Незважаючи на прийнятий ще два роки тому закон про посилення відповідальності акціонерів за банкрутство банків, банкір Сергій Клименко, бенефіціар банкрута Терра Банку, залишається на волі. Закон не працює, що дозволяє відповідальним за виведення з банку грошей уникнути покарання.
Історія Терра Банку почалася в далекому 1996 році. Але найважливіші події в долі банку відбулися на початку 2014 року, коли бенефіціаром і головою спостережної ради фінустанови став підприємець Сергій Клименко. Клименко – досвідчений бізнесмен, керував групою компаній, в яку входили близько 50 підприємств різних галузей. Приміром, він пов'язаний з кредитною спілкою "Володар", факторинговою компанією "ВВС-Факторинг" і фінансовою компанією "Толока", компанією "Українська стратегічна група".
Новий розмах обіцяв підприємцю отримання пакета акцій Терра Банку. Тобто реальні можливості отримання грошей без подальшого зобов'язання їх повертати.
"Терра Банк був визнаний неплатоспроможним у серпні 2014 року. За різними оцінками, щоб відновити платоспроможність, акціонерам потрібно було влити від 500 млн грн до мільярда. Звісно, головному акціонеру ні до чого такі витрати, і банк забрав "під крило" Фонд гарантування вкладів фізосіб", - розповів фінансовий експерт Олексій Лупоносов.
Згідно зі звітністю, опублікованою на сайті Національного банку України, на початок квітня 2014 року в Терра Банку було розміщено 1,9 млрд грн депозитів фізичних осіб, ще 0,9 млрд грн становили кошти на рахунках юридичних осіб. Тобто банк показав на балансі 2,8 млрд грн зобов'язань. У той же час, на початок квітня 2014 року портфель кредитів юрособам в банку становив 2,5 млрд грн.
Чи не надто жваво банк кредитував? Вся справа в тому, що, як зазначається в статті видання "Цензор", Сергій Клименко міг активно виводити кошти вкладників у вигляді кредитів на свої ж компанії, які займалися будівництвом. Це класична схема спустошення банку акціонерами, яка застосовувалася й іншими власниками банків (нині банкрутів).
У випадку з Терра Банком у Клименка був соратник по бізнесу – проректор Національного Авіаційного Університету (НАУ) Максим Луцький. До речі, Луцького у ЗМІ не раз називали ще одним бенефіціаром Терра Банку, хоча офіційної інформації про долю Максима Луцького в Терра Банку Нацбанк не публікував. Максим Луцький проводив тендери в НАУ для реконструкції приміщень університету, вибирав переможцями компанії, які належать йому самому і партнеру Сергію Клименку.
В подальшому компанії залучали кредити в Терра Банку, які не поверталися. Крім того, Луцький зумів перевести на баланс своїх і компаній Клименка частину приміщень, які належали університету. Виведення коштів з банку сприяв той факт, що компанії не надавали застави, або ж передавали в заставу банку фіктивне майно. Така схема успішно існувала протягом 2013-2014 років, аж до визнання банку неплатоспроможним у серпні 2014 року. Хоча ще в березні 2014 року глава банку Сергій Клименко стверджував, що банк "активно розвивається".
"До кінця 2014 року планується збільшення кількості відділень з 54 до 100, приріст активів передбачається здійснити за рахунок іпотечних програм, співробітництва з Державною іпотечною установою, кредитування аграрного, будівельного бізнесу, виробничих компаній", - розповідав Сергій Клименко журналістам. Проте вже в березні 2014 року Клименко знав, що справи банку йдуть не дуже добре. Принаймні, про це повідомляв екс-акціонер Терра Банку Кирило Шевченко в коментарях виданню Forbes.
За його словами, в березні 2014 року Луцький і Клименко звернулися до нього за допомогою – подивитися справи Терра Банку. У той час Кирило Шевченко вже був радником глави правління Ощадбанку.
"Я подивився, що там відбувається, що зробили мої послідовники, і дуже швидко пішов. Це був "грабіжницький банкінг" – коли збираються гроші з усіх, а потім забираються собі через кредити та підставні фірми", – прокоментував Шевченко враження від роботи Сергія Клименка та Максима Луцького.
Фонд гарантування вкладів (цілком очікувано) відправив збанкрутілий Терра Банк на ліквідацію. А вже у вересні 2015 року рука правосуддя дотяглася до власника Терра Банку Сергія Клименка. Його заарештували, інкримінуючи статті 191 Кримінального кодексу – привласнення банківського майна в особливо великих розмірах (сума понад 1 млрд гривень), що і призвело до банкрутства фінустанови. Тоді Голосіївський районний суд Києва заарештував банкіра на строк до 60 днів з можливістю внесення застави 15 млн гривень. Кримінальне провадження було відкрито після відповідних заяв Фонду гарантування вкладів та тимчасового адміністратора в Терра Банку.
"Встановлено, що Клименко, використовуючи службове становище, забезпечив у січні-лютому 2014 року висновок значних коштів, залучених банком від фізичних осіб, низку підставних фірм у вигляді незабезпечених кредитів. Зазначені операції мали всі ознаки шахрайських дій, оскільки ці фірми не мали необхідного забезпечення за кредитними договорами і не проводили з ним господарську діяльність. Також встановлено, що Клименко і його партнери вже неодноразово намагалися перешкодити слідству. У зв'язку з цим було прийнято рішення затримати підозрюваного і клопотати у суді про його арешт", - зазначили у Фонді гарантування вкладів фізосіб. Однак незабаром Сергій Клименко вийшов на свободу.
Економічний експерт Олександр Охріменко на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook прокоментував опубліковані в ЗМІ можливі схеми Максима Луцького та Сергія Клименка по виведенню активів з Терра Банку.
"Фактично, згідно з даними ЗМІ, НАУ втратив нежитлових площ близько 7000 кв. м і 0,5 га землі. Але зате інші знайшли, і дуже успішно", - пише експерт.
На думку Охріменка, Луцький і Клименко зробили "дуже просту, але ефективну схему". "Компанія ТОВ "Лігвіс Л", що належить Луцькому та його бізнес-партнеру Сергія Клименку, виконувала для НАУ роботи з реконструкції низки нежитлових приміщень. Договір про інвестування був укладений щодо АТП по вул. Симиренка, 1, у столиці, загальною площею понад 4000 кв. м", – написав експерт.
Він заявив, що в результаті замість реконструкції будівель і будівництва автостоянки компанія уклала попередній договір оренди території з мережею фітнес-клубів Sport Life. Аналогічна ситуація, за словами Охріменка, сталася і з другою ділянкою і групою нежитлових приміщень по вул. Лебедєва-Кумача, 5. Його реконструкцією, згідно договору від 2009 року, повинна була займатися інша фірма Луцького-Клименка – ТОВ "Альфа-Капітал-Груп", пише експерт.
"Але однією з умов реконструкції цих будівель була передача частини нерухомості у власність компаній, які роблять реконструкцію. Смішніше не придумаєш. Реконструкція заради дерибану. Але це ще не все. Щоб ускладнити схему, під заставу цих приміщень узятий кредит в "Терра Банку" на суму 70 млн грн, який ЗМІ пов'язують із Луцьким і Клименком. А коли "Терра Банк" вже був близький до закриття, дивовижним чином кредит був переоформлений на банк "Стандарт", який журналісти теж пов'язують із Луцьким і Клименком. Але все це відбулося фактично в межах однієї схеми. Всі грошові розрахунки проведені через коррахунок банку "Стандарт", відкритий в "Терра Банку" протягом кількох хвилин у неопераційний час. Реальних грошей не було. Звичайний прогін коштів на коррахунках в межах самого банку. Чиста схематика виведення активів з балансу банку. Це класична схема виведення активів з банку перед банкрутством", – розповів експерт.
Таким чином, коли в "Терра Банку" ввели тимчасову адміністрацію, з'явилася "дірка" в 70 млн гривень, пише Охріменко.
"Так як реальні гроші ніхто в "Терра Банк" не вводив, гроші пробігли по колу всередині самого "Терра Банку", а от нерухомість втекла в іншому напрямку. Закривати цю "дірку" довелося за рахунок грошей Фонду гарантування вкладів. Тимчасовий адміністратор "Терра Банку" визнав: перекредитування через банк "Стандарт" незаконні. Накладено арешти на спірне майно. Але нерухомість вже давно переоформлена на інші компанії, які знову ж таки пов'язані з Луцьким та Клименком, і ніхто повертати нічого не збирається", – додав експерт.
Тепер результат справи Терра Банку залежить від дій слідчих ГПУ, а також від суддів, які будуть розглядати справу. Згідно з прийнятим в 2015 році законом "Про посилення відповідальності акціонерів банків", якщо встановлено факт навмисного доведення банку до банкрутства, пов'язані особи (власники істотної участі) повинні нести цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.
При цьому вони відповідають усім своїм майном. А за Кримінальним кодексом, пов'язаним особам, причетним до банкрутства банку, загрожує обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років з накладенням штрафу в розмірі від 5 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 170 тис. грн.) і позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Крім того, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має право звертатися до акціонерів з вимогою відшкодувати збитки банку, кошти, стягнені з пов'язаних осіб для відшкодування шкоди, включаються у ліквідаційну масу. Однак домогтися повернення втрачених грошей від акціонерів на практиці – непросто.
"Проблема в тому, що для притягнення власника банку до кримінальної відповідальності потрібно довести, що його дії вчинялися навмисне, що саме ці дії завдали матеріальної шкоди державі чи кредиторам. А факт доведення банку до неплатоспроможності дуже складно довести. Подивимося, як буде розвиватися справа Сергія Клименка і Терра Банку, поки слідство триває", - зазначив фінансовий експерт Олексій Лупоносов.