На уламках українського фондового ринку: як інвесткомпанії недоплачують до бюджету

Український фондовий ринок в останні кілька років часто опинявся в центрі різних конфліктів, трясимий обвалами котирувань на "Українській біржі", болючим відходом інвестиційних і керуючих компаній, а також санкціями з боку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), яка активно вичищує "сміттєві" папери та фіктивних гравців

Безперечно, інвестиційна галузь потерпає від кризи не менше, ніж реальний сектор. Так, від'ємне сальдо інвестицій, яке за підсумками січня-жовтня досягла 2,2 млрд доларів, є одним з найгірших показників за останні 10 років, і лише підтверджує той факт, що капітал давно покинув Україну. І поки економічна і політична ситуація в країні не стабілізуються, інвестори навряд чи повернуться.

Проте, незважаючи на сумну статистику, українські інвесткомпанії та їх менеджмент так і не можуть навчитися жити за коштами. Більш того, навіть НКЦПФР виношує ідею про своє фінансування за рахунок гравців ринку. При зростаючій економіці і біржових індикаторів таку ініціативу зрозуміти можна. Але коли все в "мінусі" - подібні ідеї виглядають дивно. Особливо в ситуації, коли НКЦПФР закриває очі на відверту корупцію у відомстві і приховування доходів, якими грішать багато інвестбанкіри.

Оброк для кишені

Модель, при якій фінансування регулятора лежить не тільки на плечах держави, але і ринку - нормальна європейська практика. Наприклад, Управління з фінансового нагляду Великобританії підтримується надходженнями від інвестиційних і брокерських компаній. Федеральне відомство по нагляду за торгівлею цінними паперами у Німеччині також живе за рахунок внесків профучасників фондового ринку. Фінансування регуляторів ринку цінних паперів Швеції та Хорватії здійснюється за рахунок адміністративних доходів, платежів нагляду та штрафних санкцій, а Польщі - за допомогою внесків компаній і штрафів, які вони сплачують.

За схожої моделі вирішила піти і НКЦПФР. Її голова Тимур Хромаєв в жовтні поточного року озвучив ініціативу, згідно з якою комісія буде фінансуватися ринком.

"Ми хочемо формувати бюджет в трьох напрямках: перше - це адміністративні послуги, друге - мито і третє - збір з обороту цінних паперів", - заявив голова комісії в одному зі своїх інтерв'ю.

За задумом Хромаєва і його команди, торговці цінних паперів будуть сплачувати внесок у розмірі 0,01% від угод, проведених поза бірж, і 0,001% від угод з державними та муніципальними цінними паперами. Крім цього, планується введення збору з обороту цінних паперів, які зареєстровані на біржі. Ставка може становити 0,03-0,05%. КУА, у свою чергу, заплатять 0,1% від обсягу активів, якими вони управляють. Паралельно зростуть штрафи за правопорушення, в тому числі, які застосовуються до трейдерам за маніпулювання, і плата за ліцензії.

Та навіть при нинішніх обсягах торгів цінними паперами, а також в умовах скорочення суми активів, які знаходяться в інвестфондах, щомісяця комісія зможе "пилососити" близько 20-25 млн грн на свої потреби (якщо судити за даними НКЦПФР про обсяги біржової торгівлі та вартості чистих активів ІСІ на 1 жовтня 2015 року).

Все б добре, але гроші підуть в спеціально створений фонд, право розпоряджатися яким буде мати тільки НКЦПФР і тільки на свій розсуд. Це моментально породить можливості для корупції.

Життя з апетитом

Є чимало питань і до учасників ринку, які посилаються на падіння оборотів бізнесу, але разом з тим ведуть подвійну гру. Адже ще з кризи 2008-2009 років власники і керівники інвестиційних компаній звикли жити на широку ногу, знімаючи шикарні офіси в центрі столиці, і виплачуючи значні комісійні своїм менеджерам.

Наприклад, у компанії Concorde Capital, Dragon Capital, які поряд з "Трійкою Діалог Україна" і Renaissance Capital Ukraine були одними з провідних гравців, річні бонуси складалися з цифр з 4-5 нулями і виплачувалися в іноземній валюті.

Але обвал ринку неабияк підкосила інвестбанкірів. Чого тільки коштував символічний демонтаж логотипу Concorde Capital з БЦ "Парус", який викликав немало злих насмішок з боку недоброзичливців на адресу співвласника та директора компанії Ігоря Мазепи.

Або повне згортання керуючої діяльності групою Dragon Capital і продаж КУА "ДрагонЕссет Менеджмент", незважаючи на те, що один із засновників і головний власник "Драгона" Томаш Фіала покладав на спільне інвестування великі надії і обіцяв, що ІСІ залишаться для нього пріоритетним напрямком.

А це були лідери ринку, що вже говорити про більш дрібних компаніях. Наприклад, управляюча компанія "Аврора Ессет Менеджмент", яка перебувала у віданні Дениса Горбуненка. Того самого, який керував сумно відомим "Родовід Банком", а в кризу покинув Україну. І якщо банк отримав державний капітал на допомогу, то його КУА поступово перетворилася на "пустушку".

Схожа доля спіткала і КУА "Тайгер Ессет Менеджмент". Компанія була дітищем Сергія Калиновського - пасинку бізнесмена Дмитра Фірташа. КУА досить голосно вийшла на ринок якраз напередодні кризи 2008 року, і отримала вдалий старт, зібравши велику кількість інвесторів.

Але бізнес не задався - і Калиновський вирішив від нього звільнитися, продавши компанію на початку 2009 року девелоперу "Альтекс ВК". Через кілька років компанія була ліквідована, а багато її інвестори досі не можуть отримати гроші з фондів, якими вона управляла.

Проте, незважаючи на всі невдачі, пристрасть інвестбанкірів до красивого життя збереглася. Наприклад, багато хто пам'ятають гучний інцидент, який вибухнув після того, як дружина Томаша Фіали кинула позашляховик на трамвайних рейках, заблокувавши рух майже на три години.

Замість того, щоб визнати помилку, Фіала, будучи ще на той момент головою Європейської Бізнес Асоціації, поміняв номери на автомобілі. А все заради того, щоб не платити 6 тис. грн штрафу.

Показовою стала історія, пов'язана з присвоєнням комунальної нерухомості в центрі Києва на вул. Круглоуніверситетській шляхом незаконного судового рішення. Все це закінчилося тим, що Фіала залишив посаду керівника ЄБА. І хоча його відставку офіційно представляють, як рішення менеджменту посилити правління Асоціації, причетність Фіали до різного роду скандалів зіграла не останню роль.

Втім, інші власники і керуючі інвесткомпаній теж далеко небезгрішні. Скажімо, Ігор Мазепа живить велику схильність до розкішних авто (наприклад, у свій час він їздив на Lexus LX вартістю понад 3 млн грн) і живе в будинку, який розташований на понтоні на Дніпрі.

При цьому у Concorde Capital є мільйонні непогашені кредити, а в самого Ігоря Мазепи - проблемний кредит в "Укрексімбанку", де він є членом спостережної ради.

Екс-партнер Томаша Фіали, а нині - член НКЦПФР Дмитро Тарабакін, згідно декларації, і зовсім володіє цілим парком автомобілів, серед яких Porshe 911, SubaruForester, BMW 330Хі, PorsheCayenneTurbo і Lexus RX, а також власної човном Princecraft, ціна якої сягає 30-40 тис доларів, залежно від моделі.

Не бідує і голова комісії Тимур Хромаєв, який є одним із засновників групи компаній АРТУ. До речі, його колишнього головного партнера - Теймура Багірова - підозрювали в розтраті державних коштів, спрямованих на рекапіталізацію проблемних банків в 2009-2010 роках. У тому числі, за допомогою АРТИ.

Так, за Хромаєвим числиться автомобіль BMW 5231, а члени його сім'ї мають 6,2 млн грн на банківських рахунках і нерухомістю площею 8,5 тис. кв. м.

Скупість їм до лиця

Любов до лиску бізнесменам можна було б пробачити, якби не одне "але": інвестиційні компанії донині маніпулюють фінансовими показниками і своїми реальними доходами, і в цьому їм підіграє НКЦПФР. Щоб переконатися в цьому, достатньо оцінити рівень зарплат, які офіційно виплачуються у великих українських інвесткомпаніях.

Наприклад, "Універ Капітал" і Concorde Capital платять звичайному персоналу 2000-2200 грн в місяць, а керівникам - 4000-4200 грн. "АРТА Цінні Папери" та Dragon Capital виплачують рядовим клеркам 4700-6000 грн щомісяця, а керівникам - 11000-13500 грн.

Середня офіційна зарплата в найбільших інвесткомпаніях України, за місяць (грн)

Але, навіть при таких значеннях, середня зарплата в компаніях не перевищує 5000-5600 грн І питання не тільки в тому, що в нинішніх економічних реаліях - це нонсенс. Навіть поверхневий аналіз витрат співробітників інвесткомпаній з допомогою соцмереж показує, що їхні реальні доходи набагато вище офіційних.

З цим, до речі, погоджуються і рекрутери, які займаються наймом співробітників для інвесткомпаній. За їх словами, навіть на етапі пошуку роботи зарплатні очікування інвестиційних фахівців складають 20-30 тис. грн на місяць. Це підтверджується досвідом тих компаній, які прагнуть мотивувати свій персонал "в білу". За словами рекрутерів, наприклад, "Інвестиційний капітал Україна" (ICU) офіційний середній показник по зарплаті співробітників складає понад 30 тис. грн на місяць.

А це означає, що дуже багато представники інвестиційного бізнесу відкрито зловживають мінімізацією податкової бази, у зв'язку з чим держскарбниця недоотримує з кожного такого працівника від 3 тис. до 25 тис. грн податків і зборів в місяць.

Якщо навіть взяти середню реальну зарплату інвестиційних фахівців у розмірі 20 тис. грн у місяць, велика частина з яких виплачується в конверті, то виходить, що тільки за минулий рік "АРТА Цінні Папери" недоуплатила в держскарбницю близько 387,5 тис. грн, Concorde Capital - близько 668 тис. грн, "Універ Капітал" - близько 735 тис. грн. , а Dragon Capital - понад 3 млн грн.

І так з року в рік. В середньому за п'ять років тільки чотири найбільших українських інвесткомпанії - Dragon Capital, "АРТА Цінні Папери", Concorde Capital, "Універ Капітал" - недоплатили до державної скарбниці близько 25 млн грн.

І це вже точно не в'яжеться з гучними реляціями Хромаєва і Тарабакіна про боротьбу з корупцією і махінаціями на ринку.

Що стосується кількості персоналу в найбільших українських інвесткомпаніях, то найбільші скорочення в період з січня 2014 р. по вересень 2015 р. (більш ніж у два рази, з 28 до 13 співробітників) відбулися Concorde Capital.

"Арта Цінні папери", "Інвестиційний капітал Україна" (ICU) та "Універ Капітал" змогли зберегти штат. Незначні скорочення персоналу були і в Dragon Capital, однак тут як і раніше працює найбільше людей (близько 100). Хоча це не говорить про активність на фондовому ринку, адже на відміну від інших інвесткомпаній, основний бізнес Dragon Capital - це Private equity (інвестиції в непублічні компанії).

Звичайно, вихід комісії на самофінансування гіпотетично здатний підвищити ефективність роботи цього органу. Але, наприклад, навіть сьогодні середня зарплата працівників НКЦПФР становить близько 5 тис. грн, що співвідноситься з офіційними доходами фахівців великих інвесткомпаній.

Відповідно, мабуть не тільки і не стільки в зарплатах справа, а в тому, що пряма приналежність нинішнього керівництва НКЦПФР до інвестринку, їх зацікавленість в зростанні окремих бізнес-проектів, розв'язує комісії руки в бажанні збирати гроші в свою кишеню з тих небагатьох компаній, які працюють прозоро. Але при цьому залишати можливості для маневру "дружнім" компаніям, і закривати очі на реальні обсяги, які проходять повз звітності і декларацій.