Три роки тому, в червні 2014 року, українська армія провела успішні бої із захисту Маріуполя від сепаратистів. Особливу роль в цих подіях зіграли добровольчі підрозділи, з часом інтегровані в офіційні силові структури України. Через три роки багато бойових командирів, що здобули популярність в ті дні, пішли в політику. Добровольчий рух отримав політизоване забарвлення, обросло низкою скандалів і майже перестало існувати. Співрозмовник РБК-Україна - один з тих, хто воював за Маріуполь в складі батальйону "Азов", а сьогодні безпосередньо висловлюється проти політизації силових структур і підрозділів. Командир роти спецназу МВС "Східний корпус", колишній керівник охорони Андрія Білецького Сергій "Собер" Тамарін розповів, чому пішов з "азовського руху", що собою являє "Східний корпус" сьогодні, які настрої жителів прифронтового Донбасу, як йдуть справи із забезпеченням і при чому тут депутат Євген Мураєв. Рота поліції особливого призначення "Східний корпус" - підрозділ патрульної служби поліції особливого призначення, створений 8 листопада 2014 в структурі ГУ МВС України в Харківській області. Рота була сформована на основі громадського руху "Східний корпус", яка була створена ще на початку збройної агресії РФ проти України в лютому-березні 2014.
- Відомо, що у тебе позивний "Собер", можеш назвати своє повне ім'я?
- Мене звуть Сергій Тамарін, майор поліції, командир роти поліції спеціального призначення "Східний корпус" в Харкові.
- Ви постійно перебуваєте в Харкові?
- Рота була створена в Харкові в 2014 році за принципом добровільного підрозділу в структурі МВС. Територіально ми прив'язані до Харкова, але, по суті, покладається місія виконання поліцейських функцій підвищеної складності в зоні АТО. На даний момент підрозділ дислокується в Волновасі, наприклад.
- Кому підпорядковується?
- У Національній поліції є департамент превентивної діяльності. У ньому є управління добробатів - така вертикаль підпорядкування.
- За документами ви хто?
- Документи поки в стадії вдосконалення, і ми, фактично будучи поліцейським спецназом з добровольців, значимося патрульною поліцією спеціального призначення.
- Скільки часу очолюєш "Східний корпус", і ким був до цього?
- Чотири місяці. До цього я після закінчення Харківської юридичної академії в 2010 році працював слідчим в міліції. Після трьох років служби зарікся щось спільного мати з МВС і звільнився. Рік до початку війни - робота у великій телекомунікаційній компанії менеджером з персоналу. Але життя розпорядилося за мене - з приходом на схід України російських терористів, я тут же приєднався до тоді ще безіменних "чорних чоловічків". Згодом, після того, як в лютому 2014 з харківського СІЗО вийшов Андрій Білецький та парламент його визнав політв'язнем, ми стали "Азовом".
І вже разом з "Азовом" я брав участь у звільненні Мар'їнки, Маріуполя, в боях за Широкино. Мав важкі травми і контузії. На щастя, зміг повернутися до ладу за трохи більше, ніж два роки. Власне, звання майора я і отримав позачергових порядком, після боїв за Маріуполь і успішного штурму Мар'їнки. Тому що з МВС в мирний час я звільнявся у званні старшого лейтенанта.
- Чому ти зараз поїхав до Харкова служити в "Східному корпусі", а не як багато близьких до Білецького "азовців", приєднався до партії Національний корпус?
- Дійсно, довгий період вже після закінчення інтенсивних бойових дій в АТО, я займався організацією фізичного захисту Білецького, а також керував відділом аналітики і інформаційної безпеки "Азову", коли Андрій ішов на вибори, і коли вже був народним депутатам. У структурі "азовського" руху я відповідав за інформаційну безпеку.
В цілому я радий, що "азовський" рух, який створювали ми з Андрієм і дуже невеликою групою людей з першого дня, виявився популярним і ефективним серед українських патріотів і з часом доріс до політичної діяльності. Але в складі і форматі тієї сили, яка називається Національний корпус, я себе не бачу. А так як рота "Східний корпус" опосередковано створювалася за підтримки "Азову", то коли у них виникла необхідність в новому командирі, мені запропонували вибір - партія або служба. Мені служба ближче.
- І все ж, чому в партії ти себе не бачиш, якщо це все створювалося, в тому числі і тобою?
- Кожен вибирає для себе, і я особисто вважаю, що повністю занурюватися в партійні та політичні інтриги, поки не закінчена війна, людина, яка може тримати в руках зброю, і має бойовий досвід, не повинна. Тому я продовжую службу. У роті сьогодні служать чудові люди, які прийшли добровільно в органи і зберігають добровольчий ентузіазм. Мені є, що їм передати і чому їх навчити. Зараз нас трохи більше ста чоловік, плануємо розширюватися.
- Ти говориш, що поки не бачиш себе в політиці, але звідки тоді з'являються заголовки типу "Активісти "Східного корпусу "провели акцію протесту біля стін генконсульства РФ в Харкові" і тому подібні?
- Давайте внесемо ясність - є рота МВС "Східний корпус", а є однойменна громадська організація. До другої я не маю ніякого відношення, і жоден з бійців моєї роти не бере участі в їх акціях. Хоча багатьох активістів я знаю особисто і у нас хороші стосунки. Наприклад, на базі роти "Східний корпус" проходять тренування з самооборони, в тому числі і жіночої, проходять уроки мужності і інші секції. Ми ведемо соціальну роботу в цьому напрямку. Це важливо для створення нової поліції нової України.
Якщо той же "Беркут" працював на державу і владу, і охороняв виключно її, то новий спецназ по типу "Східного корпусу" служить людям, як би пафосно це не прозвучало. Так ви самі можете побачити різницю у ставленні людей до "Беркуту" в минулі роки, і в тому, яка комунікація налагоджена у роти "Східний корпус" в Харкові. Ми небезпечні і страшні тільки для сепаратистів і ворогів по той бік фронту. В іншому ж ми ефективно ведемо профілактичну роботу.
- Ти якось розповідав, що у вільний від служби час ви з товаришами по службі переодягаєтеся в цивільний одяг і ходите злачними місцями все в тих же профілактичних цілях. Розкажи детальніше.
- Так, я ввів такий експеримент, який, як мені здається, себе виправдовує. Це не наказ керівництва і не статутна робота, але в свій вільний час ми можемо експериментувати. Почали з Волновахи (Донецька область, - ред.) - так, ходили в бари, місця скупчення людей, слухали розмови, моніторили настрої. Маю сказати, що був приємно здивований - нічого антиукраїнського за вечір ніде не чули.
- Обійшлося без бійок?
- Звичайно.
- А якби почули сепаратистські розмови, то що б робили?
- Нічого, просто взяли б на замітку цих людей і ці місця. Ми будемо продовжувати такі "вилазки в світ"... Точніше, в темряву, і в інших населених пунктах. Сподіваюся, що колеги з інших областей переймуть наш досвід. Це з метою загальної безпеки задля попередження і профілактики терактів.
- У Харкові плануєте робити те ж саме?
- Я переконаний, що Харків у цілому українське, а не "ватне" місто. Хоча в родині і не без виродка, звичайно. Але там, в цілому, добре працює поліція і СБУ, так як це найбільше прифронтове місто.
- А як бути що в Харкові мер, м'яко кажучи, не "бандерівець"?
- Кернес це взагалі феномен як міста Харкова, так і всієї України. Як можна робити такі речі, як штурм тітушками ОДА під час Майдану, ходити з георгіївськими стрічками, і чесно переобиратися на новий термін... Знаєте, мені здається, його "ватність" - це частина гри для збору потрібного електорату. Тому у нього такий високий рейтинг - неадекватних він бере "ватним" іміджем, а нормальних городян - якісною муніципальною роботою.
А взагалі він просто, як завжди, намагається сидіти на багатьох стільцях одночасно. Він навіть не перевзувається на льоту, а відразу носить різне взуття.
- Як, на твою думку, змінився світогляд жителів східних областей в 2014-му і сьогодні? Ти був і є очевидцем всього періоду.
- "Ватники" нікуди не поділися і не поміняли свою точку зору. Їх багато, хай і некритично. Але тих, хто сумнівається і нейтральних українців війна і її наслідки змусили стати українськими патріотами. Тому в цілому проукраїнських настроїв завдяки такій "міграції" стало більше. Ще пару слів про "ватників" - українські патріоти продемонстрували свою силу і готовність дати відсіч, це єдине, що доходить до "вати". Розмови там не допомагають. Тому вони і сидять тихо сьогодні, в основному. Але, все одно, ніхто не забутий - всі дані і фотографії зрадників, які вийшли в 2014-му на "російську весну" у нас є.
- Вилов сепаратистів входить в завдання "Східного корпусу"?
- Ні, ми ж поліція - поліцейський спецназ. Тому наше втручання буде необхідно тільки в разі їх жорсткого опору.
А до цього профілактикою сепаратизму і виловом потенційних терористів - осіб, що загрожують нацбезпеці, займається СБУ. У нас немає в статуті права вести оперативно-розшукову діяльність, прослушки і так далі.
- Ти говориш, що "Східний корпус" - нова модель української поліції, зібрана з добровольців. Але як бути з низькою професійною, навіть теоретичною підготовкою, як це часто буває в подібних випадках? Питання з одного боку, люстрації старих кадрів, а з іншого - збереження досвіду в органах, актуальне досі.
- Проблема є - вона пов'язана з перехідним періодом. В один день її не вирішити. Моя думка - для успішної сублімації молодості і досвіду, старого і нового, для того, щоб уникати внутрішніх конфліктів, але також не дати статися реваншу, найголовніше - правильно призначати командирів в кожен окремий підрозділ.
- "Східний корпус" живе казарменим режимом або це робота - з ранку прийшов, ввечері пішов, плюс чергування?
- Всі знаходяться в одній казармі, щоб оперативніше можна було виїхати на завдання в будь-який час доби. Частина складу задіяна на охороні стратегічно важливих об'єктів - періодично знаходять там закладки вибухових пристроїв, до речі...
- Це що за об'єкти? Охорона олігархічних дач?
- Ні, дачі ми, як і "Азов", до речі, не охороняли ніколи. Не можу розкрити що саме, але, наприклад, охороняємо ретрансляційні вишки, а також інші об'єкти життєзабезпечення міст. Вузли зв'язку, транспортні вузли. А так виїжджаємо в якості посилення на затримання, для посилення пропускних пунктів, патрулюємо населені пункти. Часто працюємо спільно з СБУ.
- Чи є аналоги "Східному корпусу", як новому українському спецназу, в інших містах?
- У Київській області ще є полк "Миротворець", який працює за тим же принципом, що і ми - створений з добровольців і працює в структурі МВС. Шершньов ними зараз командує.
- У лютому цього року "Східний корпус", як писали ЗМІ, "пішов штурмом" на ветеранів батальйону "Донбас". Що це було?
- Той "Донбас", про який йшла мова, насправді був кишеньковою бандою депутата Мураєва, який до реального бойового "Донбасу" відношення не мав. У них були шеврони "Донбасу", і вони їздили містом, лякаючи людей військовою формою та броньованими машинами, виконуючи при цьому завдання свого спонсора. Це бандити і рейдери. До речі, той конфлікт теж був за умови участі не роти "СК", а громадської організації. Зараз ці бандити під судом.
- Чи є у тебе контакт з міністром Арсеном Аваковим, якого постійно називають неформальним куратором "Азова"?
- Ні, особистого контакту у мене немає. Пряме підпорядкування роти по вертикалі я вже називав - все через Нацполіцію. Що стосується "Азова", то Аваков свого часу дійсно багато зробив для добровольчих підрозділів. Зараз же навряд чи його можна назвати близькою "Азову" людиною, або навіть Білецькому. Ви ж знаєте стосунки Авакова з лідерами партії "Свобода" після того самого вибуху гранати під Радою, а Нацкорпус зараз об'єднався зі "Свободою".
- До речі, до цього "Свобода" і "Азов" вилили чимало відер бруду один на одного. Все-таки конкуренти на одному електоральному полі.
- Так, і, зізнатися, я б не хотів коментувати об'єднання зі "Свободою". Якщо дивитися крізь пальці, то можна говорити про якийсь оптимізм. А якщо не крізь пальці, то "Свобода" для мене - дискредитована політична сила. У підсумку, як я вже говорив, в нинішньому форматі роботи Нацкорпуса я себе не бачу. Є бойова частина "Азова" і політична. Бойова частина це моя історія і гордість, а до політичної частини ні я, ні багато ветеранів не захотіли поки бути причетними в зв'язку з подвійною природою політики.
- Можеш порівняти роботу Хатіі Деканоїдзе і Князєва на посаді глави Нацполіціі?
- З роботою Хатіі я знаком опосередковано - тоді був на фронті. В цілому ж вона зробила начебто патрульну поліцію, але тоді в проекті її створення брали участь мало не всі держоргани - це була вітрина. Був створений КОРД, який відразу був оголошений суперпрофесійним підрозділом, а в підсумку один одного перестріляли на одному з виїздів. Після всього цього Хатія сказала "нічого я тут реформувати не можу, українці безнадійні" і поїхала. Я не можу цього зрозуміти.
Роботу Князєва поки не можу коментувати - пройшло мало часу. Але вже помітив, що він теж критично ставиться до добровільних підрозділів, на жаль.
- Україна оголосила мобілізацію офіцерів. Як ти вважаєш, чи потрібно відновлювати загальну мобілізацію, як в минулі роки?
- Я категоричний противник мобілізації. Маю право говорити, так як бачив, що таке притягнутий за вуха насильно боєць на фронті. Це не тільки не користь, це шкода. Я прихильник тільки контрактників і тільки добровольців.
- Як зараз справи із забезпеченням і зарплатами у вас?
- Нехай керівництво країни говорить, що все дуже покращився, в тому числі і в МВС, можу сказати, що краще стало тільки по зарплатах - витягли виплату до 10 тисяч гривень. Це вже хоч щось. Екіпірування краще не стало, взуття дають і зовсім потворне. В результаті кожен боєць взуття купує собі сам. Я вірю, що на папері все стало набагато краще. Але, як завжди, з урахуванням всіх відкатів і злодійства, до підрозділів доходить або дуже мала частина, або не те, що потрібно.