Рівно рік тому в Україні запрацював прийнятий ще в жовтні 2015 року закон про державне фінансування політичних партій. Відповідно до цілей цього документа, держфінансування повинно було б зробити партійну систему і все політичне поле країни більш прозорим. Ініціатори закону обіцяли зниження залежності партій від олігархів, стимулювання чесної конкуренції, зрозумілі та ефективні санкції за порушення, та багато іншого. Чи змогла ідея реалізуватися на практиці, які партії порушили закон в перший же рік, і чи вирішує він проблему незалежності політсил - в матеріалі РБК-Україна.
З липня 2016 року право на державну підтримку статутної діяльності отримали парламентські партії VIII скликання. Після наступних виборів на держпідтримку теоретично зможуть розраховувати більше політичних сил - всі, хто набере більше 2% голосів незалежно від того, пройшла партія прохідний бар'єр чи ні.
Обсяг фінансування розраховується за формулою: 0,2% мінімальної зарплати на число виборців, що взяли участь в останніх виборах проголосували за конкретну партію.
У підсумку, як повідомили РБК-Україна в Національному агенстві запобігання корупції (НАЗК) на сьогодні фінансування з держбюджету для партій розподілилося так: "Народний фронт" отримав 135,5 млн гривень, БПП - 133,5 млн гривень, "Самопоміч" - 67,1 млн гривень, "Радикальна партія Олега Ляшка" - 45,5 млн гривень "Опозиційний блок "- 36,3 млн гривень,"Батьківщина" - 28,2 млн гривень.
"Самопоміч" навіть отримала додатковий фінансовий ресурс за дотримання гендерної квоти у виборчому списку на останніх парламентських виборах: 19,5 млн гривень в 2016 році і 33,1 млн гривень - в 2017 році.
Лише на фінансування партій в 2016 році було витрачено 167,6 млн гривень, у 2017 році - 331,7 млн гривень із запланованих 398,1 млн гривень.
Для того, щоб претендувати на держпідтримку, всі без винятку зареєстровані в країні партії зобов'язані щоквартально подавати деталізовані фінансові звіти про свої доходи і витрати. На початку липня 2017 року НАЗК проаналізувало звіти 271 партії за I квартал на предмет їх відповідності закону "Про політичні партії в Україні". Порушниками виявилися дві політичні сили: "Блок Петра Порошенко" і "Самопоміч".
У звіті БПП виявилося одиничне порушення в частині отримання внеску від закордонної юридичної особи, що заборонено законом. Як повідомили РБК-Україна в Департаменті з запобігання політичній корупції НАЗК, у звіті однієї з місцевих організацій президентської партії було зазначено фінансування від юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є іноземна особа з Кіпру.
У прес-службі БПП пояснили виданню, що мова йде про внески на суму 1,14 тис. гривень у Миколаївській територіальної організації та 11,9 тис. грн Харківської територіальної організації партії. Хоча на момент подачі самого звіту партія повернула відповідний внесок, і в НАЗК підтвердили цю інформацію.
За це незначне порушення БПП, у разі ухвалення на цей рахунок судового рішення, загрожує штраф у розмірі від 100 до 130 неоподатковуваних мінімумів громадян (1700 - 2210 гривень).
Ще одним дрібним порушником закону "Про політичні партії" виявилася "Самопоміч". За даними НАЗК, партія Андрія Садового всупереч закону отримала одноразовий благодійний внесок від фізичної особи через касу партії, а не через банківські розрахунки.
"Мова йде про полтавську організацію. Сума внеску - 300 гривень. Вони заплатили чергові членські внески, і замість того, щоб на банківський рахунок, провели через касу, а це заборонено", - пояснює заступник голови парламентської фракції "Самопоміч" Олег Лаврик. Депутат прогнозує, що, швидше за все, суд вирішить вилучити у партії цю суму коштів і накласти штраф у розмірі від 1,7-2,2 тис. гривень. Хоча не виключає, що, враховуючи незначну суму правопорушення, штрафу можна буде уникнути.
"Самопоміч" не вперше помічена в подібному порушенні. Всього місяць тому у партії конфіскували більше ніж 130 тис. гривень і наклали на керівника Київської обласної організації Ірину Сисоєнко штраф у розмірі 1,7 тис. гривень. Порушення були зафіксовані в IV кварталі 2016 року. Прецедент аналогічний - членські внески надійшли через касу партії, а не шляхом банківських операцій.
Серед позапарламентських партій НАЗК знайшло порушення в звітах "Свободи", "Аграрної партії України" і партії "Наш край". При аналізі звітності "Свободи" НАПК встановило, що партія отримувала внески від не ідентифікованих осіб, низка місцевих організацій партій отримували членські внески готівкою, а не шляхом безготівкових розрахунків, а деякі місцеві осередки навіть не відкрили банківські рахунки.
В "Аграрної партії" було встановлено сім випадків фінансування юридичними особами, кінцевими бенефіціарними власниками яких є депутати різних рівнів та голови місцевих рад. Також встановлений один випадок, коли бенефіціарним власником такої компанії був громадянин Великобританії і один випадок, коли фінансування надходило від юридичної особи, частка статутного капіталу якої належить державі.
У партії "Наш край" було зафіксоване аналогічне з БПП порушення, коли фінансування партії відбувалося юридичною особою, бенефіціарним власником якої був громадянин Кіпру.
Дивно, але в НАЗК досі надходить звітність від забороненої ще в липні 2015 року Комуністичної партії України. Причому, порушень у її звіті за I квартал 2017 року не було виявлено. У відомстві пояснили РБК-Україна, що КПУ буде подавати звіти, поки її не виключать з Єдиного реєстру політичних партій. А оскільки на сьогоднішній день триває розгляд справи у Київському апеляційному адміністративному суді за позовом Мін'юсту про заборону діяльності КПУ, діяльність партії де-юре не буде припинена.
З кожним кварталом кількість партій, які несвоєчасно подають звіти, стає меншою, зате зростає кількість звітів, що вимагають обробки, сказала РБК-Україна голова НАЗК Наталія Корчак. "Якщо за перший квартал 2016 року департамент з запобігання політичній корупції отримав 195 таких звітів, то в першому кварталі 2017 ми отримали звіти від 271 політичної партії", - говорить глава відомства і зазначає, що на даний момент відсутня необхідність залучати партії до відповідальності за несвоєчасність подання звітів.
Серед найбільш часто допущених порушень Корчак назвала розбіжності між кількістю місцевих осередків, представлених у звітах партій, і реальною кількістю зареєстрованих осередків. А також порушення порядку внесків, якщо такі внески вносяться через партійну касу, а не через банківські розрахунки, і коли партії фінансують юридичні особи, бенефіціарними власниками яких є іноземці - як у зазначених випадках БПП і "Самопомочі".
Зараз в НАЗК очікують завершення подачі звітів партій за другий квартал до 9 серпня, а вже до кінця вересня повинні опублікувати свої висновки на них.
Голова Комітету виборців України Олексій Кошель вважає, що із запровадженням державного фінансування вдалося досягти, як мінімум, двох цілей - партії стали більш незалежними і отримали поштовх до розвитку.
"Партії отримують досить великі кошти для того, щоб можна було спокійно існувати в період між виборами, і не бути залежними від головних фінансово-промислових груп. Зараз кожна з парламентських партій, яка отримує державне фінансування може сказати: "Шановний пан олігарх, нам достатньо тих коштів, які нам дає держава для того, щоб ми могли повноцінно існувати", - сказав Кошель в коментарі РБК-Україна. Проте не виключає, що побороти політичну корупцію і тіньове фінансування поки не вдалося.
За словами голови КВУ, серйозною проблемою є те, що партії не знають, як використовувати держфінансування, і витрачали його зазвичай на оплату реклами на телебаченні та друк брендової продукції. Тому КВУ пропонують внести зміни в чинне законодавство, щоб прописати чіткі механізми використання державних коштів на фінансування партій. Пропонується чітко визначити, на які витратні статті партії можуть витрачати бюджетне фінансування. Наприклад, зарплати, оренди офісів, роботу аналітичних та експертних центрів при партіях. Причому зараз партії можуть витрачати ці гроші на що завгодно. Також пропонується заборонити витрачати кошти на платну політичну рекламу і встановити, що тільки 30 відсотків коштів партії можуть залишати на витрати центрального апарату, а решту 70 відсотків направити в регіони.
Що стосується політичної конкуренції, то, на думку голови КВУ, державне фінансування поки ніяк не вплинуло на цей процес, однак фінансування стало прозорішим. "Якщо ми піднімемо партійні звіти до старту державного фінансування і зараз ми побачимо, що це принципово різні звіти. БПП анонсував, що у нього працює тільки кілька представників центрального апарату партії, при тому, що ми розуміємо, що в подібній потужної партійної машині кількість працівників центрального апарату повинна бути не менше 70-80 чоловік. Партія "Батьківщина" декларувала, що її представники апарату отримують мінімальну заробітну плату. Зараз ми бачимо, що партії почали працювати більш відкрито. Принаймні, вони вже декларують, що у них офіційно працюють люди в центральному апараті, які не отримують символічну, а більшу заробітну плату", - додає Кошель.
З тим, що прозорість фінансування партій покращилася після прийняття закону, не погоджується його ініціатор - народний депутат від БПП Світлана Заліщук. "Прозорість фінансування взагалі не покращилася. Я думаю, що ця кругова порука за зняття недоторканності якраз яскравий наслідок того, що тіньове фінансування поки ще існує", - сказала Заліщук РБК-Україна.
"Поки що, умовно кажучи, спонсор Мартиненко фінансує партію, поки вибирає, хто буде в списку партії, що фінансується ним, не буде ніякої прозорості. Партії, як і раніше, не звітують перед суспільством, а перед спонсорами", - додала Заліщук.
Також Заліщук зазначає, що практика держфінансування партій продемонструє реальний результат лише наступного парламентського скликання, а то і пізніше. "Коли на державну підтримку можуть розраховувати нові молоді політичні сили, які отримають підтримку виборців в 2%", - сказала Заліщук.
Не згоден з таким прогнозом екс-голова Комітету виборців України, народний депутат від "Радикальної партії" Ігор Попов. Він стверджує, що підтримка держави не вирішить ситуацію з незалежністю навіть молодих проектів. "До партій, які мають рейтинг в районі 2%, вже зараз звертаються спонсори. Їм пропонують у 20-40 разів більше, ніж може запропонувати держава. Тобто, держава дасть свої гроші, а буде впливати на рішення не пересічний українець-платник податків, а титульний спонсор політичного стартапу", - пояснює депутат.
Також Попов упевнений, що державне фінансування не допомогло позбутися від олігархічних впливів на політичні партії.
"Я ще на момент прийняття говорив ініціаторам, що цілі, які вони декларують, не будуть досягнуті. Декларували, що партії, отримавши державне фінансування, тут же відмовляться від будь-олігархічного впливу, а реально нічого не сталося. Партії розглядають ці кошти, як додаткове фінансування, яке можна витратити на додаткові потреби ", - стверджує член "Радикальної партії".