В очікуванні покарання: що відбувається зі справою МН17 через шість років

З початку липня 2014 року українська армія вела успішний наступ на позиції російських найманців, які окупували частину Донецької і Луганської областей. По черзі були звільнені Слов'янськ, Краматорськ, Лисичанськ і Дружківка. У той же час, бойовики почали активно використовувати засоби протиповітряної оборони та збили кілька українських військових літаків і гелікоптерів.

У другій половині дня 17 липня 2014 року стало відомо, що біля селища Грабове (Донецька область) впав не військовий, а цивільний літак. На борту Боїнга 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що здійснював рейс з Амстердаму в Куала-Лумпур, летіли 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Всі вони загинули.

Більшість жертв катастрофи були нідерландцями (196 осіб), також на борту знаходилися малазійці, австралійці, індонезійці і громадяни Великобританії. Україна передала Нідерландам повноваження розслідувати цю трагедію, як країні з найбільшою кількістю жертв.

Була створена Спільна слідча група (JIT – Joint investigation team), в яку увійшли правоохоронці Нідерландів, Австралії, Бельгії, Малайзії та України. Саме на професійну та оперативну роботу JIT покладалися великі надії – знайти і притягнути до відповідальності винних у катастрофі лайнера.

Пошук справедливості

Майже п'ять років міжнародна слідча група педантично займалася збором доказів, пошуком і допитом свідків, які були очевидцями катастрофи. Також слідчі провели кілька реконструкцій попадання ракети в корпус літака.

За їх даними, Боїнг малазійських авіаліній вразила ракета із зенітно-ракетного комплексу "Бук", розташованого на підконтрольній бойовикам "ДНР" території. Більше того, був встановлений маршрут пересування "Бука" з території Росії на окуповані райони України.

Слідча група підтвердила, що установка належала 53-ій зенітно-ракетній бригаді російських військ з Курська.

Ці висновки зруйнували кілька фейкових заяв, які лунали від російських "експертів" протягом усього терміну розслідування. Зокрема, слідство відкинуло версії про постріл з українського "Бука", застосування ЗСУ винищувача проти пасажирського лайнера і тому подібні.

Обвинувачені у справі катастрофи MH17 (скріншот: nos.nl)

Рік тому правоохоронці назвали імена перших фігурантів справи. Заочно пред'явили звинувачення росіянину Ігорю Гіркіну (колишній "міністр оборони "ДНР", позивний "Стрєлков"), росіянину Сергію Дубинському (екс-начальник розвідувального управління "ДНР" позивний "Хмурий"), росіянину Олегу Пулатову (колишній співробітник "розвідуправління", позивний "Гюрза").

Також серед обвинувачених один бойовик "ДНР", який на момент початку конфлікту мав українське громадянство. Це Леонід Харченко з позивним "Кріт".

JIT закінчила розслідування по цій четвірці, справу передано до суду. Всі обвинувачені, за версією нідерландської прокуратури, причетні до транспортування та застосування ЗРК "Бук", що випустив ракету по рейсу МН17.

Особливо слідча група акцентувала увагу на отриманих доказах впливу російських чиновників на бойовиків "ДНР". Зокрема, були перехоплені і оприлюднені телефонні переговори Стрєлкова-Гіркіна з "головою" окупованого РФ Криму Сергієм Аксьоновим і з Владиславом Сурковим – помічником російського президента Володимира Путіна.

"Кілька колишніх бойовиків повідомили JIT, що російська служба безпеки ФСБ і служба військової розвідки ГРУ були залучені в повсякденне управління "ДНР". Один зі свідків заявив, що її лідери регулярно їздили в Москву, щоб проконсультуватися зі своїми контактними особами в ФСБ і ГРУ", – вказувала нідерландська прокуратура.

Зараз слідство зосереджене на екіпажі ЗРК "Бук" і на тому, щоб встановити "ланцюжок" наказів, які призвели до катастрофи лайнера. JIT закликає всіх свідків цих подій, особливо, колишніх бойовиків "ДНР" і "ЛНР" допомогти встановити істину.

"Для осіб під підозрою або обвинувачених в злочинах в Україні пропонуються значні заохочення за надання доказів з кримінальних питань, таким як розслідування катастрофи Боїнга MH17. Це особливо стосується проросійських бойовиків, які зацікавлені у виході із зони конфлікту, але побоюються кримінального переслідування внаслідок участі у збройному конфлікті в східній частині України", – йдеться в прес-релізі нідерландських правоохоронців.

"Пом'якшення" покарання вже отримали деякі колишні бойовики, які можуть свідчити в суді по МН17. Так, колишній "начальник тилу міністерства оборони "ДНР" Дмитро Купріян (позивний "Батя") може бути причетний до "експропріації" автотрейлера, на якому бойовики перевозили ЗРК "Бук" по Донецькій області.

Уламки Боїнга Malaysia Airlines, збитого над Донбасом шість років тому (фото: ANP)

"Батя" був затриманий українськими правоохоронцями, і в грудні 2017 року київський суд засудив його до п'яти років позбавлення волі. Купріян зміг достроково покинути в'язницю влітку 2019 року. У червні 2020 року також закінчився термін адміністративного нагляду, який був встановлений за ним на волі.

Уникнув тюремного покарання і бойовик "ДНР" Юрій Германович, який у серпні 2014 року охороняв уламки збитого малазійського лайнера і збирав особисті речі пасажирів.

"Під час перебування на місці падіння літака він знаходив особисті речі пасажирів (іграшки, дитяче взуття, ноутбук, 11 паспортів, що належали громадянам азіатської зовнішності), за що отримав гроші у розмірі 25 тисяч російських рублів", – встановив український суд.

У березні поточного року екс-бойовик уклав угоду з прокуратурою і суд звільнив його від кримінальної відповідальності.

Його "колега" по терористичним підрозділам "ДНР" Володимир Цемах зміг уникнути і українського і голландського суду. Наприкінці червня минулого року українські спецназівці провели вилазку в тил бойовиків і затримали Цемаха прямо в його квартирі в Сніжному Донецької області. В ході операції по переміщенню сепаратиста на підконтрольну Україні територію загинув один український військовий, ще один боєць отримав поранення.

Цемах, який служив начальником протиповітряної оборони "ДНР" в районі падіння МН17, міг стати не тільки цінним свідком, але і безпосередньо обвинуваченим у гучному судовому процесі. Тим не менше українська влада включила бойовика в список на обмін у вересні 2019 року. Цей крок викликав негативну реакцію з боку Нідерландів.

Ще одне гучне затримання, яке теоретично може вплинути на процес МН17 відбулося в Києві вже влітку цього року. СБУ 7 липня затримала в Києві громадянина України Андрія Кунавіна, якого слідство вважає куратором "розвідуправління "ДНР" і комунікатором між бойовиками і російськими чиновниками.

"Учасники JIT проінформовані про наші дії, пов'язані з розслідуванням цього кримінального провадження. В тому числі і по нашому останньому затриманню, яке відбулося 7 липня. Якщо будуть підстави для притягнення цього підозрюваного до розслідування міжнародної JIT або до судового процесу в Нідерландах, то ми зробимо все від себе залежне", – сказав в коментарі РБК-Україна керівник української сторони в JIT, заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов.

Затяжне правосуддя

JIT ще працює над встановленням усіх російських чиновників і військових, причетних до катастрофи МН17. Зараз основна увага громадськості, політиків та юристів зосереджена на поки єдиному судовому процесі.

Розгляд справи МН17 почався 9 березня поточного року в Окружному суді Гааги (Нідерланди). Усі четверо обвинувачених були проінформовані про початок слухань, але вирішили їх проігнорувати. У процесі через адвокатів представлений тільки колишній російський військовий Олег Пулатов. Його захисники займають досить активну позицію в розгляді і заявили ряд клопотань, що гальмують процес.

За чотири місяці з початку слухань нідерландські судді ще не перейшли до розгляду обвинувачення по суті і поки вирішують процесуальні питання.

Один з важливих моментів – чи були обвинувачені росіяни комбатантами. Відповідно, чи можуть вони розраховувати на імунітет від кримінального переслідування за злочини, вчинені в ході військового конфлікту.

Комбатантами, відповідно до Женевської конвенції, можуть бути і члени ополчення або добровольчих формувань, але які відкрито входять до складу збройних сил однієї з воюючих сторін в міжнародно визнаному конфлікті.

У катастрофі рейсу MH17 загинуло 298 осіб (фото: defensie nl)

Прокуратура Нідерландів заявила, що ні Пулатов, ні Гіркін, ні Харченко, ні Дубинський не можуть вважатися комбатантами. Зокрема, через те, що Росія не визнає себе стороною конфлікту і заперечує свій контроль над бойовиками на Донбасі.

Захист Пулатова навпаки наполягає, що він повинен отримати такий статус і імунітет від переслідування. Українська сторона вважає, що колегія суддів прислухається до аргументів нідерландських прокурорів. Особливо, враховуючи, що самі колишні бойовики не називають себе комбатантами.

"До речі, жоден з обвинувачених особисто не заявляв про статус комбатанта. В такому випадку, звичайно, питання про наявність імунітету буде вирішувати суд. Упевнений, що в матеріалах справи є достатньо інформації для цього", – констатував Гюндуз Мамедов.

Він нагадав, що для того, щоб особа мала статус і імунітет комбатанта, міжнародне право встановило перелік критеріїв, які повинні виконуватися одночасно. Зокрема, до таких відноситься наявність дисциплінарної системи і суворе дотримання норм міжнародного гуманітарного права в збройному формуванні, до якого належить людина.

"Зрозуміло, що у випадку з незаконними збройними формуваннями РФ на Донбасі про таке навіть не йдеться. А в разі невиконання хоча б одного з критеріїв обвинувачуваний права на імунітет комбатанта не має", – зазначає заступник генпрокурора.

У той же час Мамедов вважає виправданою повільність процесу в нідерландському суді. Він звернув увагу, що підготовча стадія в суді багато в чому залежить від поведінки сторін. Так, суд в Гаазі вже погодився на повторний допит деяких свідків, які раніше давали свідчення в закритому режимі.

"Після того, як всі додаткові дії будуть проведені, суд може розглянути справу по суті. Процес непростий і вже зрозуміло, що швидко він не завершиться", – резюмував Мамедов.

Суд у справі МН17 в Гаазі (фото: nos nl photo ANP)

Ще один юридичний удар по позиціях РФ у справі МН17 було завдано нідерландською владою в липні цього року. Вона подала позов проти Росії в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).

Нідерланди просять ЄСПЛ визнати відповідальність Росії за смерть пасажирів рейсу МН17. Це, на думку голландських юристів, підпадає під дію статей 2 (право на життя), 3 (заборона на використання тортур і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) і 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Європейської конвенції про права людини.

У разі визнання провини РФ Європейський суд може зобов'язати її виплатити багатомільйонні компенсації родичам жертв трагедії.

"За даними уряду Нідерландів, літак був збитий із зенітно-ракетної системи "Бук", яка належала і була надана Російською Федерацією. Російська Федерація неодноразово заперечувала будь-яку причетність до знищення літака", – зазначено в прес-релізі Євросуду.

Україна, зі свого боку, привітала таке рішення Нідерландів.

"РФ має понести відповідальність за кожне зі своїх численних і зухвалих порушень різних норм міжнародного права, які призводять до страшних людських трагедій. Дуже важливо, що Королівство Нідерланди виступає від імені всіх 298 жертв катастрофи", – сказав РБК-Україна заступник міністра закордонних справ Євген Єнін.

Кримінальний процес в суді Гааги він вважає "зразково-показовим".

"Ми з захопленням спостерігаємо за розглядом Окружним судом Гааги справи проти перших обвинувачених у збитті літака рейсу МН17. Для нас цей процес є як показовим, так і повчальним. Якість звинувачення, на мою думку, дуже висока", – зазначив Єнін.

Він підкреслює: Україна сподівається, що Спільна слідча група зможе зібрати достатньо нових доказів, щоб перед судом постали й інші підозрювані у трагедії.

Шість років тому війна на Сході України перестала бути суто внутрішньою проблемою і стала проблемою міжнародною. Знищення цивільного лайнера над полями окупованого Донбасу активно втягнуло Європу і США в рішення українського конфлікту.

Питання пошуку та покарання винних, аж до самих верхів російської влади, стало складним завданням для роботи міжнародної групи слідчих. Незважаючи на строки, санкції і погрози, саме міжнародне правосуддя має не тільки встановити винних, але і покарати агресора за злочини проти людства.