Чи потрібні солдатам брокколі з маслинами
Експерти стверджують, що чиновники МО маніпулюють фактами в питанні харчування військових
Міноборони пояснило експеримент з харчуванням військових необхідністю розширити асортимент продуктів та знизити витрати. Експерти стверджують, що чиновники МО маніпулюють цифрами і фактами: приміром, із звичайної курки в Міністерстві змогли отримати аж вісім "нових" сортів "м'яса" - курячі ніжки, стегенця, грудку і т. д.
Продовольчий експеримент Міністерства оборони, який зараз проводиться в Академії сухопутних військ у Львові і на Одеській береговій базі ВМС, стає все більш резонансною темою. Чи варто повертати в армію "військових кухарів"? Ідея групи чиновників міністерства обговорюється вже не тільки в армії, але і в стінах парламенту.
Наприклад, однозначно негативно про "експериментальну систему" годування солдатів висловилися депутати-військові Юлій Мамчур, Дмитро Тимчук. Члени комітету парламенту з питань безпеки та нацоборони також підтримують прийнятий у всіх арміях країн НАТО аутсорсинг, коли і постачанням продуктів, приготуванням їжі займаються спеціальні компанії, а не самі військовослужбовці. Чому ж в Україні, де аутсорсинг працює вже більше 7 років, несподівано надумали від нього відмовитися? "РБК-Україна" звернулося до Міністерства оборони з проханням пояснити причини проведення експерименту.
Як відповіли чиновники, "суть експерименту полягає в заміні норм харчового забезпечення на більш сучасну і покращену якість харчування у військових частинах". У відповіді Міноборони зазначено, що досі військовослужбовці харчуються за "радянськими нормами", згідно з якими солдатам "призначено" всього 32 види продуктів. Для порівняння, "норми харчування військовослужбовців, розроблені для експерименту, включають в себе 248 продуктів". А для десертів, салатів і гарячих напоїв передбачено принцип "шведського столу".
Між тим, експерти в області "армійського громадського харчування" стверджують, що чиновники міністерства відверто лукавлять. Чинні на сьогодні норми харчування військовослужбовців ЗСУ були затверджені постановою Кабміну в 2002 році. Вони розраховані за вмістом жирів, білків, вуглеводів і інших мікроелементів так, щоб повністю компенсувати денні витрати сил військовослужбовцями. При цьому існуючі норми харчування різняться за категоріями "солдат", "матрос", "льотний склад", "бойове чергування" і т. д. Раціон складається з 72 видів продуктів, з яких реально готується понад 120 видів страв. Природно, туди включені й свіжі овочі, і фрукти.
За словами експертів, "заявлені" чиновниками 248 видів продуктів не більш, ніж маніпуляція. Небувалої "різноманітності" вдалося домогтися за рахунок більшої деталізації" продуктової карти. Якщо зараз продовольчі норми включають в себе, наприклад, м'ясо курки, то в "експерименті" з'явилися нові "сорти" м'ясопродуктів - куряче стегно, куряче крило, куряче окорочок і т.п. Таким чином, із звичайної курки вдалося отримати відразу... вісім різних найменувань продуктів. Така ж ситуація з рибою, крупами і т. д. Втім, нові "заморські" продукти в каталозі дійсно є. Наприклад, капуста броколі, маслини з кісточкою. Але велике питання, чи варто витрачати на них гроші з тих коштів, які виділяються на харчування солдата? Давайте ще і устриці включимо в список продуктів! Але чи розумно купувати "екзотику" на шкоду місцевим продуктам? Може хлопцям замість брокколі покласти по зайвому шматку хорошою яловичини або свинини з нашою звичайною капустою? У солдатів про це хто-небудь питав?
Крім того, з'ясувалося, що розрекламовані Міноборони десерти на повірку виявилися крихітними вафельками "Артек".
"Міноборони пише про впровадження "шведського столу" в армійській їдальні. Однак він має мало спільного з тим, що ви бачили в готелях. Взяти подвійну порцію навряд чи вийде - за цим суворо стежать офіцери. Береш всього по порції, дві вафельки замість однієї взяти не можна. Тобто можеш взяти одну вафельку, а можеш не взяти, мабуть, в цьому суть "шведського столу", - пояснив один з військовослужбовців.
Одна з ключових завдань експерименту, заявлених оборонним відомством - економія коштів. Зокрема, Міноборони говорить про вже досягнуте зниження ціни продовольчого кошика на 6-8%!
Однак, на думку експертів, чиновники знову лукавлять. Справа в тому, що раніше Міноборони купувало не тільки продукти, але і послуги по їх приготуванню, обслуговування та прибирання кухні і т. п. У вартість послуги також включалися витрати на придбання миючих засобів, комунальні витрати (електроенергія, вода тощо). Тепер практично така ж сума йдуть виключно на закупівлю продуктів. За все інше (включаючи зарплати, що працюють на кухні військових) армія сплачує окремо. Але в міністерстві про це чомусь мовчать.
Так, вартість добового набору продуктів для курсантів львівської Академії сухопутних військ зараз становить 57,24 грн на людину. У той же час плата за послуги харчування разом з продуктами в цій же військовій частині ще недавно обходилася в 58,98 грн на людину. Зазвичай "непродуктова" складова послуги становить близько 35% усієї її вартості. Таким чином, вартість харчування кожного солдата в рамках експерименту обходиться державі мінімум у 77,27 грн.
Не складно підрахувати, що експеримент не призвів до економії коштів, а зовсім навпаки. Якщо розширити його на всі збройні сили, наслідки для бюджету можуть бути катастрофічними. При годуванні 120 тис. військовослужбовців ЗСУ "переплата" протягом року складе 801 млн грн. І це без вартості додаткового обладнання, яке доведеться встановити в армійських їдальнях! Адже для експерименту обрано зразкова частина, найбільш технічно оснащена. Такого рівня столових як у Львівській академії не більше 5 % на всі збройні сили. Інша частина військового "громадського харчування" вимагає значних капіталовкладень.
Міноборони зазначає, що "в рамках експерименту не збільшується кількість штатних одиниць у військових частинах", але можливе залучення позаштатних співробітників. На практиці ж в тій же Академії сухопутних військ ситуація абсолютно інша. Замість 90 співробітників аутсорсингової компанії, які працювали там до початку експерименту, зараз харчування для військовослужбовців забезпечують 130 осіб, праця яких обходиться бюджету в 450 тис. грн. Тим самим, витрати на одного військовослужбовця збільшуються на 2,10 грн на добу. Крім цього, до збирання столових активно залучаються курсанти військового Вузу, що явно не сприяє підвищенню ефективності навчального процесу. Зрозуміло, що у військових частинах, де служать солдати-строковики, навантаження по кухні буде значно більше, а часу на військову підготовку залишиться ще менше.
У відповіді оборонного відомства йдеться про поліпшення якості продуктів, якому при існуючій системі постачальники нібито "не приділяють достатньої уваги". Але чиновники знову не уточнюють, що тендери на постачання продуктів "для експерименту" в Одесі та Львові виграли ті ж самі продовольчі компанії, які ще недавно тут же займалися приготуванням їжі. Причому в обох випадках постачальники були визначені на електронних торгах, що виключає елемент лобіювання.
Відхід від корупції? Але при існуючій системі аутсорсингу продукти регулярно перевіряють цивільні і військові органи ветеринарної медицини, санітарно-епідеміологічні організації та медичні служби. У той же час експеримент передбачає перевірку якості продуктів тільки військовими фахівцями. І, якщо згадати, що повноваження щодо закупівлі продуктів також покладено на військових, можна тільки здогадуватися, наскільки результати контролю будуть далекі від реального стану речей.
Проте найбільше здивування експертів викликало затвердження Міноборони, що експеримент спирається на досвід країн НАТО. "У багатьох країнах Альянсу кухаря є військовослужбовцями або ж цивільними фахівцями... Причина проста - кухар, який живе в одній казармі з тими, для кого він готує, відповідальніше ставиться до своєї роботи", - йдеться в листі військових чиновників.
При цьому відомо, що більшості країн НАТО продуктове забезпечення військовослужбовців як раз таки віддано на аутсорсинг. Цивільні компанії також займаються прибиранням військових містечок, ремонтом військової техніки і навіть охороною військових частин. І така система діє не тільки в місцях постійної дислокації військ, але і при веденні бойових дій, наприклад, арміями Великобританії, Франції і США в Афганістані, Іраку, Косово. Оскільки у військових одне завдання - воювати.
"Виникає відчуття, що співробітники міністерства вже забули, що таке "дідівщина" і нестатутні відносини. Хоча досить заглянути в недалеке радянське минуле, щоб побачити, до чого призводить невдоволення солдатів своїми товаришами по службі і чим це загрожує для військових кухарів. Це "на громадянці" про смаки не сперечаються, в армії за них нерідко б'ють", - пояснюють військовослужбовці.
Більш того, слідуючи такій простій логіці Міноборони, в одній казармі з солдатами повинні жити не тільки кухаря, але військове керівництво, яке вибирає їжу і становить солдатське меню. А заодно туди ж можна підселити кравців, які шиють солдатам одяг і взуття. Але головне, не забути самих чиновників, які забезпечують армію всім тим "браком", який змушує українців скидатися грошима, щоб виправити помилки оборонного відомства та взути, одягнути і нагодувати своїх захисників.
На думку експертів, експеримент несе позитив тільки військовим начальникам різних рівнів. Адже за рахунок впровадження в армії аутсорсингу у них відібрали "корито", до якого вони мріють повернутися. А економії в сфері харчування військових дійсно можна досягти. Але не за рахунок повернення "військових кухарів", а шляхом удосконалення законодавства. Наприклад, укладення довгострокових договорів з "продуктовими" компаніями, дасть можливість набагато ефективніше використовувати державні кошти. Адже тоді закупівлі продовольства будуть проводитися в сезон мінімальних цін. Довгострокові договори стимулюють підприємства інвестувати великі кошти в модернізацію обладнання, впровадження енергозберігаючих технологій. По такому шляху пішли в арміях більшості розвинених країн. Тим часом, українські чиновники вперто "винаходять велопсипед".
