Без домашніх завдань, червоних чорнил в щоденниках, без оцінок і з новою освітньою програмою - так будуть з 1 вересня вчитися в українській початковій школі. Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.
Вже з 1 вересня всі першокласники України розпочнуть навчання у школі за новим освітнім стандартом. Його впровадження, по суті, – старт глобальної реформи у сфері освіти, реалізація якої триватиме 12 років. Саме стільки тепер доведеться вчитися в школі. Впроваджувати новий стандарт навчання вже почали у ста школах країни в рамках пілотного проекту. Згідно з новим документом, до кінця четвертого класу дитина має вільно володіти українською мовою, висловлювати свої думки усно і письмово державною та іноземною мовами, усвідомлювати себе громадянином України, мати почуття прекрасного, дбати про екологію навколишнього середовища, вміти користуватися комп'ютером та іншою цифровою технікою, любити читання і вміти рахувати, усвідомлювати важливість здорового способу життя Дітей будуть вчити в ігровій формі і до третього класу не ставити їм оцінки, а також не задавати домашні завдання. Докладніше про суть реформи, її нововведення, і про те, як її оцінюють вчителі та батьки учнів - в матеріалі РБК-Україна.
Кабінет міністрів затвердив наприкінці лютого новий Державний стандарт початкової освіти, який кардинально змінює систему початкової школи. Необхідність впровадження такого держстандарту прописана в новому законі "Про освіту", який був прийнятий парламентом і підписаний президентом у вересні минулого року. Згідно з цим законом, вчитися у школі, починаючи з 1 вересня 2018 року, тепер належить 12 років, а загальноосвітня система поділена на три рівня - початковий (1-4 класи), базовий (5-9 класи) і профільний (10-12 класи).
На 140 сторінках нового освітнього стандарту затверджуються принципи особистісно-орієнтованого підходу до навчання дитини. Тоді як попередньому держстандарті освіти в початковій школі було не більше двох сторінок рекомендацій до навчання. Тепер же учень, який закінчив чотири класи, повинен вільно володіти українською мовою, вміти "усно і письмово викладати свої думки та аргументувати факти". У початковій школі педагоги повинні будуть прищепити дитині "любов до читання", виховати "розуміння краси", і "усвідомлення ролі української мови в процесі саморозвитку". Учень також повинен буде вільно володіти рідною мовою, якщо такою не є українська, і використовувати іноземні мови для побутового спілкування. Вчителі у процесі навчання повинні будуть враховувати вікові особливості дитини, вміти проводити заняття в ігровій формі, приділяти більше уваги творчій роботі. Крім того, учням 1-2 класів не будуть ставити оцінки, педагоги при перевірці зошитів і написанні зауваження в щоденник не повинні використовувати чорнило червоного кольору. Учням протягом перших двох років навчання не будуть задавати домашні завдання.
Якщо раніше за стандартом в початковій школі діти повинні були навчитися застосовувати свої права як громадянина, спілкуватися в колективі, знайомитися з мистецтвом, володіти базовими математичними здібностями, то тепер ключових компетенцій, якими буде володіти учень початкових класів – дев'ять. Так в початковій школі будуть як і раніше вчити математики, мов та літератури, фізкультури та природознавства. Але більше часу буде приділятися навчанню інформатики і технологічних дисциплін, художнім дисциплінам, а також завданням початкової школи буде формування в дітей соціальної та цивільно-історичної компетентності. Згідно з базовим планом навчального року, який прописаний в стандарті, левова частка учбових годин (315) буде присвячена вивченню мов і літератури. Крім української, у початковій школі будуть вчити мови і літературу відповідних корінних народів (в регіонах з проживанням нацменшин), а іноземна мова з першого класу стає обов'язковою до вивчення.
Що стосується точних наук, то, приміром, учні 1-2 класів повинні вміти рахувати, множити і ділити, визначати геометричні фігури і вміти вимірювати їх величини. На математику в році виділяється 140 годин у році. На природознавство, куди увійдуть, зокрема, інформатика та історія, в рік виділяється 105 годин. На художню роботу передбачається 70 годин на рік, і 140 на фізкультуру.
Учні початкової школи, за стандартом, повинні вміти пояснювати природні явища, дослідити їх і вміти малювати навколишні предмети і явища, пояснювати необхідність збереження природних ресурсів і піклуватися про екологію, розуміти важливість здорового способу життя, розрізняти, які звички є шкідливими і чому, брати участь у командних іграх, займатися вдома ранковою гімнастикою, а на уроках фізкультури в школі виконувати елементарні вправи (біг, ходьба, плавання, лазіння, стрибки) Діти, закінчивши чотири класи, також повинні будуть розрізняти правдиві і неправдиві твердження, отримані з різних джерел. В тому числі, початкова школа навчає дитину використовувати в побуті цифрові пристрої, створювати тексти і картинки на комп'ютері. Також новий стандарт вчить дитину вказувати своє авторство, і, що важливо, поважати авторське право інших людей. Вже в 1-2 класі діти повинні ідентифікувати себе як громадян України і усвідомлювати нашу країну як свою батьківщину.
Для повноцінного впровадження нової системи початкової школи Міністерство освіти і науки також зайнялося перепідготовкою вчителів. За даними відомства, зараз підготовку до нової навчальної програми проходять 22 тис. педагогів. У той же час, з 1 вересня 2017 року в 100 українських школах запущений пілотний проект, в рамках якого першокласники навчаються за програмою "Нова українська школа". Всього в Міносвіти планують підготувати до роботи з новим стандартом навчання 41 тис. педагогів. На реалізацію реформи в початковій школі в держбюджеті 2018 року закладено 1,9 млрд гривень. Майже мільярд гривень із цієї суми планується направити на закупівлю нових меблів і навчальних засобів, 386 млн гривень - на підвищення кваліфікації вчителів, 320 млн гривень - на підручники та навчально-методичну літературу.
"Добре було б реформувати всі ланки середньої освіти одномоментно. Але це складне, глобальне та системне завдання, яке вимагає величезних ресурсів - часу, фінансів, вчителів", - вважає член колегії Міносвіти і науки, директор столичної спеціалізованої школи № 148 їм. І. Багряного (з поглибленим вивченням української мови та літератури) Сергій Горбачов. За його словами, реформа середньої освіти тому і починається з перетворень в початковій школі. За словами Горбачова, головна проблема початкової школи полягає в тому, що система навчання спрямована на те, що дитина має "сліпо підкорятися, не ставити запитань, чітко виконувати те, що каже вчитель. Така дитина виростає конформістом, нездатним мати власну думку. "Діти будуть рости і реформа буде "рости" разом з ними. Велика проблема полягає в тому, що радянська освіта залишається домінуючою парадигмою в Україні. Тобто, накопичення знань без їх конкретного застосування", - пояснив РБК-Україна педагог.
Учасник експертної групи розробників програми "Нова українська школа", директор київської загальноосвітньої школи №5 Світлана Олексюк називає стару шкільну програму "злочином проти допитливості дитини". "Регламент, який змушує дитину посадити його на цілий день за парту, я вважаю злочином. Враховуючи, що це ще й цементується додатковими заняттями і репетиторами. У підсумку, поступово стара школа вбивала інтерес учня до навчання", - говорить вона. Сергій Горбачов відзначає, що з 1 лютого в Україні стартував онлайн-курс для вчителів початкових класів, які з 1 вересня 2018 року почнуть вчити першокласників за новою програмою. Крім того, всі вчителі, які будуть набирати цьогорічні перші класи, обов'язково пройдуть насичені тренінги.
"Те, що можна зараз побачити в пілотному проекті, показує, що програма працює на те, щоб природну допитливість дітей підтримувати і розвивати. У кожного першокласника є своє портфоліо, куди він може складати свої роботи, показувати їх батькам. І дітям цікаво вчитися, адже дуже багато часу приділяється творчості. Батьки першокласників-учасників пілотного проекту, які зацікавлені у розвитку дитини, також залишилися задоволені новою системою освіти. Єдине, багатьом батькам незвично, що дітям оцінок не ставлять, не всім це подобається", - розповіла виданню Світлана Олесюк.
У школі №309, розташованої в Дарницькому районі Києва, також впроваджується пілотний проект "Нової української школи". З шести перших класів у цій школі за новим стандартом навчаються два. Вчителі, які представилися РБК-Україна Наталія та Алла кажуть, що головна проблема для них при впровадженні нової програми навчання – перевантаженість класів. "Коли в кабінеті сидять 38 учнів - працювати складно. При такій кількості дітей виділити окреме приміщення для проведення занять за новими стандартами дуже важко, враховуючи, що кількість класів буде зростати. Потрібно, щоб у кожного класу був "свій кут". У нас поки два класи, ми можемо вийти в коридор на ранкову зустріч", - розповіли педагоги. Згідно з новим стандартом освіти, ранкова зустріч проходить у класі щодня - з неї першокласники починають навчальний день. Діти стають у коло, вітаються, розмовляють один з одним, діляться новинами та настроєм, обговорюють цікаві для учнів теми, пояснюють вчителі.
За їхніми словами, вже у вересні в школі буде шість перших класів, для розміщення яких потрібне місце. А ще через чотири роки вся початкова школа (1-4 класи) буде працювати за новим стандартом. "При такій кількості дітей квадратура кабінетів повинна бути більше. Парти зараз перекривають весь простір в кабінеті. Звичайно, дітей у класі для якісної роботи в нових реаліях має бути 25. Інакше складно реалізовувати індивідуальний підхід до кожного учня, закладений у стандарті", - зазначають вчителі київської школи №309.
Не все в новому підході до освіти подобатися і батькам учнів. Опитані РБК-Україна батьки першокласників, які беруть участь у пілотному проекті, кажуть, що, на їхню думку, освітній процес для дітей за новим стандартом "занадто легкий". У той же час, викликають побоювання у батьків і деякі шкільні програми, що вимагають від першокласника певного багажу знань. "У нас хвилюються батьки, що в середню школу дитина може прийти без відповідного віку багажу знань. Зокрема, це стосується математики. Я сама, наприклад, займаюся з дитиною вдома додатково - вирішуємо математичні завдання", - розповіла виданню мати першокласника Лідія. "Багато батьків у нас переживали через відсутність домашніх завдань. Говорили, що не побачать рівень знань дитини, не будуть знати, чим діти займаються на уроках. Адже ми самі вчилися по-старому, для нас це - в дивину. Але зараз можу сказати, що в цілому батьки прийняли нововведення", - говорить Яна, син якої навчається в першому класі в школі №309 у Києві.
За словами директора цієї школи Ольги Тимошенко, прийняти нові стандарти навчання дітей не готові не тільки деякі батьки, а й педагоги. Багато вчителів молодших класів, що мають досвід роботи 20 років і вище, не розуміють необхідності освітньої реформи в початковій школі, каже директор школи №309. "Вчителі не готові грати з дітьми, малювати. Це - спадщина радянської освітньої системи. Навіть випускники педагогічного коледжу за спеціальністю "початкова школа" вчаться ще за старими програмами", - розповіла Тимошенко. Не всі позитивно сприймають освітню реформу через певні складнощі в її реалізації в регіонах. "До нас у школу приїжджають делегації з регіонів, приміром, Кіровоградської та Рівненської областей. Вони дивляться, як ми реалізовуємо пілотний проект, і представники освітньої сфери та районних адміністрацій напівпошепки кажуть, що краще б ця реформа провалилася. Вони пояснюють свою позицію тим, що для реалізації нового стандарту потрібно закуповувати нові меблі, ремонтувати кабінети, а грошей у них на це немає", - каже Тимошенко.