Ольга Стефанишина: Ліки і вакцини можуть бути в наявності, але в лікарнях пацієнтам кажуть, що їх немає

Про те, скільки зараз є вакцин від кору в Україні, на який період вистачить цих запасів розповіла в інтерв'ю РБК-Україна заступник міністра охорони здоров'я з питань євроінтеграції Ольга Стефанишина, яка з 11 січня курує в МОЗ закупівлі ліків.

Тільки за два тижні січня, за словами в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун, на кір захворіли 1285 дорослих і дітей – цей показник еквівалентний майже третині хворих за весь минулий рік. Вже зафіксовано вісім летальних випадків. Плачевна ситуація з кором у багато чому пов'язана з низьким рівнем вакцинації дітей від цього захворювання в попередні роки. Про те, скільки зараз є вакцин від кору в Україні, на який період вистачить цих запасів розповіла в інтерв'ю РБК-Україна заступник міністра охорони здоров'я з питань євроінтеграції Ольга Стефанишина, яка з 11 січня курує в МОЗ закупівлі ліків. Крім того, в бесіді з виданням вона розповіла про те, як будуть реформуватися закупівлі ліків і про перспективи створення національного закупівельного агентства.

Про кір

- Оскільки ви курируєте питання закупівель, перше питання хочу задати про те, скільки в Україні в наявності вакцин від кору, коли вони були закуплені і на який період їх вистачить?

- На 1 січня поточного року в Україні було 516 тисяч доз вакцин від кору. Вони розподілені по регіонах. На сьогодні вакцина від кору є. Це - бельгійський препарат, який закуповує для МОЗ фонд ЮНІСЕФ.

- Чи вистачить цієї кількості для того, щоб охопити вакцинацією дітей, які потребують цього? Все-таки в Україні не 516 тисяч дітей, а кілька мільйонів.

- На думку експертів МОЗ, цього повинно вистачити до наступної поставки, щоб проводити імунізацію проти кору згідно з календарем щеплень і продовжувати проводити вакцинацію дітям, які вчасно не пройшли імунізацію. В Україні вже майже 10 років триває активна антивакцинальна кампанія. Багато батьків відмовляються вакцинувати своїх дітей. У зв'язку з чим у нас налічувалася велика кількість недовакцинированных діток, тобто тих, у яких був порушений календар щеплень, і вони отримали або одну дозу вакцини проти кору з двох необхідних, або взагалі жодної. Для того, щоб вирішити цю проблему, з 2 серпня міністерство почало проводити посилену імунізацію від кору. До кінця 2017 року було провакциновано близько 65% недовакцинованих діток. І зараз посилена імунізація триває.

- Крім цих дітей, також повинна була проводитися планова вакцинація. Скільки дітей в минулому році отримали щеплення за планом?

- В останній рік міністерству вдалося значно підняти рівень планової вакцинації. За 11 місяців 2017 року згідно з національним календарем щеплень, першу дозу вакцини проти кору отримали 87,8% дітей (на першому році життя, - ред.), і 85,7% отримали другу дозу (шестирічні діти, - ред.). Для порівняння, у 2014 році першу дозу отримали 57% діток, другу - тільки 38,7%.

- На який період вистачить 516 тисяч доз вакцини від кору, і за кошти держбюджету якого року вони були закуплені?

- На думку експертів МОЗ, цього обсягу має вистачити приблизно на чотири місяці, тобто до наступної поставки. Зараз ми спостерігаємо підвищений попит на вакцину від кору. Точніше прогноз можна буде зрозуміти в лютому. МОЗ робить все можливе, щоб прискорити наступну поставку.

- В такому разі, коли будуть закуплені і поставлені вакцини за гроші держбюджету 2017 року?

- У квітні очікується поставка одного мільйона доз вакцин від кору. Наступна поставка в 900 тисяч доз вакцин очікується в листопаді. Проблем з наявністю вакцин бути не повинно.

- Днями відомий лікар Євген Комаровський дав прогноз, що після кору Україну чекають проблеми з дифтерією. Наскільки Україна забезпечена вакциною від цього захворювання? Про проблему з дифтерією раніше в інтерв'ю РБК-Україна говорила і лікар-інфекціоніст Ольга Голубовська.

- Проблем з вакцинами проти дифтерії немає. На даний момент в наявності є три комбінованих вакцини, які дозволяють імунізувати населення від дифтерії - 9,7 мільйони доз. Цієї кількості цілком достатньо для проведення рутинної імунізації населення проти дифтерії. Крім того, у четвертому кварталі цього року планується поставка ще більше шести мільйонів доз комбінованих вакцин, які можуть використовуватися для профілактики дифтерії. Тобто проблем з вакциною немає. Головне, щоб батьки не відмовлялися проводити своїм дітям імунізацію.

- В Україні вакцини від кору для дітей безкоштовні. А що робити дорослим, які хочуть вакцинуватися від цього захворювання? Для них є безкоштовні вакцини?

- Зараз вакцини для дорослих є тільки в приватних медустановах. Поки що за гроші держбюджету дорослих не можуть вакцинувати, оскільки, за українським законодавством, програма імунопрофілактики проти кору розрахована тільки на дітей. Зараз, завдяки економії, якої досягає фонд ЮНІСЕФ під час проведення закупівель вакцин, у Міністерства є фінансова можливість закупити вакцини і для дорослих. Поки що про те, скільки вакцин ми зможемо закупити, говорити рано. Ми чекаємо роз'яснення Мінфіну з цього питання. При цьому вакцинація від дифтерії і правця включена в календар щеплень, і для дорослих. ЮНІСЕФ поставив вакцину для дорослих, вона знаходиться в поліклініках.

- За даними МОЗ, в Україні поширеність корі становить вісім на 100 тисяч осіб. Для оголошення епідемії цей поріг повинен становити 15 осіб. Як проводилися розрахунки - з урахуванням населення Криму і Донбасу чи ні?

- На жаль, у нас відсутня можливість отримувати оперативну інформацію з тимчасово окупованих територій.

Ольга Стефанішіна: "Зараз ми спостерігаємо підвищений попит на вакцину від кору" (Віталій Носач, РБК-Україна).

Про реформу держзакупівель

- Чим саме ви будете займатися в МОЗ? Який сектор роботи покладено на вас?

- На посаді заступника міністра охорони здоров'я з питань євроінтеграції я буду продовжувати займатися тим же, чим і багато років в громадському секторі. Я десять років до цього працювала в громадських організаціях "Мережа людей, які живуть з ВІЛ" і "Пацієнтах України", які займалися поліпшенням доступу пацієнтів до ліків, а також громадським здоров'ям. Зокрема, в останній організації ми боролися за проведення реформи державних закупівель ліків і проти корупції в цьому секторі. Наприклад, я є одним із співавторів закону про передачу закупівель ліків від МОЗ міжнародним організаціям. Тому я, як людина, який стояв на старті реформи держзакупівель ліків, у МОЗ буду організовувати подальші закупівлі ліків таким чином, щоб вони здійснювалися не тільки ефективно, але і без зволікань. Моє завдання полягає в тому, щоб налагодити процес таким чином, щоб пацієнти України отримували якісні ліки вчасно і в необхідній кількості.

- По суті, ви будете займатися оперативним управлінням закупівель?

- Так, по суті, це буде оперативний супровід закупівель. Проблема в тому, що довгий час не було профільного заступника. Уляна Супрун (в.о. міністра охорони здоров'я, - ред.) сама відповідала за них. Але в неї дуже багато інших завдань, тому було дуже важливо, щоб хтось міг оперативно кожен день займатися цим питанням. До призначення я вже півроку в якості радника допомагала МОЗ налагодити процес закупівель більш ефективно. Приміром, коли Уляна Супрун в серпні 2016 року прийшла працювати в МОЗ, у відділі закупівель фактично не було працівників - хтось звільнився, хто був на лікарняному. Тому ми з командою експертів фонду "Пацієнти України" у статусі волонтерів допомагали міністерству налагодили першу систему обліку закупівель і почали оприлюднювати ці дані на сайті МОЗ. Крім того, у нас є юристи, які допомагають розробляти необхідні нормативно-правові акти. Ми хочемо істотно полегшити бюрократію, яка пов'язана з закупівлями. Ми прийшли до МОЗ у травні минулого року, і за три місяці нам вдалося прискорити процес закупівель в три рази.

- Крім оперативного супроводу, я так розумію з вашого недавнього коментаря РБК-Украина, ви будете продовжувати займатися реформою цих закупівель. У чому вона полягатиме?

- У МОЗ досі немає електронної бази обліку ліків по регіонах. Ми хочемо налагодити процес постачання медикаментів таким чином, щоб вони були постійно на складах, і ніхто нас не питав, коли надійдуть ліки за гроші держбюджету то одного, то іншого. Крім того, ми маємо намір піти від протилежної проблеми - надлишки ліків. Зараз на складах є ліки, закуплені за гроші і 2015 року, і 2016 року, і вже почали надходити ліки за гроші держбюджету 2017 року. Мало того, скоро почнуться закупівлі за гроші 2018 року. Тому зараз ми працюємо над побудовою ефективно працюючої електронної системи управління залишками препаратів. Ми хочемо розуміти, скільки і яких ліків залишається в регіонах. Зараз у нас немає всіх інструментів впливу для того, щоб простежити, як ліки надходять до пацієнтів. Зараз облік здійснюється в основному в паперовому форматі. В результаті у нас значна затримка в розумінні наявності ліків.

Раніше ми в "Пацієнтах України" створили сайт "Є-ліки", на якому публікуються дані про наявність ліків в тих чи інших регіонах. Реальна картина виявилася не такою, як лікарі кажуть пацієнтам. Ліки і вакцини можуть бути в наявності, але в лікарнях пацієнтам кажуть, що їх немає. Так відбувається з різних причин. Невідповідність між реальною картиною і тим, що говорять в лікарнях, може бути навіть через поганий менеджмент в медустанові. Але "Є-ліки" - це волонтерський проект. Ми не могли змусити медустанови в обов'язковому порядку публікувати інформацію про залишки ліків або впливати на регулярність оновлення даних. Тепер же міністерство буде створювати державну систему обліку медикаментів і зробить її відкритою для всіх пацієнтів. Один із міжнародних експертів підготував нам звіт про працюючі у світі електронні системи обліку ліків, дав свої рекомендації в кінці грудня. Ми плануємо запускати електронну систему обліку ліків для того, щоб ми могли бачити, скільки у нас ліків залишається в регіонах.

- Закон, який передав закупівлі ліків міжнародним організаціям, припиняє свою дію з другого кварталу 2019 року. Після цього МОЗ знову повинен самостійно закуповувати медикаменти. Що буде далі: чи буде прийнятий новий закон, і термін передачі закупівель міжнародним організаціям буде продовжено? Або Україна, як і планувалося раніше, створить своє закупівельне агентство?

- Передача закупівель міжнародним організаціям показала свою ефективність. Ми стали купувати ліки дешевше, ніж це раніше робив сам МОЗ. Мета обмеження передачі закупівель ліків міжнародним організаціям у чотири роки була в тому, щоб Україна за цей час могла створити свою систему закупівель. Зараз у нас є концепція створення національного агентства, сформована робоча група по створенню агентства, до складу якої входять представники міжнародних організацій, щоб допомогти нам правильно побудувати нову систему. Але, ні в якому разі ми не можемо повернутися до моделі, яка працювала до передачі закупівель міжнародним організаціям. Тому необхідно дуже професійно підійти до того, щоб національне агентство працювало так само ефективно, як і міжнародні організації. Ми не можемо завершити закупівлі через міжнародні організації, а потім створити своє агентство, яке зіштовхнеться з тими ж проблемами, з якими раніше стикався МОЗ. Тому є низка ризиків у роботі національного агентства, над вирішенням яких ми зараз працюємо. Ми плануємо, що спочатку в тестовому режимі агентство буде допомагати закуповувати препарати регіонах. Також потрібно пропрацювати питання про те, які програми варто залишити за агентством, а які ефективніше було б передати в реімбурсацію (повна або часткова компенсація цін на ліки в аптеках за рахунок держбюджету, - ред.).

Ольга Стефанишина: "Реальна картина виявилася не такою, як лікарі кажуть пацієнтам" (Віталій Носач, РБК-Україна).

- Уточню, закупівельне агентство запрацює навесні 2019 року або МОЗ пропонуватиме Кабміну і Верховній Раді продовжити термін, за яким закупівлі ліків здійснюють міжнародні організації?

- Поки що рішення про продовження терміну не прийнято. Ми це можемо пропонувати, але остаточне рішення в цьому питанні за Верховною Радою.

- На останньому засіданні комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я ви сказали, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі виступає проти створення окремого агентства з закупівель ліків. Чому вони займають таку позицію?

- Мінекономрозвитку надало нам свої зауваження до плану реалізації процесу по створенню закупівельного агентства. Як відомо, Мінекономрозвитку створило своє держпідприємство - аналог агентства, яке ми хочемо створити. І воно працює у сфері закупівель абсолютно всього (ProZorro, - ред.). Наскільки я розумію, основне зауваження Мінекономрозвитку зводиться до того, що всі створені в Україні закупівельні агентства повинні працювати в єдиному правовому полі.

- Одним із зауважень недавнього звіту Рахункової палати про закупівлі ліків міжнародними організаціями було те, наскільки прозоро вони вибираються МОЗ. Яким чином плануєте врахувати це зауваження?

- Нещодавно ми розробили більш детальну методику, приміром, додали необхідність наявності офісу міжнародної організації в Україні. Але потрібно розуміти, що не так багато в світі організацій, який можуть організувати закупівлі для України. МОЗ щороку через Міністерство закордонних справ розсилає запити таким організаціям. Хто відповідає, хто не відповідає.

- Закупівлі за гроші держбюджету 2018 року вже розпочато?

- Процес розпочато. Вперше за весь період закупівель із залученням міжнародних організацій ми почали формувати номенклатури (переліку препаратів, - ред.) - один з перших етапів процесу закупівель - вже з грудня минулого року. Я сподіваюся, що закупівлі відбудуться набагато швидше, ніж у попередні роки.

- Можете назвати орієнтовні терміни?

- Це все залежить від того, коли Мінфін затвердить бюджетний паспорт за програмами закупівель ліків. Я сподіваюся, що це відбудеться в першому кварталі.

- В першому кварталі будуть визначені номенклатури або підписані договори з міжнародними організаціями?

- Номенклатури повинні бути затверджені максимально швидко. У нас вже є всі проекти цих документів. Мало того, 15 номенклатур з 40 вже пройшли громадське обговорення та були затверджені. Інші номенклатури знаходяться в процесі підготовки. Я дуже сподіваюся, що до середини лютого ми затвердимо все номенклатури. Після цього приблизно місяць ми будемо збирати дані про потреби ліків, які затверджені у номенклатурах, з регіонів. Тому приблизно в березні ми вже зможемо почати передавати міжнародним організаціям закупівлі ліків за гроші держбюджету 2018 року. У цьому році в державному бюджеті на закупівлю ліків закладена така ж сума, як і в 2017 році, - 5,9 мільярдів гривень.

- Які саме номенклатури закупівель ліків за гроші держбюджету 2018 року вже затверджено?

- Затверджено 15 номенклатур. Зокрема, це закупівля медикаментів для дітей, хворих церебральним паралічем, резистентною формою ювенального ревматоїдного артриту, гемофілію. Крім того, приміром, затверджені номенклатури закупівель медикаментів для людей, що страждають на мукополісахаридоз, орфа (рідкісними, - ред.) метаболічними захворюваннями і так далі.

- Давайте уточнимо один момент. Термін, за яким Україна передає закупівлі ліків міжнародним організаціям, закінчується 31 березня 2019 року. У такому разі міжнародні організації будуть закуповувати для України ліки за кошти держбюджету 2019 року чи ні? Можливо, для того, щоб вони закуповували ліки за гроші держбюджету 2019 року достатньо підписати з ними договори до кінця березня 2019 року і перерахувати кошти?

- Беручи до уваги такі терміни, ми встигнемо в 2019 році провести всі підготовчі процедури, але навряд чи вони встигнуть поставити ліки в ці терміни

- Давайте повернемось у минулий рік. На якому етапі постачання ліків, які були закуплені міжнародними організаціями за гроші держбюджету 2017 року?

- Треба припинити говорити про те, скільки ліків приїхало за гроші держбюджету того чи іншого року. Через зсув графіка поставок в 2014 році, у нас зараз є в лікарнях препарати, закуплені за бюджет 2016 і навіть 2015 року. Так що зараз необхідно займатися іншим завданням – більш ефективно використовувати поставки, які вже прийшли. Приміром, деякі регіони просять нас не постачати їм нові партії вакцин, тому що у них є запаси з попередніх поставок, а нові ніде зберігати. Так відбувається, наприклад, з вакцинами АКДП (вакцини проти дифтерії та правця, - ред.), БЦЖ (проти туберкульозу, - ред.), ОПВ (проти поліомієліту, - ред.), а також медикаментами для лікування деяких орфа (рідкісних, - ред.) захворювань.

Регіони просять зберігати ліки на складах держпідприємств, які займаються розвезенням медикаментів. Але навіть їх склади часто не здатні вмістити всі ліки. Приміром, нам нещодавно повинна була прийти партія медикаментів для лікування серцево-судинних захворювань, яка не вмістилася б на складах держпідприємств. Ми попросили міжнародну організацію почекати з постачанням, а також розробили графік для того, щоб ліки їхали поступово. Але якщо все-таки говорити про бюджет 2017 року, то всі контракти з міжнародними організаціями були підписані влітку минулого року. Приблизно по 50% програмами міжнародні організації вже закупили для нас ліків і почали поставки. Але ми зараз будемо розставляти пріоритети, оскільки за деякими з препаратів у нас є запаси з поставок за попередні роки.

- За якими програмами МОЗ відчуває гостру нестачу ліків?

- Поки не працює електронна система обліку ліків, наші дані про потреби в медикаментах можуть відрізнятися від реальної ситуації в регіонах. Зараз є проблеми з наявністю медикаментів для лікування гемофілії у дітей, деяких орфанних (рідкісних, - ред.) захворювань. По іншим програмам Україна більш-менш забезпечена. Але важливо розуміти, що весь цей час ми говоримо не про реальні потреби пацієнтів з тими чи іншими захворюваннями, а про квоти на закупівлю ліків, які визначені на підставі того, скільки грошей закладено в держбюджеті на купівлю препаратів. Наприклад, квота, яка виділена на дорослу онкологію, покриває потребу в медикаментах приблизно на 30%.

Ольга Стефанишина: Зараз є проблеми з наявністю медикаментів для лікування гемофілії у дітей, деяким орфанних (рідкісним, - ред.) захворювань. (Віталій Носач, РБК-Україна)

- Наскільки квоти покривають потреби за основним захворюванням?

- Які захворювання ви називаєте основними? У нас є 39 програм закупівель та для пацієнтів кожної нозології його програма - основна. Держава за різними програмами покриває від, наприклад, 8% від потреби з муковісцидозу у дорослих до 100%, наприклад, по вакцинам. Всі ці дані по рівню забезпеченості є у відкритому доступі на сайті міністерства. Завдяки міжнародним організаціям часто нам вдається провести дозакупівлі на зекономлені гроші. Наприклад, за бюджет 2016 року була економія по 22 програмами з 37-ми. Дозакупівлі на зекономлені гроші сягають 68% за деякими програмами. Іноді це дозволяє навіть повністю покрити потребу. Я вважаю, наприклад, одним з досягнень співпраці з міжнародними організаціями те, що МОЗ вдалося забезпечити на 100% потреби дорослих пацієнтів з раком крові, які лікуються препаратом "Іматініб". Це сталося тому, що міжнародним організаціям вдалося закупити необхідні препарати в рази дешевше, ніж раніше купував МОЗ.

Але хочу відзначити, що у нас немає точних розрахунків потреби у ліках, у нас немає верифікованої статистики, оскільки у нас немає електронних реєстрів пацієнтів. Ми реально не розуміємо, скільки ліків потрібно українським пацієнтам. Це проблема, з якою ми стикаємося при закупівлях. Приміром, після того, як ми нещодавно запустили електронний реєстр інсулінозалежних пацієнтів, то виявилося, що реальна потреба на 20% менше від заявленої нам з регіонів. Ми спілкуємося з пацієнтськими організаціями, щоб з'ясувати точну потребу в медикаментах для лікування того чи іншого захворювання.

- Будете реформувати закупівлі медикаментів у регіонах? Не секрет, що при регіональних закупівлях відбувається дуже багато корупційних випадків.

- Якщо ми порівняємо ціни, за якими міжнародні організації закуповують ліки для МОЗ, з цінами, за якими регіони купляють ті ж самі медикаменти, то виявиться, що останні закуповують препарати в три рази дорожче. Ми думаємо, що створенням закупівельного агентства нам вдасться вирішити ці корупційні ризики. Однією з наших ідей є те, що робота цього агентства почнеться якраз не з закупівель МОЗ, а з надання допомоги регіонам у придбанні медикаментів за більш низькими цінами.

- Тобто регіони будуть позбавлені права закупівель ліків?

- Ні, регіонам дають інструмент закуповувати ліки за низькими цінами за рахунок великих обсягів поставок. Закупівельне агентство отримає право підписувати з постачальниками ліків великі контракти для країни, до яких регіони зможуть підключатися.

- Які програми, за якими зараз міжнародні організації закуповують ліки, ви пропонуєте передати в реимбурсацию?

-На даному етапі ми аналізуємо фінансову можливість і реальну потребу пацієнтів за програмами, щоб визначити, які з них передати на реімбурсацію. Реімбурсація – одна з найбільш ефективних систем забезпечення ліками населення, оскільки в ній пацієнт не залежить від того, коли здійснюються закупівлі МОЗ і яких саме ліків. При реімбурсації пацієнт може сам вибирати, які йому необхідно приймати медикаменти. Я впевнена, що, наприклад, вакцини повинні закуповуватися на національному рівні, оскільки це питання національної безпеки. Швидше за все, вони залишаться в якості національних програм. Всі інші програми ми будемо аналізувати, чи варто передавати їх у реімбурсацію або ж залишати на національному рівні.

- Ще однією з ваших функцій на посаді заступника міністра будуть питання євроінтеграції. Раніше в тому ж коментарі РБК-Україна ви говорили, що будете координувати роботу МОЗ щодо дотримання Україною основних вимог угоди про Асоціацію з ЄС в сфері охорони здоров'я. Зокрема, ви будете координувати розробку необхідних законопроектів та підзаконних нормативно-правових актів. Про що саме будуть ці проекти?

- При підписанні угоди з ЄС про Асоціацію Україна взяла на себе кілька зобов'язань у сфері охорони здоров'я. Вони стосуються тютюнових виробів, служби крові, трансплантації, електронної системи охорони здоров'я, а також інфекційних захворювань. Тут ми працюємо з партнером - державною установою "Центром громадського здоров'я МОЗ України". Центр проходить реструктуризацію, після її завершення він повинен перетворитися на центр європейського зразка, який буде імплементувати європейські норми в українську систему охорони здоров'я. Роль МОЗ буде полягати у формуванні політики, а центру в її імплементації.