О.Ткаченко: “Відновлення ринку облігацій слід чекати вже 2011 р”

РБК-Україна: Які основні завдання стоять на даний момент перед фондовим ринком Україні?
Олег Ткаченко: Останнім часом український фондовий ринок перебуває в процесі бурхливого становлення. Якщо порівнювати підсумки 2010 р. з минулим роком, рух дуже великий. І це стосується не тільки організованого ринку, але всього ринку в цілому.
Так, в листопаді 2009 р. загальний обсяг торгів на ринку склав 580 млн грн, а цього року-більше 4,5 млрд грн. Скажу більше, ф'ючерс на Індекс, який з'явився на біржі в кінці травня, за листопад показав майже 1 млрд грн обороту.
РБК-Україна: Тим не менше, капіталізація ринку залишається порівняно невисокою. Як залучити інвесторів на український фондовий ринок?
О.Т.: «Українська біржа» спільно з учасниками ринку постійно веде роботу по залученню інвесторів на український фондовий ринок. Основний акцент ми робимо на залучення вітчизняного інвестора. Цей напрямок залишається для нас пріоритетним з самого початку нашої діяльності. І це не випадково, адже торги на "Українській біржі» стартував 26 березня 2009 р. («Українська біржа» заснована в травні 2008 р., зареєстрована 2 жовтня 2008 р.) - в самий розпал кризи. Тоді, з одного боку, розраховувати на іноземного інвестора було нереально, а з іншого боку, причина такого сильного падіння нашого ринку полягала в тому, що на ньому в основному були присутні гроші нерезидентів, а не локальних інвесторів. З моєї точки зору саме криза 2008 р. підштовхнув професійних учасників фондового ринку звернути увагу на вітчизняного інвестора.
Наш ринок привабливий і для іноземних інвесторів, але чинне валютне регулювання створює деякі перешкоди для активного приходу нерезидентів. Безглуздо розраховувати на іноземний не тільки спекулятивний, але й інвестиційний капітал без зміни валютного регулювання, встановлення чітких і простих правил входу, а ще більш важливо - виходу з ринку.
Ще одним завданням, яке необхідно вирішити найближчим часом - на нашому ринку дуже невелика кількість цінних паперів у вільному обігу. Запуск пенсійної реформи, який планується з 2012 р., створить передумови для появи в країні вітчизняних довгих грошей, але це, в свою чергу, ще більше відкриє цю проблему.
Тому прихід інвестора, вітчизняного та іноземного, потрібно підкріплювати створенням нових фінансових інструментів, в які можна інвестувати ці довгі гроші. У регулятора є два напрями, які необхідно одночасно розвивати - створення сприятливих умов для залучення інвесторів і створення передумов для запуску нових фінансових інструментів.
РБК-Україна: Як Ви дивитеся на те, щоб українські інвестори виходили на зовнішні ринки?
О.Т.: Це світова практика, але спочатку необхідно створити умови для вільного інвестування всередині країни. Як показує досвід розвитку фондових ринків пострадянських країн, інвестори, отримавши можливість інвестувати за межі своєї країни, досить активно використовували таку можливість, але через досить короткий проміжок часу в переважній більшості поверталися на внутрішній ринок.
Так, у них є свобода вибору, але для того, щоб вона виникла, необхідно створити для інвестора умови вільного вибору об'єктів інвестування в нашій країні. Низка українських підприємств для залучення інвестицій виходять на IPO на закордонних біржах, але для цього вони, як правило, йдуть під іноземну юрисдикцію. Тобто, створюються холдинги або компанії за кордоном, які володіють активами українських підприємств. Таким чином, з юридичної точки зору, їхні цінні папери стають для нас іноземними цінними паперами. Як, наприклад, МХП або «Кернел».
Виходить, що наш український інвестор не може купити навіть те, що де-факто є українським. І я вважаю, що одним з головних завдань, які стоять сьогодні перед нашою регулятором - це допустити на ринок і дати можливість вітчизняним інвесторам купувати (здійснювати операції), як мінімум, з іноземними цінними паперами, за якими стоять українські активи.
РБК-Україна: Які заходи ви проводите по залученню вітчизняного інвестора?
О.Т.: «Українська біржа» ініціює багато власних проектів, які сприяють підвищенню фінансової грамотності населення і популяризації інструментів фондового ринку. Проводимо виставки, де приватні інвестори можуть ознайомитися з послугами онлайн-брокерів. Організовуємо навчальні семінари по всій Україні, на які запрошуємо не тільки іменитих українських чи російських спікерів, але і трейдерів зі світовими іменами (доктор Елдер, А.Герчик). Протягом цього року за підтримки біржі та провідних онлайн-брокерів на одному з українських ділових каналів виходила освітня телепрограма «Біржова абетка». З початку наступного року аналогічний проект розпочнеться на каналі з більш масовою аудиторією, завдяки чому про можливості фондового ринку зможуть дізнатися більше людей.
Минулого тижня було підбито підсумки першого в Україні конкурсу серед приватних інвесторів - «Кращий приватний інвестор 2010», організований «Українською біржею». У конкурсі взяли участь 333 приватних інвестора. Завдяки всім цим проектам і нашої активної просвітницькій роботі за останні півроку, торгувати на біржу прийшло близько 2000 приватних інвесторів. Зараз на біржі більше 4,5 тис. приватних інвесторів. Люди все більше цікавляться фондовим ринком. Депозити більше не дають колишнього доходу і не дозволяють уберегти кошти навіть від інфляції, більше того, ставки на депозити і далі будуть зменшуватися.
На думку багатьох експертів, в Україні під матрацами знаходиться близько 80 млрд євро. Ці гроші лежать у населення мертвим вантажем і не працюють ані на економіку країни, ані на свого власника. Це інвестиційний ресурс, про який Україні навіть не мріє, і наша головна мета - залучити хоча б частину цих грошей на вітчизняний фондовий ринок. Розвиток фондового ринку - це як снігова куля. Адже інвесторів приваблює те, що на ринок приходять інші інвестори, тому без вітчизняних інвестицій розраховувати на масовий прихід іноземних інвесторів не доводиться.
РБК-Україна: Який обсяг приватного капіталу, залученого, приміром, за останні півроку?
О.Т.: Ми знаходимося в самому початку шляху. Приміром, у США понад 60% населення інвестують у цінні папери, у Польщі - більше 10%, а в Україні цей показник становить менше 1%. При таких обсягах ще рано говорити про залучені кошти. На даний момент на «Українській біржі» задепонувати під торги активів на суму більше 2 млрд грн. Частка приватних інвесторів у загальному обсязі торгів становить близько 25%, що відповідає світовим тенденціям.
РБК-Україна: Що скажете про підготовлювану Держкомісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) стратегію розвитку ринку? Чи проводилися з вами консультації на тему даного документа і чи передбачені вони взагалі?
О.Т.: Звичайно. Те, що ви бачите зараз - це вже кристалізований варіант. Розробка програми розпочалася ще навесні, а перший драфт вийшов влітку. Весь цей час йшли активні дискусії.
Не можу сказати, що програма ідеальна, але якщо вдасться виконати хоча б те, що зараз у ній прописано - це буде вже крок вперед. Ключовим є те, що в програмі окрім побажань або планів, є і кількісні показники, такі як капіталізація, обсяг біржових торгів-то, що дійсно важливе і дозволить у майбутньому оцінити результативність виконання цієї програми
РБК-Україна: Які пропозиції внесла «Українська біржа» у програму?
О.Т.: Природньо, ми брали активну участь у розробці питань, які стосуються розвитку біржового ринку, а також розрахункових та облікових технологій. У ході дискусії ми піднімали питання про важливість створення законодавчої бази для впровадження клірингу, і регулятор, розуміючи важливість цього питання, у своєму законопроекті про депозитарну систему, окрім створення центрального депозитарію, прописав і поява нового ліцензованого виду діяльності - клірингової діяльності. Це те, без чого подальший розвиток біржової складової фондового ринку складно уявити.
РБК-Україна: Чи буде політика ДКЦПФР послідовної або ринок чекають серйозні зміни в короткі терміни?
О.Т.: Щось буде зроблено в найкоротші терміни, а щось просто неможливо зробити швидко. Наприклад, швидко створити центральний депозитарій неможливо з об'єктивних причин. Для цього необхідно, як мінімум, прийняти новий закон про депозитарну систему, проект якого оприлюднений на сайті ДКЦПФР. Згідно з цим проектом закону, в частині діяльності центрального депозитарію, вступить в силу не раніше ніж через 18 місяців з моменту прийняття та офіційного оприлюднення.
РБК-Україна: ДКЦПФР декларує подвійне лістінгування однієї зі своїх першочергових завдань. Як ви ставитеся до подвійного лістінгування?
О.Т.: Згідно з класичним визначенням, крос-лістинг - це котирування цінних паперів на декількох біржах одночасно. Але у нас і зараз досить багато паперів котируються одночасно на декількох біржах. Якщо ж мова йде про можливість внесення до списку лістингових паперів тих паперів, які пройшли процедуру лістингу на одній із зарубіжних бірж, то відповідь на це питання безпосередньо пов'язані зі зміною валютного регулювання.
РБК-Україна: Чи немає у «Української біржі» планів уніфікувати котирування по одному і тому ж емітенту разом з ПФТС?
О.Т.: З моєї точки зору, уніфікувати котирування можливо тільки шляхом організації торгів на двох біржах у рамках однієї торгової системи, а таких планів у нас немає. Або при великій ліквідності на біржах сам ринок, за рахунок арбітражних угод, вирівняє котирування. Але на українському фондовому ринку ліквідність поки ще не дуже велика, і зосереджена вона в основному на нашій біржі.
РБК-Україна: Що в найближчому майбутньому могла б зробити ДКЦПФР для відродження повноцінного ринку облігацій?
О.Т.: Перш за все, проблема ринку облігацій полягає в деякій втрати довіри з боку інвесторів до цього інструменту. Тому причиною ряд дефолтів на ринку корпоративних облігацій в період кризи. Тим не менш, зараз цей ринок поступово оживає і, мабуть, вже в наступному році відбудуться великі випуски облігацій. Так, ВАТ «Ощадбанк» планує випуск облігацій на 1 млрд грн, ВАТ «Дочірній банк Ощадбанку Росії" - 750 млн грн.
Інвестор став більш розбірливим, тепер він більш ретельно аналізує діяльність та фінансові показники емітента, щоб упевнитися в його надійності. Думаю, що відновлення ринку облігацій слід чекати вже 2011 р. На мій погляд, регулятору необхідно подумати про зміни в законодавстві, які б більш надійно захищали інвесторів. Втім, це стосується не тільки інвесторів в облігації.
РБК-Україна: Чи збирається «Українська біржа» скасувати плату на перегляд котирувань в реальному часі?
На сайті «Української біржі» транслюється інформація про торги з 15-хвилинною затримкою. Якщо ви безпосередньо не торгуєте на ринку і ця інформація не потрібна вам для прийняття оперативних інвестиційних рішень, то 15-хвилинна затримка некритична, щоб просто орієнтуватися в що відбувається.
Плата за перегляд ходу торгів у реальному часі - це звичайна світова практика, і біржі в усьому світі надають онлайн-інформацію про торги за додаткову плату. Провідні міжнародні дистрибутори фінансової інформації з готовністю купують у нас цю інформацію.
РБК-Україна: «Українська біржа» на початку місяця направила на затвердження до ДКЦПФР «Зразок форми ф'ючерсного контракту на ціну тройської унції аффинированного золота». Чого Ви очікуєте від впровадження цього фінансового инстумента? Коли ДКЦПФР затвердить зразок і яка процедура після затвердження? Прийняття рішення залежить тільки від Комісії або також від інших регуляторів фінансового ринку - Нацбанку і Мінфіну?
О.Т.: Відповідно до положення, у ДКЦПФР є 30 днів на вивчення питання та прийняття рішення. Знаючи позицію комісії з підтримки створення нових інструментів, яких так потребує наш ринок, думаю, що регулятор підтримає ініціативу «Української біржі». На українському ринку цікавих інструментів не так багато і, я впевнений, що регулятор не зацікавлений у створенні перешкод для розвитку ринку, адже його розвиток неможливий без нових інструментів.
Що стосується інших регуляторів (Нацбанк, Мінфін) у їх залученні немає необхідності. Новий інструмент - це розрахунковий ф'ючерсний контракт на ціну золота, а не на постачання реального золота. Його базовий актив не саме золото, а ціна, яка визначається на Лондонській біржі готівкового металу. Все в світі довіряють ціноутворенню в Лондоні, тому ми обрали саме його. Якщо б ми запускали ф'ючерс на золото, який передбачав би безпосередньо поставку золота, тоді, звичайно, це була б валютна цінність, і тоді без НБУ запуск цього інструмента був би неможливий. У даному випадку ф'ючерс на ціну золота - це інструмент, який володіє ціновими властивостями золота в злитках на світовому ринку, оскільки пов'язаний з лондонським ранковим фіксинг в день закінчення звернення контракт.
Ми очікуємо, що цей інструмент залучить на фондовий ринок людей, які поки що далекі від його класичних інструментів, проте їх може зацікавити можливість інвестувати в інструмент, ціна якого змінюється відповідно до зміни ціни золота. При цьому їх витрати на проведення операцій будуть в рази менше. В Україні можна купувати золото, але чи вигідно це? Спреди на купівлю золота, як правило, більше 5%. На скільки має зрости ціна на золото, щоб та ціна, за якою ви купили метал, окупилася? У ф'ючерсу на ціну золота спреди будуть набагато вже, і це дозволить створити прийнятний рівень ліквідності, який надасть можливість учасникам торгів використовувати нові інвестстратегії.
РБК-Україна: Які ще фінансові інструменти «Українська біржа» планує презентувати в найближчому майбутньому?
О.Т.: В наших планах подати на реєстрацію специфікацію ще одного контракту до кінця цього року. Він буде абсолютно новим, і я впевнений, цікавим для нашого ринку, але не будемо квапити події, і повернемося до цієї теми відразу після внесення його на розгляд до ДКЦПФР.
РБК-Україна: Наостанок, дайте оцінку роботи біржі в цілому за поточний рік.
О.Т.: Оцінку роботи біржі дає ринок. Збільшення обсягу торгів на «Українській біржі» говорить про те, що у нас все виходить. На мій погляд, найголовніша подія цього року - це поява термінового ринку, а саме запуск ф'ючерсу на Індекс українських акцій. Я впевнений, що 2010 р. увійде в історію українського фондового ринку саме завдяки цій події. Також цього року поступово почав відновлюватися ринок корпоративних облігацій.
У нас є багато цікавих ідей, і в наступному році на нашому ринку з'являться нові інструменти, які залучать на ринок нових інвесторів.

Спілкувалась Лариса Шкарупа