Конкурс на розробку нафтогазової ділянки "Дельфін" на шельфі Чорного моря, який був початий 12 квітня, виграла компанія Trident Black Sea екс-депутата Держдуми РФ Іллі Пономарьова. "Радий повідомити, що Trident виграв сьогодні конкурс по УРП на Чорному морі. Це була важка боротьба, але наша заявка була істотно вигідніша для України", - повідомив Пономарьов про перемогу компанії. Дану інформацію підтвердив міністр енергетики Ігор Насалик. При цьому після оголошення результатів прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що конкурс не виправдав його сподівань у частині приходу на український ринок "потужних гравців світового рівня". У зв'язку з цим Гройсман виступив за новий конкурс. Ініціативу прем'єра Ілля Пономарьов сприйняв з прикрістю і у відповідь детально виклав позицію своєї компанії.
"Почну з того, що я повністю розумію думку скептиків, які говорили, що проводити конкурс у передвиборний період - не найкраще рішення. Однак, коли готувався конкурс (осінь 2018 року) ніхто в уряді не передбачав такої політичної турбулентності навесні-влітку цього року. Тому сумніваюся, що там був злий умисел.
Аргумент про стислість конкурсу - 2 місяці на підготовку - для мене взагалі дуже сумнівний. Трайдент почав підготовку до заходу на шельф на початку 2018 року, зробив IPO в травні 2018 року, направив офіційну заявку в Кабмін України в листопаді 2018-го.
У свою чергу легко загуглити, що Держгеонадра оголосили про підготовку конкурсу також восени 2018-го, за 8 місяців до закінчення подачі заявок. Ми весь час критикували уряд не за надто велику швидкість, а за неквапливість у ключовому для економіки України питанні нарощування власного видобутку газу.
Тим більше, що в наступному році будуть проблеми з транзитом газу, і про це також було відомо заздалегідь. З метою прискорення процесу ми неодноразово пропонували уряду не йти на УРП, а провести аукціон на цю ділянку - і я як і раніше вважаю, що був у цьому питанні правий.
Однак надії на прихід великого західного гравця спонукав уряд йти за схемою УРП. Знову-таки ми відразу говорили, що ніякі мейджори в Україну не прийдуть, і на те є кілька вагомих причин.
По-перше, не будуть вкладати ті, у кого є значні активи в Росії (це Shell, ExxonMobil, Total, BP, Conoco, Chevron і ряд інших). По-друге, не будуть вкладати ті, хто всього п'ять років тому ухвалив рішення згорнути свою присутність в Україні (ті ж Shell, Exxon, Chevron). По-третє, мейджори взагалі не будуть вкладати в Україну, тому що масштаб можливих проектів для них занадто малий. Для компаній типу нашої або Vermillion, що увійшла в партнерство з Нафтогазом, проект в 1 млрд доларів - це максимально можливе зобов'язання, а для Exxon - мінімальне.
Мейджори можуть у майбутньому купити українські компанії, що стали на ноги, з видобуванням більше 2-3 млн тонн н.е., але не будуть брати на себе ризики їх створення. Це я можу впевнено говорити ще й тому, що Трайдент якраз створений вихідцями з мейджорів - наш голова Ради директорів був віце-президентом ExxonMobil, а до цього Chevron і Shell, у мене за плечима - ЮКОС і Schlumberger.
Однак серед компаній середнього розміру ми передбачали, що інтерес буде високий, і як успішні аукціони, так і конкурси на наземні УРП це наочно довели. Як і слід було очікувати, конкурси пройшли також у не завжди прозорій боротьбі, однак у підсумку у всіх них перемогли дійсно гідні гравці. Така ж ситуація сталася і з морським проектом - перемогла та заявка, яка очевидно була найсильнішою за всіма показниками.
Треба зазначити, що бізнес-конкуренції у нас особливої не було, незважаючи на вельми шановних учасників. Але ніхто не був в змозі як надати безумовну гарантію повного фінансування першого етапу розробки (200 млн) і акумулювати необхідну суму на рахунку (причому з прозорим джерелом коштів), так і показати розширення цього обсягу до 1 млрд дол. (що взагалі найбільша пряма іноземна інвестиція в Україну з моменту Майдану) в разі отримання рентабельною видобутку. Офшорний видобуток - дороге задоволення.
Наша пропозиція найщедріша з точки зору частки української держави у продукції, що видобувається, створює максимум робочих місць в країні, і передбачає максимально швидкий запуск проекту, тому що тільки у нас є для цього вже створена база і платформа в Румунії, єдина доступна в даний час на Чорному морі.
Як виявилося, і для нас це стало несподіваним, ми конкурували з геополітичним супротивником (і тут прем'єр правий на всі 100%), який увійшов в союз з тими колишніми держчиновниками вищого рангу, які кинули Україну в найглибшу економічну кризу, і наслідки чиєїсь діяльності, власне, і привели до гострого інвестиційного голоду в країні.
Вони поширюють дезінформацію в ЗМІ і в кулуарах лякають як діючу, так і нову владу, розповідаючи небилиці про минулий конкурс. Та їх поведінка наочно показує, що у них немає бажання виграти і прийти добувати - є бажання не дати Україні почати розробку свого шельфу, максимально затягнути цей і так вже тривалий процес. Спроба зараз оголосити новий конкурс - мінімум ще один рік затримки.
Думаю, всі ці судоми наших опонентів скоро закінчаться. Впевнений, що після вивчення всіх матеріалів Міжвідомчої комісії, підготовлених фахівцями Мінпаливенерго, прем'єр Гройсман захоче увійти в історію України як керівник уряду, який провів серію успішних залучень в країну іноземних надрокористувачів, який зміг надихнути мільярдну інвестицію в національну економіку, при якому була створена перша компанія-інвестор в Україні, яка торгується на престижному міжнародному майданчику NASDAQ.
До цього аналогічний тиск чинився і на міністра палива та енергетики Насалика, однак він виявився мудрішим і зміг вірно оцінити ситуацію. Ми з нетерпінням чекаємо справедливого рішення українського Кабінету міністрів".
За матеріалами facebook.com/iponomarev