Компанія "Укртелеком", що входить до холдингу "СКМ" Ріната Ахметова, подала майже три десятки позовів до державних органів з вимогою компенсувати їй вартість надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення. За останні три роки у держави накопичилося близько 168 млн гривень боргів перед оператором, з них близько 40 млн гривень - борг Київської міської адміністрації. У КМДА, у свою чергу, наполягають на тому, що заборгованості немає. Насправді проблема набагато ширша. Держава зобов'язалася виплачувати компенсацію за пільговиків, але місцеві органи влади по всій країні почали відмовлятися від цього. Ланцюгова реакція може призвести до того, що найбільший оператор фіксованого зв'язку в країні може піти із зони впливу Ріната Ахметова. Хто кому винен - у матеріалі РБК-Україна.
У 2011 році найбільший у країні оператор зв'язку "Укртелеком" перейшов у приватну власність. За умовами приватизаційного договору, новому власнику, компанії "ЕСУ" (зараз належить "СКМ"), дісталось соціальне навантаження. "Укртелеком" повинен був і надалі забезпечувати зв'язком пільгові категорії населення на спеціальних умовах. Ці зобов'язання у подальшому перейшли "СКМ" Ріната Ахметова. Держава, у свою чергу, взяла на себе зобов'язання по компенсації збитків компанії від надання таких послуг. Щороку Національна комісія з питань регулювання зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) встановлює граничні тарифи, виходячи з яких, розраховується розмір компенсації. В залежності від тарифу та пільгової категорії держава відшкодовує "Укртелекому" 50-100% вартості послуг.
Наразі законодавство визначає 41 категорію споживачів, які можуть скористатися послугами "Укртелекому" на пільгових умовах. Всього компанія обслуговує близько 500 тис. пільговиків. У їх числі - інваліди I та II категорій, учасники війни, учасники бойових дій, постраждалі унаслідок аварії на ЧАЕС I та II категорій, багатодітні сім'ї, слідчі прокуратури та чиновники I-IV рангу, чий дохід дає їм право на податкову соціальну пільгу (станом на 2017 рік, не перевищує 2240 гривень).
Списки пільговиків у різних регіонах формуються місцевими Управліннями соціального захисту населення і передаються до "Укртелекому". Як розповідає генеральний директор "Укртелекому" Юрій Курмаз, до 2015 року включно всі ці пільги надавалися за рахунок субвенцій з державного бюджету. У бюджеті на 2016 рік такі субвенції не були передбачені. А влада на місцях, відповідальна за компенсації пільг, виявилася не готовою до додаткової відповідальності і фінансового навантаження.
У результаті тільки за 2016 рік і без того наявна заборгованість держави перед "Укртелекомом" зросла на рекордні 300% - до 168 млн гривень.
"Ми до останнього сподівалися врегулювати борг у досудовому порядку. Навіть зверталися до уряду, він підтримав нашу позицію і закликав боржників розрахуватися. Але, на жаль, ця позиція не знайшла широкого відгуку в органах місцевого самоврядування, тому довелося позиватися до суду", - розповідає генеральний директор "Укртелекому" Юрій Курмаз.
Як з'ясувало РБК-Україна, у 2016 році "Укртелеком" подав 29 позовів до державних органів, відповідальних за компенсацію пільгових тарифів у різних регіонах України. У компанії повідомили, що 12 позовів знаходяться на розгляді, але по інших 17 позовах суди першої інстанції прийняли рішення на користь "Укртелекому". Так, наприклад, 20 грудня 2016 року Господарський суд Чернігівської області зобов'язав Управління соціального захисту населення Деснянської районної ради Чернігова виплатити "Укртелекому" 1,2 млн гривень. А 6 лютого Господарський суд Києва у повному обсязі задовольнив позов "Укртелекому" до департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської державної адміністрації на суму 5,5 млн гривень.
За словами Курмаза, КМДА є найбільшим боржником "Укртелекому": борг Києва складає 39,9 млн гривень. Втім, перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс стверджує, що заяви "Укртелекому" не відповідають дійсності, і у Києва немає заборгованості перед оператором. "На початок 2016 року у нас дійсно була заборгованість у розмірі близько 20 млн гривень перед компанією, яку до середини року ми погасили повністю. Однак наш останній транш за цим боргом був позначений як "погашення заборгованості", у той час як керівництво компанії іменувало цей розрахунок як "погашення простроченої заборгованості". Через такі розбіжності у формулюванні компанія не прийняла платіж, але і не повернула його назад", - розповів РБК-Україна чиновник. За його словами, оператор "заморозив" гроші, щоб примусити КМДА до підписання (а фактично - оновлення) договорів про пільгове підключення абонентів. "Але ми не маємо наміру перепідписувати цей договір, оскільки не отримуємо з центрального бюджету субвенцій на його покриття", - повідомив Пліс.
Директор з корпоративних комунікацій "Укртелекому" Михайло Шуранов пояснює, що у 2016 році КМДА погасила заборгованість за 2015 рік і частково внесла кошти, які були прийняті як погашення поточної заборгованості за 2016 рік. "Зазначена у коментарі Геннадія Пліса неготовність Київської влади визнавати законність надання пільгових послуг робить "Укртелеком" заручником ситуації. Закони зобов'язують нас надавати послуги телефонії пільговим категоріям населення з 50% або 100% знижкою, органи влади не визнають свій обов'язок компенсувати ці пільги", - говорить Шуранов.
До подібної риторики вдається не тільки КМДА, а й інші органи влади на місцях. Вони пропонують "Укртелекому" скасувати передбачені законом пільги, оскільки грошей на їх компенсацію немає. "Іншими словами, нас закликали порушити закон", - обурюється Курмаз. У розпорядженні РБК-Україна опинився зразок листа Управління соціального захисту населення Путильської районної адміністрації Чернівецької області, де міститься саме такий заклик. "Просимо закрити надання послуг всім категоріям пільговиків і зробити перерахунки за грудень 2015 та січень-грудень 2016 років, оскільки виділення коштів з місцевого бюджету неможливо. А у Державному бюджеті на 2016 рік та проекті бюджету на 2017 рік видатків на цю програму не передбачено", - йдеться у листі за грудень 2016 року.
"Єдиний вихід, який ми бачимо з цієї ситуації, це вирішення спору у суді", - говорить Шуранов. Тим більше, що у компанії вже є успішний досвід судової тяжби з районною владою у попередні роки.
Зараз для "Укртелекому" важлива кожна копійка. До кінця березня компанія має погасити облігації серії "А" і "В" державних "Укрексімбанку" і "Ощадбанку" на суму близько 2 млрд гривень. Ці облігації випускалися материнською компанією "Укртелекому" - "ЕСУ"- ще до того, як її купив Ахметов. Гроші знадобилися "ЕСУ", щоб придбати "Укртелеком" у держави. Згідно з договором купівлі-продажу "Укртелекому", "ЕСУ" повинна була протягом 30 днів перерахувати до Фонду держмайна 4,2 млрд гривень, а протягом 60 днів - ще 5,2 млрд гривень. Перший транш "ЕСУ" виплатила, а на суму другого випустила облігації у держбанках.
"Укртелеком" планував розрахуватися за облігаціями після продажу свого мобільного підрозділу, який виведено в окрему компанію "Трімоб". Але угода зірвалася. Якщо У разі, якщо "Укртелеком" не знайде кошти для виплати боргу або не зможе домовитися з банками про його відстрочення, банки зможуть реалізувати своє право на 92,79% акцій оператора, які передані у заставу.