Чи потрібні Україні інвестиції, або як провалити закон про Doing Business

Четвер 28 травня 2015 13:00
Чи потрібні Україні інвестиції, або як провалити закон про Doing Business
Україна може скотитися в рейтингу Doing Business через кулуарні чвари між Порошенком і Яценюком
Чи потрібні Україні інвестиції? Зрозуміло, що потрібні. Але, як тільки мова заходить про вкрай необхідні закони щодо дерегуляції та ефективного захисту прав інвесторів, всі реформаторські кроки залишаються голою риторикою. Адже на кону коаліційна війна між Адміністрацією Президента і Кабінетом міністрів.

Чи потрібні Україні інвестиції? Зрозуміло, що потрібні. Але, як тільки мова заходить про вкрай необхідні закони щодо дерегуляції та ефективного захисту прав інвесторів, всі реформаторські кроки залишаються голою риторикою. Адже на кону коаліційна війна між Адміністрацією Президента і Кабінетом міністрів.

За останні півтора місяця у Верховній Раді були дружно саботовані законопроекти, спрямовані на лібералізацію механізмів захисту прав кредиторів, створення ефективної та прозорої системи дозволу банкрутства приватних і державних компаній, оптимізацію процесу реєстрації прав власності і т. д.

У саботажі взяли участь не тільки нардепи від "Опозиційного блоку", що стабільно голосують проти або ігнорують голосування. В даному випадку утрималися або прогуляли голосування саме ті, хто на всіх головних ток-шоу українського екрану заявляють про необхідність реформ і довіри до України з боку міжнародного бізнес-співтовариства.

Мова про депутатів від "Блоку Петра Порошенка" і "Самодопомічі". Саме їх голосів двічі не вистачало при голосуванні в квітні за законопроект "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо окремих правових аспектів поліпшення позицій України в рейтингу Doing Business", і днями - при винесенні на голосування його клону, законопроекту №2679.

"Самопоміч" утрималася практично всім складом. БПП дав лише 35 голосів "за".

Ні в БПП, ні в "Самопомічі" не коментують, чому їх слова розходяться з їх же справами. Але джерело в профільному комітеті ВР на умовах конфіденційності запевнило, що законопроект щодо дерегуляції, як і ряд інших, лежить на "лінії вогню" між Кабміном і Адміністрацією Президента.

"Його імплементація створить більш комфортні умови для роботи в реформаційному напрямку Мін'юсту, підвищивши рейтинги членів команди "уряду камікадзе". На Банковій на це не готові. Ці проекти - виключно ініціатива Кабміну. Банкова в цьому не зацікавлена кровно, навіть у тих випадках, коли на кону національні інтереси і репутація країни на глобальних інвестиційних майданчиках. Неофіційно, основні інвестиційні лобісти країни повинні представляти Банкову", - повідомило джерело.

Виразних аргументів "проти" прийняття законопроектів від ініціаторів демаршу на момент публікації я так і не дочекався, хоча готовий був затримати на кілька днів публікацію, щоб почути їх думку.

Однак у відкритому доступі зберігся протокол пленарного засідання, на якому, наприклад, нардеп від БПП Оксана Продан заявила про причини відхилення законопроекту більшістю фракції. Мовляв, документ мало чим відрізняється від попередньої версії, проваленої в першому читанні ще 9 квітня.

"У цьому законопроекті немає уточнення, яким чином повинні відбуватися електронні торги, процедура не вказана. На жаль, в цьому законопроекті передбачається створення умов для корупційних схем щодо земельних ділянок при їх виділенні і оформленні. Так само є багато запитань до тих процедур, які передбачаються щодо роботи виконавчої служби... Начальнику Державної виконавчої служби надається право самостійно знімати арешт з арештованого майна, якщо була порушена процедура накладання арешту", - сказала Оксана Продан.

Але розробники законопроекту від громадської організації "Easy Business" стверджують, що вся процедура електронних торгів давно визначена тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, і цей документ має гриф Мін'юсту №656/5 від 16 квітня 2014 року.

"Щодо корупційних схем при відчуженні земельних ділянок - це виключно фантазія депутата Продан", - прокоментував експерт "Easy Business" Андрій Єрашов.

Аналогічні висновки у Єрашова щодо зауважень нардепа від "Самопомічі" Вікторії Пташник - щодо процедури накладення та зняття арешту. "І те, і інше - чітко визначено в законодавстві. Зняття арешту цілком доцільне, якщо державним виконавцем допущена помилка або зловживання, а також, якщо арешт накладено на майно, що не відноситься до дійсного боржника", - запевнив експерт.

Зміни, передбачені законопроектом №2679, припускали оптимізацію за трьома напрямками:

1. Дозвіл неплатоспроможності юросіб та розширення прав кредитора на доступ до онлайн-інформації про матеріальний стан боржника.

2. Комплекс заходів по забезпеченню виконання контрактів.

3. Онлайн-доступ нотаріусів до державного земельного кадастру при відчуженні земельної власності.

"Лібералізація та забезпечення максимальної прозорості, а також ефективності роботи державних органів при реєстрації власності реально могли б поліпшити глобальний рейтинг України у сприятливості ведення бізнесу на півтора десятка пунктів, піднявши Україну c 96 до 80 місця. Для таких країн як Україна подібні стрибки в рейтингу дають в середньому 5-7 млрд дол. щорічних інвестицій в економіку. Досвід імплементації подібних законопроектів у Грузії - наочний тому приклад", - вважає Андрій Єрашов.

Він упевнений, що не прийняття законопроекту гарантовано виб'є Україну з сотні країн за легкістю бізнесу, позбавивши нас такого необхідного сьогодні кредиту довіри в процесі залучення інвестицій.

З усіх дерегуляційних законів, підготовлених Мін'юстом і Мінекономіки, напередодні вдалося прийняти лише закон №289-VIІI "Про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни щодо захисту прав інвесторів". Але вступ закону в силу визначено лише з 1 травня наступного року. Це означає, що його імплементація вплине на рейтинг України в Doing Business лише в звіті 2018 року.

А тепер - кілька слів про те, що означає поліпшення позицій України в рейтингу Світового Банку Doing Business.

"Ці зміни здатні докорінно вплинути на стану бізнес-клімату в Україні, реально позначитися на привабливості вкладення коштів і відкриття тут нових бізнесів. Важливо розуміти, що рейтинг Doing Business - це не просто цифри, це дзеркало, що відбиває ступінь довіри міжнародного бізнес-співтовариства до держави, зобов'язаної забезпечити правові і економічні умови розвитку внутрішнього ринку", - сказав нардеп від "Народного фронту" Ігор Алексєєв.

"Показники рейтингу Doing Business відображають цілий спектр проблем, з якими в країні, що оцінюється, стикається місцевий та іноземний інвестор - від податків і регулятивних обмежень до ступеня взаємодії бізнесу з проблемними контрагентами", - конкретизував Володимир Поперешнюк, власник групи компаній "Нова пошта", автор ініціатив громадської організації "Easy Business".

За результатами 2013 року Україна піднялася в рейтингу на 16 пунктів - зі 112 на 96 позицію. Сталося це завдяки ряду косметичних, але необхідних для нормального функціонування бізнесу змін. Була впроваджена електронна звітність з єдиного соціального внеску для підприємців. Це дало Україні відразу плюс 49 пунктів рейтингу.

Також з 88 на 59 місце Україна перескочила по комфорту реєстрації власності - за рахунок запровадження можливості подання документів поштою та скорочення строків розгляду заявок.

Правда, сусідня Грузія з реєстрації власності котрий рік поспіль займає в рейтингу перше місце.

В Україні ситуація набагато менш оптимістична не тільки у ставленні до приватної власності. Наприклад, по зручності підключення комерційних будівель до електроенергії Україна в останньому звіті (результати 2013 року) опинилася на 185 місці з 189.

"Позиція України в рейтингу Doing Business - сигнал для інвесторів про наявність у нас каналу для інвестицій, обсяг якого у світовому масштабі становить майже 1,5 трлн дол. щорічно. За цей канал борються понад 200 країн. Щоб опинитися в цій боротьбі на мало-мальськи конкурентних позиціях, місце в рейтингу повинне бути не нижче топової 20-ки. Країна, ризики при процедурі банкрутства в якій оцінені на 142 позиції, а ступінь захисту міноритарних інвесторів на 109 - не конкурент, готовий боротися навіть за дещицю цього світового інвестиційного пирога", - резюмував Володимир Поперешнюк.

Тобто, якщо завтра Україна опиниться на межі дефолту через відсутність доступних кредитів, модернізації та посилення своїх позицій на зовнішніх ринках, а наші "мізки" і бізнес втечуть з країни, причини цього треба шукати в законодавчому полі. В якому немає умов не те що для створення інноваційних продуктів, але навіть для виникнення технологічних лінійок від світових лідерів.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся