Чи потрібні Україні господарські суди
Олексій Кот, к. ю.н., керуючий партнер ЮФ "Антіка",член Ради з питань судової реформи
Олена Кирилюк, партнер ЮК "КПД Консалтинг"
Новий виток спору про необхідність господарських судів почався в контексті судової реформи та у зв'язку з положеннями законопроекту №1497, підготовленого авторським колективом на чолі з віце-спікером парламенту Оксаною Сироїд ("Самопоміч"). При цьому, аналогічний за тематикою законопроект №1656 (автор - Рада з питань судової реформи без участі нардепів) не передбачає ліквідації господарських судів, але фокусується на нових правилах підбору суддів, їх просуванні кар'єрними сходами і притягненні до дисциплінарної відповідальності.
Ліквідація господарських судів, закладена в законопроекті №1497, схоже, носить емоційний характер. Основні аргументи проти системи господарських судів: високий рівень корупції, невелика завантаженість суддів (у порівнянні з судами загальної юрисдикції), різне застосування норм права, зважаючи на неузгодженість положень Цивільного і Господарського кодексів.
Але ліквідація господарських судів не вирішить жодної проблеми. Ось деякі цифри.
Кількість суддів у господарських судах становить 13% (1173 судді) від загального числа суддів в Україні (9035 суддів). Однак господарські суди забезпечують більше половини доходів держбюджету від сплати судового збору: в 2014 р. - понад 500 млн грн при загальному розмірі отриманого збору близько 1 млрд грн. Зазначимо, що лише 100 млн грн з отриманого судового збору були спрямовані на фінансування господарських судів. Решта суми пішла на фінансування судів інших юрисдикцій. При цьому, лише 3,6% рішень, прийнятих госпсудами, скасовуються чи змінюються судами вищої інстанції.
Корупція як соціально-економічне явище властива всій судовій системі. Вирішити цю проблему шляхом ліквідації одного органу з переведенням суддівського корпусу в інший - неможливо. Зниження рівня корупції залежить від підвищення рівня персональної відповідальності суддів за винесені рішення, аж до кримінальної, незалежно від того, яким із судів таке рішення приймається.
Питання про навантаження на суддів госпсудів не можна розглядати тільки в ракурсі статистичних даних. Найчастіше один господарський спір, через об'єм і складність оцінюваної інформації, можна порівняти з кількома спорами, розглянутими цивільними судами. При цьому, господарські спори розглядаються швидше, ніж цивільні, як правило, у межах встановлених законом строків.
Неузгодженість положень Цивільного і Господарського законодавства, в принципі, не повинна прийматися до уваги при визначенні необхідності ліквідації господарських судів, оскільки судові органи є правозастосувальними. А колізію необхідно усунути на законодавчому рівні.
Крім того, наявність спеціалізації в судах необхідна, так як добре розбиратися у всіх галузях права неможливо. Також ліквідація спеціалізованих, в тому числі, господарських судів, пов'язана з величезними фінансовими витратами при абсолютно невідомому результаті.
Тому на даному етапі розвитку українського суспільства необхідно не ліквідувати господарські суди, а докласти зусиль для очищення системи правосуддя від корупції, в тому числі, шляхом законодавчої зміни повноважень Вищого господарського суду та Верховного суду, а також впровадження ефективного механізму притягнення до відповідальності представників суддівського корпусу, що порушують присягу.
