Опалювальний сезон-2022. Чому запитань більше ніж відповідей

За досвідом попередніх років, успішне проходження опалювального сезону залежить від трьох факторів: достатність ресурсу, справність інфраструктури та дієздатність ринкових механізмів.

Особливо гостро це питання звучить в умовах повномасштабної агресії РФ, через яку були тимчасово окуповані газовидобувні регіони, зруйновані житлові фонди, пошкоджено сотню відповідальних вузлів та об’єктів газорозподільної інфраструктури.

Як наслідок, за підсумками 2022 року попит на природний газ знизиться на 32% до 19,06 млрд кубометрів, а видобуток на 9% до 19,2 млрд кубометрів відповідно. Тобто за формальними розрахунками Україна стає незалежною від імпорту природного газу з ЄС, про що публічно заявляв міністр енергетики Галущенко.

Однак, купувати блакитне паливо на європейському ринку все ж доведеться, адже середньодобовий обсяг вітчизняного видобутку наразі становить 50 млн кубомтерів з яких 80% йде на покриття потреби вітчизняних споживачів, а решта на закачування в сховиша.

При нинішніх запасах в газосховищах, які оцінюються на рівні 10 млрд куб.м, такий темп накопичення недостатній для стабільного проходження опалювального сезону.

Інакшими словами, закачуючи у сховища лише газ власного видобутку, Україна за оптимістичним сценарієм зустріне опалювальний сезон із запасами 11,5 млрд кубометрів. Достатні резерви у газосховищах також потрібні для покриття попиту європейських споживачів у межах транзитного контракту, а також на випадок форс-мажорних дій росії накштал "прикрути".

Через це, мінімальна потреба в імпорті природного газу із ЄС складає 5,5 млрд куб.м, які варто закуповувати вже від сьогодні на фоні порівняно невисоких цін. Цілком ймовірно, що із наближенням осінньо-зимового періоду та зростанням санкційного тиску, росія вчергове спровокує цінове ралі, як наслідок спотові ціни потенційно можуть зрости втриччі: з сьогоднішніх $1060 до $3200 за тисячу кубометрів і вище. Тому приймати рішення стосовно закупівлі газу в ЄС для резерву України потрібно вже сьогодні.

Окрім забезпечення достатності ресурсів, має бути розроблена програма усіх видів ремонтів, а також сформований власний індикатив українського газу – невід’ємний елемент дієздатності ринку.

Тут важливо нагадати, що у попередні роки ціна газу була фіксована для окремих категорій (побутові споживачі, бюджетні та релігійні організації, тепловиробники), а для промислових підприємств ціна формувалась за принципом імпортного паритету: котирування на одному із європейських хабів плюс транспортні витрати.

Очевидно, що в умовах воєнного стану та формального профіциту газу, такий ціновий підхід призведе до стрімкого зростання цін на продукти харчування і відповідно витрат пересічних громадян.

Так, згідно прогнозу Національного банку споживча інфляція у 2022 році перевищить 20%. Враховуючи, що наразі домінуючою є якраз інфляція витрат, через різке зростання логістичних витрат, та де-факто паритет цін на базову споживчу корзину в Україні та найближчих сусідів по західному кордону, промислова інфляція буде суттєво вищою за споживчу.

Водночас, є дві позитивні тенденції. Перша – ціна газу для домогосподарств, залишається незмінною на рівні до 8 грн за кубометр. По-друге, незважаючи на зростання базової ціни в межах трирічних контрактів для тепловиробників (2021 – 7,42 грн за кубометр; 2022 – 29,39 грн за кубометр) платіжки за опалення залишаться без змін. Це можливо зробити шляхом компенсації виробникам тепла різниці між зібраними платежами від населення та зростанням витрат на природний газ, але з донорських коштів.

Стосовно різкого зростання базової ціни трирічних контрактів для тепловиробників, оцінка показує, що вона взята із розрахунку середньозваженої ціни біржових торгів за минулий рік. Чи може вона бути меншою? Так, може, у випадку скасування імпортного паритету та започаткування власного індикативу українського газу на основі біржових торгів ресурсом вітчизняних газовидобувних компаній. Втім, це необхідна, але не достатня умова. Важливо, окрім реалізації газу власного видобутку забезпечити конкурентність на ринку товарних бірж.

Примітно, що Міжнародний валютний фонд до дванадцяти структурних "маячків" кредитної програми "Stand by" включив вимогу реалізації 40% газу власного видобутку через біржу. Уряд з умовами МВФ погодився і вже у листопаді 2021 року отримав $700 млн кредитної допомоги.

Така подія сигналізувала про ліквідацію моделі ціноутворення "імпортний паритет" та організацію конкурентноспроможного ринку газу, де раніше торгові операції здійснювались лише ТОВ "Українська енергетична біржа" у мінімальних обсягах.

Надія на цивілізовану конкуренцію серед біржових майданчиків з’явилась 30 листопада минулого року, після прийняття рішення Нацкомісії по цінним паперам та фондового ринку про видачу ліцензії для ТОВ "Українська універсальна біржа" та ТОВ "Українська міжбанківська біржа". На той час, дане рішення схвально прокоментував голова НКЦПФР Магомедов, відзначивши ділову репутацію нових біржових майданчиків та користь від їх роботи для України: "Ми вже стали свідками високих результатів роботи таких товарних бірж, що принесли за чотири місяці 1,1 млрд додаткового доходу в бюджет нашої країни".

Насправді у процесі конкуренції народжується істина, а у випадку електронних торгів газом власного видобутку – справедливий індикатив українського газу. Це базова перевага конкуренції в сегменті товарних ринків. Окрім цього, конкуренція серед бірж спонукатиме усі майданчики встановлювати оптимальні тарифи на свої послуги для трейдерів, що неодмінно позначатиметься на кінцевій ціні газу.

Відразу після появи на ринку нових бірж, в інформаційному просторі з’явився упереджений акцент стосовно майбутньої співпраці "Нафтогазу" та УМВБ, який наважився прокоментувати голова НАКу Вітренко: "НАК не обирав УМВБ. Головним критерієм для вибору біржі залишається її ліквідність та можливість обслуговування на високому рівні". Скоріш за все, це був своєрідний прояв слабості одного із електронних майданчиків та спроба зіграти на випередження.

Голова НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Попри це, у січні 2022 року НАК "Нафтогаз України" звернулась із пропозиціями про співпрацю до усіх ліцензованих бірж. Зважаючи на війну, розгляд зустрічних пропозицій тривав до квітня поточного року. Одночасно з цим, інформаційний простір наповнювався плітками майже фантастичного змісту та сумнівної вірогідності.

Попри це, "Нафтогаз" обирає УМВБ, як майданчик для електронної торгівлі природним газом, зважаючи на їх досвід, нульову комісію та широкий спектр послуг. Малопомітною, але важливою деталлю домовленостей стала умова залучення міжнародних трейдерів до торгових операцій, а також імплементація положень Директиви 2014/65/ЄС. У практичному сенсі, це перший крок до створення Східноєвропейського газового хабу та формування індексу українського газу з опцією експорту на ринок ЄС.

"Сторони взяли на себе зобов’язання дотримуватися високих міжнародних стандартів, зокрема в частині запобігання та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення, в тому числі шляхом ретельного проведення ідентифікації кожного учасника торгів", – йдеться в договорі, який був укладений у квітні 2022 року між ТОВ "ГПК "Нафтогаз Трейдинг" та УМВБ.

Таким чином, перша торгова операція на УМВБ була проведена 15 квітня поточного року, а за підсумками перших двох тижнів об`єм реалізації склав 37,4 млн.куб.м, що на 8,3% більше за місячні торги на УЕБ в період пікового попиту.

Важливо відмітити, що за підсумками квітня і травня місяця, вперше в історії газового ринку України послуги з електронних торгів надають одночасно дві біржі – УЕБ та УМВБ. Втім, переважна більшість торгових операцій проводиться на УМВБ, які запропонували найбільшому трейдеру широкий спектор послуг. Тобто, незважаючи на воєнний стан та усі його наслідки, чітко простежується ефект збільшення частки біржових операцій на ринку природного газу України. Безумовно, це доволі сильний сигнал, як для міжнародних фінансових організацій так і для потенційних інвесторів.

Такий традиційний ефект від конкуренції не залишив байдужим аутсайдерів, і серед профільних видань поширювалась інформація з метою дискредитації лідера біржових торгів. Наприклад, у виданні ExPro висувались необґрунтовані претензії стосовно нібито несвоєчасного оприлюднення торгової інформації. Насправді, інформація на сайті УМВБ публікується у повному обсязі та своєчасно, в інакшому разі постійними учасниками торгів не були б 20 контрагентів із 280 зареєстрованих на даній біржі. Також поширеним "звинуваченням" є нібито незначне завищення цін на УМВБ у порівнянні з УЕБ, але така різниця мала місце лише у травні та пояснюється наданням умов післяоплати. Цілком очевидно, що дана конкурентна перевага, особливо в період війни, спонукатиме все більшу кількість промислових споживачів і постачальників купувати газ за такою привабливою умовою.

Отже, створення конкуренції серед послуг з організації електронної торгівлі природним газом дозволило ліквідувати вплив імпортного паритету на цінову кон’юнктуру вітчизняного газового ринку.

Як наслідок, у квітні та травні місяці поточного року середньозважена ціна газу на українських біржах сформувалась з максимальним дисконтом, порівняно з імпортним паритетом. Таким чином, конкуренція серед бірж, зекономила вітчизняним промисловим споживачам 7 тис. грн (з ПДВ) на одній тисячі кубометрів. Загалом, річний економічний ефект для усіх промислових споживачів та макроекономіки України орієнтовно складе 56 млрд грн.

Повертаючись до умов кредитної програми "Stand by", НАК "Нафтогаз України" в особі АТ "Укргазвидобування" зобов’язана з травня по грудень 2022 року реалізувати через ліцензовану біржу 5,2 млрд кубометрів блакитного палива, або 40% від об`ємів товарного газу. Важливо зауважити, що об`єми реалізації УЕБ в 2020 році склали лише 1,1 млрд куб.м. Тобто вищезгадану вимогу МВФ виконати через один майданчик неможливо, як фізично так і законодавчо. Тому, враховуючи доступність трьох бірж та їх потенціал, – досягнути об`єм реалізації у понад 5 млрд.куб.м цілком можливо, але для цього на усіх біржах щодня мають проводитись торгові операції із продажу 17 млн куб.м.

Хоча б частковий прогрес в даному питанні дозволив би Україні виграти конкуренцію за кредитні та інвестиційні кошти, які потрібні для післявоєнного відновлення нашої держави.

Втім, така перспектива, як і успішний опалюваний сезон поточного року викликає все більше запитань з огляду на обставини і факти, які стали об’єктом даного журналістського розслідування.

Насамперед, мова йде про рішення НКЦПФР від 13 травня 2022 року, яким було зупинено дію ліцензії УМВБ. Даний документ за своїм змістом та процедурою ухвалення виділяється з тисячі інших рішень Нацкомісії.

Аргументи наступні.

Нацкомісія 9 травня у непередбачений регламентом спосіб приймає рішення щодо тимчасового порядку зупинення дії ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку капіталу та організованих товарних ринках, де всупереч ЗУ "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" вперше вводить суб’єктивне поняття «мотивовані підозри щодо можливих порушень які можуть мати наслідки виникнення суттєвих ризиків та/або негативних наслідків для функціонування організованих товарних ринків під час дії воєнного стану". У той же день, приймається постанова про правопорушення УМВБ на ринках капіталу та організованих товарних ринках, яке нібито мало місце у січні 2022 року. Власне дана постанова і стає базою для ухвалення рішення про зупинення дії ліцензії УМВБ, а також фактичної ліквідації конкуренції серед товарних бірж на газовому ринку.

Як наслідок, біржова ціна газу повернеться до рівня імпортного паритету, а промислові споживачі у найближчі два-три місяці нестимуть прямі збитки через необґрунтоване зростання ціни газу. Така тенденція неодмінно позначиться на бюджеті України через зростання вартості товарів першої необхідності (продукція промислових споживачів) та, відповідно, падінням споживчого попиту. І цей виклик формується в момент підготовки до опалювального сезону, коли ресурс газу має бути придбаний як трейдерами так і споживачами за мінімальної ціни, зокрема для нівелювання наслідків від можливого шантажу Газпрому на ринку ЄС.

Отже, запитання перше. Чому січневе порушення (якщо і було) стосовно торгівлі лісовими матеріалами розглядають саме у травні, і без відповідної перевірки ліцензіата?

Відповідь очевидна, якби перевірка здійснювалась до моменту прийняття тимчасового порядку зупинення дії ліцензії, тоді у випадку встановлення факту порушення максимальною санкцією був би лише штраф.

На цьому фоні, особливо гостро постає друге запитання. Чому всупереч рішенню від 2 березня 2022 року про зупинику процесуальних дій щодо підписання актів про правопорушення та розгляд справ про порушення вимог законодавства щодо ринків капіталу та організованих товарних ринків, НКЦПФР приймає одне єдине рішення про зупинення ліцензій? Перед пошуком стверджувальної відповіді, важливо провести паралель з аналогічною діяльністю Національної комісії по регулюванню ринків енергетики та комунальних послуг, яка прийняла тимчасовий порядок призупинення ліцензій у березні 2022 року, що передбачав призупинення дії ліцензії за заявою суб’єкта господарювання.

На завершення, третє запитання. Якими непереборними аргументами керувалась Нацкомісія, коли допустила порушення міжнародних принципів регуляторної політики (недискримінаційність, послідовність, прозорість) та обмежила можливості ринку капіталу України під час воєнного стану?

Гіпотетична відповідь напрошується, але істину має встановити Офіс президента в ході службового розслідування. Від найшвидшого врегулювання даного інциденту залежить не лише стале проходження осінньо-зимового періоду, але й макроекономічна стабільність нашої держави.

Автор: Олег Гавриш, автор і ведучий ділової програми "Перша шпальта"