Павло Ковтонюк: Для сімейних лікарів буде аморально брати додаткові гроші з пацієнтів

З 1 липня в Україні зміняться принципи роботи поліклінік. Пацієнтам необхідно вже зараз підписувати декларації з сімейними лікарями. Про те, як буде проходити медреформа в Україні в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

За півтора місяці в Україні почне впроваджуватися перший етап медичної реформи. По суті, це буде старт найбільш кардинальних змін в системі охорони здоров'я за всі роки Незалежності. Реформа розпочнеться зі зміни принципів роботи первинної ланки медичної допомоги - сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів. З 1 липня поліклініки, які підтримають реформу, будуть отримувати кошти з держбюджету за новим принципом "гроші ходять за пацієнтом", а не просто на зарплати. Для цього лікарі медзакладу повинні вже зараз активно підписувати з пацієнтами декларації. По суті, це документ, який засвідчує, що пацієнт має намір лікуватися саме у цього лікаря в конкретній поліклініці. Таким чином, медзаклад буде зацікавлений залучити якомога більше пацієнтів, оскільки він буде отримувати кошти з держбюджету в залежності від кількості підписаних декларацій.

Підписна кампанія стартувала в Україні з 1 квітня. На подив чиновників, її темпи виявилися вищими за їх очікування. Про те, наскільки активно українці укладають декларації, чи можна буде викликати лікаря до дому, як реформується процес надання лікарняних, і як проходитиме медична реформа в 2019-2020 роках в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

Про декларації та сімейних лікарів

- Чи ви вже знайшли собі сімейного лікаря та підписали з ним декларацію?

- Ні. Ще не знайшов. Але почав на минулому тижні пошук. Не було вільного часу для цього, не доходили руки. Запитав на Facebook у людей поради. Якщо когось виберу, а потім мене цей не лікар не влаштує, то я його зміню. Я вирішив, що буду намагатися так робити. Мабуть мені, на відміну від Уляни Супрун (в.о. міністра охорони здоров'я, - ред.), буде значно легше знайти сімейного лікаря, оскільки я не такий відомий як вона.

- Після того, як пацієнт підпише декларацію, що для нього зміниться при отриманні медичної допомоги від сімейного лікаря?

- За підписання декларації із сімейним лікарем пацієнт не отримає подарунка. Це просто умова для того, щоб запрацювала нова система. В результаті реформи пацієнт буде отримувати кращу допомогу від лікаря, для якого також трохи на краще зміняться умови праці. Запровадження принципу "гроші ходять за пацієнтом" зробить лікаря зацікавленим в наданні якісної допомоги пацієнту. Це буде стимулювати лікаря надати послугу таким чином, щоб пацієнт залишився задоволеним. Крім того, це дозволить нам жорстко контролювати якість послуг, з року в рік підвищувати її, стимулювати це фінансовими інструментами. Але для цього потрібні ці декларації. Це - перший крок, щоб запустити в роботу принцип "гроші ходять за пацієнтом". Одразу таке щастя не звалиться на голову, але з часом ми всі будемо переконуватися в тому, що лікарі стали потроху мінятися і інакше ставиться до нас.

- Дивіться, зараз на прийомі у лікаря пацієнту потрібно заплатити, наприклад, за спеціальний папір для флюорографії чи за якісь специфічні аналізи. Це все буде безкоштовно після підписання декларації?

- За три роки ми виведемо всю систему охорони здоров’я на те, що у нас записано в законі про медреформу, а саме: всім буде чітко зрозуміло, що буде безоплатно, а що платно. Ми крок за кроком рухаємося до цього. Перший крок – це первинна допомога. МОЗ прийняло відповідний наказ, який регулює питання надання первинної допомоги, в якому вказано все, що пацієнт отримає у сімейного лікаря безплатно. За це вже не можна брати грошей – жодної копійчини. Туди, окрім огляду, входять вісім досліджень, електрокардіограма, декілька тестів і таке інше.

В постанові Кабінету міністрів про умови укладання договорів між Національною службою здоров’я та закладами, які надають первинну допомогу, написано чітко: якщо заклад бере гроші з пацієнта, спочатку він отримає попередження від Cлужби. А якщо заклад вдруге візьме гроші з пацієнта, з ним в односторонньому порядку Національна служба здоров’я має розірвати контракт. Ми будемо дуже жорстко до цього ставитися. Чому? Ми вже нормально заплатили з держбюджету за ці послуги в межах тарифу. Тариф у нас високий, він дуже хороший. Нам було не так легко провести його через Міністерство фінансів. Тому для сімейних лікарів буде аморально брати додаткові гроші з пацієнтів.

Павло Ковтонюк: "Всім буде чітко зрозуміло, що буде безкоштовно, а що платно" (Віталій Носач, РБК-Україна)

- Що робити в разі, якщо Національна служба здоров'я розірве договір з єдиною поліклінікою в районі? Куди йти пацієнту?

- Це буде проблемою місцевої влади, якщо в них є така поліклініка, яка, отримуючи гарне фінансування з держбюджету, продовжує брати кошти з пацієнтів. Місцевій владі доведеться вживати заходів. Наприклад, звільняти головного лікаря та звертатися до Служби з проханням продовжити контракт. Або місцева влада буде змушена самостійно утримувати таку поліклініку. Ми не будемо платити за корупцію, за те, щоб з пацієнтів брали гроші.

- Наведіть приклади, за що пацієнтам необхідно буде платити на прийомі у сімейного лікаря?

- Ні за що. В межах первинної і екстреної медичної допомоги пацієнт не повинен платити за жодні послуги. В межах вторинної і третинної меддопомоги, тобто в лікарнях, буде існувати перелік медичних послуг, вартість яких держава не зможе покрити. Але стратегія нашої медреформи полягає в тому, щоб люди якомога раніше зверталися до лікарів. А це буде можливо, якщо первинна допомога буде максимально доступною, і платити за неї не буде потрібно.

- Яка наразі ситуація з підписанням декларацій пацієнтів із сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами?

- Взагалі кампанія йде дуже активно. Активніше, ніж ми очікували. Спочатку квітня, тобто з початку кампанії з вибору лікаря, від тижня до тижня, динаміка зростала. Але останнім часом вона стабілізувалася. Зараз в день приблизно додається 100-150 тисяч декларацій. Це дуже хороший темп.

- За вашою оцінкою, скільки в цьому році буде підписано декларацій?

- В цьому році ніхто не планував досягти ста відсотків. Ми думали, що в цьому році хоча б 20-30 відсотків пацієнтів підпишуть декларації. І були б дуже раді. З досвіду інших країн ми знали, що в перший рік підписується дуже мало людей. Наприклад, в Польщі підписалися десять відсотків. Але бачимо, що двадцять відсотків нам точно гарантовано. Така активність пов’язана з тим, що до лікарів в першу чергу пішли люди, які активно ходять до них та обізнані щодо реформи. Але ста відсотків ніколи не буде, оскільки такого ніколи не буває при підписанні декларацій. Після того, як темпи підписання підуть на спад, ми будемо робити додаткові зусилля, щоб люди шли оформлювати декларації.

- Про які зусилля йдеться?

- Спочатку просто будемо інформаційно активізовувати кампанію з вибору лікаря. Потім будемо вживати інші заходи. Наприклад, ліки по програмі "Доступні ліки" можна отримати за рецептом тільки від сімейного лікаря або терапевта. Це також буде стимулювати пацієнтів звертатися до лікарів первинної ланки, з якими спочатку потрібно буде підписати декларації.

- Серед експертів і пацієнтів висловлювалися побоювання, що через дефіцит сімейних лікарів в Україні та встановленого для них максимуму в обслуговуванні пацієнтів дуже швидко почне проявлятися нестача таких лікарів. Чи багато в країні сімейних лікарів досягли цього максимуму?

- Це міф, що на кожного лікаря припаде багато пацієнтів. Зараз на всю країну є лише кілька сімейних лікарів та педіатрів, які досягли встановленого ліміту. Тобто, коли лікарі кажуть людям, що вони набрали свій максимум пацієнтів і тому радять звертатися до іншого фахівця, то такі лікарі обманюють пацієнтів і порушують відповідний наказ МОЗ. Ми будемо виявляти і карати таких лікарів.

- В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун написала в Facebook, що є випадки оформлення фейкових декларації. Навіщо це робиться?

- Відбувається багато порушень. Одне з найпоширеніших - це відмова пацієнту в укладанні декларації не за місцем його прописки, а також нібито досягнення лікарем вище зазначеного ліміту. Але є і інші ситуації. Наприклад, оформлення декларацій на папері, а не за допомогою електронної системи, або вимагають якісь довідки з ЖЕКу. Також трапляються випадки, про які написала Уляна Супрун, а саме, коли людина приходить до лікаря підписати декларацію, а вона вже на неї оформлена. Тобто хтось вводив в систему фейкові декларації. Але лікарі ще не знають, що ми бачимо в системі всі їхні дії. Ми зараз бачимо всі підозрілі декларації, які ми будемо пропускати через особливу систему верифікації. Національна служба здоров’я не буде за них платити, поки вони не пройдуть перевірку.

- Тобто Національна служба здоров’я буде потім перевіряти кожну декларацію?

- Не кожну. Вона буде перевіряти біля п'яти відсотків декларацій. Наприклад, коли ми бачимо, що у якогось лікаря 30 пацієнтів вказали один і той же номер телефону при підписанні декларацій. Це викликає підозри в достовірності цих декларацій. Крім того, в нас є кілька пацієнтів, яким по 140 і 150 років. Це або помилка, або рекорд тривалості життя.

- Декларації спочатку оформлюються в електронному вигляді, після чого вони підписуються власноруч. Але навіщо їх підписувати власноруч? Чому недостатньою написати своєму лікарю повідомлення через електронні канали комунікацій, щоб не забирати зайвий час на зустріч як пацієнту, так і лікарю?

- Скоро в електронній системі у кожного пацієнта буде можливість створити власний кабінет. Ми вже починаємо відповідну розробку. Я думаю, що завдяки цьому приблизно через півтора-два місяці можна буде підписати декларацію з лікарем з дому, тобто, не приходячи до нього на прийом. Але для цього у пацієнта повинен бути електронний підпис.

- В яких регіонах зараз найгірша ситуація з підписанням декларацій?

- В Херсонській, Сумській, Київській, Луганській областях. Ми глибоко не з'ясовували, з чим це пов’язано. Ми давали минулий місяць "на розкачку". Ми дали на початку можливість поставити комп’ютери, провести роз’яснювальну кампанію. Але зараз вже будемо дивитися на тих, хто погано почав. Це будуть як області, так і окремі міста. Є міста, де взагалі нічого не почалося, наприклад, в Ужгороді, Прилуках (Чернігівська область, - ред.). У нас є перелік з приблизно десяти немаленьких міст, де нічого не відбувається.

- Не відчуваєте саботажу в цих регіонах? Можливо, десь ставлять палки в колеса політичні опоненти?

- Я не можу сказати, що десь є такі ознаки. У нас є більш повільні регіони. Наприклад, повільно почали у Львові та Дніпрі. Але потім після наших відповідних роз'яснень там розпочалися кампанії по підписанню декларацій. Я думаю, що так буде і надалі по іншим регіонам. Також не можу сказати, що десь є якісь політичні моменти. Як ви знаєте, у нас є певні політичні проблеми з Закарпатською областю, але в цьому регіоні доволі непогані темпи підписання декларацій. Але деякі міста нас дивують своєю активністю, наприклад, в Донецькій області. Одним з лідерів є Кривий Ріг в Дніпропетровській області.

- Чи відстежуєте ви ситуацію, як і де пацієнти, які проживають на тимчасово окупованих територіях, підписують декларації? Можливо, за рахунок цих пацієнтів Донецькій області вдається перебувати серед лідерів за кількістю підписаних декларацій?

- Ми цього не відслідковуємо. Але навряд чи це впливає на лідерство Донецької області, оскільки сусідня також прифронтова Луганська область знаходиться серед аутсайдерів по кількості підписаних декларацій.

Павло Ковтонюк: "Лікарі ще не знають, що ми бачимо в системі всі їхні дії" (Віталій Носач, РБК-Україна)

Про реформу первинної ланки та лікарняні

- Чи вірно я розумію, що з 1 липня на нові принципи фінансування первинної ланки не зможуть переходити окремі поліклініки, а лише цілі міста та регіони. Чому так зроблено? Які це будуть міста та регіони?

- Це робиться тому що при розрахунках з держбюджету ми можемо оперувати тільки бюджетними одиницями - отримувачами коштів. Згідно з українським законодавством, бюджетними одиницями можуть бути тільки такі громади - міста, райони та ОТГ. На сьогодні на нові принципи фінансування можуть перейти близько 50 таких громад. Але вони ще не надіслали заявки до Національної служби здоров’я. Ми очікуємо, що з 1 липня на нові принципи фінансування зможуть перейти 100-150 громад. Небагато. Немає нічого погано, що спочатку їх буде мало. Спочатку ми приймемо тих, які найкраще підготувались. А вже з наступного кварталу будемо очікувати масового підключення.

- Скільки всього в Україні таких громад?

- Я не знаю, скільки їх у нас. Знаю, що в Украйні приблизно 1200 медзакладів, які надають первинну меддопомогу. Думаю, що в перших 100 громадах буде приблизно 200-300 таких медзакладів. Тобто, з 1 липня на нові принципи фінансування перейдуть приблизно 15-20 відсотків медзакладів первинної допомоги.

- Чи не виникне проблем із запуском реформи з 1 липня у зв’язку з тим, що досі не набрано достатньо працівників в центральний офіс Національної служби здоров’я? Чи буде з ким підписувати договори в цій службі керівникам медзакладів? За останньою інформацією від Служби, там працює лише чотири співробітника. А конкурси на відкриті вакансії оголошені тільки на початку травня…

- Для того, щоб підписувати договори, Національній службі здоров'я необхідно приблизно десять-п'ятнадцять працівників. Не обов’язково людей приймати на роботу лише по конкурсу. Працівників можна взяти по переводу з інших міністерств. Головне, щоб на договорі між Службою та медзакладом був підпис керівника цього медзакладу. Тому, щоб стартувати з липня, невеликий штат Служби не стане для нас обмежуючим фактором.

- Скільки коштів закладено в держбюджеті на 2018 рік на виплату нещодавно затверджених тарифів медзакладам первинного рівня, і скільки плануєте реально витратити?

- У нас для первинної ланки на весь рік є 13,28 мільярдів гривень. З них трохи більше п’яти заплановано на перше півріччя, а решта – на друге півріччя. Якщо теперішні темпи підписання декларацій не зміняться, то ми, гадаю, виберемо все. Якщо вони сповільняться, то у нас, можливо, залишиться трошки коштів.

- Який тариф будете пропонувати закласти в держбюджет на наступний рік?

- Це ще питання переговорів, яке буде залежати від можливостей нашого бюджету. Але він буде не нижчий, ніж в 2018 році. Але чи буде він вищий, буде зрозуміло в рамках бюджетного процесу. Минулого року ми в бюджетній трирічній резолюції закладали вищий тариф на 2019 рік, а також планували підвищення стандартів якості медпослуг під цей тариф.

- Нагадайте, який тариф на 2019 рік закладали в бюджетній резолюції, і яке покращення послуг мається на увазі?

- Ми закладали в резолюцію 450 гривень (на людину, - ред.). Цього року ми ввели декілька вимог до медзакладів первинної допомоги. Наприклад, вперше в історії української медицини вводимо сервісні вимоги, такі як обов’язкова можливість дистанційного запису до лікаря, відсутність великих живих черг, здача базових аналізів прямо на місці, організація надання меддопомоги у вихідні, свята. На наступний рік ми можемо підняти ці стандарти, наприклад, ввести додаткові аналізи в пакет безкоштовної меддопомоги. Але всі ці вимоги ми хочемо вводити по готовності медзакладів до цього підвищення. Просто так декларувати ми не хочемо. Ми хочемо, щоб для медзакладів ці вимоги були підйомними.

- Тобто в реформованих медзакладах первинної допомоги з 1 липня не повинно бути черг?

- В них не повинно бути великих черг. Невелика черга під кабінетом буде завжди, тому що лікар одного пацієнта дивиться довше, іншого - швидше. Але, завдяки плановому попередньому запису, можна буде уникнути великих черг. Окрім того, невелика черга може формуватися за рахунок пацієнтів, які приходять без запису.

- Останнім часом лунає багато спекуляцій про те, що реформовані медустанови отримають право відмовляти пацієнтам у виклику лікаря додому. Чи залишиться така можливість викликати лікаря додому чи ні? Що робити людині, яка, наприклад, прийшла до лікаря за довідкою про те, що вона видужала, але під час перебування в черзі знову заразилася від хворих людей, які, не маючи можливості викликати лікаря до дому, пришли до поліклініки?

- У вище вказаних можливих вимогах є норма про окремі входи до поліклініки для тих, хто хворіє, і хто видужав. Але, якщо ми зараз введемо цю вимогу, я не думаю, що на липень всі медзаклади зможуть її дотримуватися. А ми, знову ж таки, не хочемо просто декларацій. Це хороша вимога для наступних етапів підвищення тарифу.

Стосовно викликів. Це міф про те, що в Україні відміняються виклики лікарів додому. Вони не відміняються. Але ми поступово починаємо рухатися до європейської практики, де замість огульних непотрібних викликів додому, є налагоджені відносини між лікарем і пацієнтом. Це постійне живе спілкування, коли лікар вас знає, розказує на прийомі, як лікуватися в майбутньому. Коли я приходжу до лікаря зі своєю дитиною вакцинуватися, лікар також мені розказує, як діяти в тій чи іншій ситуації. Це і є нормальна робота лікаря. У нас замість цього лікарів викликають додому. Це неправильно. В Європі люди не звертаються до лікарів не тому, що там злі медики, а тому що пацієнт сам знає, як йому діяти, завдяки тому, що раніше йому розказав про це його лікар.

Друга причина необхідності виклику лікаря додому – це отримання лікарняного. Ми зараз змінюємо систему з лікарняними. Мені би хотілося, щоб до кінця року ми це встигли, бо ми хочемо зробити таку систему, коли відпаде необхідність викликати лікаря в перші дні хвороби для того, щоб отримати лікарняний. Ці причини виклику лікаря додому ми приберемо та відкриємо дорогу нормальним стосункам лікаря і пацієнта.

Павло Ковтонюк: "Це міф про те, що в Україні відміняються виклики лікарів додому. Вони не відміняються" (Віталій Носач, РБК-Україна)

- Яким чином буде проведена реформа лікарняних?

- Поки що я не можу розкривати всі карти, оскільки над цим працюють, крім МОЗу, Міністерство соціальної політики та Фонд соціального страхування, який виплачує кошти по лікарняним. По більшості параметрів ми досягли консенсусу. Це буде серйозне спрощення процедури їх отримання, яка буде влаштовувати і роботодавців, і Фонд, і нас. Ми хочемо розвантажити лікаря від необхідності оформлення лікарняного, оскільки це – не питання лікування, а соціальних виплат. Лікар долучається до цього процесу тільки для того, щоб засвідчити факт захворювання.

- Скільки разів після цієї реформи доведеться контактувати лікарю з пацієнтом, щоб оформити лікарняний?

- Поки що можу сказати лише те, що всі лікарняні будуть переведені в електронну форму. Після того, як працівник перехворіє і вийде на роботу, роботодавець в електронній формі лікарняного буде ставити відмітку, що працівник вийшов на роботу і лікарняний більше не потрібний.

- Чи матимуть приватні поліклініки можливість отримувати виплати від Нацслужби здоров’я?

- Їм нічого не заважає долучитися до цього процесу. І вони це роблять. Зараз приблизно сім-вісім відсотків з усіх медзакладів, які зареєструвалися в електронній системі та хочуть отримувати кошти від Служби за надання медпослуг на первинному рівні, припадає на приватні поліклініки. Але безпосередньо укладає з пацієнтами декларації поки що тільки один приватний заклад. Я думаю, що підпише договір з Нацслужбою здоров'я тільки цей один заклад, або ще декілька. "Приватники" будуть дивитися, як іде підключення комунальних поліклінік, і вже потім вирішувати чи їм також брати в цьому участь. Це нагадує ситуацію минулого року з підключенням до програми "Доступні ліки", коли спочатку до неї долучалися, в перчу чергу, комунальні аптеки. Я думаю, що приватний сектор плавно ввійде в реформу. Ми будемо його всіляко стимулювати для цього. Це одна з цілей нашої реформи.

Є одна серйозна річ, яка зараз заважає приватним закладам більш активно долучатися до реформи – це неможливість вакцинувати дітей вакцинами, які закуповує держава. На жаль, згідно з нашим законодавством, такі вакцині не можна розподіляти в приватні заклади. Це неправильно. Це ставить серйозні перепони для приватних закладів, щоб входити в реформу, бо вакцинація – це одна за базових послуг, яку діти повинні отримувати безкоштовно в рамках первинної меддопомоги. Це проблема, яку ми беремося вирішити. І ми вирішимо її змінами в Бюджетний кодекс.

Про Нацслужбу здоров’я

- Є ще одне глобальне питання. Чим власне буде займатися Нацслужба здоров’я? Скільки там буде працювати співробітників?

- Це потрібно розглядати в двох площинах: як вона буде працювати зараз, і як буде працювати після проведення реформи по всім ланкам надання меддопомоги. У підсумку в повністю функціональній Службі заплановано 1060 співробітників. Я думаю, що на таку потужність вона вийде не раніше ніж за кілька років. Зараз у нас є мета, щоб на кожен етап реформи у нас була достатня кількість персоналу в Службі. Для того, щоб в липні почали працювати за новим принципом фінансування перші медичні заклади потрібно 10-15 співробітників, може, до 20. Для більшої кількості договорів потрібно буде близько ста людей персоналу. З наступного року у нас буде проводитися пілотування на вторинній ланці надання медпослуг. Для цього потрібно буде найняти ще персонал. Через один рік, коли до реформи будуть масово підключатися лікарні, необхідно буде багато працівників для проведення медичного аудиту на місцях. Вони будуть дивитися, чи надані послуги згідно з договором.

- Де буде розміщена Нацслужба здоров’я?

- Тимчасово її команда працює в приміщенні МОЗ. Але ми зараз шукаємо їй відповідне приміщення. Ми не хочемо, щоб ці відомства сиділи разом. Діяльність служби координується через міністра охорони здоров’я, тобто затверджуються основні речі, наприклад, штатний розпис, фінплан. Таким чином важелі впливу у МОЗ на Службу є.

В світовій практиці є приклади конфліктів між цими двома органами. Тому ми для їх уникнення розробили запобіжники, щоб не було перекосів на жодну зі сторін. Потрібно розуміти, що Нацслужба здоров’я - це максимально технократична організація, вона не приймає рішень, кому скільки грошей надати, як розвиватися. Вона просто повинна займатися якісним менеджментом договорів, контролем та аналітикою даних, які вона отримує від медзакладів, а також надавати свої пропозиції. У той же час політику в галузі охорони здоров’я визначає міністерство. Якщо буде перевага в сторону міністерства, то діяльність Служби стане заполітизованою. В такому випадку буде ручний розподіл коштів. Якщо Служба буде занадто самостійною, то є ризик того, що вона почне, скажімо так, грати в свою гру. Мені здається, що нам вдалося витримати відповідний баланс повноважень.

- Як будете нівелювати ризики корупції серед співробітників Нацслужби здоров'я? Наприклад, за якусь подяку аудитор служби може і не помітити, що, як ви згадали на початку розмови, у одного лікаря є 30 декларацій з однаковим телефоном пацієнта?

- В першу чергу, ризики нівелюються тим, що ми працюємо з електронною системою охорони здоров’я. Підробити і стерти дані, що вже внесені сюди, неможливо. В систему будуть вноситися всі дані - і первинні дані пацієнтів, і вже найближчим часом - медичні дані пацієнтів. Нацслужба може закрити один раз очі на якісь невідповідності. Але це залишається в системі, бо внесені один раз туди дані змінити неможливо. Якщо треба їх поміняти, потрібно зробити їх нову версію, але стара залишиться. Тому будь-який правоохоронний орган дуже легко це побачить. Неможна буде "підтерти", підробити, вирвати листочок, приклеїти заднім числом, журнал заповнити так, як тобі надиктував головний лікар. Це все стає неможливим. Все стає прозорим та на очах у всіх контролюючих органів.

- Весь час ми всі кажемо, що завдяки встановленню тарифу в 370 гривень за кожного пацієнта, сімейні лікарі стануть більше заробляти. Але ж ці кошти отримає напряму не цей лікар, а поліклініка, де він працює. Як саме це відіб’ється на заробітній платі сімейного лікаря?

- Фонд оплати праці медзакладу, тобто заробітна плата всіх лікарів, медсестер та інших працівників, серйозно зросте. Тобто, навіть якщо буде застосована така проста і недалека кадрова політика як роздати всім однакові зарплати, то все одно зарплати збільшаться. Але, я сподіваюсь, що керівники медзакладів будуть працювати трошки розумніше і робитимуть диференційовану фінансову мотиваційну політику. Тобто будуть винагороджувати тих, хто працює добре, щоб вони відчували, що вони створюють дохід для цього медзакладу.

- Чи правильно я розумію, що така можливість надана після недавньої зміни правил, за якими керівники медзакладів встановлюють заробітну плату своїм працівникам? Що це за новація?

- Це право з’явилося у керівників медзакладів після того, як ми в минулому році провели через Верховну Раду законопроект про автономізацію поліклінік і лікарень. Для того, щоб медзаклади змогли перейти на нові принципи фінансування, місцеві органи влади повинні своїми рішеннями перетворити їх з бюджетних установ на некомерційні комунальні підприємства, тобто зробити їх автономними. Без такої автономізації керівник поліклініки не може підписати договір з Нацслужбою здоров’я. Наслідком такого статусу стає те, що медзаклад звільняється від багатьох старих норм планової економіки, такі як необхідність дотримуватися тарифної сітки зарплат, яка приймається урядом для певних категорій персоналу. Керівник бюджетної установи, на відміну від менеджера некомерційного комунального підприємства, не може відхилятися в той чи інший бік від цієї сітки.

Крім того, керівник автономізованого медзакладу може, окрім зміни показників сітки, перенаправляти кошти з однієї статті видатків на іншу. Наприклад, якщо керівнику вдається економити на витратах на комунальні послуги, він може направити вивільнені кошти на зарплати. А бюджетний заклад може робити тільки те, що вказано в бюджетній сітці.

Окрім того, автономізований медзаклад немає норм про те, скільки в ньому повинно бути персоналу. Якщо ти можеш впоратися з меншою чисельністю персоналу, ніж бюджетна установа, то - будь ласка. Тобто у керівника некомерційного комунального медзакладу з’являються нові можливості прийняття рішень для підвищення ефективності. До чого це приведе? Той, хто вміє краще вести справу, той буде більше заробляти. Це дасть можливість, наприклад, оновити систему опалення, встановити енергоефективні вікна і двері, комп’ютеризувати частину роботи, яку раніше виконували люди.

- Як будуть отримувати медичну допомогу на первинній ланці іноземці?

- По наданню медпослуг для іноземців є загальне правило, яке записано в Конституції України про те, що іноземці, які постійно проживають на території нашої країни і мають відповідний документ на право постійного проживання, мають такі самі права, як і громадяни України. Тобто вони зможуть укласти таку ж саму декларацію з сімейним лікарем, як і решта громадян нашої країни. В той же час іноземці, які тимчасово перебувають на території Украйни, оплачують надану їм медичну допомогу самостійно, крім екстреної, яку вони не оплачують в момент надання, а відшкодовують пізніше. Відповідне рішення було прийнято на одному з минулих засідань Кабінету міністрів.

Павло Ковтонюк: "З наступного року у нас буде проводитися пілотний проект на вторинному рівні" (Віталій Носач, РБК-Україна)

Про розвиток реформи

- Коли у нас розпочнеться реформа вторинної ланки надання меддопомоги, а також, які послуги ми будемо отримувати безкоштовно, а за які необхідно буде платити?

- Реформа розпочнеться так як записано в законі про медреформу. В 2019 році з 1 січня ми проведемо пілотний проект, в якому приймуть участь медзаклади вторинного і третинного рівня, тобто звичайні і спеціалізовані лікарні. А в 2020 році відбудеться повномасштабний запуск реформи в цьому сегменті. Всі ці плані залишаються в силі.

Ми вже продумали ідею, як запустити пілотні проекті в кількох областях. Спочатку проговоримо її з виконуючою обов’язки міністра охорони здоров’я Уляною Супрун, а потім з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом. Якщо вони її підтримують, то оголосимо про цей проект приблизно за місяць. Після цього розпочнемо до неї готуватися.

Пілотний проект буде пов’язаний з новою моделлю фінансування. Тобто лікарні будуть отримувати від Нацслужби здоров’я не за кількість ліжок, а за проліковані випадки. Але в рамках пілотного проекту Служба буде працювати лише з тими областями, які будуть до цього готовими. А така готовність є далеко не скрізь.

Крім того, принциповим є те, що в "пілоті" повинна брати участь вся область, тобто всі медзаклади, тому що нам треба бачити всю карту стаціонарів, і як між ними йде клінічний маршрут пацієнта, як він змінюється з запровадженням нової системі фінансування. Тому має бути готовою вся область. Але, я поки утримаюся від того, щоб називати, які це будуть конкретні області. Скажу, коли погодимо з керівництвом держави.

- В областях, де будуть проводитися пілотні проекти, пацієнти вже в 2019 році будуть офіційно платити за частину медпослуг в лікарнях?

- Ні. Там буде просто відпрацьовуватися модель роботи Нацслужби здоров’я з лікарнями в межах отримання фінансування за надані медпослуги. В цих "пілотах" ще не буде діяти гарантований пакет безкоштовних медпослуг в лікарнях (і відповідно не буде інформації про те, за що офіційно необхідно платити пацієнтам, - ред.). Цей пакет ми будемо розробляти до середини 2019 року, після чого він буде включений в проект держбюджету на 2020 рік.

Щоб ввести систему для пацієнтів, за що вони платять, а що отримують безкоштовно, нам треба навчитися обліковувати надані медпослуги. Це дуже складна задача в країні, в якій майже немає нормальної статистики, і не існує практики обліку медпослуг в комунальних лікарнях. У минулому році ми провели дослідження про те, які медпослуги надаються в лікарнях. Виявилося, що структура медпослуг не відповідає нормальній. Багато лікарень надає дуже багато не властивих їм послуг, наприклад, послуги, які повинні надаватися в поліклініках. При цьому розбіг собівартості медпослуг може відрізнятися в десять раз. Тому ми робимо пілотний проект, щоб навчитися уникати таких дисбалансів.

- Власне, за що пацієнти будуть платити з 2020 року, а які медпослуги будуть отримувати безкоштовно в лікарнях?

- Люди очікують простої відповіді на це питання. Але її немає. Що буде точно? Точно будуть ліки, за які держава буде платити, як зараз по програмі "Доступні ліки", і точно будуть окремі послуги, за які держава не буде платити. Це точно будуть послуги, які не є життєво необхідними. Також будуть послуги, і їх буде набагато більше, на які треба буде чекати, але вони будуть безкоштовними. Окрім того, буде категорія невідкладних медпослуг, які пацієнти будуть отримувати безоплатно і швидко.

Гарантований пакет безкоштовних медпослуг буде складатися з різних документів, які будуть описувати різні види послуг. Наприклад, один документ буде містити медпослуги, в якому буде детально розписано, які аналізи будуть оплачуватися державою, а які ні. Інший документ буде містити перелік екстреної меддопомоги, який не буде детально розписаний, оскільки там все буде і так оплачуватися державою. Ще один документ буде містити перелік паліативної меддопомоги, яка також буде безкоштовною. Тобто, це не буде перелік як меню, де буде написано, що платно, а що безоплатно. Більш того, що саме буде міститися в гарантованому пакеті медпослуг, буде залежати від політичного рішення при формуванні держбюджету 2020 рік, тобто на перший рік, коли буде запроваджено такий пакет.