Андрій Пальчевський: Якщо ми не почнемо перезавантажувати країну, наступного разу вже не буде

Київ, Середа 19 серпня 2020 12:35
Андрій Пальчевський: Якщо ми не почнемо перезавантажувати країну, наступного разу вже не буде
Фото: Андрій Пальчевський (facebook.com)

В українському суспільстві продовжує витати запит на нові обличчя в політиці. Одним з таких, але "інших" нових є громадський діяч та бізнесмен, а з недавнього часу й політик Андрій Пальчевський.  

Як відомо, у липні бізнесмен зареєстрував свою політичну силу "Перемога Пальчевського". Згідно з нещодавнім дослідженням Центру Разумкова партія вже проходить на виборах в Київраду, а сам Пальчевський є головним конкурентом Віталія Кличка на виборах мера Києва.

В інтерв'ю РБК-Україна Пальчевський розповів про те, наскільки Україна була готова до пандемії коронавірусу, про рівень відповідальності нинішніх депутатів парламенту, про вплив олігархів на економіку країни, які завдання має вирішувати мер столиці й інше.

Згідно з даними свіжого соціологічного опитування Центру Разумкова, у вас друге місце після діючого мера столиці. Балотуватися плануєте?

– Знаєте, для мене було великим відкриттям, що я улюбленець народу. Водії зупиняються, сигналять, махають руками і кричать: "Пальчевський, іди в мери!". Під час прогулянки зі своєю собакою, до мене підходять люди і говорять слова підтримки. Ледве недавно зміг вирватися з натовпу біля метро Позняки – не хотіли відпускати і просили навести порядок в країні.

Ви, напевно, не знаєте, але я вирішив пожити у всіх 10 районах Києва по одному тижню. У звичайних квартирах на околицях спальних районів Києва, щоб дізнатися про проблеми українців. Ось тільки переїхав на Лісовий масив, до цього жив тиждень в однушці, в простій 9-поверховій панельці на Дарниці. І, ви знаєте, я бачу, наскільки люди розчаровані діями влади. І наскільки влада взагалі далека від простих людей.

Я, можна сказати, вже досвідчений політик. Місяць як створив свою партію (сміється, - ред.). Але, у мене є чітке розуміння того, що потрібно міняти в столиці і як це реалізувати. Хочу, щоб киянам, як і всім українцям, було комфортно жити, працювати і заробляти. Тому мені потрібно підготуватися до рішення йти на вибори. Як перед стрибком у невідомість, безодню. Тому поки рано говорити про мерство.

До того ж, партія всеукраїнська. У мене є чіткий план відновлення економіки всієї України. 30 років країну ніхто не захищав на світовій арені, топталися по нашій національній економіці як могли. Я хочу це змінити.

Так, а що вас відрізняє від інших політиків?

– Те, що мені не треба йти у владу, щоб заробляти. Мені треба йти, щоб змінювати країну. Ми з нашою командою будемо діяти на тому виборчому полі країни, де люди незадоволені роботою команди Зеленського. Влада, практично, кожен день робить помилки. Ми будемо працювати на полі розчарованих людей, і це поле стає все масштабнішим.

Андрій Пальчевський: Якщо ми не почнемо перезавантажувати країну, наступного разу вже не буде

Фото: Андрій Пальчевський (facebook.com)

– На якого виборця будете орієнтуватися?

– На російськомовних патріотів України і україномовних громадян, спрямованих вперед. Адже в нашій країні переважна більшість саме таких. Для цих людей в пріоритеті не глечики і бджоли, а майбутнє країни, їхніх дітей та онуків. Люди прекрасно розуміють, що, якщо ми в цей раз не почнемо перезавантажувати країну, наступного разу вже не буде. Україна розпадеться.

Ми за єдину Україну. Наші принципи дуже прості – об'єднавча сила навколо центру, без поділу на Схід, Захід, Північ чи Південь. Ми проти поділу народу України за конфесійним, мовним та іншими принципами. І ми займемося добробутом людей і боротьбою з бідністю. Для цього, ми приведемо людей, які можуть.

– І як вам в політиці? Конкуренцію відчуваєте?

– Мені все одно. Адже я тефлоновий, до мене нічого не пристає. От, наприклад, кажуть, що я ходжу тільки на певні телеканали. Дійсно є три-чотири канали, які мене запрошують. Інші просто не запрошують. Той же Коломойський, який контролює декілька каналів, або Пінчук – вони блокують мої виступи. Бояться.

Я б з радістю виступив де завгодно. Я нічого не боюся. Правдоруби нічого не бояться. Ось ще, кажуть, я служив у російській армії – так це взагалі маячня. Я служив, як і всі практично чоловіки мого віку в радянській армії, так само як і Порошенко, Турчинов, Тягнибок і всі інші.

До речі, на відміну від деяких політиків, у мене немає подвійного громадянства. Я все паспорти здав в 2009 році і став громадянином України – це ж дуже легко перевірити все.

Що там ще? Нещодавно прочитав, що я російський політик. Була історія з партією любителів пива – ми глазували над Єльциним, якого називали главою "Партії горілки". Це був фан, громадський тролінг. Тоді ще 25 років тому я думав, що Росія буде демократичною країною, але виявилося не зовсім так. Коротше, нехай говорять що завгодно – мені все одно. Думаючі люди, навпаки, від усіх цих вкидів тільки більше переконуються в правоті.

– Весь світ вже готується до другої хвилі коронавірусу. Як вважаєте, наскільки Україна була готова до боротьби з першою хвилею?

– Вважаю, що керівництвом країни було прийнято неправильне рішення повернути в Україну без попередньої підготовки велику кількість людей, які працювали в Італії та інших країнах, уражених коронавірусом. Це призвело до масового зараження українців. Хто за це відповість? – Ніхто.

Віктор Ляшко відповідає за розвал санітарної служби. Коли почалася хвороба, вони "профукали" 3-4 місяці, не створили лабораторної бази і запасів. В результаті захворіли лікарі, пацієнти.

Ми лише чуємо про те, що ми майстри спорту по боротьбі з коронавірусом. Що існує багато лабораторій, які роблять аналізи у великих кількостях

Гроші витрачені, і ми їх вже не побачимо, а тільки почуємо, що було закуплено велику кількість лабораторій. І ніхто не знає реальних даних. Люди цікавляться, чи відповідає кількість смертності кількістю хворих.

Україна не була готова до пандемії. Депутати не приймали в парламенті своєчасних рішень по боротьбі з коронавірусом.

На вашу думку, хто повинен відповісти за професійний рівень міністрів, яких обирає парламент?

– Відповідальність за все це несе перша особа держави. Банкова повинна була сказати своє слово про те, куди поділися стратегічні запаси медичних масок, чому депутатський корпус так пізно відреагував з прийняттям важливих рішень по боротьбі з коронавірусом. І чому парламент обирає таких слабких і непрофесійних міністрів.

– Українцям під силу впоратися з проблемами при такому уряді?

– Завдання нашого уряду не тільки зберегти якомога більше людей від зараження коронавірусом, але і забезпечити людям хоча б прожитковий мінімум. Скажіть, що було зроблено з цього? Що зробили, щоб пенсіонерка не платила за комунальні послуги? Або люди отримували спеціальну допомогу? Нам ніхто не дозволив не платити за тепло, в той час як у Європі дозволили не платити комуналку.

Впевнений, що уряд повинен матеріально підтримувати українців, які втратили роботу і звільнити від оплати за комунальні послуги під час карантину малозабезпечених.

Кредит МВФ допоможе уряду впоратися зі складною економічною ситуацією в країні і підтримати українців?

– Кредит МВФ на 5 млрд доларів не вирішить проблем української економіки. Ми клянчим, як зазвичай, мільярд чи п'ять мільярдів доларів. А що вирішать ці п'ять мільярдів доларів, крім сімейних проблем нашої верхівки? Вони зараз їх розтягнуть і втечуть.

Складається враження, що МВФ – це монетний двір для нашого керівництва. Вони беруть гроші у МВФ і затикають щілини, в той час як корабель економіки тоне. Ми без цих кредитів вже не можемо, вони як крапельниця для вмираючої української економіки. Мене це дуже дратує.

30 років по нашій національній економіці топчуться міжнародні об'єднання. І за всю історію України ніхто не відстоював наші інтереси у світі з позиції лідера, з позиції, що Україні вигідно. Є запит на державника, який буде відроджувати українську промисловість, стимулювати національного виробника, адже це все створює нові робочі місця. Це всередині країни треба робити. А в зовнішній політиці – відстоювати те, що вигідно українській економіці, а не наддержавним структурам.

Інфляція восени буде дуже великою. Проблеми накопичаться у зв'язку з тим, що люди не можуть заробляти гроші... Багато людей одягаються в секонд-хендах. У людей взагалі грошей немає. Можна, звичайно все списувати на пандемію. Але у нас і до цього економічні темпи зростання були не ті. Нам досі президент не оголосив, яка повинна бути наша економічна політика. Вони не знають, якою вона повинна бути.

Президента Зеленського обирали, тому що він обіцяв притягнути до відповідальності всіх. Замість цього безвідповідальність досягла абсолютно критичного рівня. І тому немає надії ні на старих, ні на так званих "зелених". Будь-яке рішення влади буде викликати у людей опір... Наш народ повинен був зрозуміти, що шість разів в штангу – це занадто для будь-якої країни.

Україна повинна стати конкурентоспроможною, щоб позбутися від зовнішнього управління. Якщо ми не станемо конкурентоспроможними, освіту, виробництво, діджіталізацію – ми приречені на злидні і на те, що нами будуть керувати олігархи. Потрібно вирвати Україну з убогості.

– Раніше ви підтримували президента Володимира Зеленського. На вашу думку, наскільки він справляється зі своїми завданнями?

– Треба не пробіжками президенту займатися, а показати спортивну форму країни. Ми отримали повну недовіру та неповагу народу до дій нашого керівництва. З кожною годиною довіра до керівництва країни падає. Воно починає дезінтеграцію, розвал. Набравши людей, які ввели президента в теплу ванну, що ми отримаємо до осені? Ми прекрасно знаємо, отримаємо протестне голосування.

У нас люди покладали на нового президента і його команду особливі надії. Йому довірили управління країною, прекрасно розуміючи, що у нього немає досвіду в підборі кадрів, ні в роботі з Національним банком, ні в роботі з митницею. Але кадрова політика сьогоднішнього керівництва завела країну і їх самих у повний глухий кут.

А наскільки виконуються передвиборні обіцянки президента, як вважаєте?

– Під час виборчої кампанії Зеленський обіцяв референдуми з усіх найголовніших питань, починаючи від введення ринку землі до Донбасу. А їх немає. Потрібно було відверто сказати, що вони прийшли забрати землю, розділити Україну.

Замість обіцяної командою президента нової економічної моделі розвитку України українці отримують мізерні надбавки до зарплат. Нам морочать голову, додаючи до зарплат 100-500 грн. Краще б нам сказали, яку кількість грошей заробляється на митниці, яку кількість грошей виплачується Міжнародного валютного фонду, чому такі низькі рентні ставки експортерам? Корупція роз'їла кістяк нашої державності.

– Президент має сильний вплив на роботу Національного банку?

– Щоб довести, що у нас є незалежний Національний банк, президента там не повинно бути взагалі.

Головне завдання Національного банку – це стійкість нашої валюти. У всьому світі, якщо на 1% падає національна валюта, то люди виходять на вулицю. А у нас виходить головний економіст Данило Гетьманцев і каже, що на 10% може впасти національна валюта. Це означає, що купівельна спроможність впаде на 10% у всіх, і найголовніше, у бідних людей, яких у нас 90%, оскільки у нас все імпортне. У нас штани, стіл і чашка імпортні.

Щоб наші олігархи заробили більше, їм потрібна слабка гривня. Вони платять копійки нашому народу, ренту за землю, наші копалини, які вони продають. А там вони отримують валюту. І виходить, що грабують бідну частину народу і віддають багатим.

Як можна було допустити, що Національний банк – мозок і серце економіки, перетворився на механізм заробляння грошей для купки мерзотників? Саме тому за місце голови Нацбанку були бої.

Ви часто говорите у своїх виступах про вплив олігархів на економіку України. Які бачите шляхи зміни ситуації?

– Має бути людина, у якого вистачить сил зруйнувати цю потворну систему, сформовану за 30 років. Це повина бути зріла і смілива людина. Купка українських сімей 30 років тому прийшла до влади, повинні поділитися тим, що їм дісталося так легко. Коли вони стояли при розвалі великої країни і отримали, в одні руки заводи, фабрики, владу. Починаючи від першого президента і закінчуючи останнім. Хтось повинен піти на боротьбу з цим.

За весь період олігархічного знущання над власним народом, коли з найбільшої економіки в Європі, Україна з великої перетворилася в одну з сільськогосподарських країн з найнижчим рівнем доходів населення в епоху загального підйому.

Андрій Пальчевський: Якщо ми не почнемо перезавантажувати країну, наступного разу вже не буде

Фото: Андрій Пальчевський (facebook.com)

Якщо говорити про столицю, як оцінюєте роботу діючого мера?

– Завдання мера будь-якого міста – створювати робочі місця на інфраструктурних об'єктах. А в Києві взагалі надзавдання. Адже хто такі кияни? Це вчорашні жителі Донецька, Львова, Черкас та Чернігова. Цим людям потрібно дати можливість заробляти тут. Для цього повинна зростати капіталізація всього міста.

В Києві має бути людина, яка розуміє, що кожна копійка з бюджету має бути витрачена за цільовим призначенням. Але головне – це моральне питання. Ти або вступаєш у цю банду і бігаєш потім на милицях або без, розповідаючи скільки людей померло або захворіло коронавірусом. А в мене одне питання до мера: де лікарні, де онкоцентри, де хоспіси, де нові вокзали? Нічого немає. В Києві у нас мер піклується тільки центром міста. Він мер Печерська. Ти живеш не на Печерську – меру Києва на тебе наплювати, він тебе не вважає людиною. І так по всій Україні.

Київ дуже показово демонструє проблеми всієї країни. За майже 150 мільйонів гривень у нас ремонтується одна вулиця на Печерську, в той час, як деякі райони можна повністю полагодити за ці гроші.

А як же ремонти доріг?

– Треба заборонити робити ремонт доріг, які повинні робити протягом всіх п'яти років, в останні два-три місяці перебування у владі. Дороги нам важливі протягом п'яти років, а не 2-3 місяців, коли вони будуть обиратися.

Хлопці, весь ваш термін ми оцінимо на виборах. А коли ви починаєте заливати очі асфальтом, цю підступну тактику потрібно завершити. Тому що крадуть гроші з будівництва, обираються компанії, що працюють вдень, коли всі їдуть на роботу і з роботи, а не вночі, як це годиться. Це робиться, щоб не платити високі зарплати робітникам.

Мер існує для того, щоб виконувати обов'язки планомірно протягом всієї каденції. Подивіться, що зараз коїться з містом. Люди сходять з розуму від того, що коли вони переїжджають з лівої на праву половину міста і навпаки, стоять в жарі і вдихають всі похідні нафтопереробного процесу, в той час як сьогоднішній мер зображує велику діяльність.

– Ви ж киянин. Яким бачите розвиток столиці?

– Якби я прийняв рішення балотуватися в мери Києва, і мені довірили керувати містом після виборів, а я впевнений, що якщо я піду – то перемога буде точно, я взяв би програму з будівництва муніципального житла і відповідної інфраструктури навколо міста. Всіх людей, які приїжджають в Київ, неможливо поставити на комерційну основу. Повинно бути гуманне житло, як це відбувається у Відні та Кракові. Також хотів би побудувати велику міську лікарню.

У київському бюджеті близько двох мільярдів доларів. Це можна порівняти з бюджетами невеликої країни. Ми з економістами підрахували, що у нас зникає приблизно 20-25%. Тобто до чверті київського бюджету зникає в руках чиновників. Тому і така конкуренція на посаду мера Києва. Без всякого сумніву, можна підвищувати зарплати, якщо не будуть красти гроші.

Киянам потрібні інфраструктурні зміни: вокзали, лікарні, дороги, проїзди, а не стрижка трави та фарбування лавок. Не менш важливою є боротьба з бідністю в масштабах одного міста. За 5 років мерства можна в Києві побудувати при ефективному управлінні і 10 станцій метро і зручні розв'язки, просто потрібен хороший, ефективний керівник.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся