Міністр юстиції Павло Петренко заявив, що до кінця року планує перевести всі сервіси міністерства в електронний режим. Які нові онлайн-послуги чекають українців і наскільки ефективно проявили себе вже існуючі, міністр розповів в інтерв'ю РБК-Україна.
Міністр юстиції Павло Петренко заявив, що до кінця року планує перевести всі сервіси міністерства в електронний режим. Які нові онлайн-послуги чекають українців і наскільки ефективно проявили себе вже існуючі, міністр розповів в інтерв'ю РБК-Україна.
РБК-Україна: Ви заявляли про план до кінця 2016 року всі сервіси, підконтрольні Мін'юсту, перевести в електронний формат. Про які саме послуги йдеться?
Павло Петренко: У цьому році ми переводимо в електронний формат внесення змін до статуту компанії. Вам не потрібно буде ходити до реєстратора або до нотаріуса для цього. Ми переводимо в електронний формат зміну складу учасників, але це потребує підтвердження електронним цифровим підписом. Крім цього в електронну форму переходять зміни видів діяльності і зміна керівника. Тобто, всі послуги, які зараз надаються місцевими органами влади і нотаріусами з реєстрації бізнесу, будуть доступні в онлайн-форматі на сайті Мін'юсту.
Інший блок - це реєстрація нерухомості. Ми хочемо запустити додаткові електронні сервіси. Зараз норма закону - будь-який громадянин має право подивитися власника нерухомості, але при цьому сам повинен ідентифікуватися. Ми хочемо запустити послугу щодо інформування власників нерухомості по електронній пошті або за допомогою СМС про будь-які дії з їх профілем, щоб уникнути можливого шахрайства.
І третій блок - найбільший - реєстрація актів цивільного стану: Шлюбу і розлучення, народження і смерті, зміни прізвища. Поки з впровадженням існує проблема. На відміну від Мін'юсту, інші держоргани, які з нами перетинаються - Мінсоцполітики, МВС, Національна поліція і місцеві органи влади - не перейшли в онлайн. У Дніпропетровську ми запустили пілотний проект - при видачі свідоцтва про народження дитина відразу ставиться на облік за місцем проживання та видається документ про отримання допомоги батькам при народженні. Ми очікуємо, що зможемо розповсюдити цей досвід на всю Україну. Зміна прізвища - це найбільша проблема, тому що дійсно потрібно зібрати багато довідок по різних відомствах. Реєстрація шлюбу - простіше, тому що це тільки наша парафія. Ми плануємо надати можливість підписувати документи електронними цифровими підписами, а урочисту церемонію одруження робити в будь-якому місці, не обов'язково в ЗАГСі.
РБК-Україна: Нові сервіси будуть безкоштовні або платні?
Павло Петренко: По-різному. Наприклад, послугу повідомлення про операції з реєстрами, я думаю, треба робити платній, так як це передбачає напрямок СМС. Для цього треба укладати угоди з операторами. Але всі платні сервіси будуть добровільними.
РБК-Україна: Коли можна очікувати впровадження нових послуг?
Павло Петренко: У квітні. Ми в минулому році також в середині квітня запустили перші онлайн-сервіси.
РБК-Україна: Які саме послуги плануєте запустити в першу чергу?
Павло Петренко: Почнемо з реєстрації бізнесу. Вона найбільш затребувана. Це сервіси по внесенню змін директорів, складу учасників, статуту.
РБК-Україна: Наскільки ефективно виявили себе ті сервіси, які вже доступні?
Павло Петренко: Півмільйона підприємців скористалися платними сервісами з реєстрації бізнесу менше, ніж за вісім місяців і 2,5 млн - безплатними. Вони не ходили в реєстраційні служби, не стояли в чергах.
РБК-Україна: Який рівень фінансових надходжень від платних сервісів?
Павло Петренко: Від онлайн сервісів кошти йдуть безпосередньо в загальний фонд державного бюджету. Цифри там непринципові. Наприклад, за реєстрацію нерухомості, де потрібно платити 20 гривень у відкритому реєстрі за довідку, ми нарахували приблизно 3 млн гривень надходжень за минулий рік. Тобто, в рамках держави це невеликі гроші.
РБК-Україна: Хотілося б уточнити про реєстр автотранспорту. МВС повинно було передати його Мін'юсту, але цього не сталося. Потім з'ясувалося, що вони вирішили у себе на сайті відкрити доступ до цього реєстру. Чому все ж вам не передали?
Павло Петренко: Повноцінного реєстру транспортних засобів в Україні не існувало. Було близько 20 реєстрів, які велися кожним обласним управлінням МВС. Зараз, наскільки я знаю, Національна поліція оперативно зводить їх в одну загальну базу. Неважливо, де реєстр буде - в Національній поліції або в Мін'юсті. Головне, щоб до нього був спільний доступ, щоб філософія пошуку була уніфікована. Я розраховую, що Нацполиция зможе це зробити досить швидко. Те що у них багато років не було загального реєстру, була свідома провокація старого керівництва МВС. Вигідно мати 20 баз даних в кожній області - можна реєструвати автомобілі, робити автомобілі-двійники, ставити на облік ті автомобілі, які мали проблеми з розмитненням. І коли поліція почала це зводити разом, за інформацією моїх колег, почалося велике опір на місцевому рівні.
РБК-Україна: Які інші держоргани зараз найбільше потребують перехід на електронний формат роботи?
Павло Петренко: Державна фіскальна служба. Коли я думав, що робити з реєстраційною службою, як її реформувати, було багато ідей: "давайте ми там нову структуру створимо", "наберемо нових чесних людей". Я тоді для себе вирішив, що її треба просто ліквідувати. З Податковою складніше, там потрібні кардинальні зміни: нова структура, нова філософія, переведення більшості сервісів в електронний формат. Це моя особиста позиція, я її озвучував на засіданні Кабміну - ліквідація всіх районних податкових інспекцій як непотрібних. Замість них на рівні областей сформувати центри послуг з податкового аудиту. Фактично податковий інспектор повинен стати податковим аудитором, який допомагає бухгалтеру правильно оформити звітність. А систему обліку та сплати податків необхідно перевести в електронний формат, електронний кабінет платника податків.
РБК-Україна: Чому Державне агентство з питань електронного уряду України не займається цим?
Павло Петренко: Я думаю, що йому потрібно більше повноважень, щоб була координація на рівні політичної фігури, що має вплив на всі міністерства - на рівні віце-прем'єра, наприклад. Дуже важко за один рік поміняти все те, що 20 років не змінювалось. Щоб ви розуміли, у тій же Грузії систему нових реєстраційних дій запустили тільки на п'ятий рік після своєї революції.
Розмовляв Сергій Лефтер