Нові правила ринку газу: за і проти

Українську газову галузь очікує суттєвий перерозподіл. Норми нового закону про ринок газу обіцяють формування газового ринку на основі європейських принципів: реалізація положень Третього енергопакету повинна покласти край монополії "Нафтогазу", чітко розмежувати функції всіх учасників галузі, створити конкуренцію і умови для залучення приватних інвестицій. Але добре прописані положення в законодавстві ще не означають їх успішну імплементацію. Процес реформування затягнеться на роки, він може супроводжуватися бойкотом з боку учасників галузі. А побутовим споживачам, не покладаючись на захист їх прав, варто готуватися до нового подорожчання.

Облік і контроль - по-європейськи

З 1 жовтня повинні вступити в силу ключові положення урядового законопроекту №2250 "Про ринок природного газу", прийнятого депутатами у другому читанні і в цілому. Документ є логічним продовженням реалізації норм чинного до цього часу закону "Про функціонування ринку природного газу", у якому прописані основні механізми лібералізації газового сектору.

Основою нового законопроекту стали регламенти та директиви європейського Третього енергопакету, що передбачають демонополізацію роботи газової галузі, створення конкуренції серед компаній-постачальників природного газу, чітке розмежування функцій виробництва, транспортування і постачання енергоносія.

Всі абоненти отримають право вибирати постачальника природного газу, забезпечення захисту споживчих прав на підставі дотримання мінімальних стандартів якості газопостачання

Компаніям, що працюють на ринку, гарантується рівний недискримінаційний доступ до об'єктів газової інфраструктури. Передбачається перехід до моделі стимулюючого регулювання, вводиться повсюдний облік обсягів споживання і мережевих витрат.

Особливу увагу в документі приділено питанням енергетичної безпеки. До 1 вересня Міністерство енергетики і вугільної промисловості має розробити і оприлюднити Національний план дій - певний пакет необхідних заходів, реалізований у випадку кризової ситуації, а також ужити заходів щодо попередження та запобігання можливої енергетичної кризи. Виконання положень такого плану буде обов'язковим для всіх гравців газовій галузі.

Саму ж галузь чекає перехід до складної і багаторівневої моделі регулювання. Так, учасники ринку будуть отримувати ліцензії і сертифікати на реалізацію конкретних видів діяльності. Тим самим держава має намір чітко розмежувати сфери транспортування та постачання енергоресурсу.

Зокрема, на ринку з'являться компанії - оператори газотранспортної, газорозподільної систем, оператори системи газових сховищ. Видавати їм ліцензії, як і раніше, буде галузевий регулятор - Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Для цього операторам необхідно буде відповідати нормам сертифікації, які також буде встановлювати Комісія.

В законі не прописано чітко, про які норми йдеться. Але зазначено, що операторами ГТС, яка не підлягає приватизації, можуть бути виключно компанії, "власником корпоративних прав яких є держава або суб'єкти господарювання, 100% корпоративних прав яких належать державі, що володіє 51% корпоративних прав такого оператора".

Не можна буде передавати газотранспортні та газорозподільні мережі підприємствам і компаніям в управління або на підставі договорів спільного господарювання. Газорозподільні компанії (облгази) зобов'яжуть взяти ці об'єкти у концесію та/або оренду. Це передбачає щомісячну сплату ними концесійних або орендних платежів у бюджет і виконання чітких зобов'язань з реконструкції та розвитку переданих їм енергооб'єктів.

Операторів зобов'яжуть забезпечити доступ до газотранспортної та газорозподільчої інфраструктури всім гравцям ринку. При цьому, такі компанії отримають широкий спектр прав - доступ до інформації суб'єктів газової галузі, безперешкодних доступ до їх энергооб'єктів.

Документом також вводиться ряд нових органів регулювання. Наприклад, крім регулятора, здійснювати нагляд над діяльністю операторів і інших гравців буде контролер, основна функція якого - нагляд за виконанням гравцями ринку норм Третього енергопакету (в питаннях безпеки, недискримінаційного доступу, розмежування функцій гравців ринку).

Право вибору і тарифне зростання

Істотно зміниться система взаємовідносин споживачів з постачальниками.
Усі без винятку споживачі будуть самі вибирати постачальника природного газу, укладати з ним прямі договори, в яких буде закріплено норми газопостачання, права і зобов'язання сторін. Обсяги поставок і споживання будуть фіксуватися приладами обліку, які необхідно буде встановити до 1 січня 2017 року.

Споживач може в будь-який момент поміняти компанію-постачальника - для цього досить буде письмового повідомлення з боку споживача, та перепідключення повинно бути зроблено протягом 60 календарних днів. Якщо змінити постачальника не вдасться, забезпечити газопостачання повинен "постачальник останньої надії". Він буде визначатися рішенням Кабміну, і не зможе відмовити в укладенні договору про постачання газу на певний термін.

Нагадаємо, головною метою Третього енергопакету, що складається з двох директив і трьох регламентів, є фактичний мораторій компаніям одночасно транспортувати і продавати споживачу газ і електроенергію. Кінцевою метою її імплементації є вихід на ринок нових гравців і максимальне залучення інвестицій в галузь.

Формально правила регулювання Третього енергопакету почали діяти з 3 березня 2011 року. Але, з урахуванням того, що всі члени ЄС повинні внести поправки в своє внутрішнє законодавство, цей документ набрав чинності в 2014 році.

Переживши досить болючий процес переходу, зараз, як мінімум, 15 енергокомпаній здійснюють діяльність більш, ніж в одній країні ЄС. І близько 12 країн мають більше, ніж трьох постачальників енергоресурсів.

За останній рік більше 10% споживачів в країнах Західної Європи змінили постачальників. У 2000-2010 роках кількість країн-експортерів енергоресурсів у Європу зросла з 14 до 23.

Незадоволені й ті, що сподіваються

Втім, Україні сподіватися на швидкий перехід до європейської моделі не доводиться. Насамперед, учасники газовій галузі не сприйняли позитивно нові правила гри.

Наприклад, облгази (70% яких знаходяться в приватній власності) незадоволені вимогами розривати договори управління та укладати нові договори оренди. Відмовляючись від офіційних коментарів, в особистих бесідах представники компанії пообіцяли кореспонденту РБК-Україна закласти орендні платежі в тариф.

"Держава прикривається європейськими нормами, але на ділі ми змушені будемо закласти плату за користування мережами у тариф для всіх категорій споживачів. І регулятор змушений буде його затвердити. Адже у нас, крім надання цих послуг, інших джерел доходу немає. Тому населення, швидше за все, очікує зростання вартості газу", - підкреслив директор одного з великих облгазів в західному регіоні.

Співрозмовник РБК-Україна зазначив, що процес розриву та переоформлення договорів з компаніями, що транспортують та розподіляють газ, буде довгим: "Неможливо переукласти всі договори до жовтня. Насамперед, тому що, наприклад, договори концесії передбачають чіткий план інвестування в об'єкти, не менші зобов'язання стосуються й оренди. Наосліп ніхто не буде брати зобов'язання вкладати колосальні кошти в мережі".

При цьому, приватні гравці галузі позитивно оцінюють майбутню реформу галузі. "Ми цілком підтримуємо якнайшвидшу лібералізацію ринку природного газу України, - сказав директор компанії "Енергетичні ресурси України" Андрій Фаворов. - Законопроект передбачає баланс між принципом вільної конкуренції і дотриманням безпеки і надійності постачань газу всім споживачам".

Але все буде залежати від нормативно-правової бази, необхідної для імплементації прийнятого законопроекту. "Повинна бути створена конкуренція за споживача. А це означає, що для того, щоб роздобути споживача, твоя продукція повинна виконувати свої функції краще, ніж аналогічна, володіти більшою надійністю або мати інші властивості, ніж та, що пропонується іншими постачальниками", - зазначив Фаворов.

Революція відміняється

Для побутового споживача нововведення можуть обернутися подорожчанням вартості природного газу. "Документ скасовує поняття послуги, а природний газ стане товаром, на який буде встановлюватися ціна, регульована ринком. Безумовно, тарифний регулятор і контролер повинні стежити за тим, щоб на ринку не було зловживань. Реалізація такого документа передбачає перехід від затратного методу до стимулюючого тарифоутворення", - пояснив заступник директора Науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев, який брав участь у розробці нового законопроекту.

За його словами, реалізація документа має "покласти край свавіллю облгазів", демонополізувати галузь, що має спричинити за собою реформування сектору теплоенергетики.

"Припускаю, що облгази будуть бойкотувати імплементацію норм закону, але нам доведеться пройти цей складний шлях. Годувати ніхто нікого не обіцяв, тому всім нам варто готуватися до перетворень", - сказав експерт.

Юристи згодні, що в новому законі закладені серйозні правові підстави для розвитку ринку та залучення інвестицій. "Закон спрямований, насамперед, не на гарантування прав кінцевого споживача-домогосподарства, а на промислових споживачів і постачальників, де є і обсяги закупівлі та бюджети їх оплати, і можливість відключити від мережі в разі прострочення", - вважає юрист ЮК "Ільяшев і партнери" Дмитро Шемелин.

Він уточнив, що документ містить безліч правових концепцій, які досі формально існували в українському праві - як то пропорційність або недискримінація. "Сама по собі цікава можливість посилатися в українському суді на рішення Суду ЄС, практику Єврокомісії та Секретаріату Енергетичної Хартії в Брюсселі. Все це - явна спроба пересадити в українську правову систему більш комфортні для іноземних інвесторів норми європейського енергетичного права", - сказалШемелин.

Він також додав, що все залежатиме від практики застосування закону, насамперед - вітчизняними судами. "Неважко згадати попередню спробу пересадити в українську правову систему "просунуті" закордонні норми. Ті ж самі концепції пропорційності або недискримінації, які вводяться новим законом, уже відмінно пропрацювали у практиці Євросуду, але в українському праві вони не дуже добре прижилися", - зазначив юрист.

Експерти ж, в цілому, скептично оцінюють реалізацію норм нового закону. "І цей закон, і діючий закон "Про функціонування ринку природного газу", який регламентує впровадження Другого енергопакету, і всі попередні закони були не менш якісні та професійно складені. Їх реалізація на практиці сильно кульгає. Досі не демонополізований "Нафтогаз", не налагоджена прозора схема роботи ринку", - пояснив Геннадій Рябцев.

"Складно уявити, що вже завтра побутовий споживач зможе вибирати постачальника, адже всі абонентські бази перебувають в обл - і міськгазах. При цьому, у нас фактично не налагоджена система обліку і споживання. Не варто очікувати революції в газовій сфері і швидких перетворень", - вважає директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський.

А учасник ринку на умовах анонімності пояснив РБК-Україна, що ніхто не збирається демонополізувати НАК "Нафтогаз України". "За моїми даними, ніхто не збирається демонополізувати НАК і розділяти сфери реалізації і транспортування газу до кінця цього року. Крім того, приплив приватних інвестицій і перехід роботи галузі на європейські рейки може істотно ускладнитися недавніми заявами російського "Газпрому" про наміри відмовитися від використання української ГТС у 2019 році", - сказав учасник ринку.