Ошукані надії. Чому українському бізнесу не варто чекати нічого хорошого від Бюро економічної безпеки

Створене з великими труднощами Бюро економічної безпеки (БЕБ) поки відзначилося тільки попаданням в скандали, пресингом бізнесу і дивними заявами керівництва. Про те, які надії були в українського бізнесу у зв'язку із запуском БЕБ, чому вони не виправдовуються і як запускається новий орган – докладніше в матеріалі РБК-Україна.

Головним ворогом українського бізнесу завжди була українська держава в особі численних силових і контролюючих органів. Слово "маски-шоу" вже давним-давно асоціюється не з колись популярною гумористичною програмою, а з нальотами силовиків на бізнес, грубими й часто незаконними обшуками та затриманнями.

Український бізнес, великий і малий, давно і здебільшого безрезультатно звертався до держави з проханнями припинити практики таких обшуків, арештів рахунків, вимагань тощо. Простіше кажучи – не заважати працювати. Тоді налагодилася б робота всього економічного механізму-підприємства спокійно працювали й направляли свої ресурси на розвиток бізнесу, а не на захист або хабарі здирникам в погонах, інвестори спокійно вкладалися в український бізнес, а бюджет отримував би додаткові надходження.

Але перейти від слів до справи ніяк не вдавалося. За попередньої влади Верховна рада навіть прийняла низку законів, які отримали неофіційну назву "Маски-шоу стоп!" Це мало на що вплинуло – бізнес "кошмарили" як і раніше.

Нарешті, в кінці минулого року було запущено новий орган – Бюро економічної безпеки (БЕБ), який сконцентрував у своїх руках функції з розслідування всіх економічних злочинів. Українським підприємцям обіцяють "іншу філософію" роботи нової структури, зарубіжним компаніям – поліпшення інвестиційного клімату.

Але судячи з того, як проходив процес запуску БЕБ, призначення його керівництва і персоналу і першим діями нового держоргану, особливих підстав для оптимізму в українського бізнесу поки не помітно. Сумні практики всіх тридцяти років української незалежності, схоже, триватимуть.

Зміна таблички

Після Революції Гідності в Україні з'явилося багато нових держорганів: Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Держбюро розслідувань тощо. Запуск цих структур, як правило, відбувався в конфліктній обстановці й з великими затримками, конкурси на пост керівника нового органу супроводжувалися скандалами й взаємними звинуваченнями.

Не стало винятком і створення Бюро економбезпеки, якому передали повноваження управління "К" Служби безпеки України, податкової міліції та ряд повноважень Нацполіції, де-факто зробивши монополістом у розслідуванні фінансових злочинів. У підсумку запуск БЕБ розтягнувся на майже на цілий рік – відповідний закон Верховна рада прийняла ще в січні минулого року, а фактичну роботу БЕБ почало тільки 25 листопада 2021-го.

Відбір глави нової структури супроводжувався звичними скандалами. Членів відбіркової комісії звинувачували в упередженості, кандидати скаржилися на технічні збої на певних стадіях відбору, штучний недопуск до наступних етапів тощо.

Примітно, що переможцем виявився той, на кого спочатку всі й робили ставку – голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. І такий кадровий вибір відразу ж додав приводів для песимізму.

Мельник – професійний податківець з більш ніж двадцятирічним стажем роботи, однозначна "людина системи". До того як очолити БЕБ, Мельник з кінця 2020-го керував Державною фіскальною службою (де по суті, залишилася тільки податкова міліція, яку все ніяк не можуть остаточно ліквідувати вже кілька років).

Голова Бюро економбезпеки Вадим Мельник (фото: прес-служба БЕБ)

Примітний факт – минулого року, за керівництва Мельника, суттєво зросла й активність податкової міліції, і, цілком очікувано, кількість скарг на структуру з боку підприємців. Це стало додатковим аргументом для скептиків, про те що пресинг українського бізнесу буде продовжуватися і далі, вже під новою вивіскою.

Ці побоювання почали підтверджуватися після проведення конкурсів на посади співробітників БЕБ. Як розповів сам Мельник, більш ніж половина нових кадрів – вихідці з тієї ж ДФС. Чи змінять вони обкатані роками підходи до роботи й відносин з бізнесом – питання, звичайно, риторичне.

До якості відбору нових кадрів також є серйозні претензії – в один час конкурсна комісія проводила до ста співбесід в день. Безумовно, терміни запуску БЕБ підтискали, але при таких темпах навряд чи можна розраховувати на якісний відбір персоналу, відповідно до заявленої високою планкою.

Нарешті, останній, вже символічний момент – центральний апарат БЕБ буде перебувати в будівлі все тієї ж фіскальної служби. Таким чином, поки що реформа, від якої багато в чому залежить благополуччя всього українського бізнесу, схоже, звелася просто до зміни таблички, в самому буквальному сенсі.

Звичні практики

Є певна іронія і в тому, якою була мало не перша новина, пов'язана з діяльністю БЕБ вже після запуску структури, яка широко розійшлася в ЗМІ – про те, що співробітник новоствореного органу був причетний до злочинної схеми з розкрадання комунальних коштів у столиці. Втім, у БЕБ негайно заявили, що підозрюваний співробітник звільнився з Бюро за власним бажанням ще наприкінці минулого року.

Інший епізод діяльності БЕБ, який привернув увагу широкої громадськості, новостворений орган також навряд чи зможе записати собі в актив. 1 лютого співробітники БЕБ разом з прокурорами й СБУшниками провели раптові обшуки на підприємствах групи "Метінвест" в Кривому Розі. Як зазначили в компанії, все супроводжувалося вилученням комп'ютерної техніки, тиском на співробітників, перешкодами в нормальній роботі підприємств – тобто, всіма тими практиками, які давно знайомі українському бізнесу. І поліпшенню інвестиційного клімату такі дії нової структури точно не допомагають.

Під час обшуків на підприємствах групи "Метінвест" у Кривому Розі (фото: прес-служба Бюро економічної безпеки)

Тим часом нове керівництво БЕБ ніяк не може вирішити й внутрішні організаційні питання. Натомість голова бюро Мельник в останні місяці дуже активно знайомить зі своїми планами громадськість, журналістів та профільних депутатів. І після деяких його заяв виникає парадоксальне питання: а може, не так і погано, що запуск БЕБ відбувається настільки неспішно? Принаймні, український бізнес отримає хоча б тимчасовий перепочинок від тиску з боку силовиків.

Виступи керівника БЕБ на грудневому онлайн-засіданні комітету ВР з питань податкової політики добре демонструють його розуміння пріоритетів роботи нової структури. Так, одними з першочергових напрямків своєї діяльності він назвав боротьбу з "дробленням діяльності через ФОПів" і регулювання продажу навушників.

Звичайно, багато великих компаній дійсно активно залучають ФОПів для мінімізації оподаткування. А боротьба з контрабандою електроніки – важливе завдання для держави. Але чи дійсно саме ці питання повинні бути в пріоритеті роботи БЕБ?

Адже українцям обіцяли, що БЕБ буде мало не аналогом американського FinCEN – агентства по боротьбі з фінансовими злочинами США, що в діяльності нової структури буде домінувати аналітичний компонент, що буде перебудована вся багаторічна практика взаємодії між державою і бізнесом, що БЕБ точно не буде каральним органом тощо. На практиці його новопризначений керівник міркує про ФОПи й контроль за продажем навушників. Втім, і це далеко не головна проблема.

Серед ініціатив Мельника – повернути кримінальну відповідальність за т.зв. "фіктивне підприємництво", скасовану ще у 2019 році. Ця стаття завжди була одним з найулюбленіших інструментів тиску на український бізнес, в тому числі й з боку податкової міліції.

А якщо врахувати, що в БЕБ діятимуть "підрозділи фізичного захисту", а співробітники Бюро зможуть приходити з обшуками без попереджень – аналогія з практиками податкової міліції та інших "жахливих" бізнес-структур стане завершеною. Навіть настільки розрекламована "аналітична" компонента роботи БЕБ, яка по ідеї повинна відрізняти її від інших структур, навряд чи виявиться позитивним фактором. Швидше навпаки: досвідчені в таких справах колишні податкові міліціонери зможуть таким чином маніпулювати "аналітичними" матеріалами, щоб створити привід для візиту на зацікавив їх об'єкт.

"Бізнес мав таке уявлення: буде створено один новий правоохоронний орган і, нарешті, через 30 років постійного "тиску" з боку значної кількості правоохоронних органів все негативне припиниться, і ми прийдемо до цивілізованої моделі взаємодії держави та бізнесу, де вони є партнерами. На жаль, на сьогоднішній момент "тиск" на бізнес триває всіма існуючими правоохоронними та контролюючими органами, до яких додався ще й новий, який претендуватиме "на місце" в цьому процесі!" – писав у своєму блозі президент "Асоціації платників податків України" Григол Катамадзе, ще за кілька днів до запуску БЕБ у листопаді минулого року. На жаль, за минулі три місяці надій на адекватну і лояльну до бізнесу роботу нової структури майже не залишилося.