Восени вирішують: чи збереже Рада особливий статус для Донбасу

Восени вирішують: чи збереже Рада особливий статус для Донбасу
ОБСЄ просить продовжити закон про особливий статус Донбасу (facebook.com/pgoscesmm)

У жовтні закінчується термін дії закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. В ОБСЄ і Держдепартаменті США закликали українську владу його продовжити. В іншому випадку, у Росії з'явиться привід звинуватити Україну в ігноруванні Мінських угод. Проте в парламенті поки не поспішають виконувати заклики західних партнерів, вказуючи на те, що ні Росія, ні самопроголошена влада в ОРДЛО не виконує свою частину зобов'язань щодо мирного врегулювання конфлікту. Крім того, у Раді вважають, що закон про особливий порядок самоврядування в ОРДЛО суперечить закону про деокупацію Донбасу.

За кілька тижнів до початку осінньої сесії Верховної ради у депутатському корпусі заговорили про долю закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО). Цей документ втратить чинність у жовтні. Приводом для дискусії став лист в Раду від спецпредставника голови ОБСЄ у складі Тристоронньої контактної групи Мартіна Сайдіка, в якому він звернувся до керівництва українського парламенту з закликом продовжити дію закону.

За словами віце-спікера Ради Ірини Геращенко, Сайдік вважає, що цей крок дозволить залучити контингент ООН для вирішення конфлікту на Донбасі. Крім того, як зазначила Геращенко, пролонгація закону в жовтні 2017-го посилила переговорні позиції українських дипломатів і влади, дозволивши продовжити санкцій Євросоюзу проти РФ. Мабуть, на такий ефект віце-спікер розраховує і в цей раз.

Продовжити дію закону про особливий статус ОРДЛО також закликав спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер. В інтерв'ю "Голосу Америки" він зазначив, що пролонгація норм документа не принесе шкоди. Але у разі зупинення дії закону Росія зможе дорікнути Україні в небажанні виконувати Мінські угоди. Разом з тим, Волкер уточнив, що поки ніякого особливого статусу у Донбасу немає, і не буде до тих пір, поки Росія не виведе війська, і в ОРДЛО не проведуть місцеві вибори.

Непрацюючий закон

Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей був прийнятий у вересні 2014 року і набув чинності у жовтні. Якщо точніше, в силу вступила тільки перша стаття документа, що передбачає введення особливого порядку в окремих районах Донбасу терміном на три роки.

Інші норми закону так і не почали діяти, оскільки навесні 2015 року Рада вирішила, що особливий порядок реалізується виключно органами місцевого самоврядування, обраних на позачергових виборах у відповідності з українським законодавством. Вибори повинні бути проведені лише після виведення всіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків і найманців.

Не вступили в силу і такі резонансні положення закону, як амністія та недопущення кримінального переслідування учасників подій на сході країни, право мовного самовизначення жителів Донбасу, розвиток транскордонного співробітництва окремих районів з Росією, а також створення загонів народної міліції.

У жовтні минулого року Верховна рада, дотримуючись рекомендацій західних партнерів, продовжила дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування, а саме - першу статтю закону, на рік. Голосування рік тому супроводжувалося сутичками під стінами парламенту, перепалками парламентарі і навіть запалюванням димової шашки у сесійній залі.

Ірина Геращенко вважає, що закон потрібно продовжувати ще на один рік. І вже на першій погоджувальній раді парламенту у вересні вона має намір просити голів фракцій провести дискусію з цього питання. "Голосування буде непростим і цікавим і точно покаже, хто докладає зусилля для того, щоб ЄС продовжив санкції, а хто зацікавлений у знятті санкцій з РФ", - зазначила депутат.

Спікер Ради Андрій Парубій у свою чергу вважає, що рішення про те, чи продовжувати закон чи ні Рада прийме ближче до закінчення строку дії документа - в жовтні. "Це буде більшою мірою залежати і від позиції наших міжнародних партнерів. Адже зрозуміло: нам вкрай важливо утримати санкції проти Росії. Для міжнародного позиціонування України, для захисту українських інтересів не тільки на внутрішньодержавному, але і на міждержавному рівні, наскільки це буде важливо", - заявив Парубій минулого тижня.

Секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони Іван Вінник (БПП) вважає, що закон не буде продовжено. Норми цього документа суперечать закону про деокупацію Донбасу, який набув чинності у лютому цього року, зазначає нардеп. "В законі про ОРДЛО немає згадки про РФ, в законі про ОРДЛО є згадка про амністію. У той же час, в законі про деокупацію є згадка про невідворотність покарання осіб, які вчинили збройну агресію проти України. Документ повністю не відповідає чинним законодавчим актам", - заявив депутат в ефірі одного з телеканалів. Вінник додав, що закон про особливий статус недійсний і ніколи не вступить в силу, оскільки з документа випливає, що вибори в ОРДЛО повинні були пройти ще кілька років тому - в грудні 2014 року.

Заступник голови фракції "Народний фронт", член профільного комітету Ради Юрій Береза також сумнівається в перспективі продовження особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. "Ми повинні робити так, що в першу чергу потрібно для нашої держави, не для США, не для послів великої сімки", - сказав він РБК-Україна.

У "Блоці Петра Порошенко" виданню повідомили, що питання пролонгації особливого статусу поки не обговорювалося на рівні всієї фракції. "Я упевнена, що восени, коли мине час, і потрібно буде обговорювати це питання, парламент зважено підійде до цього і прийме адекватне рішення. Не можна допустити будь-які кроки, які можуть призвести до загострення ситуації, або які будуть сприяти можливості для Російської Федерації використовувати цей закон проти України", - сказала РБК-Україна член комітету Ради з питань нацбезпеки і оборони Ірина Фриз (БПП).

Продовжити не можна залишити

Колишній представник України в Тристоронній контактній групі Роман Безсмертний вважає, що сама лише пролонгація закону про особливий статус Донбасу остаточно законсервує ситуацію. "Мені не відомо, яка стратегія і тактика українського політичного керівництва в цьому процесі. Якщо воно вибирає шлях консервації, значить, воно тримається за Мінський процес, абсолютно схоластичну правову базу", - сказав Безсмертний РБК-Україна.

На його думку, це питання слід розглянути на рівні Ради національної безпеки і оборони, а також на засіданнях парламенту і Кабміну. "І як результат повинна бути запропонована якась форма, - говорить Безсмертний. - На жаль, поки я не бачу готовності українського політичного керівництва відповідати таким чином. Так само я не розумію, чому воно тримається за безперспективний Нормандський формат, Мінський формат, які фактично консервують ситуацію".

Наслідки від продовження або непродовження закону про особливий статус окремих районів Донбасу залежать від обраної тактики, додає він. "Якщо хочуть вирішувати цю ситуацію і виходити з неї, то закон можна не тільки продовжувати, але і міняти. Якщо Україна його не подовжує, повірте мені, від цього взагалі нічого не зміниться", - вважає Безсмертний.

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука підтримує нову пролонгацію закону про особливий статус Донбасу. "Хоча я прекрасно розумію, що в цьому році це буде зробити набагато складніше, ніж в минулому", - сказав він РБК-Україна.

Тука наголошує, що продовження норм закону є виключно політичним рішенням, і ні на що не впливає з точки зору повсякденного життя країни і східного регіону зокрема. "З політичної точки зору - це одна з вимог Мінських угод. І прийнявши цей закон, Україна демонструє те, що ми виконуємо, намагаємося виконувати Мінські угоди. Якщо ж Верховна рада не погодиться продовжити термін дії цього закону, миттєво буде реакція Кремля, мовляв, бачите, Київ не дотримується сам Мінських угод", - пояснює заступник міністра.

Непродовження закону матиме виключно негативні наслідки для України на міжнародній арені, вважає Тука. Він звернув увагу, що за минулий рік в різних європейських структурах збільшилася присутність проросійських як правих, так і лівих політичних сил. "Таким чином, якщо ми не пролонгуємо дію цього закону, ми будемо на собі відчувати посилення тиску з боку цих сил, в тому числі, і всередині Європейського Союзу може змінюватися ставлення до України як до країни-партнера", - говорить чиновник.

Враховуючи позицію західних партнерів у цьому питанні, в української влади не буде іншого вибору, як мобілізувати депутатів і зберегти особливий статус Донбасу на рівні закону, переконаний екс-міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.

"Сьогодні і в найближчій перспективі єдиним інструментом для вирішення проблеми війни на сході, як на цьому наполягають Франція, Німеччина, США та інші, залишаються Мінські угоди. Сам по собі цей закон не всіх влаштовує. Але при його відсутності це буде сприйматися, як повний відхід від навіть формальної домовленості виконувати ці угоди", - вважає дипломат. Тому, на думку Грищенка, парламентська коаліція не зможе дозволити собі не продовжити закон.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся