Сприяння слідству:

як парламент планує подолати препони у створенні Бюро розслідувань

Рада розгляне зміни до закону про Державне бюро розслідувань (фото УНІАН) Рада розгляне зміни до закону про Державне бюро розслідувань (фото УНІАН)

Минулого тижня Мін'юст подав до Ради проект змін до закону України "Про Державне бюро розслідувань". Проект може вирішити проблему блокування відбору керівників територіальних органів та очільників департаментів центрального апарату ДБР. Відбір був призупинений через відсутність кваліфікаційних вимог до претендентів в законі. Крім того, пропонується, аби орган не розпочинав роботу, доки не буде сформовано половину штату його слідчих та оперативних підрозділів. Досі не завершено і відбір керівного складу Бюро, який триває вже близько року. Чому затягується створення Державного бюро розслідувань та як на процес створення органу вплине урядовий законопроект - в матеріалі РБК-Україна.

Підбір кадрів

Державне бюро розслідувань - правоохоронний орган, що розслідуватиме кримінальні провадження, в яких фігурують правоохоронці, судді і найвищі державні службовці - від міністрів - до начальників головних управлінь. Також Бюро отримає повноваження розслідувати кримінальні справи щодо службових осіб Національного антикорупційного бюро, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або прокурорів САП та військові злочини. Важливо зауважити, що Бюро остаточно перебере на себе функцію досудового (попереднього) слідства від прокуратури. А відтак - забирає частину повноважень у генерального прокурора Юрія Луценка.  

Закон "Про Державне бюро розслідувань" набрав чинності ще 1 березня 2016 року, проте сам орган досі не створений. Хоча у законі зазначено, що він має запрацювати з 20 листопада цього року. Тож конкурсна комісія має ще півроку часу, аби обрати керівництво та близько 1,5 тисячі працівників штату ДБР.

Уряд 10 травня запропонував парламенту проект змін до закону про Державне бюро розслідувань №6430, розроблений Міністерством юстиції. Зокрема, його норми можуть вирішити й питання з термінами початку роботи органу. Так, змінами пропонується, що орган зможе запрацювати, якщо буде обрано не менше половини штату слідчих та оперативних підрозділів ДБР. Тож у випадку, якщо конкурсна комісія не впорається зі своїми завданнями до 20 листопада, термін відбору буде продовжено до часу формування не менше половини штату.

Таку норму в парламенті трактують по-різному. Хтось називає це бажанням затягнути початок роботи органу, хтось пояснює, що правоохоронний орган, не сформований на половину, не може ефективно працювати. "Це все робиться, аби не створити його взагалі або затягнути процес створення ДБР", - пояснює РБК-Україна член конкурсної комісії, народний депутат Микола Паламарчук (БПП).

"Коли в нас говорять: "От ми створили НАБУ, призначили Ситника". А що може один Ситник? Поки не буде створений орган хоча б на 50 відсотків від штату, і люди не пройдуть навчання, говорити про те, що орган створений, взагалі не можна", - натомість відзначив позафракційний народний депутат Віктор Чумак.

Виправдовують цю норму і самі правоохоронці. Так, голова НАБУ Артем Ситник запевняє, що це логічно, коли робота органу запускається за умови сформування половини його штату.

"Норма більш ніж логічна. Наявність документу про створення ДБР і наявність фактично створеного ДБР - це трохи різні статуси. Коли 16 квітня у мене був на руках документ про створення НАБУ, це був просто документ,а самого НАБУ не було. І ми тільки в грудні 2015 року - через вісім місяців - запустили роботу", - пояснив РБК-Україна Ситник.

Важливою нормою законопроекту є доповнення в частині кваліфікаційних вимог до кандидатів на посади керівників територіальних органів та очільників департаментів центрального апарату ДБР. У зв’язку з відсутністю цих вимог в законі формування штату було заблоковане. Документом пропонується, що директором територіального органу може бути громадянин України, якому виповнилося 30 років, з вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше п’яти років та досвід роботи на керівних посадах не менше двох років, володіє державною мовою і не є членом жодної політичної партії. Подібні вимогі і до керівника підрозділу центрального апарату Державного бюро розслідувань. Це може бути громадянин України не молодший 27 років, з вищою освітою та стажем роботи у відповідній сфері не менше трьох років і досвідом роботи на керівних посадах не менше одного року.

Також урядовим законопроектом пропонується розширити повноваження директора Бюро в частині дисциплінарних стягнень. Сьогодні законом передбачено їх запровадження Дисциплінарною комісією. Урядовим проектом пропонується, аби такі стягнення вводив директор органу.

Не менш важливою пропозицією уряду є усунення чітких рамок формування грошового забезпечення працівників ДБР. Наразі передбачено, що посадовий оклад становить не менше 70% зарплати працівника Бюро, а доплати - не більше 30%. Усунення такої норми може призвести до нарахування "захмарних" зарплат. Також проектом змін запропоновано доповнити закон окремою статтею про складання присяги працівниками ДБР, про яку забули в листопаді 2015 року, коли схвалювали закон.

Не перша спроба

У Міністерстві юстиції, яке є автором законопроекту, не змогли прокоментувати РБК-Україна власну ініціативу. Проте, урядовий проект закону - не єдиний, який є в парламенті.

Ще в квітні 2016 року група депутатів від фракцій БПП, "Батьківщина" та НФ, представлених в конкурсній комісії, зареєстрували проект змін щодо удосконалення деяких положень закону, яким регулюється діяльність ДБР (№4451).

Вже тоді проект передбачав доповнення в частині кваліфікаційних вимог до кандидатів на посади керівників територіальних органів та очільників департаментів центрального апарату ДБР, без чого робота комісії щодо відбору штату органу заблокована ось уже протягом року, а також окрему статтю щодо складення присяги працівниками Бюро.

Проект так і не було включено в порядок денний роботи Верховної Ради. Вже наступної сесії - в листопаді 2016 року - нардеп Паламарчук знову реєструє аналогічний, але дещо доповнений проект щодо уточнення окремих положень профільного закону про ДБР (№5395). Так, окрім вищевказаних норм, цим документом пропонується збільшити грошове забезпечення керівного та рядового складу ДБР, а також ввести печатку органу. В січні цього року проект нарешті було включено до порядку денного сесії, але досі не винесено на голосування, хоч він і вирішує питання блокування формування штату ДБР, на чому постійно наголошували члени конкурсної комісії.

Автор проекту пояснює затягування схвалення відповідних норм небажанням створювати ДБР, адже навіть якщо конкурсна комісія за кілька місяців обере керівний склад органу, він не зможе працювати без штату. "Без цього законопроекту ми не можемо рухатися далі, проводити конкурс, бо немає кваліфікаційних вимог до цих людей. Конкурс просто стане і не працюватиме. Це дасть змогу або взагалі не створити це Державне бюро або створити його через пару років. Навіть якщо ми оберемо голову, першого заступника і заступника, то вони ж все одно не будуть працювати. Вони ж не можуть втрьох виконувати роботу за півтори тисячі чоловік", - запевнив РБК-Україна Микола Паламарчук.

Що стосується відбору керівництва ДБР, то ще 5 грудня минулого року конкурсна комісія визначила 19 кандидатів, які були допущені до заключного етапу конкурсу на посаду керівника Бюро. За даними урядового порталу, всі вони наразі пройшли спецперевірку, тож наступними етапами відбору має стати перевірка на поліграфі та фінальна співбесіда. В травні Кабмін нарешті затвердив порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа у ДБР, тож конкурсна комісія може переходити до цього етапу відбору.

Явні кандидати

Серед найбільш впізнаваних прізвищ кандидатів, що борються за крісло очільника ДБР, - чинний головний військовий прокурор Анатолій Матіос, заступник прокурора міста Києва Анатолій Корж, екс-заступник прокурора Києва Олександр Буряк, народний депутат Юрій Македон (БПП), помічник президента 2014-2016 роках, перший заступник керівника Головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення Адміністрації президента Олексій Горащенков.

Зокрема Горащенкова, а також керівника управління процесуального керівництва департаменту з розслідувань особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Ольгу Варченко називають фаворитами конкурсу та найбільш наближеними людьми до президента. "У нас головні (фаворити, - ред.) Варченко і Горащенков з Адміністрації президента. Або перша буде головою, а другий - першим заступником, або навпаки. Це абсолютно немає значення. Люди погоджені з Банковою", - розповів виданню нардеп Віктор Чумак (позафракційний).

Відповідну інформацію РБК-Україна підтвердив ще один співрозмовник - один із колишніх учасників відбору на посаду голови ДБР, який побажав залишитися неназваним. "Директором ДБР буде людина, наближена до президента", - зауважив співрозмовник та додав, що цією людиною може бути або Горащенков, або Варченко. Варто зауважити, що спочатку конкурсна комісія відмовила Варченко в участі в конкурсі на підставі її невідповідності кваліфікаційним вимогам. Їй на момент подачі документів не було 35 років, чого вимагає закон. Але вона оскаржила таке рішення.

Серед фаворитів відбору співрозмовник РБК-Україна також називає прізвище головного військового прокурора Анатолія Матіоса. "Матіос - це найбільш відома фігура в плані професіоналізму і роботи. Не будучи наближеним до перших осіб держави, ця людина могла би займати посаду заступника генерального прокурора при різних генеральних прокурорах? До того ж, налагодити роботу самої структури зможе людина, яка знає саму структуру і суть цієї роботи з середини", - каже співрозмовник та додає, що все ж проти Матіоса налаштовані люди наближені до президента.

За словами Миколи Паламарчука, за ідеальних умов на відбір керівництва органу знадобиться ще близько двох місяців, а за півроку, за умов постійної роботи комісії, можна було б обрати і увесь штат.

Лишитися повноважень

Та поки ні з обранням керівництва органу, ні його штату не поспішають. За інформацією РБК-Україна, головним противником створення ДБР є Генеральна прокуратура. Адже з моменту створення Бюро прокуратура втратить повноваження ведення слідства. "Якби генерального прокурора звали не Юрій Віталійович Луценко, то ДБР був би створений вже давним давно. В зв’язку з тим, що Юрій Луценко нічого іншого в діяльності прокуратури, крім слідства, не вміє і не знає, то йому потрібен якийсь інструмент, про який би він міг кричати в суспільстві. Цим інструментом є досудове слідство. І саме досудове слідство повинно перейти до ДБР, в разі його створення, від Генеральної прокуратури", - пояснює нардеп Віктор Чумак. "Цей орган буде створюватися дуже довго, поки буде там (в ГПУ, - ред.) Юрій Віталійович Луценко і Петро Олексійович Порошенко", - додав він.

Якщо ДБР таки буде створено, то наступним кроком по переформатуванні роботи Генпрокуратури має стати позбавлення ГПУ права здійснювати процесуальний нагляд, вважає член комітету Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Ігор Мосійчук. "Більше всього цей монстр не хоче розлучатися зі своїми владними повноваженнями. Утворення ДБР означає те, що органи прокуратури втратять право проводити слідство. Вони чудово розуміють, що після цього наступним кроком парламентарів буде позбавлення прокуратури права на процесуальний нагляд. Я вважаю це нонсенсом, коли прокуратура здійснює нагляд за слідчими. Тому вони бояться запуску ДБР", - пояснює він.

У Генпрокуратурі відмовились відреагувати на критику з боку народних депутатів. Проте ще в грудні минулого року сам генпрокурор підтримував передачу слідства з прокуратури до Державного бюро розслідування. "Слідство має піти з Генеральної прокуратури в ДБР. Якщо ми створимо ДБР у січні, воно запрацює наступного листопада. Тоді ми зможемо до кінця року отримати дієздатну структуру, яка забере звідси слідство. І нарешті радянську модель, коли слідчий і прокурор змовляються в одному кабінеті, буде знищено», - заявив тоді в інтерв’ю "Цензор" Луценко. Хоч у січні ДБР не створили, але у лютому цього року генпрокурор все-таки висловлював сподівання, що ДБР має запрацювати до кінця 2017 року.

Іншої думки заступниця Луценка Анжела Стрижевська. Остання ще в листопаді 2016 року заявила, що ГПУ ініціює надати їй право розслідувати підслідні ДБР кримінальні провадження аж до 20 листопада 2019 року. Стрижевська такий підхід пояснила тим, що до кінця цього року ДБР не зможе повноцінно запрацювати, а відповідно не доцільно передавати повноваження слідства від ГПУ. "Пропонується продовжити дію окремих положень до 20 листопада 2019 року", - заявляла заступник генпрокурора.

Про те, що Луценко не проти поділитися повноваженнями підтверджують і в його оточенні. "Луценко щодня говорить - швидше б передати (слідство до ДБР, - ред.), наводячи власний приклад з часів тюрми, коли його на цепу вели слідчий і прокурор. А всі кричать – "зрада"", - поділився з РБК-Україна співрозмовник в Генпрокуратурі, який побажав залишитися не названим.

Проте у БПП вважають, що на перешкоді запуску ДБР стоїть не тільки Генеральна прокуратура, а й Національне антикорупційне бюро. Справа в тому, що Бюро отримає повноваження розслідувати кримінальні справи і щодо службових осіб Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. "По-перше, хто не хоче цей законопроект, його не хоче НАБУ. Тому що ДБР має право працювати і по них. А вони зараз як Боги,  що хочуть, те і роблять", - наголосив Микола Паламарчук.

У НАБУ запевнили РБК-Україна, що жодного тиску проти запуску роботи органу не здійснюють. "Повинен бути орган, який має нас контролювати. Ми тут нічого поганого не бачимо. Зараз це робить Генеральна прокуратура. Після створення ДБР ці повноваження перейдуть до ДБР, і ми вважаємо, що неправильно було , щоб не було альтернативної підслідності відносно працівників НАБУ. Тут в нас нема заперечень", - пояснив голова НАБУ Артем Ситник. За словами голови відомства, якщо керівництво органу зможуть обрати уже найближчим часом, то за найбільш оптимістичним сценарієм на налагодження роботи та підбір штату ДБР може піти не менше року. "До створення ДБР нам ще дуже довго. Я, як людина, яка пройшла шлях створення правоохоронного органу з нуля, а ДБР по кількості більше ніж НАБУ, то якщо сьогодні оберуть керівника, то запуск роботи (можливий, - ред.) мінімум з травня-червня 2018 року", - додав він.

Разом з тим, Ситник не виключив, що конкурс з обрання керівного складу Державного бюро розслідування можуть запусти з  нуля. "Не відомо, чи він (конкурс, - ред.) закінчиться взагалі позитивно. Чи оберуть когось. Не можна виключати варіанту нового конкурсу. Теоретично може все відбутися", - наголосив голова НАБУ.

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top