Навіть бездоганне виконання Києвом всіх вимог ЄС не дає гарантій скасування віз для українців.
Навіть бездоганне виконання Києвом всіх вимог ЄС не дає гарантій скасування віз для українців, пише "Комерсант-Україна" посилаючись на копію документа, якою володіє видання, про план дій (ПД) візового діалогу з Євросоюзом, прийнятий за підсумками саміту Україна-ЄС.
З документа випливає, що на відміну від балканського візового діалогу, спрямованого на якнайшвидшу відмову від віз для громадян, наприклад, Македонії, Чорногорії або Албанії, український ПД передбачає тривалий переговорний процес.
При цьому в ПД підкреслюється, що навіть бездоганне виконання Києвом всіх вимог ЄС не дає гарантій скасування віз для українців. Остаточне рішення ухвалюватимуть Європарламент і Європейська рада "з урахуванням загального стану взаємин Євросоюзу і України".
Основну частину документа займає перелік з 60 вимог ЄС до України, розбитих на 4 блоки: безпека документів; нелегальна міграція, громадський порядок і безпека; міжнародні відносини та фундаментальні права. Київ буде виконувати ПД в два етапи: перший з них передбачає адаптацію законодавства до вимог ЄС, другий - імплементацію прийнятих законодавчих норм.
Більшість пунктів плану дій безпосередньо пов'язані з якістю прикордонного контролю, боротьбою з нелегальними мігрантами, а також із забезпеченням безпеки документів українських громадян в зарубіжних поїздках. Перша вимога у списку - відмова від закордонних паспортів, що використовуються сьогодні, і перехід до біометричних паспортів. "При цьому повинна бути забезпечений адекватний захист персональних даних", - наголошується в тексті ПД. Так звані "старі закордонні паспорти" червоного кольору з вклеєною фотографією повинні бути "поступово виведені з обігу". Такі паспорти видавалися громадянам України аж до літа 2010 р., і заявлений термін їх дії - до 2020 р. Швидше за все, ЄС вимагатиме вилучити їх достроково.
На першому етапі виконання ПД українські влади зобов'язані прийняти національну стратегію інтегрованого управління кордонами, нове законодавство у сфері міграційної політики, укласти угоду з європейською структурою Eurojust (орган міждержавного співробітництва в сфері юстиції та безпеки) і ратифікувати низку документів ООН і Ради Європи.
Другий етап виконання ПД набагато більш витратний. Україна повинна "забезпечити адекватну інфраструктуру, технічне обладнання, фінансові та людські ресурси" для роботи прикордонників та усіх пов'язаних з ними установ. Крім того, Київ зобов'язаний розробити і реалізувати "заходи з реінтеграції українських мігрантів, що повернулися в Україну самостійно або в порядку реадмісії".
Євросоюз включив в ПД також пункти, не пов'язані безпосередньо з видачею паспортів, ні з питаннями перетину кордону, ні з міграцією громадян третіх країн. Зокрема, ЄС зобов'язав Україну переглянути або зовсім скасувати реєстрацію (прописку) українських громадян та іноземців, що законно перебувають на території країни, "з метою запобігання необґрунтованих обмежень і заборон свободи їх переміщення по території України". "Іноді нам і самим не вдається пояснити логіку вимог плану дій. Але цей документ містить не лише технічні вимоги, але і політичні, висунуті країнами-учасницями ЄС", - відзначив інформований представник Єврокомісії.
У числі інших "непрофільних" вимог до Києва, передбачених планом дій, - надання "повного, ефективного доступу до отримання закордонних паспортів всім українським громадянам, в тому числі ... людям з обмеженими можливостями та іншим чутливим групам".
На практиці це спричиняє чималі фінансові витрати: Україні потрібно буде технічно забезпечити доступ людей з особливими потребами у всі паспортні столи. Джерела видання стверджують, що в Брюсселі планували також згадати про необхідність "імплементації вимог Хартії мов національних меншин" при видачі закордонних паспортів, але відмовилися від цієї ідеї, дізнавшись, наскільки політизоване в Україні мовне питання і прийняття хартії зокрема.
Крім іншого, Україна взяла на себе зобов'язання прийняти і втілити в життя "всеосяжну стратегію по боротьбі з організованою злочинністю". Рівень і якість виконання цієї стратегії будуть контролюватися Євросоюзом; при цьому показники ефективності боротьби зі злочинністю, до яких необхідно прагнути, ніде не зафіксовані. Слід зазначити, що критерії "ефективності та адекватності" відсутні і в більшості інших пунктів ПД. У Єврокомісії пояснюють, що численні показники будуть надані українській стороні в процесі роботи.
Нагадаємо, в ході саміту Україна-ЄС Президент України Віктор Янукович заявив, що Україна завершить виконання ПД "в 2011 р., швидше за все - у першому півріччі".