Парламент Греції висловив вотум довіри коаліційному уряду Лукаса Пападімоса.
Парламент Греції висловив вотум довіри коаліційному уряду Лукаса Пападімоса, передає Reuters.
Новий антикризовий уряд отримав сьогодні вотум довіри від більшості міністрів двох провідних партій країни - PASOK (Всегрецький соціалістичний рух) і "Нова демократія". Таким чином, влада Греції зробила ще один крок для отримання необхідної фінансової допомоги.
Нагадаємо, 11 листопада 2011 р. в Греції завершилося формування перехідного коаліційного уряду на чолі з колишнім віце-президентом Європейського центробанку Пападімосом. Його основне завдання - добитися надання Греції другого пакету фінансової допомоги від єврозони і Міжнародного валютного фонду (на 130 млрд євро), так само як і 8-мільярдного кредитного траншу в рамках діючої програми допомоги. Без цього траншу Греція буде вимушена оголосити дефолт, оскільки грошей в казні вистачить тільки до грудня, і саме в грудні уряд чекають великі виплати по держоблігаціях.
Держборг Греції перевищує 340 млрд євро (160% від ВВП країни). У перерахунку на душу населення борг уряду складає близько 31 тис. євро.
Політична криза в Греції сталася на тлі боргових проблем країни. Після того як європейські лідери досягли консенсусу з приводу моделі надання фінансової допомоги Греції, її прем'єр-міністр Георгіос Папандреу оголосив, що в країні буде проведений референдум, на якому громадяни країни повинні були погодитися або відкинути зовнішню допомогу республіці.
Ініціатива про грецькому референдумі викликала паніку на світових фінансових ринках, роздратування у європейських політиків, а також розкол усередині правлячої партії Греції "Всегрецький соціалістичний рух" (ПАСОК). Кілька парламентаріїв навіть покинули її ряди, тим самим похитнувши позиції партії, ледь не привівши до втрати більшості в парламенті. Представники ЄС в інтерв'ю ЗМІ навіть висловлювалися про можливий вихід Греції з єврозони.
Опозиція вимагає відставки прем'єра і проведення дострокових парламентських виборів. Папандреу 9 листопада погодився залишити свій пост, а перед цим передумав проводити референдум. При цьому він також погодився на створення коаліційного уряду, відмовившись його очолити. За його словами, основним завданням такого уряд має стати проведення структурних реформ для дотримання угоди з ЄС про отримання фінансової допомоги.
Після цього в країні почалися коаліційні переговори між партіями ПАСОК і "Нова демократія" з приводу кандидатури нового прем'єра. Сторонам довго не вдавалося дійти консенсусу, і питання кандидатури нового лідера уряду Греції залишалося відкритим. Раніше повідомлялося, що сторони зійшлися на кандидатурі нинішнього голови парламенту Філіпоса Пецалнікоса, незважаючи на те, що найбільш імовірним кандидатом на пост голови коаліційного уряду якраз Пападемос. Ходили чутки, що очолити уряд може також нинішній глава Міністерства фінансів Евангелос Венізелос.
Нагадаємо, 27 жовтня 2011 р. європейські лідери погодили з представниками банків і страхових компаній нову схему участі приватного сектора в полегшення боргового тягаря Греції. Згідно з цим планом, власники грецьких бондів обміняють їх на нові з 50% дисконтом до номінальної вартості. Це дозволить скоротити держборг країни до 120% ВВП до 2020 р.
При цьому члени єврозони, щоб переконати інвесторів обміняти папери, забезпечать інструменти підвищення кредитної якості нових грецьких паперів оцінною вартістю до 30 млрд євро. Імовірно, мова йде про забезпечення грецьких облігацій у вигляді паперів з найвищим рейтингом AAA. В інтерв'ю німецьким ЗМІ керуючий директор Міжнародного інституту фінансів (IIF) Чарльз Даллара висловив думку, що на обмін грецьких держпаперів з втратою 50% вартості дадуть згоду 90% банків.
Нагадаємо, в 2009 р. Греція постала перед обличчям найбільшої фінансової кризи через надзвичайно високі борги Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 р. МВФ і ЄС виділили грецькій владі кредитну лінію в розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги понад діючої програми. Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз і МВФ нададуть Афінам додаткове фінансування в розмірі 109 млрд євро.
Натомість керівництво Греції зобов'язалося здійснити низку заходів, спрямованих на різке скорочення бюджетних витрат: зменшити зарплати, підвищити пенсійний вік, скоротити робочі місця, а також провести широку програму приватизації. Ці заходи дуже непопулярні в грецькому суспільстві. З 2009 р. в країні не припиняються масові страйки та інші акції протесту проти скорочення бюджетних витрат.