Більше п'яти місяців в Україні діє заборона на ввезення продуктів харчування і побутової хімії, вироблених в Росії. Однак фактично санкції діють лише на папері. На практиці українські торгові мережі пропонують досить широкий асортимент продукції з Росії -від дитячого харчування до косметичних засобів. У той час як в РФ реалізація українських брендів максимально обмежена. Незважаючи на військову агресію, бізнес навчився обходити торгові обмеження, а контролюючі органи - заробляти ще й на цих схемах.
Більше п'яти місяців в Україні діє заборона на ввезення продуктів харчування і побутової хімії, вироблених в Росії. Однак фактично санкції діють лише на папері. На практиці українські торгові мережі пропонують досить широкий асортимент продукції з Росії -від дитячого харчування до косметичних засобів. У той час як в РФ реалізація українських брендів максимально обмежена. Незважаючи на військову агресію, бізнес навчився обходити торгові обмеження, а контролюючі органи - заробляти ще й на цих схемах.
- А ви в курсі, що не по всіх товарах введено заборону на торгівлю з Росією? Я теж страшний супротивник і нічого не купую російського. Але чому наш уряд не скасував всіх поставок, - говорить РБК-Україна оператор "гарячої лінії" торгової мережі "Фуршет" Валентина.
- В курсі, але я звернула увагу на певний товар, ввезення якого під забороною, в тому числі і швидко псується, який не міг бути проведений до введення санкцій, - відповідаю на зауваження представника мережі.
В інтернет-магазині "Фуршет" можна замовити будь-який товар, обрати виробника. Російських брендів тут чимало, незважаючи на те, що до 5 серпня діє заборона ввезення на митну територію України товарів походженням з РФ.
Ембарго в силі вже більше п'яти місяців. Введено було ще урядом Арсенія Яценюка, як відповідь на обмежувальні дії російської сторони. Українська список досить конкретний, в кінці січня він був навіть доповнено.
Нагадаємо, у переліку, насамперед, продукти харчування - від м'яса, риби, ікри, сирів, дитячого харчування, кондитерських виробів до напоїв, у тому числі алкогольних. Крім того, під забороною побутова хімія.
Наприклад, через інтернет в "Фуршеті" можна придбати 37 видів дитячого харчування, виробленого в Росії: соки, пюре, каші. Продукція цієї торгової марки представлена і в лінійці від українського виробника.
Відповідь ще одного представника мережі "Фуршет" бентежить: "Товар заходить в магазин з відповідними документами. Тобто, якщо є документи, то санкцій на той чи інший товар немає".
Наявність документів на санкційний товар не дає право імпортеру ввезти його в Україну. За даними прес-служби Державної фіскальної служби, в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор" розміщено перелік товарів, на які Кабмін поширив заборону.
Відповідно, на спробу ввезення система повинна зреагувати, а митник - відмовити в оформленні. Ще взимку в ГФС РБК-Україна запевняли, що спроб ввезення заборонених товарів не фіксували. Зараз відзначають, що з початку року було складено 504 протоколу про порушення митних правил на суму 92 млн гривень. Мова йде про спроби незаконного переміщення товарів на кордоні України і Росії.
В інтернет-магазині мережі супермаркетів "Таврія В" виробники певної групи товарів не вказані, але є можливість звернутися до представників магазину і повірити їм на слово.
На питання РБК-Україна, хто є виробником косметичних засобів під брендом "Таємниці Сибіру", видання запевнили, що це - українська компанія, а даний товар може поширюватися виключно на території України. "У нас немає російського товару: або своє, або імпорт. А імпорт в основному з ЄС", - уточнили в мережі.
Представник міжнародної торгової компанії в Україні, який побажав залишитися неназваним, розповідає, що ще на початку конфлікту між Україною і РФ врахував уподобання українських споживачів і практично повністю відмовився від російської продукції. "Ми максимально диверсифікувала поставки. Возимо з Польщі, Румунії", - додав співрозмовник РБК-Україна.
До військового конфлікту асортимент українських товарів у мережах займав 80%. До 2014 року відсоток російських товарів в нашій мережі не перевищував 10%. Зараз же товари з кодом 46 складають лише 0,1% від загальної кількості SKU (ідентифікатор товарної позиції, - ред.), - говорить директор з маркетингу Varus Катерина Огуряєва.
За її словами, серед російських товарів, які були широко представлені в мережі, перевага становили продукти харчування: молоко і молочні продукти, чай, кава, цукор і кондитерські вироби, продукти з м'яса і риби, а також чорна і червона ікра.
В категорії non-food мова йде про шампуні, бальзами, зубної пасти, пральному порошку, освіжувачі повітря. "Після загострення конфлікту і введення ембарго на російські товари, виробники почали здійснювати ввезення товарів з Європи на територію нашої країни, які зосередили у нас своє виробництво. Також, заміну ряду продуктів ми забезпечуємо якісними товарами власних торговельних марок за прийнятною для покупця ціною. Іншим товарам ми знайшли або вітчизняні аналоги, або змінили географію поставок. Так, наприклад, червона ікра, яка до 2015 року повністю поставлялася з Росії, тепер завозиться до нас із США, - пояснює Огуряєва. - Найскладніше було знайти аналог non-food продукції, виробленої російським концерном "Калина". Але, так як "Калина" входить до складу міжнародної компанії Unilever, то дану продукцію нам стали поставляти з Європи".
Звідки ж тоді береться російський "заборонений" товар в українських магазинах є загадкою для гендиректора Української торговельної асоціації Ігоря Кишко. Хоча, наприклад, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі – торговельний представник України Наталія Микольська не бачила на полицях заборонені товари.
"Можливо, це пов'язано з тим, що я допізна працюю і дуже рідко ходжу в магазин", - каже вона. - Якщо мені стане відомо про присутність російських товарів на полицях і це буде підтверджено документально, то я, як фізична особа або посадова особа, можу звернутися до правоохоронних органів, щоб вони перевірили ці факти. В Мінекономрозвитку з відповідною інформацією ніхто не звертався. У нас було звернення про потенційного обходу обмежень, і ми спробували це перекрити, інших звернень станом на сьогодні немає".
Варто відзначити, що представники держорганів неохоче коментують тему торгового ембарго. Аналізу дієвості санкцій, як і моніторингу бізнесу на предмет дотримання законодавства або наявності "прогалин" в нормативних документах, що регулюють заборона, немає.
У той же час контролерів у цій сфері більш, ніж достатньо. Крім митниці, яка здійснює контроль над ввезенням товарів через митні пункти пропуску, перетином незаконного ввезення товарів через державний кордон поза пунктами пропуску займається Держприкордонслужба, розповідає РБК-Україна заступник директора департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку-начальник управління митної політики Мінфіну Олександр Москаленко
Контрольні функції в роздробі також врегульовані законодавством. Наприклад, ряд непродовольчих товарів повинна контролювати Держспоживінспекція, продовольчих - держінспектора відповідних компетентних органів, функції аналізу ринків - зобов'язання МЕРТ.
"Санкційні товари відстежує ще й підрозділ економічної безпеки СБУ. Вони завжди контролювали митницю на цей предмет. Якщо ми бачимо, що є товар, це означає, що митниця, як зазвичай, дає добро, а СБУ фактично усунулася від контролю за діяльністю митниці. Все це в підсумку може закінчитися чистками на митниці",- додає директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
Якщо б влада приділяла більше уваги питанню контролю, то могли б дізнатися, що саме постачальники торговельних мереж маніпулюють товарними кодами. Дорошенко зазначає, що роздрібні мережі, в тому числі і міжнародні компанії, можуть і не знати, звідки і як їх дистриб'ютори возять товар.
В одній з міжнародних торговельних мереж, поданої і в Україні, відзначають, що про наявність російського санкційного товару на своїх прилавках навіть і не знали, але пообіцяли провести перевірку та перекрити канали. Хоча весь товар з РФ тут маркується. "Що нам привозять постачальники, то і беремо", - говорить представник мережі. "Ми не займаємося імпортом товарів з Росії. Безпосередньо не займаємося ввезенням з інших країн, ми працюємо з українськими постачальниками даних товарів. Тому всі складності логістики, якщо вони існують, лягають на плечі постачальників", - додає Катерина Огуряєва.
Не займаються імпортом і в компанії "Український ритейл" (ТМ "Брусничка"). За словами директора департаменту маркетингу В'ячеслава Медведєва, майже всі торгові марки, які потрапляли в Україну з Росії – міжнародні (наприклад, Twix, Snickers, Mars). Тобто компанії, що виробляють цю продукцію, транснаціональні, на території Росії знаходяться їхні виробничі потужності.
Після введення ембарго вони стали ввозити ті ж товари в Україну, але з Європи чи Туреччини. Частково це раніше робили, наприклад, корми для тварин поставлялися з Польщі. "Тому на асортимент торгових мереж санкції особливо не вплинули. На логістичних процесах "Бруснички" це також не вплинуло, тому що ми самі товари не імпортуємо, закуповуємо у постачальників або дистриб'юторів. У деяких випадках логістичні зміни і переорієнтація на Європу супроводжуються незначним зростанням ціни", - пояснює Медведєв.
Суть маніпуляції кодами безпосередньо імпортерами може полягати в наступному. У постанові уряду під заборону з усього різноманіття товарних кодів потрапляє лише певна продукція. Наприклад, макаронні вироби мають загальний код. Він розширюється залежно від складу і вже може не потрапляти в санкційний список.
Один з екс-митників припускає, що неисключено застосування схем перерваного транзиту. Але без зв'язки "митниця - податкова міліція - СБУ" це не реалізувати. Харківська та Дніпропетровська митниці - найбільші приймають вантажі з Росії - неформально їх курує представник групи "Молоді регіони". У Сумах - один з екс-керівників Сумської митниці.
"Основний масив продукції з Росії йде через великі митниці - Харківську і Дніпропетровську. Я, наприклад, ведучи судові справи по Дніпропетровську, зіткнувся з тим, що судді, виносячи рішення на користь іноземної компанії, з електронного реєстру прибирають свої прізвища. Вони бояться, - розповідає Олексій Дорошенко. - Єдина митниця, де мої клієнти розмитнюються "по-білому" - це Одеська". Не виключає Ігор Кишко і застосування режиму реекспорту через союзні РФ держави, зокрема, Білорусь. Але такий шлях довше і складніше.
При великому бажанні, каже екс-представник митниці, будь-яка спецперевірка могла б виявити факти маніпуляції кодами і перерваного транзиту. "Податкова міліція може перевірити торгові мережі і знайти товар від точки входу в Україну до магазини", - резюмує експерт.
"Якщо компанії ввозять товари під інший митної класифікації чи якимось іншим способом, то тоді питання все-таки до контролю, контролю з боку митних органів. Якби компанії або громадяни повідомляли про факти, які вони виявляють, то контролюючі органи робили б відповідні заходи", - вважає Наталія Микольська.
Є й така тенденція, коли російський виробник за замовленням української компанії виробляє певний товар і, таким чином, уникає заборон. "Можливо, це шлях, яким пішли компанії. Замовник хоч і українська компанія, але податки сплачуються в Росії", - вважає Олексій Дорошенко. За словами В'ячеслава Медведєва, фахівці закупівель його компанії такої тенденції не помічають: "Подібну "технологію" ми не застосовуємо, так як не є виробничим підприємством, а торговим".
Наявність на полицях російського товару, потрапив під заборону, рітейлери ще пояснюють наявністю продукції на складах. Вона була завезена ще до ембарго і зараз промаркована спеціальними цінниками із зазначенням країни-виробника, пояснює Огуряєва. "Оскільки ні один ритейлер не працює "з коліс", на складах після введення санкцій сформувався певний запас товарів з РФ. Це товари з тривалим терміном зберігання, наприклад, алкоголь чи кави. Ми теж розпродуємо залишки, як і інші торгівельні мережі", - додає Медведєв. Але, в той же час, на деяких товарів, наприклад, макаронних виробах, вказана дата виробництва - березень, тобто вже послесанкционный період.
Для того, щоб торговельним мережам повністю переорієнтувати поставки і відмовитися від російського імпорту, необхідно півроку. Не виключено, що постачальники, які мають давні зв'язки з компаніями з РФ та українською митницею, розраховують просто "дотягнути" до закінчення дії санкцій - до серпня. Очевидно, що уряду вже зараз необхідно аналізувати ситуацію і розглядати перспективу продовження ембарго або її скасування. Арсеній Яценюк на одному з останніх засідань його уряду навіть обіцяв розширити торговельні обмеження на постачання нафтопродуктів. Але практично відразу ця тема затихла.
"Всі наші заходи були прийняті у відповідь на дії РФ. Якщо Росія скасує свої заходи, я не думаю, що український уряд зі своєї сторони буде застосовувати обмеження. Але скажу однозначно: ми не будемо дозволяти дискримінувати свої товари і забороняти ввезення їх на ринок Росії і дозволяти російським товарам бути тут, - категорична торгпред Микольська. -Якщо Росія продовжить, то Україна прийме адекватні заходи у відповідь. Як мінімум, така пропозиція буде від МЕРТ". Міністр фінансів вважає, що тему санкцій необхідно постійно моніторити: "Якщо ми бачимо сфери, які не охоплені санкціями, а їх потрібно охоплювати, то це було б правильно зробити".
Поки уряд думає, а українці досить поблажливо ставляться до наявності забороненого товару на полицях, в Росії використовують торговельні обмеження по максимуму. І не тільки з початку цього року, а з моменту конфлікту. Правда, за даними Держстату, в 1 кварталі український експорт знизився менш істотно, ніж імпорт - на 38,35 і 45,8% відповідно.
За інформацією РБК-Україна від російських колег, українського м'яса "без фасування" ні, внутрішній виробник в "закрив" потреби покупця. Молочна продукція в основному також російського виробництва і білоруського. Якщо дивитися на досанкционный асортимент, то в таких мережах, як "Пятерочка", "Перехрестя", Billa, "Магніт", він і так був не дуже-то і широкий.
"В останній раз я бачила яблука з маркуванням "Україна" ще минулої зими. І ті були лютим реекспортом, судячи по сорту і зовнішньому вигляду. На сезонні ніяк не тягнули, - пише мешканка Москви. - Якщо брати ваші бренди кетчупу "Торчин", "Чумак", майонез і соус, то, по-моєму його немає. Залишається в роздробі саме брендів, які в очах споживача є українськими, "Хортиця", "Немірофф", "Оболонь", "Львивське", "Чернігівське". Все є. Продукції "Вереса" багато, продукція "Конті" нікуди не поділася".
Відзначимо, що українські горілчані компанії мають потужності в Росії, САН Інбев виробляє в РФ пиво під брендом "Чернігівське", "Конті" також виробляє свою продукцію в Росії.