Все більше міністерств в уряді Володимира Гройсмана залишаються без очільника. Наприкінці травня очільники Міністерства інформаційної політики Юрій Стець і Міністерства аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий з різних причин написали заяви про відставку. Не рахуючи того, що майже рік у статусі в.о. Міністерством охорони здоров'я керує Уляна Супрун. Звільнення Кутового та Стеця має спочатку затвердити парламент, а потім - призначити нових міністрів. Як і повноцінно призначити Уляну Супрун на посаду голови МОЗ. Якщо, звісно, не знайдуться аргументи віддати цей портфель комусь іншому. Чому парламент відтягує кадрові питання, та коли можна очікувати їх вирішення - у матеріалі РБК-Україна.
Згідно з Конституцією, парламент призначає міністрів за поданням прем’єра, а також візує відставку членів Кабінету міністрів.
Щоб закрити всі вакансії до закінчення цієї сесії, народним депутатам залишилося небагато часу. У запасі лише два пленарні тижні: 20-23 червня та 11-14 липня. Однак є сумніви, що Верховна рада зможе це зробити.
За словами нардепа від "Блоку Петра Порошенка" Володимир Ар’єва, "міністерські" кадрові питання на засіданні фракції ще не обговорювалися.
Як повідомив РБК-Україна представник "Народного фронту" Микола Княжицький, друга за величиною фракція парламенту також призначення не обговорювала. Мовляв, усі три міністерства - це квота БПП.
"Ми в даному випадку, як члени коаліції, прислуховуємося до думки БПП, тому це їх треба питати. Бо квота нашої фракції - це інші міністри, які продовжують працювати. Я думаю, що воно може перенестися (кадрові питання у міністерствах, - ред.) і до осені. Хоча знову ж таки, оскільки не ми ініціюємо, я не знаю, яка буде точка зору в БПП", - каже Княжицький. Також, за його словами, виконуючі обов'язків можуть ефективно працювати.
Як і правляча коаліція, більшість інших фракції на власних засіданнях не обговорювали міністерські питання. Співрозмовник у "Радикальній партії " також прогнозує відкладення кадрових змін: "Все на осінь: Фонд держмайна, Рахункова палата, а омбудсмен, НАЗК і ЦВК взагалі назавжди будуть підвішені. Всі гравці вже в Марбельї (іспанський курорт, - ред.)".
У свою чергу прем’єр Володимир Гройсман хоче відзвітувати ще із чинним урядом перед парламентом вже восени, на наступній сесії. У фракції БПП неофіційно кажуть, що на одному з останніх засідань Кабміну голова уряду нібито просив Тараса Кутового забрати заяву назад.
Міністерство охорони здоров'я найдовше з трьох "неукомплектованих" відомств перебуває у підвішеному стані. Після відставки Олександра Квіташвілі з посади очільники МОЗ 14 квітня 2016 року, в його кріслі сиділи двое міністрів у статусі "виконуючих обов'язки". І один заступник міністра, який де-факто керував МОЗ, але де-юре так і не був призначений виконуючим обов'язки.
Спочатку - заступник міністра Роман Василішин та Віктор Шафранський, які на двох пробули на посаді трохи більше чотирьох місяців. 22 липня 2016 року Кабінет міністрів призначив Уляну Супрун першим заступником міністра охорони здоров'я, а через п'ять днів - вона вже виконувала обов’язки міністра. У цьому статусі вона і донині.
Джерела в уряді кажуть, що Супрун має підтримку президента та прем’єра. Але, оскільки питання щодо її призначення не виноситься в зал, очевидно, що підтримки її кандидатури серед депутатів немає.
Частково це підтверджує голосування за медреформу, яка запропонована командою Супрун. Рада 8 червня ухвалила в першому читанні законопроект, який запроваджує нову систему охорони здоров'я. Це відбулося лише з третьої спроби й мінімальною кількістю голосів. При цьому депутати відхилили інший законопроект МОЗ, який повинен запустити нову модель фінансування медицини.
За словами заступника фракції БПП Сергія Березенка, повноцінне призначення Уляни Супрун на посаду міністра охорони здоров'я може бути розглянуто після результатів ухвалення медичної реформи. Мовляв, у неї будуть непогані шанси, якщо проголосовані законопроекти стануть стовпом реалізації медичної реформи. "Я вірю, що буде прийнято (медичну реформу до кінця сесії, - ред.). Якщо ні, то вона буде прийнята у вересні", - заявив він.
Наприкінці травня Березенко заявляв, що головне завдання - ухвалити медичне законодавство в першому читанні і в цілому.
У позакоаліційній "Батьківщині" більш критичні - там не збираються голосувати за призначення Супрун. Її медичну реформу фракція не підтримала у першому читанні. "В цих умовах ми за те, щоб перезавантажити виконавчу владу взагалі. І тоді в нормальному контексті воно теоретично може просуватися. Бо зараз навіть, якщо "золоту" людину поставити на МОЗ, то це ні до чого не призведе", - каже співрозмовник у фракції.
При цьому, ще однією з причин, чому Супрун ніяк не призначать повноцінним очільником МОЗу може бути її американське громадянство. 11 липня 2017 року у неї закінчується дворічний термін, який надається для остаточної відмови від громадянства США. Якщо вона передумає відмовлятися, тоді точно не зможе стати міністром. Цікаво, що на 11 липня якраз припадає на перший день останнього пленарного тижня літньої сесії парламенту, а наразі Супрун перебуває в США.
В уряді ж кажуть, що проблема Супрун в тому, що вона не змогла налагодити комунікацію з депутатами. "Вона не вміє домовлятися з людьми. Вона їх не знає. Замість неї Березенко ходив домовлятися за закони. Тому я кажу, що міністр має бути і депутатом, як це в Європі", - розповів РБК-Україна один з урядовців.
Натомість у "Самопомочі" РБК-Україна повідомили, що фракція щодо Супрун може ухвалити рішення в понеділок, 19 червня, на своєму засіданні. Нагадаємо, що за ухвалений законопроект щодо медичної реформи "Самопоміч" віддала 24 голоси з 26 членів фракції.
Сама ж Уляна Супрун у коментарі РБК-Україна заявила, що, якщо ухвалення медичної реформи пройде успішно, "то цілком можливо буде підтримка щодо мого призначення". "Моя посада не заважає мені працювати та втілювати зміни в Україні. Через статус в.о. я не маю обмежень, які б стали на заваді", - додала вона.
Водночас щодо наявності громадянства США у Супрун, прес-служба МОЗ заявила: "Щодо громадянства США та/або наявності чи відсутності інших громадянств, то Уляна Супрун діє у відповідності та у спосіб, визначений чинним законодавством України".
На початку травня уряд не дорахувався ще одного міністра - аграрної політики та продовольства. Тарас Кутовий, який перебував на посаді з 14 квітня 2016 року, подав у відставку. Він це зробив на початку парламентського сесійного тижня. Тож Рада мала два повноцінні тижня, аби вирішити це кадрове питання. Утім, цього досі не відбулося.
Про причини свого рішення Кутовий не повідомив. За словами співрозмовника РБК-Україна з оточення Кутового, попередня інформація у ЗМІ, що причиною виходу зі складу уряду стала земельна реформа, - це здогадки. Хоча в у фракції БПП стверджують протилежне: яблуком розбрату стало різне бачення із Володимиром Гройсманом на впровадження саме земельної реформи.
Також один з урядовців розповів РБК-Україна, що Кутовому не дали зробити те, чого він хотів. "В нього було багато ідей. Йому не дали нічого зробити", - каже співрозмовник в уряді.
Наразі ще не звільнений міністр перебуває на лікарняному. Він не з'являється на робочому місці та не підписує жодних документів.
Після відставки Кутовий повідомляв, що збирається найближчим часом зосередитись на питаннях залучення інвестицій в економіку України. А як стверджує джерело РБК-Україна з його оточення, в політику Кутовий не збирається повертатися.
Наразі всередині БПП призначення міністра АПК залишається одним з найбільш дискусійних питань. Як уже писало РБК-Україна, ця посада є об'єктом торгу між внутрішніми групами президентської фракції. Адже очільник МінАПК - це квота групи УДАР.
Непрямим підтвердженням цьому є допис Кутового на Facebook з подякою за довіру не лише президенту та прем'єр-міністру, а й групі УДАР та її лідера - "особисто Віталію Кличку". УДАРівці ж не збираються віддавати президенту місце міністерство.
Поки, як стверджують співрозмовники в БПП та групі УДАР, Кутовий не звітував ані перед фракцією, ані перед своєю групою. Соратники ж Кутового кажуть, що поки нема відставки їхнього міністра, потенційні кандидатури тих, хто може прийти йому на зміну, не розглядали.
Заступник голови фракції БПП та член неформальної групи УДАР Оксана Продан на питання РБК-Україна про причини затягування зі звільненням Кутового повідомила, що його заява потребує підтримки парламенту.
У коментарі РБК-Україна інший заступник голови фракції БПП Сергій Березенко, близький до президента, не виключив, що Кутовий може відкликати свою заяву. Хоча наприклад, Тарас Кутовий, у своєму повідомленні про відставку просив парламент "поставитися до заяви із розумінням і проголосувати її".
Серед трьох міністрів очільник Міністерства інформаційної політики Юрій Стець – "міністр-довгожитель" у постмайданній виконавчій владі. У своєму кріслі він просидів з 2 грудня 2014 року, коли, власне, і було створене відомство.
31 травня Стець передав заяву про відставку голові Верховної ради Андрію Парубію. Наразі його функції виконує Еміне Джапарова, яка раніше була першим заступником Стеця.
За офіційною інформацією, причиною відходу від справ стало погіршення стану здоров'я. "Жодних політичних або інших мотивів не існує", - заявив держсекретар Мінінформполітики Артем Біденко. При цьому він додав, що Стець перебуває на лікарняному. Наявність серйозної хвороби у Стеця підтверджують і джерела РБК-Україна у міністерстві.
У фракції БПП розповідають, що зустрічі як зі Стецем, так і з Кутовим, після їх заяви про відставку так і не відбулося. Зважаючи на важку хворобу, дата аудієнції з ним невідома.
Утім, як і з Кутовим, існує можливість, що Стець забере заяву про відставку. Про можливе повернення до справ після лікування непрямо натякає текст новини на сайті Мінінформполітики від 31 травня, у якій йдеться, що обов'язки міністра виконує Еміне Джапарова "на час перебування міністра в лікарні".
На пряме уточнююче питання заступнику міністра інформаційної політики Дмитру Золотухіну, чи означає це, що міністр після повернення з лікарняного повернеться на свою посаду чи Стець остаточно звільнився, а питання лише за парламентом, він відповів: "Все відбувається згідно чинного законодавства".
Колеги Стеця по уряду також не виключають, що він може передумати та знову повернутися до роботи. "Я думаю, що він втне такий фокус, як минулого разу (Стець вже подавав у відставку за підсумками року роботи, а потім забрав заяву, - ред.). Відсидиться і знову повернеться до роботи", - заявив РБК-Україна співрозмовник в уряді.
Нагадаємо, майже через рік після призначення його на посаду міністра він заявив про відхід від управління відомством. А 8 грудня 2015 року під час звіту на засіданні Кабміну про свою роботу показав заяву про відставку. Однак парламент не звільняв його протягом тривалого часу.
Вже у січні 2016 року в прямому ефірі одного з каналів він заявив, що і далі продовжує виконувати обов'язки міністра, а також очікує на рішення парламенту. Натомість у лютому він відкликав свою заяву. Коли ж призначався новий уряд на весні минулого року, Стець залишив за собою посаду міністра інформаційної політики.