Топ-темою роботи парламентарів після закінчення травневих вихідних повинні стати нові правила, за якими пройдуть вибори в місцеві ради в останню неділю жовтня ц. р. Напрацювання змін йде повним ходом. Але, швидше за все, вибори пройдуть за злегка модифікованою старою моделью.
Топ-темою роботи парламентарів після закінчення травневих вихідних повинні стати нові правила, за якими пройдуть вибори в місцеві ради в останню неділю жовтня ц. р. Напрацювання змін йде повним ходом. Але, швидше за все, вибори пройдуть за злегка модифікованою старою моделью.
На два роки
Незважаючи на розмови про можливе перенесення місцевих виборів на наступний рік, швидше за все, вони пройдуть в останню неділю жовтня - як зафіксовано в Конституції. Одна з інтриг - на скільки років будуть обрані депутати місцевих рад, мери, сільські та селищні голови.
Не виключено, що цей термін складе два роки. За даними РБК-Україна, в кінці квітня спікер Ради Володимир Гройсман обговорював на саміті Україна-ЄС цю можливість з високопоставленими чиновниками Євросоюзу. Мовляв, за два роки повинна пройти децентралізація - і будуть обрані депутати з принципово новими повноваженнями.
Тоді ж, за словами одного з депутатів Ради, високопоставлений європейський чиновник настійно рекомендував провести вибори саме в жовтні. "Гройсман пообіцяв, що в травні для прийняття, як мінімум, в першому читанні повинен бути внесений законопроект, що регулює нову виборчу модель", - сказав депутат.
Спікер, по суті, повторив норми коаліційної угоди, - проведення змін в першому півріччі системи місцевих виборів. У коаліційній угоді також зазначені майбутні правила:
- збереження мажоритарної системи на рівні сільських і селищних рад;
- запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками при проведенні місцевих виборів на інших рівнях;
- мери великих міст повинні обиратися в два тури;
- гранична кількість депутатів місцевих рад має бути зменшена;
- повинні бути внесені відповідні зміни в закон про статус Києва.
Але чи будуть зафіксовані ці норми на ділі - велике питання.
Важке народження нового-старого закону
За словами заступника голови фракції "Самопоміч" Олега Лаврика, головна задача, яка зараз стоїть перед парламентською групою, яка працює над законопроектом, - звести воєдино чотири близькі за духом ініціативи. Хоча, визнають учасники парламентської групи, до реального компромісу дуже далеко, і ті домовленості, що є - досягнуті тільки за технічними моментами.
"У законі повинна бути відображена суть європейської виборчої системи, коли вибори у містах з населенням більше 90 тис. мають проходити за пропорційною системою з відкритими списками. У бюлетені повинні бути зазначені номер партії і номер конкретного кандидата з цієї партії. Підсумовуються голоси за партії та кандидатів цієї партії - і депутатом стає той з кандидатів, хто набрав більше голосів", - сказав Лаврик.
З відкритими списками згодні в "Блоці Петра Порошенко" (БПП). Так, заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко пообіцяв РБК-Україна внести відповідний законопроект.
Відповідний законопроект обіцяють внести і представники "Батьківщини". До речі, депутати від БПП і "Батьківщини" згодні в одному - що проведення місцевих виборів за поточної моделі тільки погіршить ситуацію.
Відкриті списки готова підтримати і Радикальна партія. Але, за словами представника цієї сили Ігоря Попова, більшість робочої групи не підтримують ідею. "Я бачу, що підсумком роботи буде прийнятий лише вдосконалений чинний закон, тобто на базі змішаної 50% на 50%", - сказав РБК-Україна нардеп від Радикальної партії.
За його прогнозами, місцеві вибори можуть бути відкладені там, де діють військово-цивільні адміністрації, до повноцінного настання миру. Депутат вважає, що в остаточному варіанті закону загальна кількість всіх депутатів місцевих рад може бути скорочена на 25%. Сам же законопроект повинен бути внесений до сесійної зали в середині липня, вважає Ігор Попов.
Втім, нардеп від БПП Валерій Пацкан впевнений, що закон буде прийнятий до кінця червня. Це треба, щоб "мінімізувати можливості для скупки голосів, а значить, позбавити можливості "Опозиційний блок" набрати максимальну кількість голосів", - заявив нардеп РБК-Україна.
Тендітні союзники і закляті суперники
В "Опозиційному блоці" згодні з тим, що у них великі шанси на успіх. "Якби вибори відбулися завтра, то більше третини виборців в тій же Дніпропетровській області віддали б свої голоси за "Опозиційний блок", - заявив РБК-Україна нардеп від цієї політсили Олександр Вілкул, колишній віце-прем'єр і екс-губернатор Дніпропетровської області.
До речі, Вілкул вже почав у Дніпропетровську виборчу кампанію. Місцеві джерела запевняють, що Вілкул приміряється до крісла мера Дніпропетровська. Причому, губернатор області Валентин Резніченко (з безпосереднього оточення глави АП Бориса Ложкіна) цьому жодним чином не заважає.
Крім "Опозиційного блоку", до виборів вже готові БПП і "Удар". Але, за словами джерел в Адміністрації Президента, активна фаза відбору кандидатів і реальна підготовка до виборів почнеться не раніше червня. Початок активної фази на Банковій планують на кінець серпня - початок вересня.
Можливо, процес відбору кандидатів ішов би швидше. Але на нього впливають неоднозначні відносини між двома ключовими учасниками БПП - партії "Солідарність" Петра Порошенка та партії "Удар" Віталія Кличка.
Мало зрозуміло, як вплинули на цей крихкий союз свідчення Дмитра Фірташа в суді Відня. Петро Порошенко поки ніяк не відреагував ні на свідчення олігарха, ні на свідчення екс-глави АП (Віктора Януковича) Сергія Льовочкіна. Але в будь-якому випадку після травневих стане зрозуміло - кого Президент хоче бачити в кріслі мера столиці.
До початку процесу у Відні, за словами представника БПП, гіпотетичне розлучення "Солідарності" і "Удару" було відкладене. "На 90% узгоджено питання щодо того, що ми підемо на місцеві вибори єдиною командою. А кандидатом на посаду столичного мера може бути висунутий чинний Віталій Кличко, який також може очолити список нашої політсили на місцевих виборах", - сказав РБК-Україна нардеп від БПП.
Але, якщо розкол в БПП все ж відбудеться, Президент може повернутися до ідеї висунути кандидатом на пост мера Києва Володимира Гройсмана.
Трохи експертних думок
Колишній нардеп, один з провідних фахівців з питань місцевого самоврядування Юрій Ганущак (голова "Інституту розвитку територій", експерт "Реанімаційного пакету реформ") вважає, що найкращою моделлю виборів місцевих рад є модифікована мажоритарка.
"Три мандати в одному окрузі, мандати отримують ті, хто займе три перших місця. Право висувати своїх кандидатів мають і партії, і самовисуванці. Умовно кажучи, середньостатистичний результат виборів на окрузі буде виглядати наступним чином: перше місце грошовий мішок, друге місце - партійний лідер або функціонер, і третє - людина без грошей, але яка підтримується суспільством", - переконаний Ганущак.
А експерт Школи політичної аналітики при НАУКМА Дмитро Кондратенко переконаний, що "для виборів обласних рад і міських чисельністю більше 100 тис., найкращою системою буде пропорційна система з можливістю голосувати за конкретну кандидатуру".
Для менших громад, на думку Кондратенка, підійде мажоритарна система. Однак, переконаний експерт, чиста мажоритарна (Вестмінстерська модель) в Україні не може бути запущена