МОЗ хоче значно збільшити обсяги тестування на COVID-19 за рахунок співпраці з приватними лабораторіями. Як має працювати така колаборація та чи вона вже почалася – в матеріалі РБК-Україна.
"100 млн гривень будуть спрямовані на контракти з приватними та іншої форми власності лабораторіями для тестування методом ПЛР, щоб збільшити кількість тестувань, які безоплатно робляться нашим громадянам", – заявив 9 жовтня міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
З моменту цієї заяви пройшло майже два тижні, але опитані виданням приватні лабораторії кажуть, що досі не отримали пропозицій від держави. Ба більше, вони не розуміють як має відбуватися ця співпраця.
Водночас київські пацієнти розповіли РБК-Україна, що за підозри на COVID-19 їх відразу попереджають: результату безкоштовного тестування в державній лабораторії доведеться чекати до 10 днів через значне завантаження. В регіонах ситуація не краща.
На момент заяви міністра за добу державні лабораторії встигали робити 33-35 тисяч ПЛР-тестів, а через понад тиждень – навіть менше ніж 30 тисяч. За 19 жовтня провели 31 543 "плра".
Міністерство охорони здоров'я планує до 1 грудня наростити щоденну кількість ПЛР-тестів на коронавірус до 50 тисяч. У відомстві розраховують як на збільшення власних потужностей, так і на співпрацю з приватними лабораторіями. Наразі ж за щоденного тестування близько 20-30 тисяч зразків у ряді областей утворюються великі черги.
"Коли у березні ми тестували 200 зразків на добу і говорили, що у червні будемо тестувати 15 тисяч, нам не вірили. Сьогодні ми маємо вже 35 тисяч зразків на добу. І це не межа. Ми робимо все можливе, щоб вийти на 50 тисяч, а до кінця року на 75 тисяч", – заявив в коментарі РБК-Україна головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко.
За даними МОЗ, найскладніша ситуація з чергами там, де швидко росте кількість хворих. Станом на 19 жовтня черги були у Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській, Полтавській, Харківській областях та Києві. Скільки саме зразків перебуває у черзі, в міністерстві не уточнили.
Чи може затримка вплинути на достовірність результату ПЛР-тестування? Як стверджують в Центрі громадського здоров’я, на це впливає лише дотримання вимог відбору, транспортування та зберігання відібраних у пацієнтів матеріалів.
"У разі дотримання вимог, достовірність результату ПЛР-тестування зберігається і це не впливає на релевантність статистичних даних", – пояснили РБК-Україна у відомстві.
У МОЗ розповіли, що уряд дозволив міністерству контрактувати приватні лабораторії за спрощеною процедурою. Однак це не означає, що хто завгодно може звернутися до "приватників" із вимогою пройти безкоштовне тестування. Механізм має працювати наступним чином:
Громадянин із симптомами гострої респіраторної вірусної хвороби звертається до сімейного лікаря, на гарячу лінію обласної державної адміністрації або до мобільної бригади.
До хворого прибуває мобільна бригада, яка бере у нього зразки на дослідження та доставляє їх до державної лабораторії.
Якщо у державної лабораторії не вистачатиме потужностей для тестування всіх зразків, то вона укладатиме контракт з приватною лабораторією та передаватиме їй залишки тестів.
У міністерстві уточнили, що у контракті з приватною лабораторією буде прописана та кількість зразків, яку вона зможе дослідити за день. На офіційний запит РБК-Україна, як саме ці спрощені контракти будуть укладатися з приватними лабораторіями та з якою метою хочуть збільшити обсяги тестування, у МОЗ досі не відповіли.
Водночас для досягнення поставленої мети мало простого бажання. Збільшення тестування залежить від готовності бізнесу співпрацювати з державою. Ми поспілкувалися з керівництвом приватних лабораторій Києва – Synevo, ДНК-Лабораторія, ДІЛА та Ескулаб. Ці лабораторії мають різний спектр вартості ПЛР-тестування та терміни визначення результату: від 12 до 48 годин.
Як розповів директор ДНК Ігор Дубровський, у компанії зараз великий наплив пацієнтів, оскільки вартість тестування складає близько 740 гривень. Попри черги, лабораторія готова надати свої потужності державі та навіть частково відмовитися від тестування власних клієнтів на користь зразків від МОЗ.
Ціни готові знизити для контрактування з державою. Щоденно, за словами Дубровського, лабораторія може досліджувати не більше 200 зразків і вже зараз працює на межі власних потужностей.
"Це може бути 200 пацієнтів в день. Більше ми не зможемо виконати. Зараз досить складно знайти фахівців з ПЛР-аналізу. Ми швидко не зможемо збільшити пропускну здатність лабораторії", – додав він.
У Synevo також не проти співпраці з МОЗ для розвантаження державних лабораторій. Вартість ПЛР-тестування в компанії для держави готові знизити до собівартості – близько 900 гривень. Зразки власних клієнтів та наданих МОЗом лабораторія планує перевіряти в порядку черги, чітко оцінюючи власні пропускні можливості, щоб терміни визначення результатів не перевищували 24-48 годин.
"Як бізнес ми не плануємо заробляти на цьому проекті, але розраховуємо, що держава зі свого боку забезпечить адекватні умови та ціну, яка зможе хоча б покривати витрати лабораторії на виконання досліджень", – заявив комерційний директор Synevo Микола Скавронський.
До співпраці з МОЗ готові й в Ескулабі, але за умови, що запропонована міністерством ціна за тестування не буде нижчою за собівартість. Там наголошують, що повинні оплачувати вартість реагентів та закупати засоби індивідуального захисту для своїх працівників. У компанії також розповіли, що вже співпрацювали з державою для допомоги Львівському обласного центру.
“На сьогодні у нас є можливість виконання понад 1500 ПЛР-тестувань на день”, – додали в Ескулабі.
У компанії ДІЛА можлива співпраця з державою викликає багато питань, пов'язаних насамперед з тим, яким чином міністерство планує укладати контракти та як формуватимуться ціни без проведення тендерів. У поточній ситуації лабораторія бачить фіскальні ризики, тому пропонує створити механізм співпраці через Національну службу здоров'я.
"НСЗУ затверджує єдину ціну, контрактує приватні лабораторії, веде облік виконаних досліджень (через систему eHealth) та сплачує за виконані послуги", – пояснив РБК-Україна генеральний директор ДІЛА Олексій Бабич.
Водночас компанія не відмовляється від надання своїх послуг МОЗ. Щоденно ДІЛА готові робити тисячу тестів для держави, тобто близько 30 тисяч досліджень на місяць. Загалом лабораторія зараз має потужності для дослідження 100 тисяч зразків на місяць.
За словами Бабича, зараз ДІЛА стикається з проблемою черг охочих зробити тест на коронавірус, тому лабораторія зменшила час очікування у відділеннях, але з дотриманням усіх протиепідемічних вимог.
Зроблена міністром Степановим заява про "безплатні" ПЛР-тести у приватних лабораторіях очікувано викликала ажіотаж серед тих, хто не дочекався пояснень щодо механізму співпраці. Як розповіли у Synevo, до них вже почали звертатися громадяни за "безплатним" тестуванням на COVID-19. Представники інших компаній, з якими поспілкувалося РБК-Україна, на цю проблему поки не скаржилися.
На співпрацю з приватними лабораторіями уряд виділив 100 мільйонів гривень. Якщо міністерство пропонуватиме їм, наприклад, 700 гривень за тест, то виділених коштів вистачить на майже 142 тисячі досліджень. Враховуючи плани вийти на щоденний показник в 50 тисяч ПЛР-тестів, цих коштів навряд вистачить хоча б на місяць.
Тому МОЗ також додатково отримав від Кабміну 160 мільйонів гривень, які планують витратити на закупівлю додаткового обладнання для державних лабораторій.
Віктор Ляшко пояснив виданню, що одним з пріоритетів є закупівля автоматичного обладнання, яке вимагає мінімального втручання лаборантів. Таке обладнання має не лише прискорити тестування, але й дозволить вирішити проблему дефіциту персоналу.
"Плануємо збільшувати потужності виключно за рахунок автоматичних станцій. Це скоротить і час очікування результату", – додав головний санлікар України.
Крім того, міністерство закупило тести на антиген, які дозволяють виявити коронавірус у хворого за 15-30 хвилин відразу у нього вдома та без додаткового обладнання. У МОЗ запевняють, що достовірність цих тестів така ж, як і у ПЛР-дослідження. Скільки таких тестів вже на балансі відомства – поки невідомо.
Чи є взаємозв'язок між кількістю проведених ПЛР-тестів та виявлених хворих і як це впливає на карантинні обмеження?
Наприклад, за 12 жовтня методом ПЛР дослідили понад 28 тисяч зразків, а підтвердили 5133 випадки, тоді як днем раніше з показником 20 тисяч ПЛР-тестів виявили 4420 хворих. Тобто є ймовірність, що за показника у 50 тисяч тестів щодня вся країна може різко опинитися у "червоній зоні", тим паче, що з кожним тижнем “зеленої” території стає все менше.
З іншого боку, очевидно, що не кількість ПЛР-тестів впливає на швидкість поширення коронавірусу. Як пояснив в коментарі РБК-Україна керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю Андрій Александрін, зростання захворюваності в першу чергу залежить від дотримання протиепідемічних вимог.
"COVID-19 не є виключно медичною проблемою, він вже у річищі соціальної тематики. Все залежить від поведінки людей, чи будуть дотримуватися протиепідемічних правил", – зазначив він.
То ж навіщо збільшувати кількість щоденних тестів? Збільшення обсягів тестування та прискорення досліджень допоможе швидше виявляти інфікованих коронавірусом, в тому числі й безсимптомних, та відправляти їх на ізоляцію або лікування. Але без належного контролю це не матиме сенсу.
Поки одні працюють над механізмами швидшого виявлення хворих, інші – повинні дотримуватися протиепідемічних вимог, щоб не стати причиною ще більшого поширення хвороби. Інша справа, що виконання норм карантину залежить не стільки від рекомендацій інфекціоністів, як від політичної волі, реалій медицини і ставлення українців до життя в цілому.