Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відзначило річницю своєї роботи. НАЗК так і не змогло почати працювати в повному складі, до того ж один з чотирьох діючих його членів - Руслан Рябошапка в середині червня подав у відставку. Робота НАЗК супроводжувалася постійними скандалами - спочатку несвоєчасним запуском і перенесенням першої хвилі електронного декларування, потім - нездатністю провести перевірку більш ніж 1,2 млн декларацій в автоматичному режимі. Масла у вогонь громадського обурення додало нарахування премій обсягом 200 тис. гривень главою НАЗК Наталією Корчак собі та іншим членам агентства. Як наслідок - розкрутився скандал навколо вимоги відправити Корчак у відставку, і, замість колегіальної форми керівництва органу, ввести одноосібне правління. Однак у відставку Корчак йти відмовилася. Що вдалося і не вдалося НАЗК за рік роботи і чи є перспективи роботи НАЗК - в матеріалі РБК-Україна.
Створення Національного агентства було передбачено Законом України "Про запобігання корупції", прийнятим ще 14 жовтня 2014, однак введеним в дію тільки з 26 квітня 2015 року. Реально НАЗК запрацювало тільки з 15 серпня 2016 року.
Як розповіла на підсумковому брифінгу голова агентства Наталія Корчак, за рік роботи з більш ніж 1,2 мільйона декларацій, поданих 2015 і 2016 роки, НАЗК почала тільки 313 перевірок 244 декларантів. 39 перевірок завершені і тільки чотири справи були направлені в НАБУ та інші правоохоронні органи у зв'язку з неподанням декларації, або наданням недостовірної інформації в документі. Причому перевірки проходять в ручному режимі, адже автоматизувати цей процес органу так і не вдалося.
Також на підставі адмінпротоколів НАЗК суди прийняли рішення про конфіскацію внесків політичних партій на суму 983,1 тис. гривень: 468,9 тис. гривень з партії КРІП, 131,9 тис. грн. - "Самопомічи", 208 тис. грн. - юридичної компанії, що здійснила внески на користь Аграрної партії і 30 тис грн. - з самої Аграрної партії, 101,6 тис. - Конгресу українських націоналістів, 46,6 тис. грн. - Прогресивної соціалістичної партії.
За час роботи НАЗК склало 276 адмінпротоколів про порушення, пов'язані з корупцією, більше 150 з них були позитивно прийняті в судах, 60 - на стадії апеляційного оскарження. До 15 серпня 2017 року НАПК винесло 15 приписів про корупційні ризики: п'ять - керівникам міністерств, шість - керівникам центральних органів виконавчої влади, чотири - уповноваженим особам органів місцевого самоврядування.
Незадоволені роботою НАЗК, в першу чергу, в громадській раді органу. Зокрема, голова громадської ради Віктор Таран зазначив, що від роботи органу очікували, в першу чергу, адмінпротоколів щодо парламентських партій. "Це дуже добре, коли ми маємо 150 протоколів, але давайте будемо об'єктивними. Всі вони стосуються, в основному, чиновників органів місцевого самоврядування", - зазначив Таран на прес-конференції у вівторок 15 серпня.
Також у громадській раді при НАПК назвали дві основні проблеми роботи органу - кадрово-організаційну і інформаційну неспроможність. На думку Тарана, коренем кадрово-організаційної проблеми було те, що НАПК за рік роботи так і не зміг заробити в повному складі. Спочатку, після відмови народного депутата Віктора Чумака, з'явилося вакантне п'яте місце. Потім конкурс на зайняття вакансії так і не був оголошений, а в червні 2017 року у відставку подав член НАЗК Руслан Рябошапка. Інша проблема - недоукомплектованість агентства в цілому, адже департаменти НАЗК укомплектовані в середньому на 70 відсотків.
Що стосується інформаційної неспроможності, то, на думку Тарана, організувати автоматизовану перевірку декларацій можливо шляхом підключення реєстрів НАЗК до реєстрів Мін'юсту в автоматичному режимі перевіряти декларації. За даними представників громадської ради, в міністерстві небажання підключати відповідні реєстри пояснюють відсутністю законодавчої бази для цього. "Абсолютно очевидно, що 36 (людей - ред.), які працюють у профільному департаменті, просто фізично не можуть цього зробити (перевірити більше одного мільйона декларацій, - ред ). Тому до тих пір, поки система не запрацює, поки модулі не будуть підключені, ми будемо мати не аналіз декларацій, а профанацію", - зазначив Таран. Також в громадській раді вважають, що автоматизацію перевірки електронних декларацій блокує уряд, якому підконтрольні підприємства "Держспецзв'язок" (видавало сертифікат безпеки системі електронного декларування) та "Українські спеціальні системи" (адміністратор системи).
"Фактично, НАЗК, незважаючи на те, що вони є власником системи, не контролюють систему електронного декларування. Державне підприємство заявило, що існуюча система не може бути розвинена автоматизованою системою перевірки. Це означає, що без автоматизованої системи перевірки буде неможливо перевірити мільйон декларацій і НАЗК так і далі буде перевіряти по 39 декларацій на півроку", - зазначила член громадської ради Олександра Дрік.
Також Дрік зазначає, що відповідальність за те, що НАЗК не стало повноцінним незалежним органом, несе Кабінет Міністрів. Останній, до того ж, за її словами, збирається перевести орган в ручне управління. Нагадаємо, ще в квітні цього року уряд зареєстрував у парламенті законопроект №6335, який дозволив би замість колегіальної форми управління в НАЗК ввести одноосібне керівництво. "Кабінет міністрів, який через підконтрольні структури, зокрема Держспецзв'язок, блокує роботу системи електронного декларування - головного інструменту, який є в розпорядженні НАЗК, який подає урядові законопроекти, спрямовані на те, щоб взяти НАЗК під ручний контроль Заважає і Адміністрація президента, адже представники фракції президента в парламенті, які, з одного боку, постійно намагаються змінити закон про запобігання корупції. Або, скасувавши відповідальність за недостовірну інформацію, створивши умови, за яких НАЗК не може повноцінно перевіряти декларації або закривши частину декларацій з реєстру", - зазначила Дрік. Також в громадській раді вважають, що потрібно створювати територіальні підрозділи органу по Україні, без яких поліпшити роботу НАЗК буде неможливо.
Сама Корчак у своїх висловлюваннях під час прес-конференції була досить обережною і прямо нікого не звинувачувала у протидії роботі НАЗК. Вона закликала прем'єра Володимира Гройсмана звернути увагу на ситуацію, що склалася навколо неможливості ввести автоматизовану перевірку електронних декларацій.
"Згодна, що нашу діяльність слід оцінити на "трійку". "Три" - це значить: не все так погано, тому що ви могли бачити, за якої критики ми працювали", - завершувала прес-конференцію Корчак Наталія. "Як би ми зараз не говорили про свої досягнення, наш орган був небажаний і, можливо, залишається поки небажаний для української влади", - додала чиновниця і нагадала, що НАЗК починало роботу в умовах відсутності фінансування, але змогло виконати свої міжнародні зобов'язання в результаті чого, в тому числі, Україна отримала безвізовий режим.
"Я можу відповідально стверджувати, що цей орган справді незалежний, а всі розмови, які ведуться навколо, що Національне агентство підзвітний президентові або Кабінету міністрів реалізує певні інтереси - це тільки ті сенсації, без яких не може жити інформаційний простір", - сказала Корчак. Вона також зазначила помилковість підходу, при якому було визначено, що НАЗК підзвітне Верховній Раді та Кабінету міністрів.
У депутатському корпусі думки щодо ефективності роботи НАЗК розділилися.
Наприклад, член парламентського комітету з питань запобігання корупції Ігор Луценко називає затію створення НАЗК ще менш результативною, чим ідею зі створенням НАБУ. Він вважає, що парламент повинен посилити контроль за НАЗК. Зокрема, внести зміни в законодавство, щоб парламент мав можливість звільнити члена цього органу, якщо той неналежним чином виконує свої обов'язки. Сьогодні це можливо лише за заявою самого члена НАЗК.
Луценко вважає, що у зв'язку з тим, що автоматична система перевірки електронної декларації не запрацювала, взагалі немає необхідності вводити е-декларації, а їх можна було б подавати у паперовому вигляді та викладати їх скановані копії декларацій в електронному вигляді.
У "Блоці Петра Порошенко" провину за нездатність впровадити автоматизовану перевірку електронної декларацій покладають не в НАЗК, а на фірму, яка розробляла саму систему. "Мова йде про те, що цей електронний продукт неякісний. Те, що автоматична електронна перевірка не здійснюється, це все наслідки непрофесійної діяльності фірми "Міранда", що виготовила неякісний продукт. Виготовляли його не фахівця, а, як з'ясувалося, низькосортні працівники, чи навіть студенти. Основні ж гроші пішли через відмивання в одну з прибалтійських країн. Цим нехай займається прокуратура", - стверджує депутат від БПП Олег Барна.
Незадоволені депутати ще і тим фактом, що керівник НАЗК Наталія Корчак, не зумівши налагодити роботу органу, виписувала собі та іншим членам Агентства премії в сумі 200 тис. гривень. "Коли система електронного декларування функціонує не так, як треба, і в цей же час виписувати премії... це виглядає, м'яко кажучи, некоректно", - додав депутат.
Позафракційний депутат, колишній учасник конкурсу на посаду члена НАЗК Віктор Чумак вважає великим плюсом те, що орган взагалі запрацював як такий. І те, що запрацював реєстру електронних декларацій, який зможе запобігти можливість незаконного збагачення чиновників в майбутньому. А також запрацювала система прийому звітів політичних партій. Однак Чумак стверджує, що НАЗК не змогло стати органом, який би виробляв антикорупційну політику, і має слабкий і заангажований склад.
"Вже багато говорить те, що один член НАЗК більш підконтрольний прем'єру, другий більш підконтрольний президентській Адміністрації", - говорить депутат. Як пояснив інший співрозмовник РБК-Україна, поки що контроль над НАЗК здійснює Адміністрація президента. Це демонструє і пропрезидентська фракція БПП. Вона не додає голосів навіть за включення до порядку денного сесії проекту міністерства юстиції, головою якого є представник "Народного фронту" Павло Петренко. Проект надав би можливість впровадити одноосібне управління над органом і відправити у відставку нинішній склад НАЗК.
Незадоволені депутати-опозиціонери і роботою НАЗК в напрямку аналізу фінансових звітів партій, апелюючи до того, що орган не бачить жодних порушень у провладних парламентських політичних партій. "Щодо звітності партій: я не чув, щоб у провладних партій були проблеми у фінансовій звітності. У всіх є, крім влади - "Народний фронт" і "Блок Петра Порошенка". Причому, відомо, що ці фракції заводять через підставних людей кошти до себе в партійний фонд. Зате, якщо ти не при владі, то у тебе починаються судові позови", - говорить Ігор Луценко.
Голова НАЗК Корчак Наталія спростувала таку інформацію і пояснила, що днями суд прийняв рішення на користь НАЗК по справі про порушення фінансової звітності однієї з територіальних організацій БПП.
Розділилися думки і про необхідність зміни системи керівництва органу від колегіальної форми на одноосібну. "Повинна бути вертикаль, однозначно. Інакше буде анархія. Але він (орган, - ред.) повинен бути незалежним від інших державних структур або громадських організацій", - заявив РБК-Україна представник БПП Олег Барна.
Інші ж у формі одноосібного керівництва бачать спосіб повністю підпорядкувати собі антикорупційний орган. Так, не погоджується з необхідністю встановлення одноосібного керівництва НАЗК, що пропонує уряд, нардеп Віктор Чумак. На думку депутата, це загрожує тим, що новообраний керівник потрапить під вплив тієї чи іншої політичної сили.
"Одноосібне керівництво кого? БПП або "Народного фронту"? Саме колегіальність забезпечувала незалежність. Дуже просто натиснути, купити або призначити свою людину", - пояснює Чумак.
"Ці конфлікти є наслідком плану не дати агентству встати на ноги, залишити його бездарною, непрацюючою, слабкою організацією, яка не може перевіряти декларації топ-чиновників держави. Поки, на жаль, команда Петра Порошенка та Арсенія Яценюка, які виробили цей план, підбираючи керівників агентств, він виходить. Насправді перевірки декларацій так і не відбулося. Сумнозвісна іспанська вілла Порошенко, яку він не вніс у свою першу декларацію, так і не стала причиною розслідування", - додав голова антикорупційного комітету парламенту Єгор Соболєв.