ru ua

Спільні інтереси. Як Кремль разом з олігархами створюють в Україні енергетичну кризу

Спільні інтереси. Як Кремль разом з олігархами створюють в Україні енергетичну кризу Кремль разом з олігархами створюють в Україні енергетичну кризу (фото: Spencer Platt/Getty Images)

На початку опалювального сезону Росія пішла в черговий гібридний наступ на Україну, вибравши енергетику в якості основної мішені. Посильну допомогу в цьому їй надають вітчизняні фінансово-промислові групи. Про те, як в Україні створюється штучна енергетична криза і як її можна подолати – докладніше в матеріалі РБК-Україна.

Починаючи з 2014-го, Росія щорічно, вустами офіційних осіб і штатних пропагандистів заявляє, що "Україна точно не переживе цю зиму". І далі слід набір стандартних страшилок: віялові відключення електрики, замерзаючі без опалення міста, голодні бунти тощо.

Ці "прогнози" жодного разу так і не виправдалися. Попри численні військові, політичні та економічні труднощі, зимовий період Україна завжди проходила відносно гладко.

Звичайно, російських пропагандистів це ніколи не зупиняло. І напередодні зими 2021-22 в ефір пішли звичні наративи про "замерзаючих українців". "У неопалюваних приміщеннях у дітей синіють губи і починаються судоми, а у хірургів від холоду німіють руки", – лякає глядачів канал "Росія-1".

Але цього року росіяни озброїлися не тільки пропагандистськими шаблонами. Під комплексною атакою опинилася не тільки Україна, а й вся Європа.

Користуючись надмірною обережністю і податливістю європейських еліт, зміною влади в країні-лідері ЄС, Німеччини, світовою енергетичною кризою та іншими сприятливими для Кремля факторами, Росія перейшла в комплексний наступ відразу по декількох фронтах.

Був добудований газопровід" Північний потік-2", яким РФ вже цілком відкрито шантажує Європу. Завдяки штучно створеному дефіциту газу ціни на нього злетіли до захмарних висот. Пішла в хід і нестандартна зброя-завезені з Близького Сходу мігранти, вже який тиждень штурмують східні кордони ЄС.

Спільні інтереси. Як Кремль разом з олігархами створюють в Україні енергетичну кризу

"Північний потік-2", за законами ЄС, повинні запустити не раніше весни (фото: nord-stream2.com/Paul Langrock)

Безумовно, в таких умовах Євросоюз буде змушений розбиратися насамперед з внутрішніми, а не українськими проблемами. Тим більше, в самій Україні у Кремля з'явився потужний союзник – коаліція українських фінансово-промислових груп. Безумовно, про пряме виконання вказівок Кремля мова навряд чи йде. Але збіг інтересів країни-агресора і українського олігархату на даному етапі більш ніж очевидно.

Високий градус

Головна тактична мета Москви щодо Києва цілком зрозуміла – залишити Україну без енергоресурсів під час холодів і опалювального сезону. З цією метою обмежуються поставки російського вугілля, а Білорусь – природно, за наказом РФ – перестає продавати електроенергію.

А українські компанії чомусь "забувають" заздалегідь запастися вугіллям на зимовий сезон, коли ціна на нього ще була цілком прийнятною. За дивним збігом один за іншим виходять з ладу знаходяться в приватних руках енергоблоки, ламаються теплопроводи і енергомережі. Починаються раптові "планові" ремонти.

Подібна повальна аварійність української енергетичної інфраструктури дивно резонує з недавніми заявами російського президента Володимира Путіна. Небажання РФ нарощувати транзит українського газу через українську ГТС він пояснив її крайньою зношеністю-труба, виявляється, може "лопнути", якщо збільшити прокачування. Разом з новинами про нескінченні ремонти, поломки та інші неполадки це явно не додає Україні очок в очах західних партнерів, які дійсно можуть вирішити, що Київ – ненадійний партнер в енергетичних питаннях.

Безумовно, активно використовує РФ і традиційні військові методи тиску. За останні тижні політичне і військове керівництво західних країн неодноразово заявляло про підозрілу концентрацію російських військ біля українського кордону, у виступах неодноразово вживалося навіть слово "війна". Така риторика рідко звучала навіть під час попередньої, весняної ескалації.

Відчутно загострилася обстановка і безпосередньо на лінії бойових дій на Донбасі. Обстріли з важкого озброєння, в тому числі по цивільних об'єктах, щоденні втрати серед українських військовослужбовців стали звичним явищем, як було кілька років тому. До лінії фронту окупаційні сили підтягують важке озброєння, заборонене Мінськими домовленостями, залітають на підконтрольну Україні територію на своїх безпілотниках. Все робиться для того, щоб спровокувати різку відповідь української армії, використавши її як привід для подальшого вторгнення.

Паралельно проводиться і активне інформаційне "накачування" російського населення через провладні медіаресурси, щоб підняти градус істерики щодо України. "Хочеться, як каже Блінкен, ще раз зробити помилку 2014 року, і врятувати вже цілком Україну і повернути її в гавань рідну", – заявила днями кремлівська топ-пропагандистка Ольга Скабєєва. Примітно, що сталося це під час ефіру, якраз присвяченого проблемній ситуації в українській енергетиці.

Звичайно, в українському медіа-просторі російське ТБ вже давно не має особливого впливу. Але, на жаль, у кремлівських телепропагандистів тут знайшлися союзники.

Багато підконтрольні українським ФПГ телеканали – причому представляють найрізноманітніші частини політичного спектру – вже тривалий час транслює ті ж самі меседжі. Хіба що замість розповідей про "порятунок України" йдеться про нібито неминучі віялові відключення електрики, катастрофічне подорожчання продуктів, голод і холод.

Спільні інтереси. Як Кремль разом з олігархами створюють в Україні енергетичну кризу

І умовно "проукраїнські", і умовно "проросійські" медіа, експерти і політики просуває ідентичні наративи, аж до групових обмінів резидентами вечірніх телестудій. Іноді, якщо не звертати увагу на картинку, можна було б подумати, що по телевізору йде ток-шоу, наприклад, на "Росія-1", а не на одному з українських каналів – настільки схожий зміст буває у їхніх телепродуктів.

Справа в тому, що генеральна мета у них схожа. Тільки Москва намагається шантажувати Київ, домагаючись від нього невигідних поступок і зондуючи грунт для можливого наступу. А українські олігархи намагаються шантажувати державу, щоб зберегти усталені за час незалежності, вигідні їм політичні та бізнесові практики.

Гра за правилами

Енергетика була невипадково обрана як основний напрямок атаки з боку Кремля і вітчизняних олігархів. Ця сфера, що зачіпає базові потреби кожного українця, незалежно від його політичних та інших поглядів. Якщо в будинках немає електрики і холодні батареї, ситуація в країні загострюється дуже швидко. А де невдоволення, там і стихійні акції протесту і загальна політична нестабільність – відмінні умови і для внутрішнього, і для зовнішнього тиску на Київ.

За два останні роки стало очевидно, що в гібридній агресії РФ проти України і всієї Європи на центральне місце вийшла саме енергетика. Євросоюзу вдалося нав'язати"Північний потік-2". А в Україні, крім усього іншого, – спекулювати на вразливості населення до підвищення тарифів, нехай навіть уявному. Варто згадати штучно організовані акції протесту на початку цього року, перекриття доріг і спроби штурму органів влади. За якими дуже яскраво проступав російський слід.

Тому держава повинна розцінювати енергетичні загрози як критичні, що загрожують самому факту його існування. Тим більше, Українська енергетична інфраструктура успадкована від СРСР і досі збереглася майже в незмінному вигляді. За весь час в неї толком ніхто не вкладався, олігархи лише використовували наявні ресурси тепломереж, ТЕС, родовищ корисних копалин і т.д. з 1990-х їх підхід до бізнесу не змінювався – вичавити абсолютний максимум з дістався (як правило, мало не задарма) об'єкта, але при цьому нічого в нього не вкладати. І відповідальність за такий Крихкий стан окремих підгалузей енергетики лежить саме на українських ФПГ: комусь дістався газ, комусь – вугілля, комусь – електроенергія.

Зароблених таким чином коштів з лишком вистачало для того, щоб десятиліттями корумпувати кожну наступну українську владу. Наприклад, отримувати ліцензії на видобуток газу або інших копалин на перспективних родовищах – через спеціально створені фірми-одноденки. І тільки цього року держава почала наводити порядок у питанні ліцензій.

До того ж, про всі природні монополії і їх вразливості відмінно обізнана Росія. А багато вітчизняних ФПГ якраз заробили свій основний капітал на каламутних схемах поставок російських енергоносіїв. Та й в цілому, фактично всі українські олігархи, в тому числі і "патріотичні" мали з Москвою вельми конструктивні відносини.

Тому українська держава не тільки може, а й зобов'язана йти на жорсткі кроки, які повністю переформатують сформовану за десятиліття незалежності енергетичну конструкцію. Головне завдання-демонополізація, деолігархізація і створення конкурентних енергетичних ринків зі зрозумілими правилами гри.

Якщо учасники ринку будуть конкурувати між собою, думати перш за все про боротьбу за клієнтів (як це і повинно працювати в нормальній ринковій економіці), то виросте не тільки якість послуг для кінцевого споживача. Вся енергетична система позбудеться критичних вразливостей, які може використовувати Росія. Тоді Кремлю доведеться покладатися не на нинішні гібридні методи агресії, а лише на грубу військову силу, що апріорі куди менш ефективно.

При цьому має збільшитися і вплив держави в галузі, через створення системи реагування на кризові ситуації, щоб виникаючі проблеми не доводилося звично вирішувати в ручному режимі. А такі проблеми завжди можуть виникнути – ніхто не застрахований від справжніх, а не ефемерних, поломок на енергетичних підприємствах або, наприклад, від суворих морозів. Якщо така система буде створена, у фінансово-промислових груп не виникне навіть спокуси погратися з державою в несподівані ремонти і перебої з поставками.

До того ж, це не має нічого спільного з більшовицькими підходами в дусі "відняти і поділити". Ніхто не збирається віднімати у ФПГ їх активи або позбавляти права участі в ринку. Вони і далі отримають можливість заробляти, але вже на конкурентному ринку. А виручку або реінвестувати в нові виробничі потужності, або виводити в дивіденди і використовувати на власний розсуд.

Нормально функціонуюча енергетична галузь – це і багато тисяч робочих місць, і мільярдні податкові відрахування. Словом, це набагато краще, ніж нинішні спроби олігархів впливати на політику заради забезпечення звичних правил для власних монополій. Особливо коли це прямо грає на руку російському агресору.