень - місцевих органів влади - за їх ефективне господарювання є правильним рішенням. "Адже місцеві органи влади є власниками комунальних медустанов і, відповідно, повинні містити лікарні. А держава шляхом оплати зарплати медперсоналу гарантує надання безкоштовних медпослуг. Цей держбюджет, по суті, повинен виховати в місцевих владах господарників. Але це з регіонами не обумовлено і не обговорено. Деякі регіони навіть до кінця не усвідомлюють, що їх чекає", - зазначає вона.

За її ж словами, незважаючи на очікуване збільшення витрат на закупівлю ліків на 2 млрд гривень, ні за однією держпрограмі, за якими будуть закуповуватися препарати, немає чітко визначеної цифри потреби в ліках, також не до кінця зрозуміло, скільки пацієнтів в них потребують. "Це значить, що скільки б не виділяли коштів, ніхто не знає наскільки ефективно будуть використані ці гроші", - каже вона.

У свою чергу голова наглядової ради групи фармкомпаній "Лекхім", президент Об'єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України Валерій Печаєв підтримує збільшення витрат на закупівлю ліків. "Якщо в цілому зараз по 18 програм, за якими закуповуються ліки, бюджет на потреби закривається на 30-40%, то збільшення фінансування на 2 млрд гривень надасть підмога. Потреби будуть покриватися до 80%, а за такими позиціями як ліки для лікування туберкульозу і СНІДу до 100%", - відзначає він.

Наталія Непряхіна, Дмитро Уляницький
On Top