Уряд за вихідні дні доопрацював проект змін до держбюджету і сьогодні у другій половині дня подав відповідний законопроект до парламенту. Доходи скарбниці запропоновано збільшити майже на 5%, витрати - на 6,6%. Як і анонсувалося раніше Кабінетом міністрів, додаткові засоби будуть виділені на фінансування допомоги переселенцям із зони АТО, аграріям, на придбання медпрепаратів і субсидування населення. Крім того, Мінфін запропонував на 10,7 млрд грн випустити ОВДП для того, щоб компенсувати збитки від поставок газу в район проведення АТО, а Києву - дати можливість реструктуризації боргів.
Уряд за вихідні дні доопрацював проект змін до держбюджету і сьогодні у другій половині дня подав відповідний законопроект до парламенту. Доходи скарбниці запропоновано збільшити майже на 5%, витрати - на 6,6%. Як і анонсувалося раніше Кабінетом міністрів, додаткові засоби будуть виділені на фінансування допомоги переселенцям із зони АТО, аграріям, на придбання медпрепаратів і субсидування населення. Крім того, Мінфін запропонував на 10,7 млрд грн випустити ОВДП для того, щоб компенсувати збитки від поставок газу в район проведення АТО, а Києву - дати можливість реструктуризації боргів.
Наталія Непряхіна
Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній раді законопроект №2147 зі змінами до держбюджету-2015. Документ базується на попередніх домовленостях, включених в проект нового меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною та МВФ. "Тепер м'яч в руках у наших партнерів по коаліції", - заявила міністр фінансів Наталія Яресько на прес-конференції, розповідаючи про параметри головного фінансового документа країни. Вона розраховує, що депутати підтримають документ вже до кінця лютого. Таким чином, Україна вже в першій половині березня зможе отримати перший транш від МВФ.
За словами Яресько, об'єм перших надходжень від фонду досі невідомий. "Ми не обговорювали цей транш, але Кабмін просить якомога більше, щоб Нацбанк поповнив резерви, щоб дати позитивний сигнал на зовнішні і внутрішні ринки", - зазначає вона, додаючи, що максимальний обсяг траншу може скласти 60% від всієї виділеної суми, тобто близько 8-10 млрд дол.
Доходи держбюджету, як повідомлялося раніше, Кабмін запропонував збільшити на 22,2 млрд грн до 498,15 млрд грн (+4,6%), в тому числі загального фонду - на 21,7 млрд грн. Витрати планується збільшити на 6,6% або 35,3 млрд грн - до 563,24 млрд грн. Варто відзначити, що нинішній бюджетний процес носить публічний характер, на відміну від попереднього, коли проект бюджету депутати побачили буквально в день голосування, а сам документ їм довелося приймати глибокої ночі. Цього разу про параметри змін в суботу розповів прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, а за кілька годин до реєстрації законопроекту в парламенті ключові зміни дохідної і видаткової частин напрями фінансування уточнила Наталія Яресько.
Нагадаємо, зростання податкових надходжень очікується від ПДВ на 11,8 млрд грн. План переглянутий у зв'язку з девальвацією гривні і прискоренням інфляції. Знецінення національної валюти причина перегляду надходжень від ввізних мит (+2,1 млрд грн) і міжнародних організацій (+1,3 млрд грн). Зростання додаткових відрахувань з податку на прибуток очікується в межах 2,5 млрд грн через збільшення фінансового результату до оподаткування. Одним з джерел доходів вже повинен стати імпортний збір, який буде адмініструватися по ставках 5% і 10%. За даними міністра фінансів, сьогодні Кабмін прийняв відповідне рішення про його вступ в силу. Нагадаємо, сама норма була прийнята наприкінці минулого року, але повинна була вступити в силу після того, як уряд проведе узгодження з міжнародними партнерами. "Через кілька днів він набуде чинності, як тільки ми допишемо списки винятків з критичного імпорту. Як ви пам'ятаєте, під винятки потрапляють товари медпризначення та енергетики", - уточнила Яресько.
9,1 млрд грн додатково уряд розраховує отримати від рентних платежів за користування надрами. За даними Яресько, запропоновані податкові зміни (у парламенті поки законопроект не зареєстрований) будуть припускати підвищення ставки з 20% до 70% для державних видобувних компаній. Мова йде про "Укргазвидобування" і "Укрнафті". Підвищення ставок буде одномоментним, а не поступовим, уточнила РБК-Україна Яресько. "Це дає нам можливість профінансувати ті дотації, які ми будемо направляти не на НАК "Нафтогаз-України", а безпосередньо населенню (компенсації населенню у зв'язку з підвищенням тарифів на газ і тепло, - РБК-Україна). Це більш прозорий механізм, без корупції", - зазначає міністр. На ці цілі в проекті бюджету закладається 12,5 млрд грн. У той же час, бюджетне фінансування НАК буде скорочено на 5,8% - до 29,7 млрд грн. У 2014 році бюджетні дотації для держкомпанії склали 110 млрд грн.
Крім того, на 3,9 млрд грн запропоновано скоротити бюджетні трансферти Пенсійному фонду. Зокрема, будуть заморожені виплати спецпенсій працюючим пенсіонерам-народним депутатам, держслужбовцям, суддям, прокурорам. Крім виплати субсидій для компенсації підвищення тарифів і збільшення навантаження на бюджет для обслуговування держборгу в зв'язку з девальвацією, 2,9 млрд грн підуть у вигляді допомоги переселенцям із зони АТО, 400 млн грн - на придбання медтехніки і препаратів, 300 млн грн - для аграріїв. Ще 200 млн грн планується витратити на виплату простроченої заборгованості шахтарям за 2014 рік.
На 10,7 млрд грн уряд має намір випустити ОВДП для компенсації збитків від постачання газу в район проведення АТО. Всього паперів буде випущено на суму 29,7 млрд грн. "Проплат за газ зі сходу не було", - уточнює РБК-Україна Наталія Яресько. Проте обсяг поставок газу і заборгованості вона уточнити не змогла. "Хтось спожив цей газ, а платники податків всієї країни повинні будуть цей обов'язок взяти на себе. І ще невідомо, хто спожив цей газ, можна лише припускати, - говорить старший економіст Центру CASE-Україна Володимир Дубровський. - По-хорошому, газ туди повинен був надходити тільки після перерахування грошей за нього".
Крім того, експерт в цілому вважає підхід з наданням субсидій неправильним. Необхідно скасувати дотування НАК "Нафтогаз-України", а ці кошти перенаправити населенню, при чому, незалежно від їх майнового стану. То є адресний підхід, який планує реалізувати Кабмін, програшний, так як скільки субсидій не виділяй, хтось залишиться незадоволеним. "Варіант повного субсидування населення дасть можливість знищити і схеми перепродажу газу і, за неофіційними даними, заощадить бюджету 20 млрд грн", - пояснює Дубровський.
Крім того, зміни до бюджету передбачають фінансування посилення охорони українсько-російського кордону, територій, прилеглих до зони проведення АТО та АР Крим за рахунок капітальних видатків. А Київ може отримати можливість реструктуризувати свої борги, продовживши погашення основної суми заборгованості на термін не менше ніж 360 днів. Поправки також передбачають, що рішення суб'єктів господарювання держсектору, держбанків, місцевих органів влади про залучення кредитів має узгоджуватися з Мінфіном з залученням фінансового радника. Експерт з питань бюджету Асоціації міст України Олександр Слобожан розцінює дані поправки як позитивні. Зокрема, цей радник може виступити у ролі гаранта або третейського судді, який допоможе прийняти правильне рішення. Відстрочка по платежах столиці також зніме напругу на місцевий бюджет.
Слобожан нагадує, то зараз держава заморозила погашення боргів за середньостроковими позиками, які місцеві органи казначейства позичали протягом останніх кількох років. Мова йде про суму в 10 млрд грн, з яких тільки по Києву - 4 млрд грн. Якщо б ці суми були списані місцевим органам влади, стало б легше, зазначає Слобожан. "З урахуванням цього, наприклад, Києву було б дешевше виходити з позиками. Місто набралося боргів і в 2013-2014 роках вже брало кредити, то необхідно погасити попередні і не допустити технічного дефолту. І з кожним роком кредити ставали все дорожчими і дорожчими", - пояснює експерт.
Не всі депутати-члени парламентського комітету з питань бюджету мали можливість ознайомиться із змінами, оскільки поточний тиждень не сесійний, багато працюють в округах. "Я ще нічого не бачив, працюю в окрузі. Але очевидно, що Кабмін закінчив переговори з МВФ і пропонує свій варіант змін", - повідомив член бюджетного комітету Олег Медуниця ("Народний фронт").
Заступник голови комітету Сергій Мельник ("Блок Петра Порошенко") запевняє, що на цю середу засідання комітету вже заплановано на 15:00, а з ранку депутати будуть розглядати документ робочих груп при комітеті. "Багато питань щодо витрат на утримання держуправління. Кабмін погоджується, що необхідно скорочувати, але ось, наприклад, якщо звільняти людей, то потрібно виплачувати вихідну допомогу. Тому ефекту в цьому році від скорочень не буде", - зазначає Мельник.