Залишки не солодкі: що буде з українською банківською системою

Фінансовий сектор продовжує очищатися і скорочуватися. З початку масштабної чистки банківської системи з ринку пішло понад 70 фінустанов. За логікою, залишилися банки повинні були наповнити ринок новими послугами. Але цього поки не відбувається. Фінансові структури намагаються подолати наслідки кризи минулих років. На відновлення ключове завдання системи - кредитування - піде не менше 3 років, вважають експерти. Про майбутнє фінансової системи України - в матеріалі РБК-Україна.

Українські банки відзвітували про фінансові результати за перше півріччя. Збиток працюючих банків склав 9,2 млрд гривень. Це в 3 рази нижче показника за аналогічний період минулого року, але все ще досить багато. Тобто, банківська система почала відновлюватися після фінансової кризи, але ще генерує мільярдні збитки, продовжуючи формувати резерви по проблемних кредитах.

Наслідки реформи фінансового сектора поки неоднозначні. Національний банк провів стрес-тести, в тому числі двічі - для найбільших банків, затвердив програми докапіталізації і повідомив, що більшість банків ці програми виконали. Попереду стрес-тестування ще 40 банків і поетапна докапіталізація дрібних фінустанов до мінімального рівня в 500 млн гривень. При цьому норматив достатності капіталу в банківській системі становить 13%, що є близьким до гранично припустимого мінімуму на рівні 10%.

На перший погляд, банки почали активно кредитувати: гривневі кредити корпоративного бізнесу з початку року зросли на 1,6 млрд гривень (на 0,5%.) Але на тлі "завислого" в останні півроку в банківську систему надлишкової ліквідності в розмірі близько 100 млрд гривень, такий приріст кредитів все одно, що крапля в морі.

До того ж, якість кредитних портфелів банків залишається низьким. За підсумками стрес-тестування Нацбанк оцінив рівень непрацюючих кредитів на рівні вище 50%. А норматив кредитування банками пов'язаних осіб, зловживання яким і стало першопричиною пережитих масових банкрутств на ринку, залишається вище допустимого максимуму в 25%.

Все це - досить сумнівний привід для оптимізму, оскільки сьогоднішні збитки банків завтра знову зажадають додаткових вливань в капітал, і так буде продовжуватися до тих пір, поки банківська система не почне генерувати прибуток.

В глухому куті

Експерти сумніваються у швидкому відновленні банківської системи та її ключової функції - кредитування, вважаючи досягнення колишніх, докризових показників, малоймовірним.

Заступник гендиректора агентства "Кредит-Рейтинг" Ольга Шубіна охарактеризувала нинішню кредитну активність українських банків як "повільну". "Незважаючи на деяке пом'якшення умов кредитування, переважно для середніх і малих підприємств, багато банків вважають за краще направляти ресурси в менш ризикові активи, серед яких депозитні сертифікати НБУ і облігації Міністерства фінансів", - заявила вона РБК-Україна.

Основними причинами цього експерт вважає, що високі ризики на тлі низьких темпів розвитку економіки України, яка, за оптимістичними прогнозами, в 2016 році зросте всього на 1,1%. Також серед факторів, що стримують кредитування: низький рівень захисту прав кредиторів, висока вартість кредитування для позичальників, високий рівень закредитованості великих підприємств.

"Відновлення довгострокового, інвестиційної, кредитування малоймовірно. Банки працюють в основному з короткостроковим кредитуванням для поповнення оборотного капіталу. Можливе незначне зростання роздрібного кредитного портфеля у зв'язку з істотним відкладеним попитом населення, оскільки відсутні позитивні зрушення в рівні доходів домогосподарств", - прогнозує Шубіна.

Фінансовий аналітик Єгор Перелигін констатує, що після пережитої кризи ліквідності банківський сектор активно займається підрахунком і фіксацією збитків, формуванням резервів і стратегічним плануванням на випадок нових спалахів економічної дестабілізації.

"Весь 2015 рік, який був просто апокаліптичним для українського банківського сектору, пройшов під знаком формування резервів під активні операції, що було фактичним визнанням безповоротності основної маси кредитних портфелів. При цьому, саме юридичні особи виявилися самими «токсичними» для банківських установ", - пояснив він.

Крім війни на сході України і стрімкої девальвації, експерт відзначив такий дестабілізуючий фактор, як високий рівень корупції в країні - корпоративним клієнтам дешевше купити потрібне рішення суду, ніж повертати отримані кредити.

Він вважає, що свого дна банківська система вже досягла, і навіть змогла від нього відштовхнутися. Але для відновлення кредитування треба зробити ще дуже багато. А саме, знизити рівень інфляції та доларизації економіки, збільшити експорт, залучити інвестиції, відновити добрі відносини з Міжнародним валютним фондом, провести реструктуризацію проблемної заборгованості, повернутися на ринки зовнішніх запозичень, а також впровадити ефективні інструменти хеджування ризиків. Одним словом, це завдання на роки.

Економіст Центру економічної стратегії Олександр Жолудь оцінює перспективи української банківської системи на найближчі 3-5 років з обережним оптимізмом. За його словами, очищення банківської системи продовжується, але швидше за все, всі великі потенційні банкрути вже пішли з ринку, і виведення менших за розміром банків вже не буде таким загальносистемним шоком, як було з банками "Надра", "Дельта", "Фінанси і Кредит".

Експерт вважає, що нинішні збитки банків не пов'язані з їх поточною роботою і в більшості випадків це відгомони проблем минулих років, зокрема, фінансової кризи 2008-2009 років. "Гроші, внесені акціонерами на докапіталізацію, не пішли як вода в пісок". Відбувається поступове оздоровлення системи. Відновлення буде, але це буде нова система, з іншими пропорціями кредитного портфеля, валютною структурою", - прогнозує Жолудь.

Серед ключових факторів, які можуть прискорити процес, він назвав зниження ставок за кредитами, повернення депозитів у банки і наявність можливостей у акціонерів підтримувати фінустанови, а також зовнішні фактори, включаючи зростання економіки і доходів громадян, доступ до зовнішнього фінансування. "Питання повного повернення довіри - проблема найближчих кількох років", - вважає експерт.

Від кризи до кризи

Національний банк намагається стимулювати кредитування, планомірно знижуючи облікову ставку, яка тягне за собою ринкові ставки і робить більш доступними кредити. В рамках останнього рішення щодо монетарної політики наприкінці липня регулятор знизив ставку до 15,5% річних і анонсував її подальше зменшення - до прогнозованого рівня інфляції в 12% до кінця року.

За оцінками НБУ, середня ставка по довгострокових гривневих кредитів корпоративному сектору на початок серпня становила близько 21% річних. Це на два процентних пункти нижче, ніж на початок року, але ще досить дорого для бізнесу, який також, як і банки, переживає не кращі часи. За інформацією Держстату, великі і середні підприємства України в першому кварталі 2016 року отримали 58,6 млрд гривень збитку до оподаткування, і близько 40% підприємств залишаються збитковими.

Більш різко знижувати облікову ставку Нацбанк поки не ризикує побоювань дестабілізації валютного ринку. "Ми поки не поспішаємо і поступово знижуємо нашу ставку, тому що хочемо, щоб зайва ліквідність, яка є на ринку з кінця минулого року в розмірі 100 млрд гривень, перебувала під контролем. Але ми даємо ринку зрозуміти, що знижуємо ставку, і наш цільовий рівень – рівень інфляції", - пояснює глава НБУ Валерія Гонтарєва.

Але справа не тільки в ставці. Банки, як і вся економіка країни, не можуть ігнорувати той факт, що перспективи взаємовідносин з ключовим кредитором України - Міжнародним валютним фондом -- залишаються туманними. Фонд затримує надання нашій країні чергового траншу кредиту на рік через відставання держави від графіка структурних реформ.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко застерігає, що розрив відносин з МВФ призведе до різкого погіршення ситуації у вітчизняній економіці та стрімкої девальвації гривні до рівня 30 гривень/долар. Ймовірність реалізації такого сценарію, за оцінками експерта, невелика і складає близько 10%, але вона є.

Устенко попереджає, що чергова девальвація може згубно позначитися на стані економіки країни, включаючи і банківську систему. "Різко погіршиться якість банківських активів, що потребує чергового додаткового вливання капіталу. Тому в минулому році так багато банків закривалося", - пояснив він. Тобто, не встигнувши оговтатися від пережитого кризи 2008-2009 років, банківська система занурилася в кризу 2013-2014, і скоро може зануритися в наступний.

Ланцюжок проста - без зростання кредитів, причому нормального здорового росту, а не копійчаної реструктукризации старих боргів, банківська система не вирветься з порочного кола мільярдних збитків. І банкрутства фінустанов будуть продовжуватися, вибиваючи ґрунт з-під ніг у самих слабких і підігріваючи негативні настрої вкладників.

Таким як раніше банківський світ вже не буде ніколи. Вкладники, позичальники і банкіри отримали хороший урок. І щоб забути взаємні образи, їм знадобляться роки. Добре б, щоб ці роки були використані з толком: парламент прийняв потрібні закони про захист прав кредиторів, банкіри підчистили баланси, позичальники почали повертати кредити, а вкладники - перестали нести вклади в сумнівні банки.