Ринок обов'язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСАЦВ) перетворився на поле битви. Страхові компанії намагаються відстояти свої інтереси у протистоянні з Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) та Координаційною радою Моторного транспортного (страхового) бюро (МТСБУ).
Павло Костіцин
Ринок обов'язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСАЦВ) перетворився на поле битви. Страхові компанії намагаються відстояти свої інтереси у протистоянні з Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) та Координаційною радою Моторного транспортного (страхового) бюро (МТСБУ). Переважна більшість рішень, які приймалися ринком разом з МТСБУ та комісією, жодним чином не поліпшили платіжну дисципліну компаній.
І поки в бюро йде боротьба за крісло керівника, а представники координаційної ради намагаються викрити жадібних страховиків, тисячі постраждалих автовласників чекають повернення багатомільйонних боргів. І є підозра, що незалежно від того, чим закінчиться боротьба за крісла і резервні фонди МТСБУ, для страхувальників мало що зміниться.
У гонитві за владою
Початком кризи в автоцивілки цілком можна вважати резонансні банкрутства на рубежі 2011-2012 років. Саме тоді з дистанції зійшли "Українська екологічна страхова компанія" і Інвестервіс. Їх неприкритий демпінг за полісами "Зеленої карти" оголив цілий пласт проблем, що призвело до зміни гендиректора бюро. Беззмінно займав цю посаду Володимир Романишин поступився місце Вадиму Загребному - ставленику голови парламентського комітету з питань податкової і митної політики Віталія Хомутинника.
Причому, як кажуть члени президії МТСБУ, на голосуванні за нового керівника бюро їхні думки особливо ніхто не питав. Хомутиннік представив Загребного як керівник нового, і уточнив "Я так розумію, ніхто не заперечує?".
Кандидатуру нібито підтримали, а Загребной у свою чергу пообіцяв масу революційних змін, які повинні були перевернути ринок ОСАЦВ: прибрати з нього любителів демпінгу, та підвищити якість врегулювання збитків.
На жаль, роботою Загребного страховики виявилися незадоволені. Похмуро дивилися в бік нового гендиректора бюро і з боку Нацкомфінпослуг, яку очолював на той час Андрій Стасевський. Він же і замінив у червні Загребного на свого протеже - колишнього податківця Бориса Візірова. Хоча той затримався на цій посаді недовго, і в березні 2013 р. став головою комісії.
При цьому, поки особи керівників МТСБУ миготіли, немов дерева за вікном мчить поїзда, страховики один за одним залишали ринок ОСАЦВ.
"Лафорт", "Добробут", "Інтертрансполіс", Міська страхова компанія "Провіта", "Інкомстрах", "Гарант-Авто" - це далеко не повний перелік тих, хто зіткнувся з проблемами і заборгував велику суму грошей.
"Компаній, які рано чи пізно будуть позбавлені можливості працювати з "автоцивілкою", десятки", - вважає президент Української федерації страхування " Андрій Перетяжко. І це незважаючи на те, що загальна кількість страховиків в сегменті ОСАЦВ вже трохи більше 60 (два роки тому було 86 СК).
У квітні 2014 г.а посаду гендиректора МТСБУ посіла Наталія Гудима - колишній керівник Ліги страхових організацій. "Людина з ринку" явно повинен був стати компромісним варіантом для страховиків. Однак Гудима чимось не догодила депутатам, які входять до складу Координаційної ради (в першу чергу, Андрію Пінчуку і Вадиму Мерікову), і вже в серпні її відсторонили від обов'язків гендиректора. А автоцивілка знову опинилася обезголовленою.
Свавілля і анархія
Головна причина свавілля на ринку ОСЦПВ - безкарність страховиків. Простий приклад: і "Лафорт", і "Добробут" продавали поліси на 50-60% нижче встановленої законодавством ціни. У підсумку, вони поплатилися лише членством в МТСБУ, а також власним фінансовим здоров'ям. А для постраждалих це обернулося лише величезними боргами. Але ні менеджмент, ні акціонери відповідальність за це не взяли.
При цьому, Нацкомфінпослуг нерідко анулює страховику ліцензію, виключаючи з реєстру раніше, ніж його видворяють з МТСБУ. Хоча бюро, по суті, має працювати на випередження і виявляти потенційно проблемних страховиків завчасно. Коли ще є можливість розрахуватися з потерпілими. Тим більше що саме дирекція бюро має доступ до показників діяльності страхових компаній, і бачить тих, хто вибивається з нормативів.
Ще одним суперечливим кроком стало підвищення тарифів на ОСЦПВ влітку поточного року, коли вартість полісів зросла в середньому на 30%. Страховики били себе в груди, доводячи, що їхні збитки непропорційно високі в порівнянні з отриманими платежами (хоча середня сума збитку на даний момент складає 12 тис. грн за максимальною сумою покриття в 100 тис. грн, - ред.). Тільки на якість врегулювання зростання цін жодним чином не вплинув.
"Ціна поліса ОСЦПВ ніколи не була пов'язана з якістю і термінами врегулювання. Висока вартість поліса або низька - неважливо: виплату страховик проводить третій особі, а не своєму клієнту. Тому ніякої мотивації для компанії немає", - розводить руками голова правління PZU в Україні Мачей Шишко.
Тому страхові компанії із завидною регулярністю порушують граничний 90-денний термін відшкодування, який встановлено законом. Але, знову-таки, ніяких санкцій за цим не слід. До того ж, скарги на роботу страховиків ростуть як сніжний ком. За 8 місяців 2014 р. їх кількість перевищила 1350, що вдвічі вище, ніж за аналогічний період 2013 р.
Не кажучи вже про горезвісну боротьби з демпінгом, яка більше нагадує бій з вітряками. Ні спроби вести облік агентів, ні збільшення відрахувань до фондів бюро для тих, хто продає поліси за заниженими цінами, не дали ефекту. Укладення договорів зі знижкою в 30-40% і більше - все ще норма. Як і різні види шахрайства: починаючи від "клонування" полісів, виписаних під одним і тим же номером, і закінчуючи банальним обманом з боку агентів, які отриману від клієнта премію повністю кладуть собі в кишеню.
Тільки радикальні рішення
Дієві інструменти боротьби з недобросовісними страховиками лежать на поверхні. По-перше, це посилення умов фінансової дисципліни (наприклад, впровадження механізму "зв'язування страхових премій", коли страхова компанія змушена перераховувати на окремий рахунок частини отриманого платежу, що, вірогідно, відбиває бажання демпінгувати).
"Хоча для багатьох змін недостатньо волі страховиків. Наприклад, механізм "зв'язування" частини коштів (резервів) у Фонді захисту потерпілих не набув чинності саме з-за Нацкомфінпослуг. Регулятор відмовився визнавати кошти додаткового фонду резервами страховика, хоча за фактом ці гроші належать страховику", - пояснив гендиректор СК "Allianz Україна" Гаррі Андреасян.
По-друге, зміна процедури виплат - коли проблемні справи передаються в МТСБУ, якщо страховик затягує виплату більш ніж на 90 днів.
По-третє, впровадження системи прямого врегулювання. Його суть полягає в тому, що потерпіла сторона отримує виплату не в компанії, що продала поліс винуватця, а у свого страховика. "І до тих пір, поки це схема не запрацює на практиці, ситуація в автоцивілці не зміниться", - впевнений Мачей Шишко.
І, безумовно, дуже важливий крок - впровадження електронного поліса, який фактично зніме проблему шахрайства, оскільки при укладенні договору всі дані будуть моментально потрапляти в загальну базу даних ОСАЦВ. А значить, будь-які спроби страхового агента загубити бланк або присвоїти страхову премію, стануть марними.
Але поки всі перераховані заходи - під питанням. Незважаючи на те, що в липні нинішнього року МТСБУ затвердив так звану "Дорожню карту розвитку ОСАЦВ до кінця 2015 р.".
Принаймні, загальні збори членів бюро, яке відбулося 2 жовтня, закріпила впевненість, що страховикам явно немає особливої справи до проблем клієнтів. Там говорили про несправедливе звільнення Наталії Гудими, про ліквідацію координаційної ради та апарату президента МТСБУ, а також про перерахунок внесків до фонду захисту потерпілих за "старим" курсу євро. Але тільки не про те, що на бюро "висить" майже 300 млн грн боргів, і їх потрібно повертати. Хоча очевидно, що грошей на це у МТСБУ немає. І чи з'являться в найближчому майбутньому - дуже спірне питання.
Основні проблеми ринку ОСАЦВ*
Демпінг - продаж полісів на 30-50% дешевше встановлених законодавством тарифів
Шахрайство зі страховими полісами:
- за 2013 рік втрачено 65 тис договорів, за 9 місяців 2014 року - 36 тис договорів
Накопичення критичних збитків:
- попередній розмір виплат за фактичних і потенційних банкрутів становить від 220 до 300 млн. грн.;
- понад 9 млн. грн. списано в Укрпромбанку, 260,5 млн грн. утрачно в Брокбізнесбанку
Затягування впровадження прямого врегулювання та електронного поліса
Зростання кількості скарг потерпілих і порушення строків врегулювання збитків
Міжусобна боротьба між МТСБУ, Нацкомфінпослуг та страховими компаніями, що знижує ступінь контролю роботи страховиків
*за даними МТСБУ і відкритих джерел