Нові-старі можливості молочного ринку України

Україна впритул підійшла до питання істотної переорієнтації молочної галузі, адже неузгодженість дій учасників ринку часто призводить до ситуації, коли собівартість молока перевищує його роздрібну ціну. Серед інших проблем, які ставлять на коліна вітчизняний молочний ринок, також: скорочення сировинної бази, низький рівень купівельної спроможності, заборгованість торгівельних мереж перед товаровиробниками, обмеженість експортних можливостей молокопереробних підприємств.

Молочні реалії

За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства, на 1 червня поточного року кількість корів у підприємствах зменшилася на 4,7%, у господарствах населення - на 7,1%. Як наслідок, виробництво молока всіма категоріями господарств зменшилося на 4,2%.

Ситуація ускладнюється тим, що з понад 270 молокопереробників лише 35 не закуповують молочну сировину у населення. При цьому якість цього молока вкрай низька: 90% - це другий ґатунок або неґатункове.

При цьому, щоб не працювати "у мінус", компанії включають економ-режим, не використовуючи на повну власні потужності: підприємства здатні забезпечити переробку 15 млн тонн, а зараз переробляється лише 4,6 млн тонн, або 40% від виробленого молока.

Втім, падіння купівельної спроможності призводить до скорочення попиту на молочну продукцію. А це, в свою чергу, провокує цінові реверанси.

Більшість експертів й аналітиків висловлюють думку, що формування цін на ринку молока відбувається дискримінаційно: роздрібні ціни в торгових мережах зросли на 45%, а оптово-відпускні на молокопереробних підприємствах - на 21%. У той же час, закупівельні ціни від населення зросли лише на 8,4%.

Значне коливання цін викликало серйозне занепокоєння в усіх гравців ринку. Для стабілізації ситуації підключилося МінАП, ініціюючи у формі розширеної наради конструктивний діалог між виробниками, представниками переробної промисловості, торгівельних мереж, представниками галузевих асоціацій та відповідних органів державної влади.

Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко вважає, що стратегічним виходом із ситуації є стимулювання кооперативного руху.

"Сьогодні це єдиний шлях до нової якості домашнього молока та підвищення закупівельних цін. У цьому нам потрібна дієва підтримка Верховної Ради, - сказав міністр. - Мінагрополітики докладе максимум зусиль аби в бюджеті на 2016 рік були передбачені кошти на дотації для виробників молочної продукції".

Експерти ринку наголошують, що Україні не стільки потрібно розраховувати на дотації, скільки терміново підвищувати стандарти виготовлення молока, щоб безперешкодно експортувати продукти його переробки у різні країни світу, таким чином нарощувати прибутковість вітчизняної молочної галузі у цілому.

Надія на експорт

У січні-квітні поточного року експорт молочних продуктів становив 36,6 тис. тонн на загальну суму 59,8 млн дол. Це, за інформацією МінАП, на 5% більше (або 1,8 тис. тонн), ніж у січні-квітні 2014 року.

Найбільшу частку експорту молокопродуктів складають:

- молоко згущене - 49% (17,9 тис. тонн);

- молочна сироватка - 21% (7,7 тис. тонн);

- молоко і вершки незгущені - 9% (або 3,1 тис. тонн).

Експортовано сиру твердого - 6,6% (2,4 тис. тонн), масла тваринного - 6,3% (2,3 тис. тонн), кисломолочної продукції - 3,2% (1,2 тис. тонн), казеїну - 2,7% (1 тис. тонн), морозива - 2,3% (0,9 тис. тонн).

Проте, сьогодні серйозних прибутків експорт, за словами кількох керівників молокопереробних підприємств, не приносить. Через заборону на ввезення українських продуктів до Росії, вітчизняні компанії втратили свої високі позиції на високомаржинальному ринку сусідів. Оговтавшись, українські підприємці змушені були думати про диверсифікацію ринків збуту власної продукції.

Експерти вказують на треті ринки. Надію покладають на відновлення поставок молочної продукції до Казахстану

Однак, підкорити новий ринок не усім під силу самотужки, адже кожна країна унікальна та має власну систему сертифікації, фітосанітарних стандартів, вимог щодо безпеки та якості продуктів. З огляду на це, аграрне відомство взяло на себе роль посередника між бізнесом та потенціальними країнами-імпортерами.

Зокрема Олексій Павленко відніс до пріоритетних завдань максимально сприяти вітчизняним виробникам задля створення усіх необхідних умов, щоб міжнародні ринки були відкриті для українського молока та молочної продукції.

"Зараз ми працюємо над низкою угод про зону вільної торгівлі з рядом країн і очікуємо на позитивні результати вже до кінця року", - сказав міністр, підкресливши, що якість продукції має відповідати міжнародним стандартам та бути конкурентоспроможною на світових ринках.

Позитивні результати не заставили чекати до кінця року. Зокрема для українського молока та м'яса наприкінці червня вже відкрилися казахські двері. Україні вдалося узгодити зняття тимчасових обмежень на ввіз на територію Казахстану продукції 8 виробників.

Серед них - "Житомирський маслозавод", Канівська філія "Клубу Сиру", "Літинський молочний завод", "Куп'янський молочноконсервний комбінат", "Компанія "Зевс ЛТД", "Свіженька", "Черкаська продовольча компанія", "Техмолпром".

Та й на цьому крапку не поставлено. Ведеться робота щодо зняття тимчасових обмежень казахською стороною на ввіз продукції інших українських підприємств. Зокрема, за інформацією Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, вже є домовленості про такі підприємства, як "Молочний дім", "Лакталіс - Миколаїв", "Ічнянський молочноконсервний комбінат", "Звенигородський сироробний комбінат", "Жашковський маслозавод", "Барський птахокомбінат", "Комплекс "Агромарс".

Повернення українських компаній на казахський ринок не зробить суттєвого впливу на молочний ринок країни у цілому, вважає директор консалтингової компанії "Інфагро" Василь Вінтоняк. Натомість, за його словами, може збільшитись конкурентоспроможність продукції компаній, які отримали дозвіл на експорт.

Україна має потенціал з нарощування виробництва молока і молочних продуктів не лише на європейський, але і на нові ринки інших країн, вважає заступник міністра Владислава Рутицька.

"Ключове питання - впровадження системи стандартів ЄС. Нині відбувається активна фаза адаптації законодавства України до європейських вимог. Ми докладаємо максимум зусиль для узгодження вимог та відкриття як європейського, так і нових ринків, зокрема Казахстану", - сказала Владислава Рутицька.

Як бачимо, і чиновники, і експерти сходяться на одному: молочна галузь має важливе значення для країни. Тому для її розвитку необхідно розробляти надійну законодавчу базу, впроваджувати європейські стандарти якості, а потім стукати у кожні двері.

Бо лише тим відчиняють, хто наполегливий і послідовний.