Сьогодні спливає тридцятиденний термін, протягом якого російський «Газпром» може погодитись на перед арбітражну пропозицію НАК «Нафтогазу України» щодо десятирічного газового контракту. Після цього «Нафтогаз» за допомогою Міністерства юстиції готуватиме текст позову до Стокгольмського суду. Крім того, Україна планує подавати до суду на РФ щодо втрат, які зазнала наша країна після анексії Криму. Про це, а також про майбутнє Вищої ради юстиції в інтерв'ю РБК-Україна розповів міністр юстиції Павло Петренко.
РБК-Україна: На якій стадії знаходиться підготовка позову "Нафтогазу" до "Газпрому" в Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма (Стокгольмський арбітраж)?
Павло Петренко: Цей позов готується безпосередньо "Нафтогазом" за допомогою Міністерства юстиції. Підготовка позову знаходиться на фінальній стадії.
Як відомо, Україна подала до «Газпрому» передарбітражне повідомлення з чітко окресленими питаннями, які, на нашу думку, є спірними. 29 травня закінчується тридцятиденний термін, протягом якого у "Газпромі" можуть погодитися на передарбітражну пропозицію.
Відповідно, з урахуванням позиції, яка у них буде кінцевою, ми доопрацюємо наші позовні вимоги. Якщо гіпотетично вони погодяться на наші вимоги - це буде одна ситуація, якщо ні - це буде однозначно суд.
РБК-Україна: Якщо "Газпром" не погодиться врегулювати питання, які зазначені в передарбітражному повідомленні, в який термін буде поданий позов?
Павло Петренко: Ми зацікавлені, щоб позов був поданий якнайшвидше. З урахуванням процедур, які визначені відповідним регламентом Стокгольмського арбітражу, я думаю, що для цього необхідно буде до тижня часу.
РБК-Україна: Які гарантії того, що Росія виконає рішення Стокгольмського арбітражу? Адже міжнародну угоду щодо гарантій Україні (Будапештський меморандум) Росія не виконує.
Павло Петренко: Тут інша ситуація, тому що у цій справі будуть брати участь два господарюючі суб'єкти - російська компанія "Газпром" і українська - "Нафтогаз". Ці господарюючі суб'єкти в контракті визначили обов'язковість рішень саме Стокгольмського арбітражу.
У разі невиконання рішення суду російською компанією, вона понесе за це відповідальність всім своїм майном, яке є на території Європейського союзу і інших країн. Також можливе повне блокування її діяльності на території Європи. В історії Стокгольмського арбітражу не було прецеденту, щоб хтось з учасників справи не виконав рішення.
РБК-Україна: В. о. міністра закордонних справ України Андрій Дещиця заявляв, що Україна планує звернутись до Міжнародного суду ООН з питання анексії Криму. Чи готується такий позов? Що дасть можливе задоволення даного позову Україні?
Павло Петренко: У більшості міжнародних конвенцій, в яких бере участь Російська Федерація, передбачено право відмовитись від юрисдикції Міжнародного суду ООН. Ми обрали той суд, який є обов'язковим для Російської Федерації - це Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Зараз у цьому суді розглядається велика справа України проти Росії, яка включає в себе епізоди, що стосуються порушення більшості статей конвенції. У цій справі вже є перше рішення, яким встановлено, що російська окупація є незаконною і Росія зобов'язана вивести війська.
Міжнародний суд ООН, окрім процедури прямого судового процесу, яка передбачає згоду учасників, а ми розуміємо, що Росія не погодиться на такий процес, передбачає спрощену процедуру, а саме: надання юридичного висновку. Цей висновок надається за ініціативою або Генасамблеї, або відповідних комітетів ООН.
Мінюст спільно з Міністерством закордонних справ зараз відпрацьовують механізм ініціювання такого процесу щодо надання юридично-консультативного висновку Міжнародного суду ООН. Цей висновок не має обов'язкової сили, але він встановлює певні факти, які можна використовувати в інших судових процесах, в тому числі і в ЕСПЛ. Саме про цю процедуру і говорив в. о. міністра закордонних справ.
РБК-Україна: За останніми оприлюдненими даними, збитки України від анексії Криму оцінювались в суму, що склала більше трильйона гривень. В яку суму оцінюються збитки зараз?
Павло Петренко: Ця цифра постійно змінюється. Станом на 28 травня вона складає 1 трлн 80 млрд 352 млн грн.
РБК-Україна: Ви заявили, що Україна має право вимагати від Росії мінімум 130 млрд дол. (вклади Ощадбанку) майна колишнього СРСР. Який механізм отримання цих коштів? Наскільки це піддається реалізації і в які терміни?
Павло Петренко: Цей блок питань лежить в площині дипломатичних переговорів, тому що немає підписаного договору про розподіл майна СРСР з боку України і Росії. Тому судовий позов - це не механізм отримання цих коштів.
В переговорах має бути обговорений комплекс питань, зокрема, пов'язаних із Кримом, з дією диверсійних груп Росії на території східних областей України, з компенсацією збитків, пов'язаних з окупацією. І я не виключаю, що в рамках цього великого пакету питань можна ставити питання про "нульовий варіант".
РБК-Україна: Коли очікувати початку повноцінної роботи Вищої ради юстиції (ВРЮ)? Чи є у ВРЮ відкриті провадження щодо суддів, які виносили політичні рішення за часів минулої влади і під час революції зокрема?
Павло Петренко: Я сподіваюсь, що Вища рада юстиції розпочне роботу найближчим часом. Для того, щоб цей орган запрацював, необхідно щоб присягу прийняли дві третини від конституційного складу, тобто 15 членів. На сьогодні, 13 членів ВРЮ вже склали присягу. Верховна Рада, за своєю квотою, повинна делегувати трьох представників до ВРЮ. Я з цим вже звернувся до парламенту.
Також з'їзд суддів має делегувати своїх представників до ВРЮ. Наскільки я знаю, з'їзд запланований на кінець червня.
На сьогодні, вже є факти прийняття політично вмотивованих рішень суддями. Дії таких суддів, безумовно, потребують розгляду як у ВРЮ, так і у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.
Будь-яке зволікання із формуванням складу Вищої ради юстиції фактично відтягує час проведення перевірки суддів, які виносили незаконні рішення.
РБК-Україна: А коли буде сформований склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ)?
Павло Петренко: Зараз іде процес формування ВККСУ. У Міністерства юстиції є квота з представництва у ВККСУ. Раніше процедура обрання представника від Мін'юсту була досить закритою. Міністр сам визначав людину, яку хтів бачити у ВККСУ. Я відійшов від цієї практики і оголосив публічний конкурс на отримання цієї посади. Я звернувся до інших органів, які обирають членів ВККСУ, з пропозицією також так вчинити і оголосити публічні конкурси на зайняття цієї посади.
Через те, що ВККСУ завжди формувалася за принципом "свій - чужий", а не за професійними ознаками, орган не виконував своїх функцій під час революції.
Я маю надію, що через Вищу ради юстиції та Вищу кваліфікаційну комісію суддів судова система «очиститься». Якщо ні, то в парламенті необхідно буде приймати більш радикальні рішення стосовно повної переатестації судового корпусу.
РБК-Україна: Чи отримав Мін'юст від правоохоронних органів результати перевірки Комуністичної партії України (КПУ) та докази, які необхідні для подачі позову до суду щодо заборони КПУ?
Павло Петренко: Поки що ми не отримали таких матеріалів перевірки. Зараз ми знаходимось в оперативному контакті з Генеральною прокуратурою і Службою безпеки України. Вони продовжують перевірки і здійснюють збір доказів.
В свою чергу, ми сформували відповідну робочу групу в Мін'юсті, яка буде узагальнювати доказову базу і надавати пропозиції щодо підготовки позову. Якщо база доказів буде достатньою, Мін'юст подасть позов щодо заборони КПУ і ми будемо супроводжувати цей позов в судах.
РБК-Україна: Чи планує Мін'юст звернутись до Генпрокуратури і СБУ щодо аналогічної перевірки діяльності Партії регіонів?
Павло Петренко: Прямий обов'язок правоохоронних органів перевіряти дії тих чи інших політичних сил або громадських об'єднань щодо наявності в їх діях ознак сепаратизму або намірів повалення конституційного ладу. Тому тут жодних звернень не потрібно.
РБК-Україна: Коли Мін'юст ініціює повне відкриття інформації Держреєстру?
Павло Петренко: Міністерство юстиції ініціювало в парламенті прийняття закону про публічність всіх реєстрів. Але цей законопроект дуже важко проходить у парламенті, його декілька разів "провалювали". Особисто для мене цей законопроект пріоритетний. Тому зараз питання відкриття реєстрів залежить від політичної волі депутатів.
Спілкувався Ілля Іванов